Ухвала

від 09.12.2024 по справі 907/1030/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1030/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "МІЖГІРСЬКИЙ ЛІСОКОМБІНАТ", смт. Міжгір`я, Хустського району, Закарпатської області

до відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, м. Ужгород

про визнання права власності

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про визнання за Товариством з додатковою відповідальністю «Міжгірський Лісокомбінат» право власності на навантажувач TOYOTA 02- 7FDJF35; рік виробництва: 2004, номер paми:7FDJF35-13596.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023 № 3222-IX, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України, які передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов`язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.

В позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України при оформленні позовної заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою КМ України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила), з наступними змінами та доповненнями, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що підтвердженням надання послуг поштового зв`язку є документ (розрахунковий документ) документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком/квитанцією про відправлення.

Всупереч наведених норм чинного законодавства, до позовної заяви за (вх. №1100 від 04.12.2024) в якості доказів відправлення її копії та доданих до неї документів відповідачу доданий лише фіскальний чек Укрпошти про відправлення від 04.12.2024. Опис вкладення у цінний лист - відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абзацом третім статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

П. 1-2 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3, 9 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2, 3 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Аналіз п. 3 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 163 ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов`язує визначення ціни позову з моментом пред`явлення позову до суду.

Для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити ринкову вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду (правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/1373/19; в ухвалах Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 924/829/21 та від 03.05.2023 у справі №916/1457/19).

Вартість майна на день подання позову може підтверджуватися, зокрема, звітом про оцінку майна або актом оцінки майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постанова Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

Таким чином, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При зверненні до суду з позовом про визнання права власності обов`язковим є зазначення ціни позову та долучення до позовних матеріалів належних доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

Зі змісту прохальної частини позову за (вх. №1100 від 04.12.2024) вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (визнання за Товариством з додатковою відповідальністю «Міжгірський Лісокомбінат» право власності на навантажувач TOYOTA 02- 7FDJF35; рік виробництва: 2004, номер paми:7FDJF35-13596).

Отже, за звернення до суду з вимогою майнового характеру (визнання права власності) до сплати належить судовий збір, визначений з урахуванням вартості такого майна.

Водночас, всупереч наведених норм чинного процесуального законодавства, до позовної заяви позивачем не долучено доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна, як і доказів на підтвердження ринкової вартості спірного майна на день подання позовної заяви (звіту про оцінку майна, висновку експерта тощо), право власності на яке заявник просить визнати в судовому порядку.

Для усунення вказаних недоліків позовної заяви, за розгляд господарським судом визначеної у позові вимоги майнового характеру, заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1,5% від ринкової вартості майна, право власності на яке він просить визнати в судовому порядку, вказати ціну позову та надати докази на підтвердження ринкової вартості майна щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.

Поряд із цим, п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч наведених норм процесуального закону, позовна заява не містить: відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "МІЖГІРСЬКИЙ ЛІСОКОМБІНАТ", смт. Міжгір`я, Хустського району, Закарпатської області - без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів та зазначення визначених відомостей.

Ухвала набирає законної сили 09.12.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ремецькі О.Ф.