ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року м.Харків Справа № 913/355/24
Провадження №16/913/355/24
За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Сіверськодонецьк Луганської області
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1», село Тепле Щастинського району Луганської області,
відповідача-2 - ОСОБА_1 , село Артема Щастинського району Луганської області,
відповідача-3 - ОСОБА_2 , селище Петропавлівка Щастинського району Луганської області,
відповідача-4 - ОСОБА_3 , село Тепле Щастинського району Луганської області
про стягнення 3 330 796,72 грн
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання - Педаш В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача-1: представник не прибув;
від відповідача-2: представник не прибув;
від відповідача-3: представник не прибув;
від відповідача-4: представник не прибув,
в с т а н о в и в:
Суть спору: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1», відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , відповідача-4 - ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021 в розмірі 3 330 796,72 грн, з яких:
- 3 321 226,72 грн - прострочена заборгованість перед державою;
- 9 570,00 грн - прострочена комісійна винагорода.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1 не виконав умови договору кредитної лінії в частині своєчасного та повного погашення основної суми боргу, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів.
При цьому, позивач зазначає, що виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечено державною гарантією, згідно з укладеним з Міністерством фінансів України договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.
Позивач просить стягнути заборгованість солідарно і з відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4, оскільки в забезпечення зобов`язань за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021, було укладено також договір поруки №382_01/31 від 13.04.2021 з фізичною особою - ОСОБА_1 , договір поруки №382_01/32 від 13.04.2021 з фізичною особою - ОСОБА_2 та договір поруки №382_01/33 від 13.04.2021 з фізичною особою - ОСОБА_3 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
Суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного демографічного реєстру, відповідач-3 - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (відповідь на запит суду від № 721077 від 02.08.2024).
Вказана територія наразі є окупованою. За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в селищі Петропавлівка, с. Тепле та с. Артема Щастинського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаних населених пунктів наразі є неможливим.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.08.2024 суд надіслав запит до Міністерства соціальної політики України про надання інформації із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_2 щодо адреси, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції та номеру телефону.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26 серпня 2024 року о 10:30.
У судове засідання 26.08.2024 у режимі відеоконференції прибув повноважний представник позивача.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.08.2024 підготовче судове засідання відкладено на 30 вересня 2024 року об 11 год 30 хв.
11.09.2024 від представника позивача Левчука Ю. О. через підсистему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021 без номеру від 10.09.2024, в яких зазначено, що комісійна винагорода в розмірі 9 570,00 грн позивачем була помилково включена до складу позовних вимог АТ «Ощадбанк», оскільки є заборгованістю перед АТ «Ощадбанк» за здійснення операцій з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. До письмових пояснень додано розрахунок заборгованості, згідно з яким станом на 06.09.2024 заборгованість перед гарантом складає 3 321 226,72 грн.
Дані письмові пояснення подані без дотримання встановленої законом форми та не викладені представником позивача у формі заяви про зменшення розміру позовних вимог чи відмови від позову, що суперечить принципу диспозитивності, в силу якого саме позивач визначає зміст, суть та розмір своїх позовних вимог, тобто предмет позову, та не виражає конкретної волі сторони позивача, внаслідок чого не можуть бути розглянуті судом як заява з певного процесуального питання, а за своїм змістом викладені представником позивача обставини є звичайними письмовими поясненнями сторони по справі.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
З наданої представником позивача Левчуком Ю. О довіреності № 19/4-02/648 від 27.06.2024 на підтвердження його повноважень вбачається, що він не уповноважений на звернення до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та правом на повну або часткову відмову від позову, а тому представник позивача не наділений відповідними правами.
А тому відсутні підстави для прийняття до розгляду та оцінки судом викладених у письмових поясненням вимог представника позивача як заяви про зменшення розміру позовних вимог чи заяви про відмову від них, так як вони заявлені особою, яка не має повноважень на їх заявлення, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення таких процесуальних дій.
Без уповноваження позивачем представника на вчинення від його імені відповідних процесуальних дій судом не можуть прийматися до розгляду подані ним відповідні заяви з процесуальних питань, правом на подання яких він не наділений. У такому випадку представник діє поза межами своїх повноважень та всупереч інтересам позивача.
У даному випадку у відповідності до положень ч. 2 ст. 61 ГПК України обмеження повноважень представника на вчинення вказаних процесуальних дій застережені у виданій йому довіреності.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, починаючи з 05.10.2024 по 04.11.2024 (включно). Підготовче судове засідання відкладено на 04 листопада 2024 року об 11 год 30 хв.
У судове засідання 04.11.2024 прибув у режимі відеоконференції представник позивача Левчук Ю. О.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо комісійної винагороди та вказав, що комісійна винагорода в розмірі 9 570,00 грн позивачем була помилково включена до складу позовних вимог АТ «Ощадбанк».
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.12.2024 об 11 год 30 хв.
29.11.2024 від представника позивача Снайко Г. О. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації з 29.11.2024 представника позивача адвоката Левчука Ю. О. та вступом у справу нового представника - адвоката Снайко Г. О.
У судове засідання 02.12.2024 представники сторін не прибули.
Судом встановлено, що відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1», відповідач-2 - ОСОБА_1 , відповідач-4 - ОСОБА_3 мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (відповіді на запит суду № 2681857, № 2681839, № 2681758 від 02.08.2024).
У зв`язку з наявністю у відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-4 Електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», направлення рішення суду буде здійснюватись до їх Електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС.
Крім того, у матеріалах справи міститься електронна адреса відповідача-1, яка зазначена у витязі з ЄДР: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач-3 - ОСОБА_2 зареєстрованого «Електронного кабінету» не має.
З метою дотримання процесуальних прав відповідача-3 та через неможливість відправлення вихідної кореспонденції засобами поштового зв`язку за її адресою, дане рішення буде направлено за відомою електронною адресою та буде здійснена спроба повідомити відповідача-3 про розгляд справи в суді телефонограмою. Крім цього, рішення з розгляду спору по суті буде розміщено відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на офіційному вебсайті судової влади України за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суд повідомив відповідачів належним чином про розгляд справи у суді.
Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористались, відзиви до матеріалів справи не надали, проти позову не заперечили.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
13.04.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк», банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (далі - позичальник) укладено договір кредитної лінії № 382_01 (далі - кредитний договір) відповідно до пп. 2.1 якого банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 3.8., 3.2., 3.1. кредитного договору кредит був наданий позичальнику на поповнення оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 12.04.2024 з максимальним лімітом кредитування в розмірі 11 000 000,00 гривень.
У п. 3.3 кредитного договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
до 30.09.2023 (включно) діючий ліміт кредитування - 11 000 000,00 грн;
01.10.2023 - 31.10.2023 (включно) діючий ліміт кредитування - 9 000 000,00 грн;
01.11.2023 - 30.11.2023 (включно) діючий ліміт кредитування - 7 000 000,00 грн;
01.12.2023 - 31.12.2023 (включно) діючий ліміт кредитування - 5 000 000,00 грн;
01.01.2024 - 31.01.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 4 000 000,00 грн;
01.02.2024 - 29.02.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 3 000 000,00 грн;
01.03.2024 - 12.04.2024 (включно) діючий ліміт кредитування - 2 500 000,00 грн.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п. 3.9. кредитного договору).
Таким чином, позивачем на виконання умов кредитного договору надано відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 11 000 000,00 грн.
Пунктом 3.11 кредитного договору сторони передбачили, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Також, відповідно до підпункту 3.11.1 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.
Відповідно до підпункту 3.5.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною.
Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору.
Пунктом 3.7 кредитного договору також передбачено, що позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,392 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.
- комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 1 % від суми, на яку збільшується сума максимального ліміту кредитування в день укладання таких змін до цього договору.
Згідно з п. 3.19. кредитного договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором. Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_1 (код Банку 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням.
Відповідно до підпункту 3.13.2. пункту 3.13. кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.
Пунктом 3.14 кредитного договору передбачено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13., цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.
Відповідно до п. 3.15. кредитного договору після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).
Згідно з п. 4.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком.
У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені у зв`язку з цим збитки понад штрафні санкції, визначені п. 6.2. цього договору (п. 6.1. кредитного договору).
За порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом пеня на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (п. 6.2.1. кредитного договору).
13.04.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - заставодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (далі - заставодавцем) укладено договір застави транспортних засобів № 382_01/21 від 13.04.2021 (далі - договір застави транспортних засобів).
Відповідно до п. 1.3. договору застави транспортних засобів предметом застави за цим договором є транспортні засоби, зазначені в Додатку № 1 до цього Договору. Характеристика предмета застави та документи, що підтверджують право власності заставодавця на предмет застави, наведені в Додатку № 1 до цього договору.
Згідно із балансовою довідкою заставодавця № 0804/02 від 13.04.2021, наданої заставодавцем, предмет застави, що передається в заставу заставодержателю за цим договором, обліковується на балансі заставодавця.
Згідно з п. 1.4. договору застави транспортних засобів вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності і згідно зі звітом про оцінку майна від 16.02.2021, складеним суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ АРГУМЕНТ» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 379/20 від 12.05.2020, виданий Фондом державного майна України), становить 3 165 600,00 гривень.
При цьому, за взаємною згодою сторін вартість предмета застави становить в 3 165 600,00 гривень.
13.04.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - заставодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (далі - заставодавцем) укладено договір застави обладнання № 382_01/22 від 13.04.2021 (далі - договір застави обладнання).
Відповідно до п. 1.3. договору застави обладнання предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в додатку № l до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 1.4. договору застави обладнання вартість предмета застави визначена шляхом проведення оцінки предмета застави суб`єктом оціночної діяльності і згідно зі звітом про оцінку майна від 16.02.2021, складеним суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ АРГУМЕНТ» та звітом про оцінку майна від 19.02.2021, складеним суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЦІНОЧНА КОМПАНІЯ АРГУМЕНТ» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 379/20 від 12.05.2020, виданий Фондом державного майна України), становить 7 533 000,00 гривень.
При цьому, за взаємною згодою сторін вартість предмету застави становить 7 533 000,00 гривень.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між банком, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (далі - боржником) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 382_01/31 від 13.04.2021 (далі - договір поруки № 1).
Згідно з умовами пунктів 2.1 та 2.3 договору поруки № 1 поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов`язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору).
Пунктом 2.2 договору поруки № 1 встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.
Підпунктами 3.2.3 та 3.2.6 договору поруки № 1 встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором.
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу (підпункт 3.2.4 договору поруки № 1).
У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4. цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підпункти 3.2.7., 3.2.8. договору поруки №1).
Відповідно до підп. 3.3.5 договору поруки №1 виконання зобов`язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов`язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.
Крім того, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між банком, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» та фізичною особою ОСОБА_2 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 382_01/32 від 13.04.2021 (далі - договір поруки № 2), а також договір поруки № 382_01/33 від 13.04.2021 (далі - договір поруки № 3), який укладено між банком, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» та фізичною особою ОСОБА_3 (далі - поручитель).
Вказані договори поруки № 2 та № 3 є аналогічними за змістом та положеннями договору поруки № 1.
Крім того, відповідач-1 шляхом надання позивачу заяви № 2502/08 від 25.02.2021 ініціював отримання забезпечення за кредитом у вигляді державної гарантії на портфельній основі на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151.
Відповідно до вказаного Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:
- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»;
- банки-кредитори - банки, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (далі - гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - бенефіціар) укладений договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 (далі - договір гарантії), відповідно до п. 2.1 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 2.3 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору.
Згідно із п. 2.6 договору гарантії ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.
Згідно з п. 2.7. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку гарант зобов`язаний сплатити на користь бенефіціара ССГ (сума сплати за гарантією) згідно з вимогами розділу V цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Бенефіціар зобов`язаний протягом 2 банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту (п. 5.3 договору гарантії).
Пунктом 5.5 договору гарантії передбачено, що гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії, загальна сума всіх виплачених бенефіціару ССГ, з урахуванням ССГ, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії.
Згідно з п. 6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.
Відповідно до п. 6.2 договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1 договору гарантії);
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2 договору гарантії).
13.04.2021 банк уклав з позичальником додатковий договір № 1 (далі - додатковий договір) до договору кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями.
Відповідно до п. 2.2.1.3. додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та договором про надання гарантії.
Згідно з п. 2.2.1.5. додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені.
Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п. 2.2.1.6 додаткового договору).
Пунктом 2.3.2.1. додаткового договору передбачено, що позичальник цим зобов`язується повернути (компенсувати) банку всі кошти, які будуть сплачені банком, як третьою особою, в погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою за рахунок коштів, наданих у відповідності до договору кредитної лінії (резервної).
У п. 2.7. додаткового договору сторони погодили положення щодо комісійних винагород. Так, в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця / останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.
На виконання умов п. 2.1., 3.2., 3.9. кредитного договору позивачем за період з 16.04.2021 по 30.11.2021 було перераховано на поточний рахунок НОМЕР_2 ТОВ «Агро-Плюс 1» окремими частинами (траншами) кредитні кошти на загальну суму 21 292 448,00 грн.
Однак, відповідачем-1 в порушення пунктів 3.3, 3.11 кредитного договору, не дотримано діючий ліміт кредитування та зобов`язання за укладеним договором зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконано.
У зв`язку з чим, 23.03.2023 позивач, відповідно до умов п. 3.14 кредитного договору, надіслав відповідачу-1 на електронну пошту, зазначену у договорі кредитної лінії, повідомлення-вимогу № 110.10-08/51, в якому просив терміново погасити заборгованість перед АТ «Ощадбанк», яка станом на 21.03.2023 склала 10 525 368,34 грн, та зазначив, що в іншому випадку банком буде направлена вимога за гарантією для отримання відшкодування за кредитною операцією до гаранта - Кабінету Міністрів України, що діє від імені держави.
Однак, вимога позивача відповідачем-1 була залишена без задоволення, у зв`язку з чим 03.04.2023 АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1. договору гарантії, направив Міністерству фінансів України (гаранту) та АТ «Укрексімбанк» (агенту) вимогу № 70/4-01/353 на сплату за гарантією № 5 від 03.04.2023 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 у розмірі 3 322 601,28 грн.
19.05.2023 Міністерство фінансів України перерахувало позивачу гарантійну суму у розмірі 3 322 601,28 грн для відшкодування за кредитною операцією, що підтверджується випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.
02.05.2024 банком відповідачу-2 було направлено вимогу про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою № 55/5.3-02/54044/2024, в якій вимагав у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене відповідачем-1 зобов`язання за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість, яка станом на 01.04.2024 становить 11 822 920,90 грн.
02.05.2024 банком також було направлено вимоги відповідачу-3 та відповідачу-4 про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою № 55/5.3-02/54059/2024 та № № 55/5.3-02/54042/2024 відповідно, аналогічного змісту, що і вимога № 55/5.3-02/54044/2024 від 02.05.2024.
Позивач зазначає, що позичальник погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив.
Крім того, позивачем нарахована щомісячна комісійна винагорода банку за обслуговування кредиту, відповідно до умов п. 2.7. додаткового договору.
Згідно розрахунку заборгованості позивачем нарахована комісія за період з 30.04.2021 по 28.06.2024. Однак, відповідач-1 здійснив оплату за нарахованою комісією лише до 15.02.2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9 570,00 грн за період з 28.02.2022 по 28.06.2024.
Облік заборгованості за несплаченою комісією підтверджується також виписками по рахунку банку, в яких відображена прострочена заборгованість за даними платежами.
Враховуючи невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов`язань за кредитним договором, а також з огляду на умови договору поруки, позивач заявляє вимогу і до відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 як поручителів, щодо солідарного погашення заборгованості за кредитним договором.
Позивач звертається з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії в сумі 3 330 796,72, з яких: 3 321 226,72 грн - прострочена заборгованість перед державою; 9570,00 грн - прострочена комісійна винагорода.
Відповідачі правом на захист своїх інтересів у суді не скористались, відзиви до матеріалів справи не надали.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Матеріалами справи, належними та допустимими доказами підтверджується той факт, що позивачем, на виконання умов договору кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021, відповідачу-1 надано за період з 16.04.2021 по 30.11.2021 окремими частинами (траншами) кредитні кошти на загальну суму 21 292 448,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідач-1 всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе договірні зобов`язання та не здійснив вчасно платежі, передбачені умовами договору.
У зв`язку з чим, у позивача виникло право вимагати погашення кредиту з урахуванням усіх процентів та інших нарахувань на підставі п. 3.13.2. кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, банк надіслав ТОВ «Агро-Плюс 1» на електронну пошту, зазначену у договорі кредитної лінії, повідомлення-вимогу № 110.10-08/51, в якому просив терміново погасити заборгованість перед АТ «Ощадбанк», яка станом на 21.03.2023 склала 10 525 368,34 грн, та зазначив, що в іншому випадку банком буде направлена вимога за гарантією для отримання відшкодування за кредитною операцією до гаранта - Кабінету Міністрів України, що діє від імені держави.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем-1 вимоги позивача про дострокове повернення кредитних коштів та сплату заборгованості.
Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Матеріали справи підтверджують факт укладання 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант), та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271.
У зв`язку з настанням гарантійного випадку за проблемним кредитом позивач направив на адресу Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимогу № 70/4-01/353 на сплату за гарантією № 5 від 03.04.2023 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 у розмірі 3 322 601,28 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2023 гарант перерахував на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 3 322 601,28 грн (що підтверджується випискою по рахунку) відповідно до п.п. 5.1, п. 5.5 договору про надання державної гарантії на портфельній основі.
Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Своє право на регресну вимогу до боржника гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача-1 сплаченої відповідно до гарантії суми (пункти 6.1., 6.2. договору про надання державної гарантії на портфельній основі, пункти 2.2.1.5., 2.2.1.6. додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії).
Отже, враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості перед державою в розмірі 3 321 226,72 грн.
На підставі викладеного, вказані вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісійною винагородою у розмірі 9 570,00 грн, суд зазначає наступне.
Сторони у п. 2.7. додаткового договору сторони погодили положення щодо комісійних винагород. Так, в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця / останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.
Однак, у судовому засіданні 04.11.2024 представник позивача надав пояснення та вказав, що комісійна винагорода в розмірі 9 570,00 грн позивачем була помилково включена до складу позовних вимог АТ «Ощадбанк».
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісійною винагородою в розмірі 9 570,00 грн.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
У ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.
Матеріалами справи підтверджено факт укладання між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № 382_01/31 від 13.04.2021, між позивачем та відповідачем-3 договору поруки № 382_01/32 від 13.04.2021, між позивачем та відповідачем-4 договору поруки № 382_01/33 від 13.04.2021 з метою забезпечення зобов`язань за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021.
За умовами договорів поруки відповідачі безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язалися відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання відповідно до умов кредитного договору.
Матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем-1 умов договору кредитної лінії з урахуванням додаткової угоди щодо повернення кредиту. У зв`язку з чим у відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 виник солідарний обов`язок сплатити загальну суму заборгованості за кредитним договором.
Відповідачі не надали суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості та ніяким чином не заперечили проти заявлених позовних вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути заборгованість перед державою в сумі 3 321 226,72 грн.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір у сумі 39 854,72 грн покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог у рівних частинах з кожного по 9 963,68 грн.
Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому, звертаючись до суду з даним позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 39 969,56 грн.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні із позовом до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачем був сплачений судовий збір в сумі 49 961,95 грн згідно платіжної інструкції № 1532 (#1655623573513) від 31.07.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки звертаючись до суду із позовною заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд» Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» було сплачено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір, сплачений позивачем в сумі 9 992,39 грн підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (вул. Миру, буд. 55, село Тепле, Щастинський район, Луганська область, 93630, ідентифікаційний код 36508470), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії № 382_01 від 13.04.2021 у сумі 3 321 226,72 грн, видати позивачу накази після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Плюс 1» (вул. Миру, буд. 55, село Тепле, Щастинський район, Луганська область, 93630, ідентифікаційний код 36508470) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 9 963,68 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 9 963,68 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 9 963,68 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код 09304612) витрати зі сплати судового збору у сумі 9 963,68 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
7. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2024.
Суддя Ріта ШЕЛІХІНА
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123635602 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Шеліхіна Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні