Справа № 909/923/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.12.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД"
(проспект Героїв, буд. 22 Б, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49100)
до відповідача: Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18"
Долинської міської ради
(проспект Незалежності, буд. 8 А, м. Долина, Долинський район,
Івано-Франківська область, 77500)
про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3 000, 00 гривень,
за участі:
від позивача: представник в судове засідання не з`явився,
від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,
В С Т А Н О В И В:
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у цій справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У вересні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" з позовом до Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3 000, 00 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 03.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду уточнення до позовної заяви, зазначивши у вступній та резолютивній частині позовної заяви повне найменування відповідача.
6. 14.10.2024 за вх. № 15922/24 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем зазначено у вступній та резолютивній частині позовної заяви повне найменування відповідача.
7. 16.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 21.11.2024; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов; звернув увагу відповідача - Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо обов`язкової реєстрації своєї офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу "Електронного кабінету".
8. 05.11.2024 за вх. № 17247/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД", адвоката Волкова Юрія Олександровича надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
9. 21.11.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 06.12.2024.
10. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з`явився.
11. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 16.10.2024 та від 21.11.2024.
12. Ухвала суду від 16.10.2024 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 06000974214528, та згідно з інформацією, вказаною в повідомленні про вручення, отримана відповідачем 29.10.2024.
13. Поштові відправлення за № 0600084659751, за № 0600900879250 та за № 0600906078080 повернулися на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
14. Ухвала суду від 21.11.2024 направлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".
15. Згідно із положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
16. Станом на 01.11.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
17. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
18. За правилами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
19. При цьому, суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
20. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
21. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
22. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
23. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.
24. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
25. У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
26. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
27. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
28. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
29. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
30. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
31. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № Л-000069012 від 01.01.2017, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що призвело до виникнення боргу у розмірі 3 000, 00 гривень.
32. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
33. 01.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" (Продавець) та Комунальним підприємством "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № Л-000069012 (надалі - Договір).
34. Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати лікарські засоби, вироби медичного призначення, інші хімічні та допоміжні речовини, далі - Товар, Покупцю, а Покупець в сою чергу зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах зазначених у Договорі та видатковій накладній.
35. Згідно пункту 2.1. Договору, кількість Товару зазначається у рахунку-фактурі та (або) видатковій накладній, які видаються Покупцю на підставі заявки (вимоги, якщо це передбачено законодавством).
36. У відповідності до пункту 3.1. Договору, ціна Товару визначається Продавцем в національній валюті України, та є вільною, договірною. У випадку зміни кон`юктури ринку, ситуації на валютно-фінансовому ринку, зокрема курсу іноземних валют, вартості сировини і матеріалів, ціна Товару, що постачається, може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку. Остаточна ціна зазначається у рахунку-фактурі та (або) видатковій накладній, що є невід`ємною частиною договору.
37. За пунктом 3.2. Договору, сума договору становить суму поставленого товару по всіх видаткових накладних разом.
38. Згідно із пунктом 3.3. Договору, оплата проданого Товару здійснюється за безготівковим перерахуванням грошової суми (в національній валюті України - гривні), на поточний рахунок Продавця, зазначений у договорі на умовах 100% передоплати.
39. Пунктом 4.13. Договору сторони погодили, що достатнім доказом отримання Товару Покупцем, є підписання представником Покупця накладної та (або) відбиток печатки (штампу) Покупця на накладній Продавця.
40. Відповідно до пункту 5.1. Договору, Продавець зобов`язується: забезпечувати своєчасну доставку Товару, у відповідності до п. 4.3. договору; разом з Товаром передати Покупцю передбачені п. 2.2. документи; виконувати всі інші умови цього договору.
41. Згідно пункту 5.2. Договору, Покупець зобов`язується: Приймати замовлений Товар належної якості та своєчасно здійснювати оплату за нього; провадити звіряння взаєморозрахунків з Продавцем по першій вимозі; допустити Продавця до перевірки згідно із п. 4.10. Договору; виконувати всі інші умови цього договору.
42. За пунктом 9.7. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, та діє до 31.12.2018. У разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу про намір розірвати договір, то він автоматично продовжується на кожний наступний рік без додаткового попередження. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору.
43. Відповідно до видаткової накладної № ЛТД00005355 від 12.01.2022, Покупцем 13.01.2022 було отримано від Продавця Товар на загальну суму 3 006, 70 гривень, разом з ПДВ.
44. Також в означеній видатковій накладній вказано умови оплати: 100 % оплата протягом 1 календарного дня з дня отримання товару.
45. Видаткова накладна № ЛТД00005355 від 12.01.2022 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.
46. Як зазначає позивач, відповідач лише частково платив вартість поставленого товару в сумі 6, 70 гривень. Станом на дату подання позову до суду за відповідачем обліковується борг перед позивачем в розмірі 3 000, 00 гривень.
47. Відтак, зважаючи на неналежне виконання Комунальним підприємством "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради прийнятих на себе договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість в сумі 3 000, 00 гривень яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивачем за захистом порушеного права до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
48. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
49. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
50. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
51. За правилами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
52. За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 3 006, 70 гривень, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.
53. Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
54. Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
55. Згідно приписів статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
56. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
57. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" було передано відповідачу товар за договором на загальну суму 3 006, 70 гривень, що підтверджується видатковою накладною № ЛТД00005355 від 12.01.2022.
58. Приписами пункту 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов`язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
59. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
60. Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
61. Згідно пункту 3.3. Договору, оплата проданого Товару здійснюється за безготівковим перерахуванням грошової суми (в національній валюті України - гривні), на поточний рахунок Продавця, зазначений у договорі на умовах 100 % передоплати.
62. Разом із тим, у видатковій накладній № ЛТД00005355 від 12.01.2022 вказано умови оплати: 100 % оплата протягом 1 календарного дня з дня отримання товару.
63. За частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
64. В частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
65. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором купівлі-продажу № Л-000069012 від 01.01.2017 виконав. Водночас, відповідачем не була здійснена своєчасна оплата за переданий товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 3 000, 00 гривень.
66. Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 3 000, 00 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати за умовами договору є таким, що настав.
67. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів сплати заборгованості за означеним договором до суду не надано.
68. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради заборгованості за договором купівлі-продажу № Л-000069012 від 01.01.2017 в сумі 3 000, 00 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
69. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
70. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
71. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
72. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
73. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
74. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028, 00 гривень (платіжна інструкція № 115 від 26.09.2024).
75. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
76. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
77. Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
78. Згідно заявленого в позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000, 00 гривень.
79. За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
80. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
81. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
82. Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
83. Зі змісту статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
84. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
85. Так, разом із позовною заявою позивач долучив до матеріалів справи докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги від 24.09.2024 та додаток до договору про надання правничої допомоги від 24.09.2024, та просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень.
86. Верховний Суд у постановах від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21 зазначив, що чинні процесуальні кодекси не вимагають від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагають і наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.
87. Також, у ряді постанов Великої Палати Верховного Суду, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
88. При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у додаткових постановах від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.
89. Близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
90. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).
91. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
92. Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
93. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
94. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
95. Відповідно до змісту статті 28 Правил адвокатської етики, які затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 із змінами, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
96. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.
97. Так, додатком до договору про надання правничої допомоги від 24.09.2024 позивач та адвокат Волков Юрій Олександрович погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди), за надання адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням, у розмірі 5 000, 00 гривень, із розрахунку:
1. Консультування та складання позовної заяви до відповідача - Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради: загальна вартість послуг 4 700, 00 гривень;
2. Надіслання позовної заяви та додатків до неї відповідачу та до Господарського суду: загальна вартість послуг 300, 00 гривень.
98. При цьому, до матеріалів справи позивачем долучено фіскальний чек "Укрпошти" як підтвердження витрат на направлення позовної заяви відповідачу на суму 55, 00 гривень. Доказів понесення інших витрат на надіслання позовної заяви та додатків до неї відповідачу та до Господарського суду в розмірі 245, 00 гривень позивачем не надано.
99. З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
100. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
101. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
102. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
103. Перевіривши поданий розрахунок в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати на складання позову є неспівмірними зі складністю справи та ціною позову.
104. Суд вважає, що дана справа є незначної складності, що було зазначено в ухвалі суду від 16.10.2024 та стало підставою для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження.
105. Дослідивши зазначений в додатку до договору про надання правничої допомоги від 24.09.2024 опис наданих послуг, надані докази на понесення витрат на надіслання позовної заяви і додатків до неї відповідачу та до Господарського суду, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної, сам спір є типовим, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 2 555, 00 гривень, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" до Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3 000, 00 гривень задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Долинська центральна аптека № 18" Долинської міської ради (проспект Незалежності, буд. 8 А, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код: 01977576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок - Плюс, ЛТД" (проспект Героїв, буд. 22 Б, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49100; ідентифікаційний код: 20473634) 3 000, 00 гривень (три тисячі гривень) заборгованості за поставлений товар, а також 3 028, 00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору та 2 555, 00 гривень (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 2 445, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст рішення складено - 09.12.2024.
Суддя В. В. Михайлишин
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123634601 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Михайлишин В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні