Ухвала

від 09.12.2024 по справі 910/15029/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/15029/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 910/15029/24

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб»

про визнання недійсним статуту в частині

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», у якій просить суд визнати недійсними пункти 12, 12.1, 12.2, підп. «і» пункту 14.3, фразу «або виключення учасника з підприємства (пп. «і» п. 14.3 Статуту)», яка міститься в пункті 14.4, а також посилання на пункт «і» в пункті 14.5 статуту Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників № 02/22 від 24.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наведені положення статуту у їх системному взаємозв`язку передбачають можливість примусового виключення учасника за неналежне виконання своїх обов`язків перед підприємством або перешкоджання досягненню мети підприємства. Позивач вважає, що вказані пункти статуту не відповідають вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також вимогам Цивільного кодексу України, тому підлягають визнанню недійсними.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь яких відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіального органу, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» проводити будь-які реєстраційні дії щодо змін відносно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827), а саме дії що стосуватимуться учасника Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) - ОСОБА_1 , в тому числі щодо виключення такого учасника зі складу учасників вказаної юридичної особи, внесення змін до відомостей про такого учасника, а також внесення змін до статуту Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) пов`язаних зі зміною відомостей (інформації) про ОСОБА_1 , як учасника цієї юридичної особи.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що на його адресу надходили вимоги учасників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення дій що порушують норми статуту підприємства, законодавства України, наносять збитки і репутаційні втрати підприємству, у яких не зазначено конкретних порушень позивачем вимог діючого статуту, а також конкретних дій які він повинен припинити, що робить неможливим фактичне виконання цих вимог. Крім того на адресу позивача надійшло повідомлення про скликання на 11.12.2024 позачергових загальних зборів учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» з проектом порядку денного загальних зборів, до якого включено питання щодо виключення позивача зі складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб». Як зазначає позивач, для виключення його зі складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» відсутні підстави прямо передбачені в Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме заборгованість із внесення вкладу (п.1 ч.2 ст.15) та смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до товариства із заявою про вступ (ч.2 ст.23). З огляду на викладене, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у даній справі він може бути позбавлений права на ефективний судовий захист, адже це призведе до того, що до закінчення розгляду справи, державним реєстратором будуть проведені нові реєстраційні дії щодо виключення позивача зі складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на підставі рішення загальних зборів учасників, призначених на 11.12.2024, і це зумовить неможливість захисту та поновлення позивачем своїх прав в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

06.12.2024 від ОСОБА_3 надійшло повідомлення про фіктивність заяви про забезпечення позову, заява про призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін, а також заява про ознайомлення з матеріалами справи.

09.12.2024 від позивача надійшли клопотання про долучення доказів сплати судового збору та клопотання про долучення копії постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 у справі № 914/653/24.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами частин 1, 3, 4 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Заява ОСОБА_3 про призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін обґрунтована фіктивністю позову та заяви про забезпечення позову, а також бажанням надати заперечення на заяву про забезпечення позову.

Проте, у суду відсутні підстави вважати подання ОСОБА_1 позовної заяви та заяви про забезпечення позову зловживанням своїм правом, а бажання особи, яка не є учасником справи надати заперечення на заяву про забезпечення позову не віднесено до переліку підстав, за яких суд може призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін, у зв`язку з чим відповідна заява ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Предметом заявленого позову, як було вказано вище, є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними положень статуту Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників № 02/22 від 24.01.2022, в частині пунктів 12, 12.1, 12.2, підп. «і» пункту 14.3, фрази «або виключення учасника з підприємства (пп. «і» п. 14.3 Статуту)», яка міститься в пункті 14.4, а також посилання на пункт «і» в пункті 14.5.

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що на його адресу надходили вимоги учасників відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення дій що порушують норми статуту підприємства, законодавства України, наносять збитки і репутаційні втрати підприємству, у яких не зазначено конкретних порушень позивачем вимог діючого статуту, а також конкретних дій які він повинен припинити, що робить неможливим фактичне виконання цих вимог.

Після того, на вимогу учасника відповідача - ОСОБА_3 дирекцією Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» було надіслано учасникам повідомлення про скликання позачергових загальних зборів, до порядку денного було включено питання про виключення позивача зі складу учасників цього підприємства.

За доводами позивача, правові підстави для виключення його зі складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», що передбачені п.1 ч.2 ст.15 та ч.2 ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема, заборгованість із внесення вкладу та смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до товариства із заявою про вступ, відсутні.

З урахуванням викладеного позивач зазначає, що виключення його зі складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на підставі рішення загальних зборах учасників, призначених на 11.12.2024 призведе до реєстрації в Єдиному державному реєстрі відомостей про зміну складу учасників Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», а саме виключення з цього реєстру відомостей про позивача як учасника відповідача, тобто буде мати наслідком фактичне позбавлення позивача права на частку в статутному капіталі Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб». За цих обставин, з метою захисту своїх прав позивач буде вимушений ініціювати нове звернення до суду про визнання недійсними відповідних рішень про його виключення та скасування відповідних реєстраційних дій.

Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті й не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, тому доводи позивача про невідповідність положень статуту Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», на підставі яких, як він стверджує буде прийматись рішення про його виключення зі складу учасників відповідача, вимогам законодавства України не досліджуються судом під час вирішення заяви про забезпечення позову.

Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На думку суду, скликання виконавчим органом на вимогу одного з учасників загальних зборів учасників підприємства із порядком денним, до якого включено питання про виключення іншого учасника зі складу підприємства, не свідчить про те, що з приводу цього рішення загальними зборами буде прийнято певне рішення, адже вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, забезпечення судом позову в обраний позивачем спосіб буде втручанням у компетенцію загальних зборів учасників приватного підприємства та фактично надасть можливість не виконувати прийняте ними рішення.

За висновком суду, вжиття вищевказаного заходу забезпечення позову призведе до порушення розумного балансу інтересів сторін.

Більше того, забезпечення позову у спосіб про який клопоче позивач, а саме шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо позивача, як учасника відповідача, у випадку прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення позивача зі складу учасників підприємства, не убезпечить позивача від нових звернень до суду у випадку незгоди з таким рішенням.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/15029/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П.Капцова