ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.12.2024Справа № 910/1822/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН"доТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ КОНВЕНШЕН ЦЕНТР»простягнення 143 244,50 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:
без виклику.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» (далі також - позивач, ТОВ «ДІТРАН») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інтернешенел Конвеншен Центр» (далі також - відповідач, ТОВ «Київ Інтернешенел Конвеншен Центр», ТОВ «КІКЦ») про стягнення суми боргу в розмірі 143 244,50 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з ухиленням відповідача від повернення попередньої оплати за договором суборенди № 2112/2021/1-К від 21.12.2021 в сумі 143 244,50 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.20234 відкрито провадження у справі № 910/1822/24, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.04.2024 відповідачем подано відзив на позов та заявлено клопотання про долучення доказів надіслання відзиву позивачу.
Позивач, у свою чергу, 19 та 23 квітня 2024 подав відповіді на відзив через систему «Електронний суд» та поштою.
Крім того, 13.05.2024 позивач звернувся до суду із клопотанням про долучення доказів, а саме: сертифікату № 3200-24-0916 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою.
Обґрунтовуючи строки подання такого клопотання позивач наголосив, що на момент подання позову йому не було відомо про застосування до нього штрафної санкції відповідачем та зарахування сплаченого авансу в якості штрафу.
Зважаючи на доводи позивача, з огляду на те, що подані 13.05.2024 докази мають значення для вирішення спору в справі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ «Дітран» до приєднання сертифікату № 3200-24-0916 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою до матеріалів справи.
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив та 16.05.2024 долучив відповідну заяву до справи.
Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Інтернешенел Конвеншен Центр» (як суборендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дітран» (як суборендарем) було укладено договір суборенди № 2112/2021/1-К (далі також - договір), за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування - суборенду, приміщення площею 2 771,60 кв.м. на 3 поверсі та вертолітний майданчик площею 5 500 кв.м. будівлі Конгресно-виставкового центру, яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16-А (далі також - об`єкт суборенди, приміщення).
Відповідно до п. 1.2. договору, строк суборенди: з 00:00 01 квітня 2022 до 23:59 01 квітня 2022 (далі - строк суборенди). Сторони домовились, що перші пів-години та останні пів-години строку суборенди використовуються сторонами для підписання Акта приймання-передачі приміщення в суборенду та Акта приймання-передачі (повернення) приміщення з суборенди, а також для здійснення фактичних дій для приймання-передачі приміщення.
Як вбачається з п. 1.4. договору, об`єкт суборенди знаходиться у користуванні суборендодавця на підставі договору оренди нерухомого майна № 010120-АМК від 01.01.2020, укладеного з Товариством обмеженою відповідальністю «Амадеус КО». Суборендодавець має повноваження щодо передачі об`єкта оренди в суборенду іншим особам.
У розділі 2 договору сторони погодили, що плата за користування приміщенням складається із орендної плати та сум відшкодування витрат суборендодавця на утримання приміщення. Розмір плати за користування приміщенням визначається на договірній основі і становить: 286 489,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 47 748,17 грн.
Розмір сум відшкодування витрат суборендодавця на утримання приміщення обчислюється пропорційно до загальної площі всього будинку у якому розташоване приміщення та складається із наступних статей витрат: електрична енергія; прибирання; вивезення сміття; доступ до мережі інтернет (п. 2.4. договору).
Згідно з п. 2.5. договору, суборендар зобов`язаний здійснювати плату за користування приміщенням у наступному порядку:
- суборендар сплачує аванс у розмірі 50% від розміру орендної плати, зазначеного в п. 2.2. на поточний рахунок суборендодавця протягом 5 банківських днів з дати укладання цього договору на підставі рахунка-фактури, виставленого суборендодавцем;
- суборендар проводить остаточний розрахунок з орендної плати з урахуванням індексації на поточний рахунок суборендодавця не пізніше, ніж за 5 календарних днів до початку строку суборенди на підставі рахунка-фактури, виставленого суборендодавцем.
Відповідно до п.п. 3.1.,3.2. договору, передача приміщення в суборенду здійснюється за Актом приймання-передачі у строк, зазначений в п. 1.2. цього договору. Приміщення повинно бути повернене суборендодавцеві у строк, зазначений у п. 1.2. цього договору, за Актом приймання-передачі (повернення) приміщення, у відповідному стані, не гіршому, ніж у момент передачі його в суборенду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Як стверджує позивач, 23.12.2021 він оплатив на рахунок відповідача аванс в розмірі 143 244,50 грн (50% від розміру орендної плати). Однак, у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації проти України в період з березня до вересня 2022 року, КВЦ Парковий не працював, проведення будь-яких масових заходів було неможливим, відповідно, приміщення не було передане в суборенду і позивач не проводив у приміщенні жодних заходів. Про відновлення функціонування КВЦ Парковий було повідомлено 08 вересня 2022 року, що підтверджується протоколом огляду веб-сторінки від 13.02.2024 р.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що він звертався до відповідача в вимогою повернути попередню оплату в розмірі 143 244,50 грн, однак вказана вимогу залишилася проігнорована відповідачем. Посилаючись на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про повернення відповідачем грошових коштів.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався на наступне:
- позивачем не було сплачено другу частину розміру орендної плати в строки, встановлені договором, а саме: в строк не пізніше 27 березня 2021 року;
- позивач жодного разу не повідомляв ТОВ «КІКЦ» про існування обставин, які перешкоджали б йому вчасно здійснити остаточний розрахунок за договором в строки, передбачені п. 2.5.2. договору;
- в строк, встановлений п. 1.2. договору позивач не з`явився для підписання Акту приймання-передачі приміщення в суборенду, і взагалі не з`явився на об`єкті суборенди (та в цілому на території КВЦ «Парковий», в якому розміщено об`єкт суборенди) в дату, коли мала відбутися суборенда;
- матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «КІКЦ» відмовляло або ухилялося від передачі приміщень в оренду позивачу;
- з огляду на існуюче довготривале порушення з боку ТОВ «Дітран» положень договору щодо здійснення остаточного розрахунку за договором та відсутність будь-яких активних дій з боку ТОВ «Дітран» щодо реального виконання договору, ТОВ «КІКЦ» було прийнято рішення скористатись своїм правом розірвати договір в односторонньому порядку та здійснити зарахування наявного авансового платежу в якості сплати штрафу;
- відсутній авансовий платіж від ТОВ «Дітран», який міг би бути повернений, оскільки його було зараховано в якості сплати штрафних санкцій, застосованих щодо позивача за договором.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2112/2021/1-К від 21.12.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором суборенди.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами частин 1 та 2 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, суборендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі та інші платежі передбачені цим договором.
За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Обґрунтовуючи заявлений позов, ТОВ Дітран» наголошує, що в період з 00:00 01 квітня 2022 до 23:59 01 квітня 2022 в м. Києві не проводилися жодні заходи, а відповідач не вів господарської діяльності. Оскільки в той час велися активні бойові дії, то й проведення будь-яких заходів було неможливим.
Зважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2024, позивач вважає, що підстава для набуття відповідачем коштів в розмірі 143 244,50 грн відпала, а вказані кошти мають бути повернуті позивачу відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Як вже було вказано вище, між сторонами виникли правовідносини суборенди за договором № 2112/2021/1-К від 21.12.2021.
23.12.2021 позивач сплатив на користь відповідача аванс у розмірі 143 244,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3776 від 23.12.2021, призначення платежу: орендна плата за користування об`єктом оренди згідно рахунку на оплату № ОВ0000003000 від 21.12.2021, в. т.ч. ПДВ 23 874,08 грн.
Відповідно до п. 2.5.2. договору, суборендар проводить остаточний розрахунок з орендної плати з урахуванням індексації на поточний рахунок суборендодавця не пізніше, ніж за 5 календарних днів до початку строку суборенди на підставі рахунка-фактури, виставленого суборендодавцем. Однак, підтверджень виставлення такого рахунка сторони до матеріалів справи не долучили.
Тобто, позивач мав обов`язок остаточно розрахуватися з відповідачем до 27.03.2022. Однак, оплату позивач мав провести саме на підставі виставленого відповідачем рахунку.
Відповідно до п. 7.3.2. договору, договір може бути розірваний з ініціативи суборендодавця в односторонньому порядку за письмовим попередженням ним суборендаря у разі:
- порушення суборендарем строків остаточного розрахунку з орендної плати відповідно до п. 2.5.2. даного договору більше ніж на 1 календарний день. У такому випадку сплачений суборендарем аванс у розмірі 50% від орендної плати, передбачений п. 2.5.1., не повертається суборендодавцем суборендарю і зараховується як штраф.
Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами факт виставлення рахунку в порядку ст. 2.5.2. договору, то, відповідно, обов`язок позивача з остаточного розрахунку також не виник.
Тож, доводи ТОВ «КІКЦ» про наявність підстав для розірвання договору саме в порядку п. 7.3.2. договору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що на виконання п. 1.2. договору приміщення було передано в суборенду за Актом приймання-передачі.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач наголошував, що позивач не вчиняв дій та не з`явився в передбачені договором строки для отримання приміщення в оренду, а позивач стверджує, що не зміг прийняти приміщення в суборенду через незалежні від нього обставини.
До позову додано Протокол огляду веб-сторінки № 1/2024 від 13.02.2024 з якого вбачається, що було оглянуто інформацію, розміщену на веб-сторінці. У стрічці новин за 08.09.2022 опубліковано текст про відновлення роботи КВЦ Парковий. Відповідач доводів позивача про припинення діяльності КВЦ Парковий в період з 24.02.2022 по 08.09.2022 не спростував.
Отже, доказів використання позивачем приміщення в період 00:00 01 квітня 2022 до 23:59 01 квітня 2022 для проведення заходів, передбачених п. 1.3. договору, матеріали справи не містять. Факт невикористання позивачем приміщення в обумовлений договором період також підтверджується доводами сторін.
Зокрема, у листі ТОВ «КІКЦ» від 10.07.2024 № 10/07-1 запропоновано використати наявний авансовий платіж у розмірі 143 244,50 грн для проведення іншого заходу в майбутньому в КВЦ «Парковий», в приміщені та дати, які можна узгодити окремо. В листі відповідач також наголосив, що у випадку не зацікавленості позивача у подальшому проведені івентів на території КВЦ «Парковий», після скасування воєнного стану буде докладено всіх зусиль для найшвидшого повернення існуючого невикористаного авансового платежу.
У зазначеному листі ТОВ «КІКЦ» жодних претензій щодо розрахунків чи про намір розірвати договір не висловлює.
Суд також наголошує, що Указом Президента України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Торгово-промислова палата України на своєму сайті в мережі "Інтернет" розмістила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, адресований "Всім кого це стосується", згідно з яким засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже, в силу приписів частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування та мають бути відомі обом сторонам спору.
У розділі 6 договору суборенди сторони встановили порядок звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання умов договору , якщо це стало наслідком настання форс-мажору.
Відповідно до п. 6.3. договору, сторона, яка через форс-мажор не може виконувати свої зобов`язання за цим договором, зобов`язана протягом трьох днів повідомити про це іншу сторону. Підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин є документ, виданий компетентним органом.
Однак, ані позивач, ані відповідач в указані вище строки не повідомили про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлювали подальше виконання договору.
Перше звернення про повернення авансового платежу позивач надіслав відповідачу 14.06.2023, а у листі від 10.07.2023 відповідач підтвердив невикористання авансу та факт не передачі приміщення в суборенду.
Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання.
Водночас, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Схожу за змістом правову позицію викладено у постанові ВС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.
Оскільки договором прямо не передбачено відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажору, то позивач має право наводити ці обставини як підставу для звільнення від відповідальності.
Однак, предметом розгляду справи є повернення невикористаної суми авансу, а не стягнення штрафних санкцій. Відповідач відповідного зустрічного позову в даній справі не заявляв. Крім того, вище судом вже було зазначено про безпідставність розірвання договору саме в порядку п. 7.3.2. договору.
Позовні вимоги обґрунтовані саме безпідставним утриманням відповідачем авансу з урахуванням неможливості використання позивачем приміщення у визначені договором дати та за передбаченим договором призначенням.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою виникнення у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Схожу за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 903/357/21.
Таким чином, набуття або збереження майна (коштів) вважається безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави безпосередньо в момент передачі такого майна (коштів), але й тоді, коли первісно така підстава існувала, але в подальшому відпала.
Для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 Цивільного кодексу України важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження майна (коштів).
Зважаючи на те, що сторони підтвердили факт не передання приміщення в суборенду та не використання позивачем такого приміщення в обумовлені договором строки, то виконання умов договору фактично було неможливим з незалежних від сторін обставин.
Крім того, відповідач у листі від 10.07.2023 визнав факт невикористання авансу та повідомив про намір домовитися про нову дату івенту або про повернення таких коштів у майбутньому.
Позивач перерахував на користь відповідача аванс у розмірі 143 244,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3776 від 23.12.2021, розраховуючи на отримання в майбутньому приміщення в суборенду для проведення запланованого ним заходу. Однак, як проведення заходу, так і передача приміщення були унеможливлені через ведення бойових дій та введення воєнного стану з 24.02.2024.
Тому, правова підстава, за якої позивач перерахував спірні кошти відпала, а відповідач безпідставно продовжує утримувати суму авансу в розмірі 143 244,50 грн. Договір суборенди сторонами виконано не було.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ КОНВЕНШЕН ЦЕНТР» (04070, м. Київ, Паркова дорога, 16-А; код ЄДРПОУ 42982857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІТРАН" (02141, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, , під. 2, офіс 3; код ЄДРПОУ 42324375) суму боргу в розмірі 143 244, 50 грн та судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024 року.
Суддя Ю.О.Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123634815 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні