Ухвала

від 04.12.2024 по справі 917/1994/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/1994/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

прокурор (апелянт): Горгуль Н.В., службове посвідчення від 01.03.2023;

від позивача: не з`явилися;

від відповідача-1: Ковінько Н.М., ордер серія ВІ № 1249934 від 22.10.2024

від відповідача-2: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава (вх. №2234 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2024 (повний текст складено 04.09.2024) у справі №917/1994/23 (суддя Погрібна С.В.),

за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, м. Миргород Полтавської області, в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради, м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області,

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Конкорд 2018", м. Лохвиця Миргородського району Полтавської області,

2) Миргородської районної військової (державної) адміністрації, м. Миргород Полтавської області,

про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації права оренди, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Лохвицької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Конкорд 2018" та Миргородської районної військової (державної) адміністрації, в якому просив:

1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322680400:00:003:0540, площею 30 га, укладений 17.12.2018 Лохвицькою районною державною адміністрацією з ТОВ "Агро Конкорд 2018";

2) скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ "Агро Конкорд 2018" на земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:003:0540, площею 30 га, яка проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2018, номер запису про інше речове право 29768841;

3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий 5322680400:00:003:0541, площею 9 га, укладений 27.12.2018 Лохвицькою районною державною адміністрацією з ТОВ "Агро Конкорд 2018";

4) скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ "Агро Конкорд 2018" на земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:003:0541, площею 9 га, яка проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.01.2019, номер запису про інше речове право 29784465;

5) зобов`язати ТОВ "Агро Конкорд 2018" повернути Лохвицькій міській раді земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:003:0540, площею 30 га, розташовану за межами населених пунктів на території Лохвицької територіальної громади;

6) зобов`язати ТОВ "Агро Конкорд 2018" повернути Лохвицькій міській раді земельну ділянку кадастровий номер 5322680400:00:003:0541, площею 9 га, розташовану за межами населених пунктів на території Лохвицької територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.08.2024 у справі №917/1994/23 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2024 у справі №917/1994/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2024 у справі №917/1994/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги на 06.11.2024 о 15:00 год.

14.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Миргородськї районної державної адміністрації надійшла заява, в якій відповідач-2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокуратури, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Також заявник просить суд розгляд справи здійснювати без участі його представника.

23.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агро Конкорд 2018" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін. Також заявник просить суд здійснити розподіл судових витрат на покласти їх на скаржника.

01.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агро Конкорд 2018" надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.

04.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Лохвицької міської ради надійшло клопотання, за змістом якого позивач підтримує апеляційну скаргу прокуратури в повному обсязі та просить її задовольнити. Крім того, просить суду розглянути справу за відсутності представника Лохвицької міської ради.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 04.12.2024 о 16:15 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.12.2024 приймала участь прокурор, яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила суд її задовольнити.

Представниця відповідача-1 у судовому засіданні 04.12.2024 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Уповноважені представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 04.12.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.

Під час підготовки справи до розгляду колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Верховний Суд ухвалою від 09.10.2024 передав на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу№922/1137/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фірми "Сніжинка" у формі ТОВ про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути майно.

Підставою передачі справи №922/1137/20 на розгляд об`єднаної палати є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.01.2021 у справі №922/623/20, щодо належності способу захисту про зобов`язання боржника вчинити дії (повернути майно).

Так, передаючи справу №922/1137/20 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 09.10.2024 виходив, зокрема, з того, що у справі, що переглядається, прагнення прокурора в частині повернення територіальній громаді володіння спірним нерухомим майном (враховуючи сукупність заявлених ним вимог) не викликає сумніву, а позовна вимога прокурора зобов`язати ТОВ фірма "Сніжинка" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення може бути витлумачена у відповідності до належного способу захисту прав.

Тому, на переконання колегії суддів Верховного Суду у справі №922/1137/20, позовні вимоги про зобов`язання ТОВ фірма "Сніжинка" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення слід задовольнити шляхом витребування від ТОВ фірма "Сніжинка" на користь територіальної громади міста Харкова спірних нежитлових приміщень.

Таке судове рішення і буде підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за територіальною громадою міста Харкова права власності на витребуване нерухоме майно, забезпечуючи ефективність відновлення прав громади.

Водночас на противагу наведеному Верховним Судом приймалися судові рішення, у яких, з посиланням на постанову від 22.01.2021 у справі №922/623/20, фактично підтримувалася позиція щодо того, що належним способом захисту цивільного права є визнання договору купівлі-продажу майна недійсним і зобов`язання повернути це майно (від 17.09.2024 у справах №922/1970/19, №922/984/20, №922/3960/19, від 30.11.2021 у справі №922/2761/19, від 24.09.2024 у справі №922/1172/20), оскільки Верховним Судом підтримувалися судові рішення попередніх інстанцій, які за результатами розгляду справи по суті спору задовольняли зазначені позовні вимоги.

Колегія суддів Верховного Суду у справі №922/1137/20 вважає, що зазначена вище правова позиція об`єднаної палати, за якої відновлення порушеного права володіння відбувається шляхом зобов`язання відповідача повернути нерухоме майно територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, не відповідає наведеним вище правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/381/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 щодо надання судом позовним вимогам належної інтерпретації без буквального їх тлумачення, а також позиції колегії суддів у справі №922/1137/20 про те, що позовна вимога про зобов`язання повернути нерухоме майно опосередковується позовною вимогою про витребування майна.

Адже інше тлумачення такої позовної вимоги призводить до нерозумних результатів, зокрема до того, що відновлення порушеного права продавця за договором купівлі-продажу нерухомого майна буде стосуватися повернення йому фізичного, а не юридичного володіння спірним майном (підтвердженням такого висновку є наявні в матеріалах справи докази відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення за відсутності відповідних доказів здійснення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій саме на підставі судового рішення).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даній справі №917/1994/23 та у справі №922/1137/20 правовідносини є подібними за змістовним критерієм (матеріально-правовим регулюванням), оскільки стосуються розгляду позовних вимог прокуратури про зобов`язання відповідача повернути позивачу нерухоме майно.

Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі №917/1994/23, судова колегія вважає, що висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/1137/20 щодо належності способу захисту про зобов`язання боржника вчинити дії (повернути майно) буде мати суттєве значення для вирішення спору у цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз. 1 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumгrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п. 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Відтак, існування протилежних висновків щодо застосування зазначених вище положень закону фактично суперечить вимогам щодо правової передбачуваності і правової визначеності, що унеможливлює здійснення особою, як має намір звернутись до суду, ефективний захист її прав та законних інтересів. Така ситуація фактично ставить під сумнів можливість реалізації права на ефективний судовий розгляд.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи те, що висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/1137/20 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження за апеляційною скаргою у справі №917/1994/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1137/20.

Аналогічних висновків щодо зупинення провадження у спорах про розірвання/визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки дійшов Касаційний господарський суд Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 28.11.2024 у справі №910/20105/23 та від 28.11.2024 у справі №922/1051/22.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 269, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.08.2024 у справі №917/1994/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1137/20 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови.

2. Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №922/1137/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, визначені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 09.12.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза