Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/11236/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/11236/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «703 Металообробний завод котельного обладнання»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 692 308,50 грн.

представники:

позивача - Бойко В.В.

відповідача - Горбач А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 692 308,50 грн., у тому числі 569 219,17 грн. основного боргу, 88 770,89 грн. інфляційних втрат та 34 318,44 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним отриманням відповідачем коштів банківської гарантії, виданої в забезпечення виконання зобов`язань позивача за договором підряду № 2006000169 від 04.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.

Відповідачем 03.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги позову повністю з огляду на недоведеність належними доказами вимог позивача. У відзиві відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з огляду на складність справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 клопотання відповідача задоволено, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

Позивачем 06.11.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, яка повторює доводи позовної заяви.

Відповідачем 11.11.2024 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення, якими фактично продубльовано доводи відзиву та окремо наголошено на ненаданні позивачем доказів покладених в основу позову обґрунтувань.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 03.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/13042/21 від 06.06.2022 стягнуто, у тому числі, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання" 4 019 444, 48 грн. грошових коштів безпідставно отриманої банківської гарантії.

Північним апеляційним господарським судом встановлено, що на рахунок відповідача у даній справі 4 019 444,48 грн. коштів банківської гарантії надійшли від АТ «Банк Січ» 30.07.2021.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що саме відповідачем вчинено господарсько-правове правопорушення, що полягає у вчиненні дій з отримання без належної правової підстави грошових коштів за банківською гарантією.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням встановлених судовим рішенням фактів, Господарським судом міста Києва відхилено доводи відповідача у даній справі в частині відсутності у нього юридичного обов`язку нести відповідальність за безпідставне отримання грошових коштів, оскільки всі витрати, які поніс чи має понести позивач у зв`язку зі сплатою банківською установою відповідних грошових коштів знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з встановленими апеляційним судом неправомірними діями відповідача.

За твердженням абзацу четвертого сторінки 5 позовної заяви (у даній справі) 17.06.2022 позивач повернув банківській установі грошові кошти у сумі 4 019 444,48 грн., які надійшли днем раніше на його рахунок від відповідача на виконання судового рішення у справі №910/13042/21.

Доказів повернення отриманих від відповідача грошових коштів банківській установі матеріали справи не містять.

За твердженням абзаців п`ятого та шостого сторінки 5 позовної заяви за період часу з 30.07.2021 до 17.06.2022 банком нараховано позивачу 569 219,17 грн. відсотків за безпідставно стягнуту суму.

Жодного доказу нарахування банком відсотків за визначений позивачем період часу та у визначеному ним розмірі матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи також не містять і копій договорів позивача та банківської установи про видачу гарантії та сплату відповідних послуг.

У судовому засіданні 19.11.2024 представником позивача надано суду пояснення щодо відсутності доказів покладених в основу позову тверджень, за якими позивач не вважає необхідним їх залучення до матеріалів даної справи.

За процесуально-правовими приписами частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд визнає право позивача вирішувати на власне переконання необхідність надання суду доказів наявності у нього відповідного суб`єктивного права з урахуванням відповідних негативних наслідків невиконання процесуального обов`язку доведення покладених в основу позову обставин належними доказами.

У той же час, відповідно до частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України подання доказів є процесуальним правом, а не обов`язком позивача.

Позивач своє покладене в основу вимог твердження про наявність у нього зобов`язання перед банком у розмірі 569 219,17 грн. фактично підтверджує лише копіями платіжних доручень №598 від 03.08.2021 на суму 3 964,38 грн.; №779 від 02.09.2021 на суму 61 447,95 грн.; №903 від 04.10.2021 на суму 59 465,75 грн.; №1063 від 02.11.2021 на суму 61 447,95 грн.; №1268 від 03.12.2021 на суму 59 465,75 грн.; №2 від 04.01.2022 на суму 61 447,95 грн.; №42 від 20.01.2022 на суму 237 661,64 грн. та №98 від 10.02.2022 на суму 20 091,33 грн.

Всі без виключення платіжні доручення визначають отримувачем платежу Товариство з обмеженою відповідальністю "703 Металообробний завод котельного обладнання".

Таким чином, надані позивачем копії платіжних документів підтверджують поза розумним сумнівом факт перерахування позивачем з власного рахунку в АТ «Райффайзен банк» на власний рахунок в АТ «Банк січ» в період часу з 03.08.2021 до 10.02.2022 загалом 564 992,70 грн.

При цьому, платіжне доручення №42 від 20.01.2022 на суму 237 661,64 грн. окремо у призначенні платежу визначає «сплата процентів та зменшення суми кредиту».

Суд припускає, що у подальшому списання банком грошових коштів могло здійснюватися у безакцептному порядку, проте ці факти позивачем мали бути доведені суду поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами.

Відповідно до визначення статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України) .

Враховуючи наведені вимоги процесуального Закону, судом встановлено факт недоведеності належними та допустимий доказами покладене в основу позову твердження про наявність у нього права отримати від відповідача 569 219,17 грн.

Позивачем не визначено правову природу заявленої до стягнення грошової суми, проте фактично заявлена вимога про стягнення 569 219,17 грн. є вимогою про відшкодування збитків.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються (у тому числі) додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

При вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов`язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та виникненням збитків.

У даному випадку позивачем не доведено суду поза розумним сумнівом у визначеному процесуальним Законом порядку факт наявності у нього збитків у визначеному позовною заявою грошовому еквіваленті та наявність причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та понесеними додатковими витратами.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення 569 219,17 грн.

Крім того, суд відмовляє і у задоволенні вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат, обчислених від заявленої до стягнення суми 569 219,17 грн. за період часу з 17.06.2022 до 19.06.2024, оскільки задоволення цих вимог знаходиться у прямій залежності від наявності правових та фактичних підстав для задоволення основної вимоги позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 09.12.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк