Постанова

від 04.12.2024 по справі 904/6867/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6867/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від прокурора: Федотова О.П. - посвідчення № 069880 від 01.03.2023р.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Чаплигіна Н.О. - адвокат, посвідчення адвоката №2834 від 13.08.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024р.

(суддя Євстигнеєва Н.М., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 22.03.2024)

у справі

за позовом Виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Межівської селищної ради, смт. Межова Дніпропетровської області

позивача-2: Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради, смт. Межова Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 287 205,70грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Виконувач обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Межівської селищної ради, позивача-2: Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 25.01.2021, №5 від 09.03.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 29.09.2021, №8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, №10 від 17.11.2021, №11 від 22.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради грошові кошти у розмірі 287 205,70грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на недійсність спірних додаткових угод до договору №521000055365 від 14.01.2021 про закупівлю електричної енергії, внаслідок порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "Про ринок електричної енергії".

Прокурор вважає, що укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 165% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку Відповідача та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

В цілому за договором №521000055365 від 14.01.2021 було поставлено 330819 кВт*год електроенергії на суму 1 246 580,8грн, хоча за початковою ціною необхідно було сплатити за такий обсяг 959 385,1грн, тобто переплачено 287 205,7грн з ПДВ за поставлену електричну енергію. Відтак, внаслідок укладання вказаних додаткових угод ціна електроенергії (Цзак) зросла на 165% порівняно з початковою і Відділ освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради втратив 287 205,7грн бюджетних коштів.

Порушення законодавства про публічні закупівлі під час укладення додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

При цьому органи, уповноважені на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжили жодних заходів протягом розумного строку після того, як прокурор повідомив їм про можливе порушення інтересів держави, що дало правові підстави прокурору для заявлення цього позову.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024р. позов задоволено, визнано недійсними додаткові угоди №1 від 25.01.2021, №5 від 09.03.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 29.09.2021, №8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, №10 від 17.11.2021, №11 від 22.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради грошові кошти у розмірі 287 205,70 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 20 624,06 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що визнаючи недійсними додаткові угоди до договору, суд застосував лише положення абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України, ігноруючи абз.2 ч.1 ст. 216 ЦК України у сукупності з п.1 ч.3 ст.1212 цього Кодексу, не застосував наслідки недійсності до обох сторін правочину. Такий підхід, на його думку, не відповідає справедливому та рівному ставленню до сторін правочину. При цьому суд не взяв до уваги, що у сторін немає правових інструментів аби відкоригувати умови укладених правочинів, зокрема шляхом розірвання договору.

За твердженням Апелянта, якби на момент вчинення договору про закупівлю №521000055365 у 2021 році Постачальник знав, що у нього не буде законної можливості змінювати ціну товару у разі її коливання на ринку, він не укладав би договір про постачання електричної енергії. Додаткові угоди до договору укладалися за згодою сторін - Постачальник був готовий поставляти електричну енергію за закріпленою у додаткових угодах ціною, а Споживач погодився споживати її за такою ціною. Наразі незастосування наслідків недійсності додаткових угод доводить Постачальника до збитків.

Скаржник вказує, що у січні 2021 року було одне з найбільших коливань ціни на електричну енергію з початку функціонування повномасштабної моделі ринку електричної енергії і факт такого коливання є загальновідомим. Інших джерел для моніторингу цін на ринку електричної енергії в Україні не існує.

У скарзі йдеться про те, що постачання електричної енергії за договором по початковій ціні на період дії додаткових угод, у разі визнання їх недійсними, суперечить правовому інституту реституції в цивільному праві, тому що відповідно до абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

Скаржник вважає, що визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції. Стягувати грошові кошти у розмірі 287 205,70 грн., як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди, неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод.

За доводами Апелянта, до договору про постачання електричної енергії через неможливість фізичного повернення спожитої електричної енергії мають застосовуватися спеціальні положення, оскільки у даному випадку двостороння реституція є неможливою внаслідок неможливості повернення отриманого виконання за договором. При цьому застосування абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України про відшкодування вартості одержаного за договором за цінами, які існують на момент відшкодування, призведе до встановлення взаємного обов`язку про сплату сторонами коштів одна одній і за таких обставин відповідне зобов`язання може визнаватися недійсним і припиняється на майбутнє. Однак, враховуючи, що зобов`язання за договором № 521000055365 від 14.01.2021 вже виконані, тому, на думку Відповідача, визнання додаткових угод недійсними на майбутнє також не представляється можливим.

На думку Скаржника, у зв`язку з неможливістю застосувати двосторонню реституцію через специфіку договору постачання електричної енергії, неможливо і додаткові угоди визнавати недійсними на підставі ч.1 ст.216 ЦК України.

Також, у скарзі йдеться про те, що предметом закупівлі виступала ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія. За договором № 521000055365 від 14.01.2021 саме цей товар постачався (продавався та купувався). Умови цього договору та комерційної пропозиції є справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, без процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача, і ознак порушень прав споживача Скаржник не вбачає.

При цьому, судом не враховано, що зміна умов договору шляхом укладання додаткових угод здійснювалася за згодою сторін. Порядок зміни умов визначено у п.12.3 Договору, згідно з яким зміни до Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». За твердженнями Апелянта, під час збільшення ціни Товариство керувалося положеннями п. 2. ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», роз`ясненнями Міністерства економіки України та виходило зі специфіки мінливого за своєю економічною природою ринку електричної енергії. При цьому дані про роботу РДН є відкритими.

Враховуючи вищевикладене, Апелянт вважає твердження суду про недобросовісні дії сторін (сторони), які роблять результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", такими, що не відповідають ані намірам сторін, ані досягнутим результатам, ані обставинам справи.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Прокурор у відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Прокурор зазначає, що порівняно з ціною, визначеною в первісному Договорі, при укладенні додаткових угод № 1 від 25.01.2021, № 5 від 09.03.2021, № 6 від 13.08.2021, № 7 від 29.09.2021, № 8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, № 10 від 17.11.2021, № 11 від 22.11.2021 в сукупності закупівельна ціна збільшена на 165%. На думку Прокурора, укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 165% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку Відповідача та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів і наведені обставини є підставою для визнання додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів.

За твердженням Прокурора, на час укладення договору, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» достовірно знаючи про ціну електричної енергії на ринку, умисно, з метою перемоги у торгах занизило тендерну пропозицію та в подальшому уклало договір про постачання електричної енергії. Тим самим виразило своє волевиявлення щодо постачання електричної енергії по вказаній ціні та не скористалось правом відмовитись від укладення договору.

Прокурор вказує, що для того, щоб за обставин значного коливання (зростання) ціни на ринку не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10% і таке обмеження застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

За доводами Прокурора, у даному випадку Замовник, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про збільшення ціни підписав додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії збільшилася. Це призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла, натомість була змушена оплачувати електричну енергію за ціною, вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Зменшуючи обсяг поставки електроенергії та збільшуючи ціну за одиницю товару ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» позбавило Замовника права на її отримання у необхідному обсязі за відповідну ціну. Замовником - відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж він розраховував під час укладення договору. Такі недобросовісні дії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» зробили результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Крім того, у відзиві йдеться про те, що положеннями ст. 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, та визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту порушеного права може бути визнання правочину недійсним. Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямовано на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо укладання договорів за кошти державного бюджету та відповідальності за допущені порушення. Тому законне вирішення вказаного питання становить не тільки державний, але і суспільний інтерес. Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати порушення цивільних прав да інтересів. Залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у даній справі сприятиме подальшому припиненню, запобіганню порушенням і дотриманню в майбутньому фізичними та юридичними особами прав та інтересів держави при розпорядженні та використанні бюджетних коштів.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/6867/23.

24.04.2024р. матеріали справи № 904/6867/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 р. у справі № 904/6867/23 залишити без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.08.2024 р..

Ухвалою суду від 07.08.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.12.2024.

04.12.2024 Прокурор та представник Відповідача у судовому засіданні надали пояснення по справі.

Представники Позивачів у судове засідання 04.12.2024 не з`явилися.

Беручи до уваги, що неявка представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 04.12.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

У грудні 2020 року на веб-сайті "Prozzoro" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-28-011592-c) Відділ освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії ДК 021:2015:09310000-5 у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в обсязі 430 121 кВт*год, за ціною 2,90000 грн за одиницю, в тому числі ПДВ 0,48333 грн, на загальну суму 1 247 352,00 грн, в тому числі ПДВ 207 892,00 гривень (UA-2020-12-28-011592-c).

Згідно з протоколом розкриття тендерної пропозиції, переможцем відкритих торгів за предметом закупівлі: код ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" з ціновою пропозицією 1 247 352,00 грн з урахуванням ПДВ.

14 січня 2021 року Відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради (Споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (Постачальником) укладено договір № 521000055365 про постачання і закупівлю електричної енергії (т.1 а.с.72-76), згідно з п.1.1 якого Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатор ДК 021:2015:09310000-5). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п.1.2).

Згідно з п.2.1. договору строк і терміни поставки товару - з 01.01.2021 по 31.12.2021.

За умовами п.п.4.1, 4.2 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 2,90000 грн, тому числі ПДВ 0,48333 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором.

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п.4.4).

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції (п.4.8).

Згідно з п. 12.1. Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п.1.1 Комерційної пропозиції, на момент укладення договору ціна сформована за результатами переговорної процедури та становить 2,41667 грн. без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі:

- зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.1.2.1 Комерційної пропозиції);

- погодження ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне коригування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), в тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.5 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.1.2.2 Комерційної пропозиції);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договору. Сторони узгодили, що Постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку не електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.1.2.3 Комерційної пропозиції).

У разі необхідності змін відповідно до пп.1.2.1 - 1.2.3 цієї Комерційної пропозиції Постачальник має право звернутися до Споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши Споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє Постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо Споживач не повідомив Постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що Споживач погодився з новими умовами договору (п.1.3 Комерційної пропозиції).

Згідно п.6.1. Комерційної пропозиції послуги з передачі та розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.

Також матеріали справи свідчать про те, що сторони, керуючись п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" уклали до Договору № 521000055365 Додаткові угоди , а саме:

25.01.2021 - Додаткову угоду № 1, якою збільшено ціну на електричну енергію до 3,07696 грн за одиницю, в т.ч. ПДВ 0,51283 грн., яка набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджуються на період з 01.01.2021 (а.с.82 том 1).

19.02.2021 - Додаткову угоду № 4, якою у зв`язку зі зміною ціни за електричну енергію, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень 2021 р. грудень 2021 р. становить 405 984, 54 кВт*год. Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду вказаного у пункті 1.3 цього Договору та становить: 1 039 460, 00 грн., крім того ПДВ 207 892, 00 грн.

09.03.2021 - Додаткову угоду № 5, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" збільшено ціну за одиницю до 3, 38157 грн, в тому числі ПДВ 0,56359 грн, очікуваний обсяг постачання становить 373 297,88 кВт*год. зміни розповсюджуються на період 2021 року (а.с.83 том 1).

13.08.2021 - Додаткову угоду № 6, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з серпня 2021 року збільшено ціну за одиницю до 3, 71635 грн, в тому числі ПДВ 0,61939 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 360 121,11 кВт*год (а.с.84 том 1).

29.09.2021 - Додаткову угоду № 7, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з вересня 2021 року збільшено ціну за одиницю до 4,08427 грн, в тому числі ПДВ 0,68071 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 349 126, 92 кВт*год (а.с.85 том 1).

25.10.2021 -Додаткову угоду № 8, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з 01.10.2021 збільшено ціну за одиницю до 4,48861 грн, в тому числі ПДВ 0,74810 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 341 925, 75 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди) (а.с.86 том 1).

28.10.2021 - Додаткову угоду № 9, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з 05.10.2021 збільшено ціну за одиницю до 4,73549 грн, в тому числі ПДВ 0,78925 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 338 133,54 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди) (а.с.87 том 1).

17.11.2021 - Додаткову угоду № 10, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з 01.11.2021 збільшено ціну за одиницю до 5,20430 грн, в тому числі ПДВ 0,86738 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 334 378,5 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди) (а.с.88 том 1).

22.11.2021 - Додаткову угоду № 11, якою у зв`язку зі зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку" починаючи з 02.11.2021 збільшено ціну за одиницю до 5,71954 грн, в тому числі ПДВ 0,95326 грн, та зменшено очікуваний обсяг постачання до 330 805, 28 кВт*год (охоплено період до укладення додаткової угоди) (а.с.89 том 1).

29.12.2021 - Додаткову угоду № 12, якою зменшили суму договору до 771 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 128 грн. 53 коп (а.с.90 том 1).

Умови Договору про закупівлю товарів щодо поставки товару на даний час Відповідачем виконано, що підтверджується актами приймання-передачі за січень - грудень 2021 року (а.с.91, 92, 106,113, 119, 125, 132, 138, 144, 150, 156, том 1):

№ 250000240963-1 від 31.01.2021 - споживачем використано за січень 2021 року 49180кВт* год на загальну суму 151324,67 грн. (ПДВ 25220,78 грн);

№ 250000269919-1 від 09.03.2021 споживачем використано за лютий 2021 року 47 819,000 кВт*год на суму 161 703, 59 грн з ПДВ;

№ 252500498055-1 від 31.03.2021 споживачем використано за березень 2021 року 57 478 кВт*год на суму 194 366,27 грн з ПДВ;

№ 253300242927-1 від 30.04.2021 споживачем використано за квітень 2021 року 18 624, 000 кВт*год на суму 62 978, 47 грн з ПДВ,

№ 250000353960-1 від 31.05.2021 споживачем використано за травень 2021 року 25 016, 000 кВт*год на суму 84 593, 51 грн з ПДВ,

№ 255500575878-1 від 30.06.2021 споживачем використано за червень 2021 року 16 114,000 кВт*год на суму 54 490,7 грн з ПДВ,

№ 250200532861-1 від 31.07.2021 споживачем використано за липень 2021 року 12 893,000 кВт*год на суму 43 598, 65 грн з ПДВ,

№ 252700443754-1 від 10.09.2021 споживачем використано за серпень 2021 року поставлено 53, 000 кВт*год. За ціною (Цдог) 3, 71635 грн з ПДВ (3, 09696 грн за кВт*год без ПДВ)за кВт*год поставлено 11 278 кВт*год. За актом № 252700443754-1 від 10.09.2021 сторони здійснили перерахунок поставлених 11 278 кВт*год та зменшили обсяг на 172, 000 кВт*год, оплату на суму 484, 7 грн без ПДВ. Загалом по акту №252700443754-1 від 10.09.2021 у серпні 2021 року поставлено електроенергії на загальну суму 41 510, 58 грн з ПДВ,

№257700390342-1 від 30.09.2021 споживачем використано у вересні 2021 року 31 003,000 кВт*год на суму 126 624, 7 грн з ПДВ,

№ 256300441363-1 від 31.10.2021 споживачем використано у жовтні 2021 року 25522,000 кВт*год на загальну суму 120 069, 31 грн з ПДВ,

№250000512104-1 від 30.11.2021 споживачем використано у листопаді 2021 року електроенергії на загальну суму 205 320, 35 грн з ПДВ.

В свою чергу, Відділ освіти, молоді та спорту МСР здійснив оплату за поставлену електричну енергію згідно платіжних інструкцій (а.с.92-96, 98- 105, 107-112,114-118, 120-124, 126-131, 133-137, 139-143, 145-149, 151-155, 157-161, том 1): № 29 від 16.02.2021 на суму 37886,56грн; № 30 від 16.02.2021 на суму 1944,63грн; № 31 від 16.02.2021 на суму 5738,52грн; № 35 від 17.02.2021 на суму 104 810,34грн; № 36 від 17.02.2021 на суму 944,62грн; №107 від 10.03.2021 на суму 2543,16грн, №108 від 11.03.2021 на суму 972,32, №110 від 12.03.2021 на суму 129,85грн, №113 від 17.03.2021 на суму 39621,86грн, № 114 від 17.03.2021 на суму 110 249,4грн, № 115 від 17.03.2021 на суму 1269,66грн, №116 від 17.03.2021 на суму 5703,36грн, №117 від 17.03.2021 на суму 1213,98грн; №177 від 19.04.2021 на суму 162,32грн, №180 від 20.04.2021 на суму 49 817,39грн, №181 від 20.04.2021 на суму 135124,43грн, №182 від 20.04.2021 на суму 2326,52грн, №183 від 20.04.2021 на суму 5572,83грн, №184 від 20.04.2021 на суму 1362,78грн, №300 від 26.05.2021 на суму 12849,98грн, №301 від 26.05.2021 на суму 45262,40грн, №302 від 26.05.2021 на суму 1961,31грн, №303 від 26.05.2021 на суму 2678,21грн, №304 від 26.05.2021 на суму 226,57грн, №529 від 18.06.2021 на суму 24607,73грн, №530 від 18.06.2021 на суму 54 656,41грн, №531 від 18.06.2021 на суму 848,78грн, №532 від 18.06.2021 на суму 2958,88грн, №533 від 18.06.2021 на суму 1521,71грн, №702 від 12.07.2021 на суму 422,02грн, №731 від 15.07.2021 на суму 29108,59грн, №732 від 15.07.2021 на суму 22680,24грн, № 733 від 15.07.2021 на суму 456,51грн, №734 від 15.07.2021 на суму 1194,37грн, №735 від 15.07.2021 на суму 628,97грн, № 1002 від 20.08.2021 на суму 30052,06грн, №1003 від 20.08.2021 на суму 11666,43грн, №1004 від 20.08.2021 на суму 155,55грн, №1005 від 20.08.2021 на суму 1325,58грн, №1006 від 20.08.2021 на суму 399,03грн, №1195 від 13.09.2021 на суму 9668,90грн, №1196 від 13.09.2021 на суму 263,86грн, № 1197 від 13.09.2021 на суму 14122,21грн, №1198 від 13.09.2021 на суму 524,01грн, №1209 від 16.09.2021 на суму 29641,60грн, №1489 від 18.10.2021 на суму 38073,59грн, №1490 від 18.10.2021 на суму 83315,07грн, №1491 від 18.10.2021 на суму 935,30грн, №1492 від 18.10.2021 на суму 3185,73грн, №1493 від 18.10.2021 на суму 1115,01грн, № 1694 від 10.11.2021 на суму 42120,92грн, №1695 від 10.11.2021 на суму 72567,45грн, №1696 від 10.11.2021 на суму 174,03грн, №1697 від 10.11.2021 на суму 4468,44грн, №1698 від 10.11.2021 на суму 738,47грн, №2056 від 10.12.2021 на суму 106 686,76грн, №2057 від 10.12.2021 на суму 91717,81грн, №2058 від 10.12.2021 на суму 1,53грн, №2059 від 10.12.2021 на суму 6447,41грн, №2060 від 10.12.2021 на суму 466,84грн.

Таким чином, за договором №521000055365 від 14.01.2021 було поставлено 330 819 кВт*год електроенергії на суму 1 246 580, 80 грн, хоча за початковою ціною необхідно було сплатити за такий обсяг 959 375,1 грн, тобто переплачено 287 205,7 грн з ПДВ за поставлену електричну енергію.

Прокурор посилається на укладення додаткових угод №1 від 25.01.2021, №5 від 09.03.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 29.09.2021, №8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, №10 від 17.11.2021, №11 від 22.11.2021 з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та Закону України "При ринок електричної енергії", вважає, що правові підстави для збільшення ціни за одиницю товару за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021 у відповідності до зазначених угод, відсутні.

У позові йдеться про те, що укладання вказаних вище додаткових угод призвело до зменшення обсягів закупівлі електричної енергії, зростання ціни електроенергії (Цзак) на 165% порівняно з початковою, у зв`язку з чим, відділ освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради втратив 287 205,7 грн бюджетних коштів.

Отже, Прокурор вважає, що Додаткові угоди укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "При ринок електричної енергії" та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.

Викладені обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів, свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить їх меті щодо здійснення її за найнижчою ціною. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Грошові кошти в сумі 287 205,7 грн (1 246 580,8 грн - 959 375,1 грн) є такими, що були безпідставно одержані Відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти Позивачу-2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Також, суд знайшов наявними підстави для представництва Прокуратурою інтересів держави в суді.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 - 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з ч.ч. 1, 3 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зокрема, представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви послався на неналежне здійснення захисту інтересів держави Позивачем.

На підтвердження цих обставин Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу Відділу освіти Межівської селищної ради листа (запит) від 25.07.2023 №04/64/1-929 вих-23 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит відділ освіти Межівської селищної ради надав відповідь від 27.07.2023 № 302, відповідно до якої, незважаючи на виявлені прокуратурою явні порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів, суб`єкт владних повноважень не вживав заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів.

Крім того, Першотравенською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Межівської селищної ради лист (запит) від 09.11.2023 №04/64/1-1132вих-23 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит відділ освіти Межівської селищної ради надав відповідь від 16.11.2023 № 476, якою повідомив, що заходи стосовно визнання в судовому порядку недійсними вищевказаних додаткових угод, якими протиправно збільшено вартість електроенергії, та стягнення з постачальника безпідставно набутих коштів не вживались.

Разом з тим, Першотравенською окружною прокуратурою направлено на адресу Межівської селищної ради лист (запит) за від 09.11.2023 №04/64/1-1132вих-23 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування. На вказаний запит Межівська селищна рада надала відповідь від 27.11.2023 № 144, якою повідомила, що заходи стосовно визнання в судовому порядку недійсними вищевказаних додаткових угод, якими протиправно збільшено вартість електроенергії, та стягнення безпідставно набутих коштів не вживались.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті спору, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2) тощо.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, наведеними законодавчими приписами визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та загальні підстави, за яких правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого Позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі № 916/97/21).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі №909/654/19, від 19.10.2022 у справі № 912/278/21).

При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 29.08.2022 у справі № 909/635/22).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Як вже зазначалося, 08.02.2021 між Відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" укладено договір № 521000055365 про постачання і закупівлю електричної енергії за результатами переговорної процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/ спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Частинами 1, 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 1 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 916/944/22, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, від 19.07.2022 у справі №927/568/21, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило би заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, для внесення змін до вже укладеного договору постачальник повинен обґрунтувати, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендерній ціні та довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічний висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч.2 ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета, визначена Законом України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, згідно з тендерною пропозицією Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у Договорі. Підписанням основного договору №521000055365 від 14.01.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Споживачу електричну енергію у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в обсязі 430 121 кВт*год, за ціною 2,90000 грн за одиницю, в тому числі ПДВ 0,48333 грн, на загальну суму 1 247 352,00 грн, в тому числі ПДВ 207 892,00 гривень (UA-2020-12-28-011592-c).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Станом на момент підписання Договору №521000055365 від 14.01.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що будучи обізнаним про ринкові ціни на електричну енергію, Відповідач, задля перемоги у відкритих торгах, занизив пропоновану ціну за електричну енергію, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, домігся збільшення ціни.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок укладання додаткових угод №1 від 25.01.2021, №5 від 09.03.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 29.09.2021, №8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, №10 від 17.11.2021, №11 від 22.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 2,90000грн за кВт*год до 3,77443грн за кВт*год та зменшено кількість споживання електричної енергії з 430 121 кВт*год до 330 819 кВт*год електроенергії.

Встановлено, що внаслідок укладення:

-додаткової угоди №1 від 25.01.2021 сторони з 01.01.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 3,07696 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ 0,51283 грн, тобто на 10,3%;

-додаткової угоди №5 від 09.03.2021 сторони з лютого 2021 року збільшили ціну на електричну енергію до 3,38157 грн за кВт*год, в т.ч. ПДВ - 0,56359грн, тобто на 28,2%;

-додаткової угоди №6 від 13.08.2021 сторони з 01.08.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 3,71635 грн, в тому числі ПДВ 0,61939 гривень, тобто на 47,7%;

-додаткової угоди №7 від 29.09.2021 сторони з 01.09.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,08427 грн, в тому числі ПДВ 0,68071 грн, тобто на 69,3%;

-додаткової угоди №8 від 25.10.2021 сторони з 01.10.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,48861 грн, в тому числі ПДВ 0,74810 грн, тобто на 92,9%;

-додаткової угоди №9 від 28.10.2021 сторони з 05.10.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 4,73549 грн, в тому числі ПДВ 0,78925 грн, тобто на 107,3%;

-додаткової угоди №10 від 17.11.2021 сторони з 01.11.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 5,20430 грн, в тому числі ПДВ 0,86738грн, тобто на 134,77%;

-додаткової угоди №11 від 22.11.2021 сторони з 02.11.2021 збільшили ціну на електричну енергію до 5,71954 грн, в тому числі ПДВ 0,95326 грн, тобто на 165%.

Отже, після укладення Додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилася на 165% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

Між тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Також, Об`єднана Палата Верховного Суду у справи № 927/491/19 (постанова від 18.06.2021) дійшла висновків, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

З огляду на вищевикладене, Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Разом з цим, застосування нових цін у спірних додаткових угодах суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам, та якими сторони керувалися при укладенні Договору, та Комерційній пропозиції, яка є додатком до Договору.

Крім того, положення Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1 ПРРЕЕ зобов`язують електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

Відповідна умова міститься й у п. 10.6. Комерційної пропозиції.

Таким чином, застосування нових цін в оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

Як встановлено місцевим господарським судом, на адресу замовника постачальником направлялись листи щодо необхідності підвищення ціни на електричну енергію: від 06.01.2021 № 929/ MEZP, від 06.01.2021 № 936/MEZP, від 23.02.2021 № 12407/MEZP, від 10.08.2021 № 45426/MEZP, від 21.09.2021 № 55063/PVLP, від 22.10.2021 № 62807/MEZP та № 62808/MEZP; від 17.11.2021 № 68816/MEZP, від 17.11.2021 № 68817/MEZP (а.с. 172, 174 том 1; а.с.109, 111, 112, 114, 116, 118, 120 том 2) та розрахунки середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (а.с.110, 113, 115, 117, 119, 121 том 2, а.с.173, 175 том 1).

Крім того, суд врахував, що згідно з опублікованими НКРЕКП відомостями та опублікованим ДП "Оператор ринку" аналізі цін щодо роботи РДН та ВДР у 2021 році, середньозважені ціни на ринку в цілому були значно нижчими, ніж на РДН, який є лише одним з його сегментів (приблизно 1/8 частина). На самому РДН мінімальні та максимальні ціни електроенергії можуть відрізнятися в декілька разів, кожен учасник ринку придбає електроенергію за вигідною для нього ціною, яка вказується в заявці та не обов`язково дорівнює середньозваженій. Придбання учасником торгів електричної енергії на РДН підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії на РДН, що є невід`ємним додатком до договору купівлі-продажу електричної енергії на РДН (https://www.oree.com.ua/index.php/web/180). В акті вказуються, зокрема, обсяги та ціна за одиницю електроенергії, що придбана певним постачальником.

У даному випадку, постачальник не надавав жодних доказів (договорів та актів купівлі-продажу) на підтвердження придбання електроенергії для споживача у вказані періоди саме на РДН, а не на іншому сегменті ринку або за двостороннім договором тощо, та за якою ціною. Таким чином, зміна середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" РДН не є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, як вказано у п. 1.2.3. Комерційної пропозиції, оскільки постачальником у пропозиціях щодо зміни договірної ціни не надано документів, що підтверджують закупівлю ним електричної енергії саме на РДН, а не на іншому сегменті оптового ринку, та зробило для нього виконання умов Договору вочевидь невигідним, збитковим.

Постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

При цьому ініціювання зміни умов договору у бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

За сталою практикою Верховного Суду, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, з урахуванням положень наведених вище норм та обставин справи, приймаючи до уваги, що зазначені вище Додаткові угоди №1, 5-11 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу № 521000055365 від 14.01.2021 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для визнання цих угод недійсними.

Одночасно, згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди №1 від 25.01.2021, №5 від 09.03.2021, №6 від 13.08.2021, №7 від 29.09.2021, №8 від 25.10.2021, №9 від 28.10.2021, №10 від 17.11.2021, №11 від 22.11.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між Позивачем-2 та Відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021, мали регулюватись пунктом 4.1. договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 2, 90000 грн за 1 кВт/год, в тому числі ПДВ - 048333 грн.

За договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 521000055365 від 14.01.2021 Відповідачем було поставлено 330 819 кВт*год електроенергії на суму 1 246 580,8 грн, хоча за початковою ціною необхідно було сплатити за такий обсяг 959 375,1 грн, тобто переплачено 287 205,7 грн з ПДВ за поставлену електричну енергію.

Отже, внаслідок укладання вказаних додаткових угод ціна електроенергії (Цзак) зросла на 165% порівняно з початковою і відділ освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради втратив 287 205,7 грн бюджетних коштів.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення грошових коштів.

Доводи скарги про те, що Постачальник не знав, про відсутність у нього законної можливості змінювати ціну товару у разі її коливання на ринку є безпідставними, оскільки як зазначалось раніше, приписами чинного законодавства України та умовами договору №521000055365 від 14.01.2021 передбачена така можливість, між тим вона обмежена 10% від ціни, визначеної у договорі. При цьому, з урахуванням вищевикладеного, відповідні обставини були достеменно відомі Відповідачу.

Посилання Скаржника на те, що незастосування наслідків недійсності додаткових угод до Договору доводить Постачальника до збитків мають декларативний характер з огляду на те, що наявність таких збитків, їх розмір тощо, останнім не доведені.

При цьому апеляційний господарський суд відхиляє доводи Скаржника про не застосування судом першої інстанції двосторонньої реституції до обох учасників правочину - додаткової угоди, адже відповідні вимоги прокурором не заявлялися.

Твердження Апелянта про те, що у січні 2021 року було одне з найбільших коливань ціни на електричну енергію з початку функціонування повномасштабної моделі ринку електричної енергії і про відсутність джерел для моніторингу цін на ринку електричної енергії в Україні є необґрунтованими.

У цьому зв`язку колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. З огляду на це, під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 Розділу 1 ГПК України.

Таким чином, довідки, експертні висновки Торгово-промислової палати України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. При цьому судами у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22.

У даному випадку, Скаржником, у розумінні ст.76 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами наявність вищезазначених обставин.

До того ж, у силу приписів Закону України "Про державні закупівлі", як неодноразово вже було зазначено, у будь-якому випадку, збільшення ціни не може бути більшим ніж 10% від ціни, визначеної у договорі.

Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Приймаючи участь у відкритих торгах, пропонуючи найнижчу ціну, уклавши Договір, Товариство діяло самостійно, ініціативно та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Слід зазначити, що перемога у тендері та укладення договору з однією ціною за товар та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод може мати ознаки та кваліфікуватись як нечесна та недобросовісна ділова практика.

Колегія суддів виходить з того, що укладаючи договір поставки товару на певний строк, Товариство як продавець фактично гарантує можливість продати товар за узгодженою ціною та несе ризики зміни такої ціни.

Викладене, у тому числі, спростовує доводи скаржника щодо безпідставності тверджень суду про недобросовісні дії сторони.

Інші аргументи Скаржника також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024р. у справі №904/6867/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.12.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін