Постанова

від 07.11.2024 по справі 910/5184/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. Справа№ 910/5184/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від скаржника: Будова Н.М. згідно ордера

від ГУ ДПС у м. Києві: Прит С.В. в порядку самопредставництва

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024

у справі №910/5184/22 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби

до Дочірнього підприємства "ЛК-Металургія" Акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Стоян М.М. про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Стоян М.М. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Стоян М.М. про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Стоян М.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5184/22.

18.07.2024 супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/5184/22/3996/24 від 16.07.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 22.07.2024 року по 16.08.2024 та 26.08.2024 перебував у відпустці, суддя Сотніков С.В. з 22.07.2024 по 26.08.2024 перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 27.08.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Стоян М.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/5184/22 залишено без руху у зв`язку з не зазначенням відомостей про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету в ЄСІТС з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Вищезазначену ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано через систему "Електронний суд" арбітражному керуючому Стоян М.М. 28.08.2024 року та в цей же день о 18:20 отримана останнім в електронному кабінеті.

Отже, зазначене судове рішення вважається врученим скаржнику згідно ч.6 ст.242 ГПК України з наступного робочого дня після отримання його до електронного кабінету через систему "Електронний суд", тобто 29.08.2024 року.

Таким чином, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 09.09.2024 року.

09.09.2024 року, згідно зазначених на конверті відомостей, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 27.08.2024 зазначено відомості про наявність у скаржника електронного кабінету в ЄСІТС.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду справи №910/5184/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду 17.09.2024 року поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Стоян М.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/5184/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 07.11.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих відзивах на апеляційну скаргу ГУ ПФУ у місті Києві та ГУ ДПС у місті Києві просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

До дати судового засідання від арбітражного керуючого Стоян М.М. надійшли заперечення на відзив.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 для розгляду справи №910/5184/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/5184/22 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Стоян М.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року.

Представник скаржника в судовому засіданні 07.11.2024 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Стоян М.М. про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

Представник ГУ ДПС у м. Києві в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники ГУ ПФУ у місті Києві в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи фонд повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

07.11.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників скаржника та кредитора, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви арбітражного керуючого про виплату грошової винагороди, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5184/22 про банкрутство ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 13.10.2022 за заявою ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 року визнано ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби кредитором боржника на загальну суму 12 449 939,42 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 року ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стоян М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 визнано ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві кредитором по відношенню до боржника на суму 1 190 405,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 року визнано ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби по відношенню до боржника на суму 17 208 294,93 грн.

22.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Стоян М.М. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, в якому остання також просила стягнути з кредитора суму грошової винагороди та витрат за виконання нею повноважень розпорядника майна боржника та ліквідатора у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2023 року визнано ГУ ПФУ у м. Києві кредитором боржника на суму 191 300,56 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута Дочірнє підприємство "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня", як юридичну особу у зв`язку з банкрутством, провадження у справі № 910/5184/22 закрито.

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси.

Оскільки при прийнятті ухвали від 07.11.2023 року заява про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому розглянута не була, 08.12.2023 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Стоян М.М. повторно звернулась до Господарського суду міста Києва із такою заявою, в якій, з урахуванням заяви від 15.04.2024 року, просила стягнути грошову винагороду та витрати за період виконання нею повноважень розпорядника майна боржника та ліквідатора на суму 209 289,08 грн. з ГУ ДПС у м. Києві та на суму 8 403,00 грн. з ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві.

Подана заява мотивована тим, що за результатами проведення ліквідаційної процедури непогашеною залишилась основна грошова винагорода арбітражного керуючого Стоян М.М. за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 14.01.2023 року по 06.02.2023 року у розмірі 15978,11 грн., а також за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 07.02.2023 року по 05.12.2023 року у розмірі 199 934,80 грн., у зв`язку з чим ліквідатор просив суд стягнути вказані витрати на виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому з кредиторів у пропорційному розмірі.

За наслідками розгляду вказаних вимог, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Стоян М.М. про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому відмовлено.

Дану ухвалу мотивовано не поданням суду на затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури ліквідації ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня".

Крім того, за твердженням суду, в матеріалах справи відсутні докази звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а також прийняття комітетом кредиторів боржника рішення про схвалення відповідного звіту ліквідатора.

Однак, судова колегія з даними висновками суду не погоджується та вбачає підстави для скасування оскаржуваної ухвали, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 30 наведеного Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Згідно ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Так, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатора наявний розділ "Щодо основної винагороди арбітражного керуючого ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня", в якому було зазначено, що станом на 14.08.2023 року арбітражному керуючому Стоян М.М. за виконання нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора боржника підлягає сплаті 143 316,04 грн.

Звертаючись у вересні 2023 року з відповідним клопотанням, арбітражний керуючий просила суд затвердити звіт ліквідатора у справі №910/5184/22, а також стягнути суму грошової винагороди та витрат за виконання нею повноважень розпорядника майна боржника та ліквідатора у даній справі.

Наведені обставини та матеріали справи дають підстави для висновку про фактичне подання суду на затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури ліквідації ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня" станом на 14.08.2023 року, та відповідно спростовують протилежні висновки суду першої інстанції.

Під правовим пуризмом (надмірним формалізмом) у практиці ЄСПЛ розуміється, зокрема, надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд(рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").

Таким чином, на переконання апеляційного господарського суду, суд першої інстанції в даному випадку допустив надмірний формалізм (правовий пуризм) при розгляді і відхиленні заяви арбітражного керуючого з цих мотивів.

Як встановлено судом, матеріали справи також не містять доказів погодження комітетом кредиторів звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури.

Разом з тим, слід зазначити, що дії суду законодавство про банкрутство пов`язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях.

Вищенаведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №910/18919/13, від 04.06.2019 року у справі №Б-24/172-09 та від 24.07.2018 року у справі №5019/2862/11.

Таким чином, відсутність факту схвалення комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора, не є в даному випадку вирішальним та таким, що має суттєве значення, оскільки розгляд звіту ліквідатора є прерогативою саме господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ліквідатором додано розрахунок грошової винагороди, а також докази на підтвердження понесених арбітражним керуючим витрат.

Водночас, перевіривши надані розрахунки судом встановлено, що вони є частково необґрунтованими і арифметично неправильними.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2021 розпоряднику майну боржника арбітражному керуючому Стоян М.М. встановлено оплату послуг у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Постановою господарського суду міста Києва від 07.02.2023 ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Стоян М.М. встановлено основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх обов`язків у справі.

Ініціюючим кредитором здійснено авансування виплати основної винагороди розпорядника майна ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня" за три місяці виконання ним своїх повноважень у розмірі 58 500,00 грн.

Таким чином, за рахунок авансованих коштів було оплачено послуги розпорядника майна з 13.10.2022 по 13.01.2023.

Арбітражний керуючий Стоян М.М. виконувала повноваження розпорядника майна по 06.02.2023, оскільки 07.02.2023 на підставі відповідної постанови її було призначено ліквідатором банкрута.

Сума винагороди розпорядника майна підлягає виплаті арбітражному керуючому Стоян М.М. з 14.01.2023 по 06.02.2023. Розмір мінімальної заробітної плати у 2023 року склав 6 700,00 грн., а тому:

- з 14.01.2023 по 31.01.2023 (18 календарних днів) арбітражному керуючому Стоян М.М. за виконання послуг розпорядника майна підлягає сплаті: (6700х3)/31x18= 20100/31Ч18= 11 670,97 грн.

- з 01.02.2023 по 06.02.2023 (6 календарних днів) арбітражному керуючому Стоян М.М. за виконання послуг розпорядника майна підлягає сплаті: (6700x3)/28x6=20100/28x6=4307,14 грн.

За виконання послуг розпорядника майна з 14.01.2023 по 06.02.2023 арбітражному керуючому Стоян М.М. підлягає оплаті у загальному розмірі: 11670,97 + 4307,14 = 15 978,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 07.11.2023 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс по справі. Таким чином, арбітражний керуючий Стоян М.М. виконувала повноваження ліквідатора із 07.02.2023 по 07.11.2023, за що підлягає оплаті:

- з 07.02.2023 по 28.02.2023 (22 календарних дні): (6700Ч3)/28х22= 20100/28х22 = 15 792,86 грн.;

- за період березень-жовтень 2023 року: 6700х3х8=160 800 грн.;

- з 01.11.2023 по 07.11.2023 (7 календарних днів): (6700х3)/30х7= 20100/30х7 = 4 690,00 грн.

Таким чином, за виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з 07.02.2023 по 07.11.2023 арбітражному керуючому Стоян М.М. підлягає оплаті 181462,86 грн. (із розрахунку 15792,86 + 160 800,00 + 4 690,00).

За виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора разом підлягає оплаті: 15 978,11 грн. + 181 462,86 грн. = 197 440,97 грн.

Крім того, арбітражним керуючим заявлено до відшкодування витрати у процедурі банкрутства у сумі 1 779,08 грн., які документально підтверджені наявними у справі доказами.

При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним судової процедури у справі про банкрутство судом досліджено не тільки період здійснення арбітражним керуючим відповідної процедури, а й те, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом процедур та встановлено їх достатність та відповідність цих дій вимогам законодавства, оскільки ухвалою суду від 07.11.2023 закрито провадження у справі у зв`язку із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідацією підприємства-боржника.

Окрім наведеного судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи скарг на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута, а також клопотань від комітету кредиторів або окремих кредиторів про усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов`язків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у арбітражного керуючого Стоян М.М. права на виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування її витрат за період виконання повноважень розпорядника майна боржника та ліквідатора банкрута з 06.02.2023 року по 07.11.2023 року на загальну суму 199 220,05 грн.

Щодо стягнення відповідних коштів з кредиторів, судова колегія зазначає.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі і законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Згідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 6 наведеної статті передбачено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16), від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №5021/1493/12).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17, від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 10.07.2019 року у справі №15/60-б.

Судова колегія наголошує, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Отже, стягнення з кредиторів винагороди та витрат арбітражного керуючого за певних умов є ефективним способом захисту прав арбітражного керуючого на отримання компенсації фактично понесених витрат під здійснення відповідної процедури.

Як встановлено судом та вбачається з наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення як кредиторських вимог, так і оплати послуг арбітражного керуючого.

При цьому, кредиторами не ставиться під сумнів повнота дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі, оскільки ухвала про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження останніми не оскаржується.

Вищенаведене спростовує доводи визнаних судом кредиторів щодо відсутності в даному випадку підстав для стягнення з них грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір кредиторських вимог ДП "ЛК-Металургія" АТ "Завод "Ленінська Кузня" становить 31044902,21 грн., зокрема, вимоги ГУ ДПС у м. Києві - 29 663 196,35 грн. (ухвали від 24.11.2022 на суму 12 449 939,42 грн. та від 11.07.2023 на суму 17 208 294,93 грн.) та вимоги ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві - 1 381 705,86 грн. (ухвали від 06.06.2023 на суму 1 190 405,30 грн. та від 28.09.2023 на суму 191 300,56 грн.).

Отже, у відсотковому співвідношенні до загального розміру визнаних судом вимог кредиторів вимоги ГУ ДПС у м. Києві складають 95,55%, а вимоги ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві - 4,45%.

Таким чином, беручи до уваги вище встановлені обставини та положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду, на відміну від суду першої інстанції, дійшла висновку про наявність підстав для покладення витрат з оплати грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі №910/5184/22 на загальну суму 199 220,05 грн., з яких: 197 440,97 грн. грошової винагороди та 1779,08 грн. витрат, на всіх кредиторів, визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів боржника, виходячи із принципу пропорційності їх грошових вимог, зокрема на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 190 354,76 грн. та на ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві у розмірі 8 865,29 грн. шляхом їх стягнення на користь арбітражного керуючого Стоян М.М.

Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Стоян М.М. про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.

Отже, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним господарським судом, але з огляду на встановлені колегією суддів неточності у наданих розрахунках, наявні правові підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення заяви арбітражного керуючого Стоян М.М.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 року у справі №910/5184/22 скасувати.

3.Прийняти нове судове рішення, яким заяву арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни про виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому задовольнити частково.

4.Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни (02094, м. Київ, а/с 100, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 190 354,76 грн. грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі №910/5184/22.

5.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 22869069) на користь арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни (02094, м. Київ, а/с 100, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 8 865,29 грн. грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора у справі №910/5184/22.

6.Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

8.Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 09.12.2024 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх