Постанова

від 02.12.2024 по справі 917/1057/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 року м.Дніпро Справа № 917/1057/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г..

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від позивача: Попов В.Г. - представник

від відповідача-1: Громут В.І. - представник

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю Україна

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 р.

( суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 09.10.2024 р.),

про залишення без розгляду позовнних вимог ТОВ «Україна»,

в частині звернення до ТОВ «Полетехніка»

у справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Україна,

Запорізька область, Пологівський район, с. Успенівка

до відповідача-1:

товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка,

м. Запоріжжя

до відповідача-2:

товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ,

м. Полтава

про стягнення 690 479,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Україна звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка та товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ, про солідарне стягнення заборгованості згідно договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021, у розмірі 690 479,26 грн., а саме: 500 000,00 грн. основного боргу ( попередньої оплати ), 31 132,49 грн. 3 % річних та 159 346,77 грн. інфляційних втрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2024 р. у справі № 917/1057/24 залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ «Україна» в частині звернення до ТОВ «Полетехніка», на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалаю суду, товариство з обмеженою відповідальністю Україна звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 р. у справі № 917/1057/24 про залишення без розгляду позовних вимог ТОВ «Україна» в частині звернення до ТОВ «Полетехніка» на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що зміст оскаржуваної ухвали не був направлений на сприяння справедливому неупередженому та своєчасному розгляду даної справи, так як не містить жодного обґрунтування процесуальної необхідності таких дій зі сторони суду і протирічить ухвалі від 22.07.2024 р., а фактично має ознаки процесуального сприяння Відповідачу -1 для заявлення клопотання про залишення позову без розгляду, так як на процесуальній стадії винесення цих ухвал ( розгляд справи по суті ) це вже не представлялось можливим, враховуючи специфіку застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Водночас, на думку Скаржника, обов`язковою умовою застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є подання Відповідачем заперечень проти розгляду справи господарським судом до подання ним першої заяви по суті спору, допускається його викладення у відзиві, але це має бути зазначено одночасно у цьому документі. Відповідач -1 у встановлений законом спосіб не заперечив проти розгляду даної справи Господарським судом Запорізької області.

Скаржник наголошує на тому, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 р. у справі № 908/117/24 ( за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 р. про залишення без розгляду позову ТОВ «Україна» до ТОВ «Полетехніка» про стягнення коштів ), по своїй суті не є преюдицією так як не є остаточним, а питання про недійсність третейської угоди не було предметом позовних вимог у цій справі.

При цьому Скаржник зазначає, що внаслідок помилкового застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції не дослідив питання дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди на яку він посилався при винесенні оскаржуваної ухвали. Вирішуючи питання про дійсність, чинність та виконуваність третейської угоди викладеної в п.10.1. Договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021, суд першої інстанції мав самостійно дослідити ці питання та надати їм оцінку, проте суд ухилився від виконання цього обов`язку, натомість помилково вдавшись до преюдиції.

На переконання Скаржника, посилаючись на третейське застереження, викладене в п. 10.1. Договору № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р., і помилково вважаючи його дійсним, суд першої інстанції не звернув увагу, що як вбачається з копії Договору № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р. він зі сторони ТОВ «Полетехніка» підписаний Начальником адміністративного відділу Саламатіною А. П. яка діяла на підставі довіреності № 7 від 04.01.2021 р.. В той же час, в матеріалах справи відсутній примірник довіреності № 7 від 04.01.2021 р. на підставі якої діяла Саламатіна А.П. або її копія з якої вбачалося би, що вказана особа мала відповідні повноваження на укладення Договору № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р., відтак повноваження підписанта не перевірені судом, що є свідченням того, що питання дійсності третейської угоди належним чином не досліджено судом.

Відтак, на думку Скаржника, зважаючи на заперечення Позивача проти дійсності третейської угоди, висновки суду першої інстанції про її дійсність є необґрунтованими.

У відповіді на відзив, Скаржник вказує на те що ТОВ «Полетехніка» не спростувало твердження Апелянта про недотримання Відповідачем -1 умов застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, - подання заперечень проти розгляду справи господарським судом до подання ним першої заяви по суті спору.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що Господарським судом Запорізької області та Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 908/117/24 встановлено, що договір ГЖ-019/2021 укладений 28.07.2021 р. між ТОВ «Україна» та ТОВ «Полетехніка» є діючим та містить «третейське застереження».

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що під час розгляду Господарським судом Запорізької області цієї справи ТОВ «України» жодного разу не заперечувала проти наявності у представників сторін правочину відповідних прав на укладення цього договору. ТОВ «Полетехніка» також не заперечувало про правомірність укладеного правочину та повноти прав представників сторін на підписання цього договору. Тобто сторони визнали договір № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р. укладеним.

Товариство також вказує на те, що твердження ТОВ «Україна» щодо відсутності повноважень у представника ТОВ «Полетехніка» Саламатіної А.П. відповідних повноважень, в той час як: сторони визнали договір укладеним; договір виконувався сторонами в визначені строки, є постанова Центрального апеляційного господарського суду по справі № 908/117/24 від 16.04.2024 р. - свідчить про непослідовну та недобросовісну поведінку ТОВ «Україна».

Крім того, Товариство зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а також інші додаткові витрати, які можуть бути уточнені в подальшому, в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідач -2 не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Від Відповідача -2 на дійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «Гарант Експрес Торг», в якому також зазначається, що Товариство вважає обгрунтованою апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судововї справи між суддями від 16.10.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Іванов О.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 917/1057/24.

Матеріали справи № 917/1057/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2024 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Україна на дві ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024р. у справі № 917/1057/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для роз`єднання вимог за апеляційною скаргою про оскарження ухвал Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 р. у справі № 917/1057/24, шляхом подання окремої апеляційної скарги на відповідну ухвалу.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 02.12.2024 р..

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю Україна ( адвоката Попова Віталія Гавриловича ) до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні 02.12.2024 р. та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ( далі ЄСІТС ).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2024 р. судове засідання у справі № 917/1057/24 призначене на 02.12.2024 р. та всі наступні судові засідання вирішено провести з представником товариства з обмеженою відповідальністю Україна, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Відповідач -2 не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача -2.

У судовому засіданні 02.12.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Україна (далі ТОВ Україна) до товариства з обмеженою відповідальністю Полетехніка ( надалі ТОВ Полетехніка, Відповідач -1) та товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ ( далі ТОВ ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ, Відповідач -2 ) про солідарне стягнення заборгованості згідно договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021 у розмірі 690 479,26 грн, а саме: 500 000,00 грн основного боргу (попередньої оплати), 31 132,49 грн 3 % річних та 159 346,77 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.07.2024 р. матеріали позовної заяви у справі № 917/1057/24 передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2024 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 917/1057/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

06.08.2024 р. до суду в системі «Електронний суд» від представника Відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому повідомлялося, що в проваджені Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/117/24 з розгляду позовних вимог ТОВ Україна до ТОВ Полетехніка про стягнення передплати в розмірі 500 000,00 грн за договором № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р., який і є предметом розгляду у справі № 917/1057/24 та за результатами розгляду справи № 908/117/24, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 р., яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 р., позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Крім того, в провадженні постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова ліга» перебуває справа № 6/2024 про стягнення з ТОВ Україна на користь ТОВ Полетехніка суми штрафу та пені в розмірі 592 849,86 грн за невиконання умов договору № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р. ( долучено ухвалу постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова ліга» від 07.05.2024 р. про порушення провадження у справі № 6/2024.

У доповнені до відзиву, Відповідач-1 зазначив, що у відповідності до п. 10.1. договору № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р. сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Правова ліга» у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав. А тому, Відповідач -1 заперечує проти розгляду справи Господарським судом Запорізької області та просив суд відмовити Позивачу в задоволені позову.

У відповіді на відзив, Позивач заперечував проти доводів Відповідача -1 та просив суд розглядати даний спір за правилами встановленими ГПК України і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2024 р. призначено розгляд справи № 917/1057/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 19.09.2024 р..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2024 р., суд перейшов до розгляду справи № 917/1057/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 09.10.2024 р..

Як свідчать матеріали цієї справи, предметом даного позову є вимога про солідарне стягнення позивачем з ТОВ Полетехніка ( Відповідач -1 ) та ТОВ ГАРАНТ ЕКСПРЕС ТОРГ ( Відповідач -2 ) заборгованості згідно договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021 у розмірі 690 479,26 грн, а саме: 500 000,00 грн основного боргу ( попередньої оплати ), 31 132,49 грн 3 % річних та 159 346,77 грн інфляційних втрат.

Судом встановлено, що 28.07.2021 р. між ТОВ Україна ( Позивач ) та ТОВ Полетехніка ( Відповідач -1) було укладено договір № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р., за умовами якого ( п 10.1. договору ) сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

Отже, сторони передбачили у договорі № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р. третейське застереження щодо порядку розгляду спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим договором.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2024 р. у справі № 917/1057/24 залишено без розгляду позовні вимоги ТОВ «Україна» в частині звернення до ТОВ «Полетехніка», на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача -1, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Запорізької області у справі № 917/1057/24 в частині залишення без розгляду позовних вимог Позивача ТОВ «Україна» в частині звернення до ТОВ «Полетехніка», на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про третейські суди передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Приписами ст. 2 Закону України Про третейські суди визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про третейські суди, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

За змістом частин 1, 3 ст. 22 ГПК України вбачається, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Згідно з ч. 5 ст. 4 ГПК України, угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, зокрема, п. 10.1, між Позивачем та Відповідачем-1 у справі № 917/1057/24 є наявною третейська угода.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Як зазначалося раніше, 28.07.2021 р. між ТОВ Україна ( Позивач ) та ТОВ Полетехніка ( Відповідач -1) було укладено договір № ГЖ-019/2021 від 28.07.2021 р., за умовами якого ( п 10.1. договору ) сторони дійшли згоди, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Правова ліга у відповідності з його регламентом. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі одного третейського судді. Місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Мова третейського судочинства - Українська. Сторони є такими, що розуміють правовий зміст та правові наслідки цього третейського застереження та вважають їх звернення до Третейського суду достатнім заходом захисту своїх прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 р. у справі № 906/493/16 викладено правовий висновок про те, що: у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.19 у справі № 921/421/18, від 24.07.19 у справі № 904/3096/18, від 13.06.19 у справі № 913/488/18, від 25.06.19 у справі № 911/1696/18, від 15.10.19 у справі № 911/1595/18, від 26.07.21 у справі № 908/16/21.

Тобто, Верховним Судом було наголошено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, у даному випадку сторонами було чітко визначення найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, а саме - постійно діючому третейському суду при Правова ліга, місцезнаходження третейського суду та місце розгляду спору: м. Тернопіль, майдан Волі, 4, поштовий індекс 46001. Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду чи помилки у назві суду, в матеріалах справи відсутні та господарському суду не надані. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про припинення або зупинення роботи відповідного третейського суду. Отже, відсутні обставини неможливості виконання третейської угоди (застереження).

Також необхідно відзначити, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 р. у справі № 908/117/24 ( за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 р. ) було встановлено відсутність обставин не можливості виконання третейської угоди ( у даному випадку наведена в п. 10.1 договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021). Тобто, вказана обставина щодо дійсності третейської угоди ( наведена в п. 10.1 договору від 28.07.2021 р. № ГЖ-019/2021) вже досліджувалася апеляційним судом та не потребує доказуванню під час розгляду цієї справи.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач -1 у відзиві на позовну заяву за вих. від 06.08.2024 р. та доповненні до відзиву за вих. від 07.04.2024 р. просив суд відмовити Позивачу в задоволені позову з огляду на третейське застереження, яке міститься в договорі, які надійшли до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви щодо суті спору, у строк, визначений ч. 8 ст. 165 ГПК України.

Отже, враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що між сторонами наявна третейська угода та Відповідач -1 не пізніше початку розгляду справи по суті, заперечив проти розгляду справи в господарському суді, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів визнання недійсною третейської угоди, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Україна залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 р. у справі № 917/1057/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.12.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов