Рішення

від 06.12.2024 по справі 908/2554/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024 Справа № 908/2554/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570)

До відповідачів:

1 Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008 (вул.Зіндельса, буд. 6, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 36969189)

2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про стягнення 318 723,13 грн.,

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

20.09.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до відповідачів: 1 Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008, 2 ОСОБА_1 про стягнення 318 723,13 грн.

20.09.2024 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи №908/2554/24 між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 25.09.2024 вказану позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 162, ст. 174 ГПК України залишено без руху та надано Акціонерному товариству Комерційний банк ПРИВАТБАНК строк для усунення вищевказаних недоліків у термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адреси суду та відповідачів відповідних доказів на підтвердження наявності повноважень адвоката Шевченко А.О. як представника позивача на підписання позовної заяви, а саме надання суду належно оформленої довіреності із зазначенням у відповідній довіреності на ім`я Шевченко О.О. даних, вказаних у позовній заяві, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

27.09.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до суду від АТ КБ ПРИВАТБАНК надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 26.09.2024.

Ухвалою суду від 01.10.2024 справу №908/2554/24 прийнято до свого провадження, витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Також вказано, що питання щодо відкриття провадження у справі №908/2554/24 буде вирішено після надходження до суду витребуваної інформації.

03.10.2024 до Господарського суду Запорізької області від Міністерства соціальної політики України надійшов лист-відповідь, у якому вказано, що станом на 02.10.2024 в ЄІБД ВПО про запитувану особу інформація відсутня.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2554/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 05.11.2024, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

06.12.2024 судом прийнято рішення.

З позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.01.2020, в загальній сумі 318 723,13 грн., яка складається з: 265 677,05 грн. - заборгованість за кредитом; 44347,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 8 698,43 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 610, 625, 1048 1050 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів загальну заборгованість в сумі 318 723,13 грн.

Станом на 06.12.2024 відзивів на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору від відповідачів 1 та 2 до суду не надійшло.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до бази даних Діловодство спеціалізованого суду Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008 (код ЄДРПОУ 36969189) відсутній електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Згідно роздруківки з офіційного сайту Опендатабот: https://opendatabot.ua/ місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008 (код ЄДРПОУ 36969189) є вул. Зіндельса, буд. 6, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316.

Мелітопольська міська територіальна громада відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх права подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, текст ухвали суду від 07.10.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2554/24 розміщено на офіційному веб-сайті Судова влада України в мережі Інтернет, що підтверджується відповідною роздруківкою з сайту, яка міститься в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачі належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в суді.

Однак, запропонованих ухвалами суду письмових відзивів на позовну заяву та додані до них документи, відповідачі на адресу суду не надіслали, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористалися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 Відповідачем-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі (далі Заявка).

Згідно Заявки Відповідач-1 на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу« 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ ПРИВАТБАНК у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Підписавши Заявку Відповідач-1 просив надати Кредит за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UA563133990000026007060515649 на наступних умовах: Мета Кредиту: Поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; Вид Кредиту: Овердрафтовий кредит; Мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAH; Максимальний розмір ліміту: 2 000 000 UAH; Розмір відсоткової ставки: 21 % річних; Пільговий період: 30/270 днів без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.; Термін користування Кредитом: 12 місяців; Розмір комісії за користування кредитним лімітом: 0,5% (сплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором (пункт 3.2.1.1.1. Умов).

Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання грошових коштів за рахунок коштів Ліміту на погашення заборгованості по кредиту в рамках послуги «Гарантовані платежі» відповідно до умов і строків, передбачених підпунктом 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг. Договірне списання грошових коштів здійснюється Банком в дату виконання заявки на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованого платежу), або після неї з найвищим пріоритетом у порівнянні з іншими платіжними дорученнями клієнта (пункт 3.2.1.2.1.8. Умов).

Клієнт зобов`язаний сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку, а також здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1. (пункт 3.2.1.2.2. Умов).

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів (пункт 3.2.1.4.1. Умов).

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом. Порядок розрахунку процентів передбачено пунктом 3.2.1.4.2. Умов.

Терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (пункт 3.2.1.5.6. Умов).

Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (пункт 3.2.1.4.5. Умов).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п.3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (пункт 3.2.1.4.6. Умов).

Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років (пункт 3.2.1.5.10. Умов).

Строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору (пункт 3.2.1.6.1. Умов).

Отже, оскільки станом на 30.01.2021 та 30.01.2022 умови договору позичальником виконувались належним чином, строк дії договору був продовжений по 30.01.2023.

05.07.2022 кредит був винесений на прострочення, тому подальша пролонгація строку дії договору не відбувалась.

Відповідно до ч.1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що наддав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Судом встановлено, що Відповідачем 1 підписано кваліфікованим електронним підписом Заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі 30.01.2020, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який містяться в матеріалах справи.

Позивачем свої зобов`язання за вказаним договором виконано в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 на поточний рахунок НОМЕР_2 кредитний ліміт в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів від 16.09.2024.

Отже, Позивач надав Відповідача-1 кредитний ліміт в сумі 400 000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку Відповідача 1 за період з 30.01.2020 по 12.09.2024 та розрахунком заборгованості за договором №б/н від 30.01.2020.

23.07.2021 року між АТ КБ ПРИВАТБАНК та громадянином ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) укладено договір поруки № Р1627024702942322728 від 23.07.2021 (далі Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_2 ) у розмірі 330 000,00 грн., максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить 2 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи плату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У пункті 1.4. договору поруки визначено, що при укладанні цього договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень.

Відповідно до п.4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Вказаний договір поруки підписаний сторонами за допомогою кваліфікованого електронного підпису 23.07.2021, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідач-1 порушив свої зобов`язання перед позивачем за вказаним кредитним договором, а саме не сплатив кошти для погашення заборгованості.

Невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 30.01.2020, а відповідачем-2 за Договором поруки №Р1627024702942322728 від 23.07.2021 стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 заборгованості в загальному розмірі 318 723,13 грн., яка складається з: 265 677,05 грн. - заборгованості за кредитом; 44 347,65 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; - 8 698,43 грн. - заборгованості по комісії.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).

Згідно зі ст. 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів: заявка на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі від 30.01.2020, договір поруки № Р1627024702942322728 від 23.07.2021, Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Отже, вищевказані документи мають правовий статус електронних документів, оскільки підписані сторонами шляхом накладання кваліфікованих електронних підписів (скорочено - КЕП) та електронних печаток.

До позовної заяви позивачем в підтвердження укладання та підписання вказаних правочинів надані згідно Закону України „Про електронні довірчі послуги файли Протоколи перевірки накладання кваліфікованих електронних підписів (за цим Законом „перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними).

Відповідачами не надано суду заперечень щодо факту укладення між сторонами договору банківського обслуговування № б/н від 30.01.2020 та договору поруки №Р1627024702942322728 від 23.07.2021 шляхом накладення сторонами своїх електронних кваліфікованих підписів.

Докази, що спростовують ці обставини в матеріалах справи відсутні та суду не надані.

Також судом враховано, що учасниками справи не спростовано відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір банківського обслуговування № б/н від 30.01.2020 та договір поруки № Р1627024702942322728 від 23.07.2021 укладені між сторонами в електронній формі шляхом накладення сторонами своїх електронних кваліфікованих підписів, що підтверджується відповідними Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису до кожного документу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: «Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).

Відповідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором.

Згідно з п. 2.1.2. договору поруки, у випадку невиконання Позичальником якогонебудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1. цього Договору та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Позичальник у випадку невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок загальної суми заборгованості у розмірі 318 723,13 грн., який складається із заборгованості за кредитом в сумі 265 677,05 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 44 347,65 грн., заборгованість по комісії в сумі 8 698,43 грн., суд зазначає що розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, перевірений судом, а тому заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідачі 1, 2 проти арифметичних розрахунків не заперечили, контррозрахунку суми заборгованості, як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково суду не надали.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008 (вул. Зіндельса, буд. 6, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 36969189), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2020 за кредитом в сумі 265 677 (двісті шістдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 05 коп., по процентам за користування кредитом в сумі 44 347 (сорок чотири тисячі триста сорок сім) грн. 65 коп., по комісії в сумі 8 698 (вісім тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 43 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС-КОМПЛЕКТ 2008 (вул. Зіндельса, буд. 6, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 36969189) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн. 34 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн. 34 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.