Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/3901/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 910/3901/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.11.2024:

від позивача: Гапоненко Р.І. (в залі суду)

від відповідача: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко"

(в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери")

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 20.06.2024

у справі №910/3901/24 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС"

про стягнення 150 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" звернулася в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" на користь Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери", яка є управителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" заборгованості у сумі 150000,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" зобов`язань за договором №10/10/23-ПВ/ГРН.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

15.04.2024 через систему "Електронний суд" від Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. У вказаній заяві остання повідомила, що позивачем у даній справі є ТОВ "Меркуріко", а Асоціація є управителем майна позивача на підставі договору № 10 управління майном від 09.03.2024 та просила відкрити провадження у справі про стягнення 150 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" у особі управителя Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3901/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 задоволено заяву Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою від 16.05.2024 відкладено підготовче засідання на 30.05.2024.

29.05.2024 від Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" надійшло клопотання про долучення доказів.

30.05.2024 від Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" надійшли додаткові пояснення по справі, у яких остання зазначає, що дебіторська заборгованість - це не гроші, а актив, а предметом договору у правління майном є майнові права у вигляді дебіторської заборгованості, а не гроші.

Протокольною ухвалою від 30.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2024 виправлено описки, допущені в ухвалах Господарського суду міста Києва у справі №910/3901/24, а саме У вступній частині ухвал Господарського суду міста Києва від 24.04.2024, 14.05.2024, 16.05.2024, 30.05.2024 у справі №910/3901/24 замість слів "за позовом Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери", поданим в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко"" вважати правильним "за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко", в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери"".

13.06.2024 від Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" надійшло клопотання про виправлення описки в письмових поясненнях, поданих 30.05.2024, а саме замість ст. 52 ГПК України вважати вірною ст. 53 ГПК України.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркуріко» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" про стягнення 150 000,00 грн - залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи предмет спору у даній справі та дослідивши правову природу договору управління майном, з огляду на те, що предметом договору управління майном не можуть бути грошові кошти, суд дійшов висновку, що договір управління майном № 10 від 09.03.2024 не є належним доказом наявності повноважень Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко". У зв?язку з наведеним, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко", яка підписана керівником управителя (Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери") Гапоненко Р.І., підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим вказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24, а справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, зокрема:

- судом при винесенні оскаржуваної Ухвали грубо порушено ст. 185, ст.226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на стадії розгляду справи по суті - відсутня процесуальна можливість залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України;

- судом неправильно застосовано ст. 1029-1038 Цивільного кодексу України, ч. 14 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та порушено ст. ст. 53, 56 Господарського процесуального кодексу України, і проігнооровано умови Договору № 10 про управління майном від 09.03.2024; не застосовано ч.2 ст. 120 Господарського кодексу України;

- судом першої інстанції не враховано наявність у управителя повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва та уповноважений діяти від імені позивача у судових процесах будь-якої інстанції;

- Договір № 10 про управління майном від 09.03.2024 не є договором про надання правової допомоги, і Гапоненко Р.І. не представляє інтереси позивача, як адвокат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, справу №910/3901/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" на ухвалу Господарського міста Києва від 20.06.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя- Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л. ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 12.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3901/24.

На виконання ухвали про витребування матеріалів справи Господарський суд міста Києва направив справу №910/3901/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд де люкс" про визнання недійсним рішення в частині, яка була отримана судом апедяційної інстанції 22.07.2024.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_1., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу №910/3901/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №910/3901/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., разом з тим, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3901/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024, розгляд призначено на 10.10.2024, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання у справі №910/3901/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.06.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що неодноразово продовжено зокрема, станом на сьогодні.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 розгляд справи призначено на 27.11.2024.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 27.11.2024 з`явився представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери".

Відповідач своїх представників до суду не направив, про час і дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, проте, ненадання відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для розгляду справи (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що відповідача про розгляд справи повідомлено належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідача, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

В судовому засіданні 27.11.2024 представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" надав свої пояснення по суті спору та просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24, а справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" звернулася в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" на користь Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери", яка є управителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" заборгованості у сумі 150000,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" зобов`язань за договором №10/10/23-ПВ/ГРН.

В подальшому, суд першої інстанції заявником у відповідній заяві повідомлено, що позивачем у даній справі є ТОВ "Меркуріко", а Асоціація є управителем майна позивача на підставі договору № 10 управління майном від 09.03.2024 та просила відкрити провадження у справі про стягнення 150 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" у особі управителя Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркуріко» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" про стягнення 150 000,00 грн - залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи предмет спору у даній справі та дослідивши правову природу договору управління майном, з огляду на те, що предметом договору управління майном не можуть бути грошові кошти, суд дійшов висновку, що договір управління майном № 10 від 09.03.2024 не є належним доказом наявності повноважень Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко". У зв?язку з наведеним, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко", яка підписана керівником управителя (Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери") Гапоненко Р.І., підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим вказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України .

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені положення передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи.

Процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.

Разом із тим, згідно з положеннями частин 1, 5 статі 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

В свою чергу, як підтверджується навними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позовні заява ТОВ «Меркуріко» була подана через систему "Електронний суд" та підписана кваліфікованим електронним підписом керівника Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" Гапоненком Р. І. На підтвердження наявності в Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" повноважень діяти від імені та в інтересах ТОВ "Меркуріко" суду першої інстанції було надано підписаний між цими юридичними особами договір управління майном від 09.03.2024 № 10. При цьому Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" стверджувала, що діє від імені позивача у цій справі в порядку самопредставництва згідно з положеннями частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" документально не довела того, що наділена повноваженнями на самопредставництво ТОВ "Меркуріко" та відповідних доказів у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України не надала; вказаний договір управління майном за відсутності доказів, передбачених вказаними положеннями процесуального закону, не доводить того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені товариства в порядку самопредставництва.

При цьому, здійснивши перевірку загальнодоступних відомостей стосовно ТОВ «Меркуріко» (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44626888/) судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань відомостей, уповноваженою особою юридичної особи ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕРКУРІКО" є ЛУБЕНЕЦЬ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА. При цьому, відомостей про те, що Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери", та її керівник Гапоненко Р. І. внесені до відповідних відомостей реєстру як особи, що можуть діяти від імені позивача в порядку самопредставництва - матеріали справи не містять.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" не є особою, якій в силу закону надано право на звернення до суду з позовом в інтересах іншої юридичної особи (у наведеному випадку ТОВ "Меркуріко"). У цьому контексті суд апеляційної інстанції відхиляє посилання Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" на положення частини 14 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою визначено, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" унормовано, що цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників. При цьому, створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається лише за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина 1 статті 99 Цивільного кодексу України, пункт 7 частини 2 статті 30 вказаного Закону ) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 названого Закону).

Отже, у розумінні положень частини 14 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", на яку посилається Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" як на передбачену законом підставу наявності у неї права на звернення до суду в інтересах ТОВ "Меркуріко", виконавчий орган товариства - це орган, який діє від імені юридичної особи на підставі цивільно-правового або трудового договору, між яким з товариством виникли корпоративні відносини та обрання якого відбувається виключно у передбаченому вказаним Законом порядку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20). Ця норма стосується виконавчого органу товариства, натомість, оскільки, як було зазначено, Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" не є виконавчим органом у розмінні положень вказаного Закону, то відсутні підстави для застосування положень такої норми у наведеному випадку.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" не набула права звернення до суду в інтересах ТОВ "Меркуріко" і в силу укладення між такими юридичними особами договору управління майном від 09.03.2024 № 10, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, предметом договору управління майном є майнові права у вигляді дебіторської заборгованості щодо стягнення заборгованості у сумі 150000,00 грн з ТОВ "ГРАНД ДЕ ЛЮКС" код 43605668. Дебіторська заборгованість підтверджена договором № 10/10/23-ПВ/ГРН від 10.10.2023, платіжна інструкція № 569 від 08.12.2023, пропозиція про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Згідно з п. 1.2 договору управління майном № 10, в порядку та на умовах, визначених цим договором установник управління передає управителеві майнові права далі по текст майно, передбачене в п. 1.1 даного договору , в управління на строк, зазначений в договорі, а управитель зобов`язаний за плату, яка вказана в договорі, здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління.

Юридичні та фактичні дії, пов`язані з управлінням майном, управитель вчиняє без довіреності (п. 4.1 договору управління майном № 10).

Відповідно до п. 6.1 договору управління майном № 10 управитель має право управляти майном відповідно до умов цього договору та здійснювати законні заходи щодо стягнення заборгованості з боржника з урахуванням неустойки, інфляції та 3% річних.

Отже, умовами договору управління майном № 10 від 09.03.2024 передбачено лише право управителя (Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери") на здійснення законних заходів щодо стягнення відповідної заборгованості з боржника, а не конкретне право Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" на звернення до суду від імені ТОВ "Меркуріко".

Згідно з ч. 1 ст. 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно до ст. 1030 Цивільного кодексу України, предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно.

Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов`язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Згідно з ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Предметом договору управління майном № 10 визначено майнові права у вигляді дебіторської заборгованості.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, договором не визначено, які саме майнові права, пов`язані з заборгованістю, передаються в управління. При цьому, дебіторська заборгованість не є майновими правами, а є певною сумою грошей (чи інших активів), яку боржник повинен сплатити кредитору.

Фактично, після надходження коштів від боржника це буде управління грошовими коштами, що не відповідає ст. 1030 Цивільного кодексу України.

Крім того, передане в управління майно (у тому числі майнові права) у силу імперативних приписів цивільного законодавства має бути відокремленим від майна установника управління, а після його передачі у довірчу власність управителя - обліковуватися на окремому балансі останнього.

Тобто, набуття особою права управителя майна норми Цивільного кодексу України пов`язують не лише з фактом укладення відповідного правочину, а й фактом здійснення необхідних юридичних дій стосовно такого майна - передачі майна управителю.

Моментом укладення договору управління майном вважається вручення установником майна управителеві.

У той же час, доказів того, що майнові права ТОВ "Меркуріко", які є предметом вищевказаного договору, обліковувалися на окремому балансі вказаної юридичної особи та в подальшому були передані на баланс Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" , заявником подано не булоні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, і матеріали справи таких доказів не містять.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку дії Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" фактично зводяться до надання правової допомоги в суді щодо стягнення заборгованості з боржника на користь ТОВ "Меркуріко" в судовому порядку, а не дії з управління майном.

За вчинення дій щодо стягнення заборгованості з боржника п. 8.1 договору управління майном передбачено плату.

Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі та дослідивши правову природу договору управління майном, з огляду на те, що предметом договору управління майном не можуть бути грошові кошти, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір управління майном № 10 від 09.03.2024 - не є належним доказом наявності повноважень Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко". Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що реалізація права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право її представництва в суді. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд (постанови Великої Палати Верхового Суду від 03.07.2019 у справах № 9901/939/18, № 9901/487/18).

Доводи Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" про те, що вона може бути управителем згідно із законом, що, як вона вважала, підтверджується судовими рішеннями у справі № 909/761/23, - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки питання наявності в Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" права на звернення до суду з позовом в інтересах установника управління майном про стягнення дебіторської заборгованості не було предметом розгляду в справі № 909/761/23 і судом не досліджувалося.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у наведеному випадку Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" не довела наявності підстав діяти від імені ТОВ "Меркуріко" у порядку самопредставництва, передбачених законом, статутом, положенням чи трудовим договором (контрактом), а доводи скаржника в цйі частині є необгрунтованими.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що позовну заяву у наведеному випадку було підписано особою, яка не мала права її підписувати, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, не допустив порушень норм процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, цього не спростовують.

Доводи скаржника на ненадання судом оцінки положенням договору управління майном від 09.03.2024 № 10 - судом апеляційної інстанції відхиляються, як такі, що спростовуються змістом оскаржуваної ухвали.

Стосовно наведених у апеляційній скарзі посилань скаржника на необхідність урахування висновків, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки, викладені у цій ухвалі, не суперечать висновкам суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі та здійсненому правозастосуванню у питанні коли особа діє в порядку самопредставництва; як уже зазначалося, суд першої інстанції обгрунтовано визнав недоведеним те, що, звертаючись із позовом у цій справі, Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери" була наділена повноваженнями діяти в порядку самопредставництва від імені позивача - ТОВ "Меркуріко".

Також, зважаючи на наведені положення законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо недоведення наявності у Асоціації "Гапоненко Роман і Партнери" повноважень на представництво інтересів ТОВ "Меркуріко" у суді у наведеному випадку, колегія суддів відхиляє посилання скаржника незастосування судом першої інстанції частини 2 статті 120 Господарського кодексу України.

Поза тим, частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повторного звернення до суду у разі усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Доводи скаржника про те, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали грубо порушено ст. 185, ст.226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на стадії розгляду справи по суті - відсутня процесуальна можливість залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасвання оскаржуваної ухвали, оскільки дії суду в цій частині відповідають приписам ст. 2, п.п. 1 п. 1, ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко", яка підписана керівником управителя (Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери") Гапоненко Р.І., підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим вказаний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника стосовно необгрунтованості висновків суду першої інстанції в цій частині - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження та спростовуються наявними матеріалами справи.

З огляду на наведене, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Інші доводи, міркування та посилання скаржника судом апеляційної інстанції враховані, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інтанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, обумовлені ст. 277, 280 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24 - відсутні за наведених скаржником доводів та обгрунтувань.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркуріко" (в інтересах якого діє Асоціація "Гапоненко Роман і Партнери") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 910/3901/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/3901/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту постанови: 09.12.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв