Ухвала

від 09.12.2024 по справі 907/1017/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/1017/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА", код ЄДРПОУ - 20448398, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Лермонтова, будинок, 25, поштовий індекс - 88018,

до відповідача: Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 04053699, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, поштовий індекс - 88000,

про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" (далі - позивач), від імені та в інтересах якого діє Москаленко Марина Анатоліївна, через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом від 02.12.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі-відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству "Ритм 2011" на виконання будівельних робіт на будівництво ПП "Ритм 2011" об`єкту "Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26, 27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" від 02.12.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 і 172 ГПК України.

1. Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до абзаців 1-2 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

Пунктом 3 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).

Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами (пункт 8 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023) особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Для визначення наявності у позивача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 5737178 від 04.12.2024, в якій вказано, що у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 20448398 (тобто у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА") немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

Оскільки позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА") є юридичною особою, то на нього частиною 6 статті 6 ГПК України покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац 3 частини сьомої статті 42 ГПК України).

Поряд з цим, з відповіді №5737177 від 04.12.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, отриманої в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду, встановлено, що Москаленко Марина Анатоліївна (яка у позові зазначена як представник позивача) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".

З цього приводу суд звертає увагу позивача на положення абзацу 2 частини 6 статті 6 ГПК України, згідно з яким процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В абзаці 2 частини першої статті 174 ГПК України зазначені обов`язкові дії суду шляхом постановлення ухвали про залишення позову без руху в разі виявлення факту нереєстрації позивачем, який є юридичною особою, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В абзаці другому частини другої статті 174 ГПК України зазначено, що, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

2. Згідно положень пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.

Частиною 3 статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви встановлено, що позивачем у справі заявлені одну немайнову вимогу - про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству "Ритм 2011" на виконання будівельних робіт на будівництво ПП "Ритм 2011" об`єкту "Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26,27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород".

Відтак, за подачу позову за одну немайнову вимогу передбачено сплату судового збору в загальному розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позов у даній справі поданий через систему "Електронний суд", то у цьому випадку підлягає застосуванню при сплаті позивачем судового збору коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. А тому за подачу позову в даній справі за одну позовну вимогу немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач, в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Відтак, позивачу, для усунення недоліків позовної заяви слід доплати 2422,40 грн судового збору і докази такої сплати надати суду.

3. Водночас у тексті позовної заяви позивачем наведено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на скрутне матеріальне становище ТОВ "Івета", а відтак просить суд на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі. Одночасно заявник не подає жодних доказів на підтвердження обставин наведених у клопотанні.

Розглянувши таке клопотання позивача, суд враховує наступне.

Так, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлений порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір"

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" не належить до осіб, вказаних у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", тому законні підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Суд також враховує, що відповідно до статті 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов`язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ураховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Більше цього, суд звертає увагу, що наводячи клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та не навівши жодних обгрунтованих підстав для такого відстрочення, одночасно у позовній заяві позивач вказує що у зв`язку з розглядом справи він поніс та очікує понести судові витрати у сумі 200000 грн (двісті тисяч гривень). А тому є очевидним, що, маючи грошові кошти на залучення судових витрат у сумі 200000 грн, у той же час клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору не відповідає положенням статті 8 Закону України «Про удовий збір» та суперечить принципам верховенства права, рівності сторін перед законом і судом, справедливості та розумності.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

4. Крім цього, пунктом 1 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частина перша статті 172 ГПК України передбачає, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частини шоста, сьома статті 42 ГПК України передбачають, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Для визначення наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 5737236 від 04.12.2024, в якій вказано, що у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 04053699 (тобто у Виконавчого комітету Ужгородської міської ради) зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

За таких обставин, позивач не дотримався положень пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України, оскільки до позовної заяви, яка подана у Господарський суд Закарпатської області через систему "Електронний суд", не долучено документів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, зокрема, квитанцію про доставку відповідачу документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, в якій би було зазначено перелік (опис) кожного документа, який направлений відповідачу разом із позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет.

5. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві, зазначивши Москаленко Марину Анатоліївну як представника позивача, у порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України стосовно цього учасника справа не зазначено її місце проживання чи перебування та поштовий індекс, оскільки з цього приводу стосовно Москаленко М.А. вказано лише електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон НОМЕР_1 , "адреса місто Новомосковськ", та РНОКПП НОМЕР_2 , (без зазначення повної адреси та поштового індексу).

6. Частина друга статті 162 ГПК України передбачає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною п`ятою статті 162 ГПК України передбачено, що у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з частиною п`ятою статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що таку заяву в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" (позивача у справі) підписано і подано в Господарський суд Закарпатської області через "Електронний суд" Москаленко Мариною Анатоліївною. На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" до позовної заяви Москаленко М.А. долучено копію договору - доручення про надання правової допомоги від 08.11.2024, укладеного між адвокатом Москаленко М.А. та ТОВ «ІВЕТА», а також ордер на надання правничої допомоги від 02.12.2024, у якому не зазначено серії та порядковий номер ордеру, у графі «Обмеження повноважень адвоката згідно договору про надання правничої допомоги» зазначено: «згідно договору».

За даними договору - доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024, зокрема, згідно з абзацом другим пункту 2.1.2 адвокат Москаленко Марина Анатоліївна зобов`язується здійснювати, без довіреності, на підставі договору, представництво інтересів клієнта (ТОВ «ІВЕТА») у будь - яких судових органах, судах України, правоохоронних органах, в тому числі в органах прокуратури, органах внутрішніх справ, органах слідства та дізнання, органах служби безпеки України. Адвокат має право вести справи клієнта в судових органах України з усіма правами, що надані законом клієнту як позивачу, відповідачу і третій особі, підозрюваному, обвинуваченому, в тому числі, але не обмежуючись зазначеними правами (і далі наведено обсяг прав, на вчинення яких клієнт уповноважив адвоката).

Однак, долучений до позовної заяви ордер від 02.12.2024 на представництво інтересів ТОВ "ІВЕТА" адвокатом Москаленко М.А., складений з порушенням вимог ГПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому не підтверджує наявність у адвоката Москалено М.А. повноважень на представництво інтересів позивача щодо підписання та подачі в Господарський суд Закарпатської області позовної заяви до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради з врахуванням таких положень законодавства. Крім цього, такий ордер суперечить змісту договору - доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024 щодо наявності чи відсутності обмежень на представництво інтересів.

Так, відповідно до статті 1 ГПК України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частинами першою та другою статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 ГПК).

Згідно з приписами статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною першою та другою статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

За змістом частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з пунктом 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (Положення №41 від 12.04.2019) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Відповідно до пункту 4 Положення №41 від 12.04.2019 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 11 Положення №41 від 12.04.2019 ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Підпунктами 12.1., 12.8 Положення №41 від 12.04.2019 визначено, що ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера та обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги.

В додатках до Положення №41 від 12.04.2019 наведено типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина четверта статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За таких обставин, оскільки на підтвердження повноважень діяти від імені позивача (ТОВ «ІВЕТА»), Москаленко Марина Анатоліївна, яка згідно відомостей з Єдиного Реєстру Адвокатів України, що містяться на сайті https://erau.unba.org.ua/profile/61521 є адвокатом, долучила ордер від 02.12.2024, у якому відсутні серія та порядковий номер ордера, то наведене свідчить, що такий ордер не відповідає приписам підпункту 12.1 Положення №41 від 12.04.2019, а тому не є достовірним і належним документом на підтвердження повноважень Москаленко М.А. на представництво інтересів ТОВ «ІВЕТА» у Господарському суді Закарпатської області при подачі позову в справі.

Крім цього, відомості долученого ордеру про наявність обмежень згідно договору суперечать змісту долученого до позову договору - доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024, відповідно до якого Москаленко Марина Анатоліївна зобов`язується здійснювати, без довіреності, на підставі договору, представництво інтересів клієнта (ТОВ «ІВЕТА») у будь - яких судових органах, судах України, з усіма правами, що надані законом клієнту як позивачу, відповідачу і третій особі.

Отже, зазначивши в ордері про те, що повноваження Москаленко М.А. обмежені договором, та долучивши до позовної заяви копію договору - доручення про надання правничої допомоги від 08.11.2024 на представництво інтересів ТОВ «ІВЕТА» у судових органах, судах України, з усіма правами, що надані законом клієнту як позивачу, відповідачу і третій особі; а тому з наведеного не зрозуміло, і про це зазначено в ордері, які саме повноваження на представництво інтересів цієї юридичної особи обмежені відповідно до договору про надання правничої допомоги.

За таких обставин, вказані обставини - з врахуванням наведених вище положень ГПК України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги - свідчать про непідтвердження долученим до позовної заяви ордером від 02.12.2024 (у якому відсутні серія та його порядковий номер та у якому не зазначені обмеження адвоката згідно договору про надання правничої допомоги) права на представництво адвокатом Москаленко М.А. інтересів ТОВ «ІВЕТА» на подачу в Господарський суд Закарпатської області позовної заяви до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

7. Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень частин 3 і 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

8. Окремо суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА", від імені та в інтересах якого діяла Москаленко Марина Анатоліївна, через систему "Електронний суд" 18.11.2024 зверталася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі-відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству "Ритм 2011" на виконання будівельних робіт на будівництво ПП "Ритм 2011" об`єкту "Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26, 27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород".

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 у справі №907/933/24 позовну заяву ТОВ "ІВЕТА" від 08.11.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про видачу дозволу на виконання будівельних робіт - залишено без руху. Встановлено позивачу - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у цій ухвалі, а саме:

- в обов`язковому порядку відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- надати докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн;

- надати документи, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- на підтвердження представництва інтересів позивача (ТОВ "Івета") у даній справі у Господарському суді Закарпатської області адвокатом Москаленко М.А. долучити видану у встановленому законом порядку довіреність або ордер;

- зазначити місце проживання чи перебування та поштовий індекс учасника справи - адвоката Москаленко М.А. (у випадку долучення документів на підтвердження її повноважень щодо представництва інтересів позивача (ТОВ "Івета") у Господарському суді Закарпатської області).

26.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ТОВ "ІВЕТА" - адвоката Москаленко М.А. надійшла заява про відкликання позовної заяви від 08.11.2024. У заяві Москаленко М.А., яка 08.11.2024 через систему "Електронний суд" в інтересах ТОВ "ІВЕТА" подала позов до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956, зазначивши про ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 про залишення без руху позовної заяви, керуючись пунктом 3 частини 5 статті 174 ГПК України, відкликала подану до Господарського суду Закарпатської області вказану позовну заяву.

Згідно з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2024 у справі №907/933/24 задоволено заяву ТОВ "ІВЕТА", подану через систему «Електронний суд» 26.11.2024 від імені та в інтересах цього товариства - адвокатом Москаленко М.А. про відкликання позовної заяви та повернуто позивачу - ТОВ "ІВЕТА" та адвокату Москаленко М.А. позовну заву ТОВ "ІВЕТА", подану Москаленко М.А. (яка у позовній заяві зазначена як представник позивача) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству "Ритм 2011" на виконання будівельних робіт на будівництво ПП "Ритм 2011" об`єкту "Реконструкція з розширенням та надбудовою третього поверху існуючих виробничих будівель (літери 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 25-26, 27) під адміністративно побутовий комплекс по вулиці Мукачівська № 44 у місті Ужгород".

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Отже, з наведеного вбачається, що дії адвоката Москаленко М.А., яка допустивши істотні порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, про які було зазначено в ухвалі Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2024 у справі №907/933/24 про залишення без руху позовної заяви ТОВ "ІВЕТА" від 08.11.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, 02.12.2024, допустивши такі ж істотні порушення вимог ГПК України, повторно подала від імені ТОВ "ІВЕТА" позовну заяву від 02.12.2024 до цього самого відповідача і з цими ж самими позовними вимогами - про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 17.07.2024 №ЗК012240710956 про видачу дозволу приватному підприємству "Ритм 2011" на виконання будівельних робіт, можуть свідчити про зловживання процесуальними правами.

Керуючись статтями 174, 234 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕТА" від 02.12.2024 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про видачу дозволу на виконання будівельних робіт - залишити без руху.

3. Встановити позивачу - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у цій ухвалі, а саме:

- в обов`язковому порядку відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- надати докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн;

- надати документи, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- з урахуванням мотивів цієї ухвали на підтвердження представництва інтересів позивача (ТОВ «Івета») у даній справі у Господарському суді Закарпатської області адвокатом Москаленко М.А. долучити виданий у встановленому законом порядку ордер, який відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41;

- зазначити місце проживання чи перебування та поштовий індекс учасника справи - адвоката Москаленко М.А.

4. Зобов`язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно надіслати копії усіх відповідних документів та пояснень на усунення недоліків позовної заяви відповідачу. Докази такого надіслання надати суду.

5. Роз`яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

6. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud 5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В.Сисин