Рішення

від 28.11.2024 по справі 902/1021/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2024 р.Cправа № 902/1021/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представників:

позивача Заверюхи В.О.,

відповідача Починка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (вул. Берегова, 13, м. Южне, Одеський район, Одеська область, 65481)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 2142766,95 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" 2142766,95 грн.

Ухвалою суду від 25.09.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1021/24 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 24.10.2024 о 10:30 год.

Під час підготовчого провадження учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 137-144, т. 1) та додаткові пояснення з урахуванням відповіді на відзив (а.с. 165-171, т.1); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 150-157, т. 1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.11.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі від 12.11.2024.

09.04.2024 електронною поштою та в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшли письмові пояснення представниці відповідача з урахуванням поданої позивачем відповіді на відзив.

Також слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань представникам обох сторін забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/1021/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначений час у судове засідання 28.11.2024 з`явилися усі учасники справи (в режимі відеоконференції).

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив, підтримавши викладену письмово позицію по суті спору. Просив зменшити розмір штрафних санкцій.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуги №Т/ВМ-2/21 від 06.01.2021 (Договір) в частині своєчасного усунення несправностей та дефектів вузлів і агрегатів тепловоза, внаслідок чого Державним підприємством "Морський торговельний порт "Південний" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" 2142766,95 грн, з яких: 237553,95 грн - штрафних санкцій та 1905213 грн - збитків.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що відповідач тричі повідомляв позивача про об`єктивну неможливість (відтермінування) виконання зобов`язань з усунення несправностей тепловозу, тому позивач позбавляється права на відшкодування збитків як сторона що могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього. При цьому позивачем не доведено наявності дійсного причинного зв`язку між порушенням зобов`язання відповідачем та заявленими до стягнення збитками позивача.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" підтверджує, що взяло на себе гарантійні зобов`язання по усуненню недоліків (якщо такі виникнуть) та технічному обслуговуванню тепловоза за власний рахунок на протязі 12 місяців від дати підписання відповідного Акту здавання-приймання наданих послуг. Однак, у подальшому не мало можливості виконувати свої гарантійні зобов`язання у зв`язку із спалахом захворюваності на COVID-19 та подальшим введенням в Україні воєнного стану, оскільки спеціалісти підприємства, які безпосередньо виконували ремонт тепловоза, та інші працівники, які мали фахові здібності надавати ці послуги захворіли, а згодом були мобілізовані до лав Збройних сил України, про що позивача було повідомлено відповідними листами.

Відповідач визнає обґрунтованість позову в частині стягнення 50000 грн штрафу, просить в решті позовних вимог відмовити. Зазначає, що розмір штрафу 237553,95 грн є надмірним та непомірним тягарем для відповідача з огляду на нинішню економічну ситуацію.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не доведено впливу введеного в Україні карантину, а згодом воєнного стану, як форс-мажорних обставин, які вплинули на господарську діяльність товариства. Заявлений розмір штрафних санкцій Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" вважає таким, що безумовно відповідає Закону, умовам Договору, а також принципам справедливості, розумності, добросовісності.

В обґрунтування завдання відповідачем збитків позивач акцентує увагу на наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" та збитками, оскільки бездіяльність відповідача щодо ремонту тепловозу призвела до необхідності звернення ДП "Морський торговельний порт "Південний" до АТ "Укрзалізниця" щодо залучення тепловозу, який є власністю Одеської залізниці, з метою провадження безперервної роботи та функціонування підприємства.

У додатковому поясненні, що по суті є запереченням на відповідь на відзив, відповідач акцентує увагу, що у відповідь на адвокатський запит Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" повідомило про наявність в останнього станом на грудень 2021 року - лютий 2022 року шести тепловозів.

За наявною інформацією з сайту zakupivli.pro з розділу Державні закупівлі, позивач ініціював та виступав замовником тендерних закупівель послуг з ремонту 2-х тепловозів у період 2021-2022 роки.

Так, на думку відповідача, все це підтверджує відсутність існування у позивача критично необхідної виробничої потреби в замовлених в АТ "Укрзалізниця" обсягах маневрових робіт з обробки вагонів за умови наявності шести власних тепловозів та власної бази їх ремонту і технічного обслуговування.

І навіть якщо така необхідність існувала б, то вона могла бути викликана несправністю інших наявних у позивача тепловозів, зокрема тепловозу ТЕМ18ДМ-3029 (інв.№59481), послуга з капітального ремонту якого була предметом тендерної закупівлі у квітні 2021 року зі строком виконання до 01 січня 2022 р., та тепловозу ЧМЕ3-4977 (інв. №46305), послуги з ремонту дизеля якого були предметом тендерної закупівлі у травні 2021 р. зі строком виконання до 1 січня 2022 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

06.01.2021 між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" КР" (Виконавець, відповідач) укладено Договір про надання послуги № Т/ВМ-2/21 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується надати послугу з поточного ремонту тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) в обсязі ПР-3 (з заміною рам візків) (далі - послуга) згідно переліку, кількістю та за цінами, зазначеними в Додатку №1, який є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник прийняти та оплатити таку послугу на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що послуга надається на підставі письмової заявки Замовника.

Відповідно до п. 5.1 Договору термін надання послуги не повинен перевищувати 80 (вісімдесяти) робочих днів від дати Акту передачі тепловоза в ремонт, без урахування часу на транспортування тепловоза на ремонтну базу (спеціалізовану стоянку) Виконавця та у зворотному напрямку та часу підписання Акту передачі тепловоза з ремонту.

Згідно із п. 2.4.5 Договору датою закінчення надання послуги є дата підписання Акту передачі тепловоза з ремонту. Акт передачі тепловоза з ремонту підписується на території Замовника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати прибуття тепловоза на територію Замовника, виконання всіх приймальних заходів та отримання всіх документів від Виконавця, які визначені в технічній специфікації.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що гарантійний строк на надану послугу повинен складати не менше 12 (дванадцяти) місяців від дати підписання відповідного Акту здавання - приймання наданих послуг.

На період гарантії, а саме протягом 12 (дванадцяти) місяців, Виконавець зобов`язаний, згідно ТЗМ2 ИО "Руководства по техническому обслуживанию и текущему ремонту тепловозов ТЗМ2", власними силами, та за власний рахунок на території ДП "МТП "Южний" виконувати технічне обслуговування ТО-3 з періодичністю кожні 30 діб (+/-10%) та поточний ремонт ПР-1 з періодичністю 8,5 міс (+/-10%). Дата надання послуг з ТО-3 та ПР-1 попередньо узгоджується Виконавцем із Замовником (п. 2.8.1 Договору).

Відповідно до п. 2.8.2 Договору при виявленні протягом гарантійного строку на вузлах та агрегатах тепловоза будь-яких несправностей, дефектів, відмов в роботі вузлів та агрегатів, Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов`язаний письмово повідомити Виконавця про виявлені несправності, зазначити назву агрегату (вузла), який вийшов з ладу, характер пошкодження та термін прибуття фахівців Виконавця для їх усунення.

Після одержання повідомлення від Замовника Виконавець зобов`язаний прибути в термін вказаний в повідомленні для складання Акту про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3 (з заміною рам візків). Представник Виконавця, який прибуває для складання цього Акту, повинен мати довіреність на право підпису документів. Копія довіреності надається Замовнику (п. 2.8.3 Договору).

Порядок та терміни усунення несправностей визначаються в Акті про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3 (з заміною рам візків), але не повинні перевищувати 10 (десяти) календарних днів від дати Акту передачі несправного вузла (агрегату) тепловоза ТЕМ2УМ - 061 (інв. № 11467) в ремонт (п. 2.8.5 Договору).

У разі неприбуття до Замовника представника Виконавця у визначений термін, Замовник складає Акт-рекламацію односторонньо або із залученням незалежних експертів. Один примірник Акту-рекламації Замовник передає Виконавцю (п. 2.8.7 Договору).

Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути несправності в строки та у порядку, які визначені у Акті-рекламації. Якщо Виконавець не забезпечить усунення несправностей в строки та у порядку, які визначені у Акті-рекламації, Замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього Виконавця, про усунення несправностей власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням усіх витрат та збитків за рахунок Виконавця (п. 2.8.8 Договору).

Пунктом 2.8.9 Договору обумовлено, що гарантійний строк на надану послугу продовжується на час, протягом якого тепловоз не міг експлуатуватися внаслідок виявлених несправностей, відповідальність за які несе Виконавець.

Згідно із п. 7.5. Договору за порушення Виконавцем умов зобов`язання щодо термінів усунення несправностей, зазначених в Акті про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3 (з заміною візків), стягується штраф у розмірі п`яти відсотків вартості наданої послуги. Однак, сплата штрафу не звільняє Виконавця від обов`язку надати якісну послугу власними силами та засобами за свій рахунок.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість Договору згідно із Додатком № 1, який складається з калькуляції та є невід`ємною частиною Договору, в редакції Додаткової угоди до Договору від 19.07.2021, становить 4751079,02 грн.

Як підтверджується матеріалами справи та визнається обома сторонами, відповідачем було виконано поточний ремонт тепловозу ТЕМ2УМ-061 (інв.№11467) згідно переліку, кількістю та за цінами, зазначеними в додатку №1 та додатковій угоді №1 від 19.07.2021 р. до Договору, а позивач оплатив у повному обсязі надані послуги згідно з підписаними обома сторонами актами здавання-приймання наданих послуг №57 від 22.07.2021 р. та №69 від 01.09.2021 р.

Враховуючи приписи п. 2.8 Договору, а також беручи до уваги дату підписання Актів здавання-приймання наданих послуг (перший та другий етап послуги), гарантійний строк на надану послугу розповсюджується з 01.09.2021 по 01.09.2022.

Поряд з цим протягом гарантійного строку на вузлах та агрегатах несправності усувались відповідно до:

- Акту про усунення несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 від 03.09.2021 (несправності усувались один день: з 02.09.2021 по 03.09.2021);

- Акту про усунення несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 від 29.09.2021 (несправності усувались один день: з 28.09.2021 по 29.09.2021);

- Акту про усунення несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 від 14.10.2021 (несправності усувались 3 дні: з 12.10.2021 по 14.10.2021).

Вищенаведені обставини є підставою для продовження гарантійного строку на час, протягом якого тепловоз не міг експлуатуватися внаслідок виявлених несправностей, відповідно до п. 2.8.9 Договору.

В подальшому, з огляду на приписи п. 2.8.1 Договору ДП "МТП "Южний" запрошено ТОВ "Інтертранссервіс КР" для проведення ТО-3 тепловозу ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467):

1. лист за вих. № 9195/17/114/21 від 07.12.2021 (щодо виконання ТО-3 08.12.2021);

2. лист за вих. № 566/12/114/22 від 27.01.2022 (щодо виконання ТО-3 31.01.2022);

3. лист за вих. № 700/12/114/22 від 02.02.2022 (щодо повідомлення дати прибуття представників Виконавця для проведення ТО-3);

4. лист за вих. № 1004/12/114/22 від 15.02.2022 (щодо необхідності терміново направити представників Виконавця для проведення ТО-3, у строк до 18.02.2022);

5. лист за вих. № 1227/12/114/22 від 27.02.2022 (щодо необхідності терміново направити представників Виконавця для проведення ТО-3 та зазначено про прострочення строку виконання зобов`язання за Договором).

У відповідь на листи за вих. № 9195/17/114/21 від 07.12.2021; № 566/12/114/22 від 7.01.2022, ТОВ "Інтертранссервіс КР" повідомило, що приїзд фахівців виконавця для проведення ТО-3 неможливий, оскільки внаслідок спалаху захворюваності на COVID-19 більшість працівників Виконавця захворіли та знаходяться на самоізоляції.

Згодом листом за вих. № 1418/12/114/22 від 25.03.2022 Замовник запросив Виконавця, у строк протягом п`яти робочих днів, прибути для складання Акту про порядок і строки усунення виявлених несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3 (з заміною рам візків).

Листом ТОВ "Інтертранссервіс КР" за вих. № 28 від 25.03.2022 (вх. № 1780 від 25.03.2022) повідомлено про неможливість прибуття відповідних фахівців Виконавця для складання Акта про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ- 061 (інв. № 11467), у зв`язку із повномасштабною військовою агресією рф проти України, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022.

Листом за вих. № 1697/12/114/22 від 28.04.2022 Замовник повторно просив Виконавця терміново направити фахівців ТОВ "Інтертранссервіс КР" для складання Акту про порядок і строки усунення виявлених несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3.

Листом ТОВ "Інтертранссервіс КР" за вих. № 36 від 29.04.2022 (вх. № 2051 від 29.04.2022) повідомлено про фактичну неможливість прибуття відповідних фахівців Виконавця для складання Акта про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467), у зв`язку із повномасштабною військовою агресією рф проти України.

19.05.2022 ДП "МТП "Южний" складено Акт-рекламацію № 2 в односторонньому порядку, який направлено Виконавцю листом за вих. № 1886/12/114/22 від 20.05.2022, із зазначенням вимоги щодо необхідності усунення несправностей тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467), вказані в Акті-рекламації, у строк до 17.06.2022.

Додатково ДП "МТП "Южний" зазначено, що відповідно до п. 2.8.9 Договору, гарантійний строк на послугу з поточного ремонту продовжується на час, протягом якого тепловоз не міг експлуатуватися внаслідок виявлених несправностей, а саме - з 25.03.2022 до дати остаточного усунення всіх несправностей, зазначених в Акті-рекламації № 2.

21.10.2022 ДП "МТП "Южний" направлено до ТОВ "Інтертранссервіс КР" лист за вих. № 3757/17/114/22 щодо виконання поточного ремонту ПР-1 тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467), відповідно до п. 2.8.1 Договору.

Також, 21.10.2022 ДП "МТП "Южний" направлено Виконавцю лист за вих. № 3758/17/114/22, в якому наголошено на невиконанні ТОВ "Інтертранссервіс КР" попередніх гарантійних зобов`язань за Договором № Т/ВМ-2/21 від 06.01.2021.

Листом за вих. № 3842/17/114/22 від 31.10.2022 ДП "МТП "Южний", у зв`язку із систематичним невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, повідомлено ТОВ "Інтертранссервіс КР" про прийняття рішення щодо усунення несправностей власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням усіх витрат та збитків за рахунок Виконавця, відповідно до п. 2.8.8 Договору.

За порушення умов зобов`язання щодо термінів усунення несправностей та дефектів вузлів та агрегатів тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467), зазначених в Акті - рекламації № 2 від 19.05.2022, відповідно до умов п. 7.5 Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 5% вартості наданої послуги в силу п. 7.5. Договору, що становить 237 553, 95 грн, згідно з розрахунком: 4 751 079, 02 х 5 %, де 4 751 079, 02 - вартість послуги; 5 % - розмір штрафу.

Крім того, за твердженням позивача, останній поніс збитки в розмірі 1 905 213 грн, які заявлено до стягнення, оскільки внаслідок невиконання ТОВ "Інтертранссервіс КР" зобов`язань щодо технічного обслуговування тепловозу було залучено до виконання робіт тепловоз, який належить АТ "Укрзалізниця".

Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача у претензійному порядку про сплату 237553,95 грн штрафних санкцій (вих. № 413/01/102/23 від 06.02.2023), однак реагування ТОВ "Інтертранссервіс КР" на таку претензію матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем Договір про надання послуги №Т/ВМ-2/21 від 06.01.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Іншими словами різниця між послугами і роботами полягає у тому, що саме оплачується - процес (послуги) чи результат (роботи). У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а в зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її надання.

Спір у справі виник з підстав незабезпечення відповідачем своєчасного гарантійного обслуговування за Договором щодо усунення несправностей та дефектів вузлів і агрегатів тепловоза.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2.8 Договору передбачено, що гарантійний строк на надану послугу повинен складати не менше 12 (дванадцяти) місяців від дати підписання відповідного Акту здавання-приймання наданих послуг.

На період гарантії, а саме протягом 12 (дванадцяти) місяців, Виконавець зобов`язаний, згідно ТЗМ2 ИО "Руководства по техническому обслуживанию и текущему ремонту тепловозов ТЗМ2", власними силами, та за власний рахунок на території ДП "МТП "Южний" виконувати технічне обслуговування ТО-3 з періодичністю кожні 30 діб (+/-10%) та поточний ремонт ПР-1 з періодичністю 8,5 міс (+/-10%). Дата надання послуг з ТО-3 та ПР-1 попередньо узгоджується Виконавцем із Замовником (п. 2.8.1 Договору).

Пунктом 7.5 Договору сторони погодили, що за порушення Виконавцем умов зобов`язання щодо термінів усунення несправностей, зазначених в Акті про порядок і строки усунення виявленої несправності тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467) після проведення ПР-3 (з заміною візків), стягується штраф у розмірі п`яти відсотків вартості наданої послуги. Однак, сплата штрафу не звільняє Виконавця від обов`язку надати якісну послугу власними силами та засобами за свій рахунок.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно із ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт прострочення виконання зобов`язання щодо термінів усунення несправностей та дефектів вузлів та агрегатів тепловоза ТЕМ2УМ-061 (інв. № 11467), зазначених в Акті - рекламації № 2 від 19.05.2022 підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Враховуючи приписи п. 2.8 Договору, а також беручи до уваги дату підписання Актів здавання-приймання наданих послуг (перший та другий етап послуги), гарантійний строк на надану послугу розповсюджується з 01.09.2021 по 01.09.2022. Водночас гарантійний строк є продовженим на час, протягом якого тепловоз не міг експлуатуватися внаслідок виявлених несправностей, відповідно до п. 2.8.9 Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору надання послуги може тимчасово призупинятися Виконавцем, за згодою Замовника, з оформленням відповідного двостороннього Акту тимчасового припинення надання послуги.

У випадку тимчасового припинення надання послуги Виконавцем з незалежних від нього об`єктивних обставин, Виконавець повинен письмово повідомити про це Замовника протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту настання таких обставин, оформити та надіслати на узгодження Замовнику відповідний двосторонній Акт тимчасового припинення надання послуги. Термін тимчасового припинення надання послуги узгоджується Сторонами та вказується в цьому Акті. Термін надання послуги з поточного ремонту подовжується на період тимчасового припинення надання послуги.

Поряд з цим сторонами не було узгоджено термін тимчасового припинення надання послуги шляхом складення двостороннього Акту тимчасового припинення надання послуги, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, наявні правові підстави для нарахування штрафу в порядку п. 7.5 Договору.

Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу (5% від вартості наданої послуги) помилок не виявлено: 4 751 079, 02 х 5 % = 237553,95 грн, де 4 751 079, 02 - вартість послуги згідно із Додатком № 1, який складається з калькуляції та є невід`ємною частиною Договору, в редакції Додаткової угоди до Договору від 19.07.2021; 5 % - розмір штрафу.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з відповідача 237553,95 грн штрафу та про задоволення позову в цій частині.

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" визнає позов в частині стягнення 50000 грн штрафних санкцій.

При частковому визнанні відповідачем позову суд враховує такі приписи процесуального законодавства.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки визнання позову щодо 50000 грн штрафу викладено у поданому відзиві на позовну заяву, підписаному адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" Починком В.В., право якої на вчинення відповідної процесуальної дії не обмежено згідно ордеру про надання правової (правничої) допомоги серії АВ №1324168 від 09.10.2024, таке визнання відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням наявних доказів, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову у відповідній частині підлягає прийняттю господарським судом.

Визначаючись щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" 1905213 грн - збитків, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

В даному ж спірному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача (що полягає в невиконанні зобов`язання щодо своєчасного гарантійного обслуговування за Договором) та нарахованими збитками, що виключає можливість притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" до такого виду відповідальності.

Так, позивач вказує, що бездіяльність ТОВ "Інтертранссервіс КР" щодо ремонту тепловозу, який у своїй діяльності використовує позивач, призвела до необхідності звернення ДП "МТП "Южний" до AT "Укрзалізниця" про залучення тепловозу, який є власністю Одеської залізниці, з метою провадження безперервної роботи та функціонування діяльності підприємства позивача.

Проте, на думку суду, неминучість та необхідність таких витрат позивачем під час розгляду справи не доведено.

Зокрема, у відповідь на адвокатський запит відповідача, позивачем надано інформацію (вих. №6510/25/102/24 від 01.11.2024), що станом на грудень 2021- лютий 2022 року в наявності ДП "МТП "Південний" знаходились 6 тепловозів. Про даний факт представник позивача не заперечував.

За наявною інформацією з сайту zakupivli.pro, що знаходиться у вільному доступі, з розділу Державні закупівлі, позивач ініціював та виступав замовником тендерних закупівель послуг з ремонту 2-х тепловозів у період 2021-2022 роки.

Отже, слушними є доводи відповідача про відсутність існування у позивача критично необхідної виробничої потреби в замовлених в АТ "Укрзалізниця" обсягах маневрових робіт з обробки вагонів за умови наявності шести власних тепловозів та власної бази їх ремонту і технічного обслуговування.

І навіть якщо така необхідність існувала б, то вона могла бути викликана несправністю інших наявних у позивача тепловозів, зокрема тепловозу ТЕМ18ДМ-3029 (інв.№59481), послуга з капітального ремонту якого була предметом тендерної закупівлі у квітні 2021 року зі строком виконання до 01 січня 2022 р., та тепловозу ЧМЕ3-4977 (інв. №46305), послуги з ремонту дизеля якого були предметом тендерної закупівлі у травні 2021 року зі строком виконання до 1 січня 2022 року.

Крім того, в силу ч.3 ст.226 ГК України, згідно із якою сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше, відповідач у листуванні неодноразово повідомляв позивача про неможливість вчасного виконання зобов`язань через брак працівників у карантин та під час воєнного стану. А відтак позивач також не був позбавлений можливості за власні кошти здійснити обслуговування тепловоза із подальшим відшкодуванням витрат за рахунок відповідача, запобігши необхідності залучення тепловоза АТ «Укрзалізниця».

Таким чином, оскільки залучення позивачем тепловозу Одеської залізниці могло бути зумовлено також й іншими чинниками, а не безпосередньо бездіяльністю відповідача, позивачем, на переконання суду, не доведено причинно-наслідкового зв`язку як одного із елементів складу цивільного правопорушення, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення збитків.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням мотивів щодо недоведеності складу цивільного правопорушення для стягнення збитків.

Крім того, суд не вбачає обґрунтованих підстав для зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено впливу карантинних обмежень та воєнного стану в Україні на його господарську діяльність. Саме лише посилання на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" зобов`язання за Договором.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Такий же висновок підтримано КГС ВС у постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

У свою чергу довідка банку по одному із рахунків та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 об`єктивно не відображають дійсний майновий стан юридичної особи за певний звітний період у розрізі доходів та витрат, а також не спростовують можливість наявності інших розрахункових рахунків в інших банках.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов`язком суду, що підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи та балансу інтересів обох сторін.

З огляду на те, що відповідач частково визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розподіл витрат на сплату судового збору за правилами ст. 129, ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

В даному випадку судом прийнято визнання позову відповідачем щодо стягнення штрафу в розмірі 50000 грн до початку розгляду справи по суті, тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору пропорційно частині визнаних позовних вимог, а саме в сумі 375 грн на підставі ухвали суду. Витрати на сплату судового збору в сумі 3188,31 грн покладаються на відповідача та в решті такі витрати в розмірі 28578,19 грн (пропорційного частині необґрунтованого нарахування збитків) залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123,129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43328784) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (вул. Берегова, 13, м. Южне, Одеський район, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 04704790) 237 553,95 грн - штрафних санкцій та 3 188,31 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранссервіс КР" 1 905 213 грн збитків відмовити.

4. Судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 28 578,19 грн залишити за позивачем.

5. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 09 грудня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.