Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/11251/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/11251/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 1/2, ідентифікаційний код 41333703)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний код 42922185)

про стягнення 1 750 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Крилевець Є.С.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» про стягнення 1 750 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №21/06-19 від 21.06.2019, а саме в частині повернення поворотної фінансової допомоги, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 750 000,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» було залишено без руху.

23.09.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.10.2024 та на виконання вимог частини 7 статті 42 ГПК України, суд повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» про обов`язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.

23.10.2024 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника останнього.

У підготовчому засіданні, призначеному на 23.10.2024, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.11.2024, у зв`язку з неявкою відповідача.

У підготовче засідання, призначена на 06.11.2024, представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 відкладено підготовче засідання на 20.11.2024.

У підготовчому засіданні 20.11.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/11251/24 та призначення її до судового розгляду по суті на 04.12.2024.

Судом у судовому засіданні 04.12.2024 заслухано пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання, призначене на 04.12.2024, явку уповноважених представників не забезпечив.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (надалі - сторона 1/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» (надалі - сторона 2/відповідач) було укладено договір № 21/06-19 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі - договір), відповідно до умов якого сторона 1 зобов`язується надати стороні 2 поворотну фінансову допомогу, а сторона 2 зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у погоджений сторонами строк.

Відповідно до п. 2.1. договору поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За умовами п. 2.1. договору сума поворотної фінансової допомоги становить не більше 2 000 000,00 (два мільйони) гривень 00 копійок.

Поворотна фінансова допомога надається в безготівковій формі в національній валюті України. Поворотна фінансова допомога може бути надана частинами (п.п. 3.1.,3.2. договору).

Відповідно до п 4.1. договору поворотна фінансова допомога надається стороні 2 на строк 365 (триста шістдесят п`ять) днів з моменту перерахування коштів на рахунок сторони 2.

Згідно з п. 5 договору поворотна фінансова допомога має бути повернута стороні 1 в безготівковій формі в національній валюті України. Сторона 2 має право повертати поворотну фінансову допомогу частинами.

Цей договір відповідно до п. 6.1. набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За доводами позивача ТОВ «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та перерахувало на рахунок ТОВ «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» грошові кошти на загальну суму 1 750 000,00 грн, а саме: 21.06.2019 перераховано 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 268 від 21.06.2019; 21.08.2019 перераховано 250 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 283 від 21.08.2019; 25.09.2019 перераховано 400 000,00,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 301 від 25.09.2019; 21.11.2019 перераховано 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 350 від 21.11.2019.

Також позивач зазначає, що враховуючи положення п. 4.1. договору, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу, отримані 21.06.2019 грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн - 20.06.2020; отримані 21.08.2019 грошові кошти у сумі 250 000,00 грн - 20.08.2020; отримані 25.09.2019 грошові кошти у сумі 400 000,00,00 грн - 24.09.2020 та отримані 21.11.2019 грошові кошти у сумі 100 000,00грн - 20.11.2020.

Проте, відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої зобов`язання та не здійснив повернення отриманої фінансової допомоги у строки, визначені п. 4.1. договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 750 000,00 грн.

А тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідач заборгованості у розмірі 1 750 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частина статті 202 ЦК Українипередбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, протягом червня-листопада 2019 року на банківський рахунок відповідача, позивачем перераховано грошові кошти у розмірі 1 750 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 268 від 21.06.2019 на суму 1 000 000, грн № 283 від 21.08.2019 на суму 250 000,00 грн, № 301 від 25.09.2019 на суму 400 000,00 грн, № 350 від 21.11.2019 на суму 100 000,00 грн, із призначенням платежу «Надання поворотної безвідсоткова фінансової допомоги зг. Договору поворотної фін. допомоги № 21/06-19 від 21.06.2019 без ПДВ».

Отже, в силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між позивачем та відповідачем виникли цивільні права і обов`язки (зобов`язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За доводами позивача, відповідачем так і не було повернуто грошові кошти, у строк визначений умовами договору, а тому з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялася вимога № 24-06/1 від 14.06.2024 про повернення поворотної фінансової допомоги в тому числі за договором № 21/06-19 від 21.06.2019 у сумі 1 750 000,00 грн, яка залишена з боку відповідача без реагування.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази повернення грошових котів на виконання умов договору № 21/06-19 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.06.2019 у матеріалах справи відсутні.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем грошових коштів, отриманих за договром № 21/06-19 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.06.2019 у повному обсязі, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 750 000,00 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов`язку чи відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН САБСОЙЛ МІНЕРАЛС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, ідентифікаційний код 42922185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 1/2, ідентифікаційний код 41333703) заборгованість за договором № 21/06-19 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 21.06.2019 у сумі 1 750 000 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 000 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.12.2024

Суддя Л.Г. Пукшин