Ухвала

від 27.11.2024 по справі 911/2377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 листопада 2024 року Справа № 911/2377/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, вул. Нікольська, 18а, м. Миколаїв, 54006 (код ЄДРПОУ 3829636328)

в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 00022579) від імені якої діє Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 21, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35989356)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ», вул. Перемоги, 37, с. Забір`я, Фастівський район, Київська область, 08145 (код ЄДРПОУ 38634168)

електронна пошта: tbuildingcapital@gmail.com

про витребування майна з чужого незаконного володіння

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернувся Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від імені якої діє Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» з позовною заявою, в якій просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» понтони НЖМ-56 в кількості 6 шт., та штатні сталеві полупрогони для понтонів НЖМ-56, проміжні, довжиною 6 м, після капремонту (маса 840 кг) в кількості 16 шт., на користь Миколаївської обласної державної адміністрації від імені якої діє Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону судові витрати в сумі 19 684, 68 грн.

Підставою позову прокуратурою зазначено наступні обставини.

26.07.2021 року між Департаментом містобудування, архітектури, капітального супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» (підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 32 від 26.07.2021, предметом якого є будівництво мостового переходу через р. Південний Буг між селом Богданівка Доманівського та селищем міського типу Костянтинівка Арбузинського районів Миколаївської області.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за листопад 2021 Товариством виконано роботи на суму 6 311 399, 08 грн., які оплачено Департаментом.

В подальшому додатковою угодою № 4 від 17.11.2023 даний договір було розірвано.

Проте, в ході ревізії Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області 06.03.2024 Департаментом проведено контрольні обміри виконаних робіт та встановлено розбіжності між обсягами матеріальних ресурсів, включеними в акт, та їх фактичною наявністю, а саме: фактично в наявності понтони НЖМ-56 в кількості 15 шт., а включено до акту та оплачено 21 шт.; фактично в наявності штатні сталеві полупрогони для понтонів, проміжні, довжиною 6 м., в кількості 39 шт., а включено до акту та оплачено у кількості 55 шт.

Отже, відповідно до акту ревізії відсутні понтони НЖМ-56 в кількості 6 шт. вартістю 106 372, 00 грн. кожний (загальна вартість 638 232 грн.) та штатні сталеві полупрогони для понтонів, проміжні, довжиною 6 м., в кількості 16 шт. вартістю 42 130, 00 грн. кожний (загальна вартість 674 080 грн.). Всього загальна вартість 1 312 312, 00 грн.

Вищевказане майно, належне Миколаївській обласній державній адміністрації від імені якої діє Департамент, перебуває у фактичному володінні відповідача Товариства та до цього часу не повернуто особі, яка має право власності на них.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 15, 16, 316, 328, 334, 387, 400 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», судовою практикою та умовами договору.

В позовній заяві прокуратурою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову до надходження коштів з Державного бюджету.

В обґрунтуванні підстав для відстрочення сплати судового збору прокуратура посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Беллет проти Франції», «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» та практику Верховного Суду у справі № 761/5894/17.

До позовної заяви прокуратурою додано копію рапорту від 06.09.2024, адресованого Заступнику керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, з проханням вирішити питання про оплату судового збору в сумі 19 684, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 по справі № 911/2377/24 позовну заяву керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація) № 38-5-6-3819ВИХ-24 від 06.09.2024 року (вх. № 1233/24 від 09.09.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» понтонів НЖМ-56 в кількості 6 шт., та штатних сталевих полупрогонів для понтонів НЖМ-56, проміжних, довжиною 6 м., після капремонту (маса 840 кг.) в кількості 16 шт. направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Миколаївської області.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ від 22.11.2024 головуючим у справі визначено суддю Олейняш Е. М.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві прокуратурою в порушення п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено код ЄДРПОУ Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - 3829636328, що не відповідає відомостям з ЄДРЮОФОПГФ. Крім того, суд зазначає, що код ЄДРПОУ - це восьмизначне число. Отже, прокуратурі слід правильно зазначити код ЄДРПОУ прокуратури.

Судом також встановлено, що відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ за параметром пошуку «код ЄДРПОУ 35989356» містяться відомості про юридичну особу: Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації. Отже, прокуратурою в порушення п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України неправильно зазначено в позовній заяві повне найменування позивача Департаменту.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Прокуратурою в позовній заяві зазначено, що позов пред`явлено в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від імені якої діє Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації. Водночас суд зазначає, що Миколаївська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022579) та Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 35989356) є окремими самостійними юридичними особами, які в розумінні ч. 1, 2 ст. 44 ГПК України наділені процесуальною правоздатністю та процесуальною дієздатністю.

Відповідно до п. 1 Положення про департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 24.02.2021 № 96-р, Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) є структурним підрозділом Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - облдержадміністрація), що утворюється головою Миколаївської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Миколаївської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.

Відповідно до п. 17 Положення Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

Отже, Положенням не передбачено, що Департамент діє від імені Миколаївської обласної державної адміністрації. Враховуючи вищевикладене, прокуратурі слід правильно зазначити позивачів у даній справі, а також підстави звернення в інтересах кожного з позивачів (ч. 5 ст. 162 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Судом встановлено, що позовна заява підписана в.о. керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону В. Татаревичем, проте, до позовної заяви не долучено жодних документів, за допомогою яких було б можливо встановити процесуальний статус особи, яка звернулась з позовною заявою.

Враховуючи викладене, прокуратурою в порушення ч. 2 ст. 162 ГПК України не подано суду доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (постанова ВС від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Враховуючи вищевикладене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року по справі № 912/3514/20).

Подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі 910/704/19, від 24.01.2020 у справі 915/923/15.

Приписами ГПК України взагалі не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (див. «Голдер проти Сполученого Королівства» і «Z та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду, цитовані вище, там само; та, mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року, серія A, N 32, с. 14-15, п. 26).

В п. 54 рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що суд ухвалив, що в деяких справах, особливо в тих, де обмеження, про які йдеться, стосувалися умов прийнятності апеляції, або в тих, де інтереси правосуддя вимагали, щоб заявник у зв`язку зі своєю апеляцією надавав гарантію сплати судових витрат понесених іншою стороною, на «доступ особи до суду» можуть бути накладені різноманітні обмеження, включно з фінансовими (див., наприклад, рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруала Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), Reports of Judgments and Desisions 1997-VIII, с. 2955, п. 33; та рішення суду від 13 липня 1995 року у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom), серія A, N 316-B, с. 80-81, п. 61 і наступні).

В п. 59, 60 рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) від 19.06.2001 ЄСПЛ зазначив, що враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. пункт 54 вище і, особливо, вищезазначене рішення, там само, пункт 61 і далі у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства»).

Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі «Ейрі проти Ірландії», цитоване вище, там само, п. 25-26).

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Позов у даній справі пред`явлено прокуратурою, яка в розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір"» не підпадає під жодну з категорій осіб, які можуть мати право на відстрочку або розстрочку сплати судового збору.

Предметом спору у даній справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, що надавало б право на застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору (п. 44).

Натомість, жодною нормою ГПК України не передбачено ані права, ані обов`язку суду на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. В свою чергу положення КАСУ не застосовуються господарськими судами.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання прокуратури про відстрочку сплати судового збору судом відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Прокуратурою в позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 1 312 312 грн., а позовну заяву подано суду в паперовій формі. Таким чином, в спірному випадку судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви становить 19 684, 68 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, прокуратурою не подано суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 14624/24 від 22.11.2024) Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТРОЙКАПІТАЛ» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху.

2. Встановити прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити прокуратурі наступний спосіб усунення недоліків:

- прокуратурі зазначити правильний код ЄДРПОУ прокуратури;

- прокуратурі зазначити правильне найменування позивача Департаменту;

- прокуратурі правильно зазначити позивачів у даній справі, а також підстави звернення в інтересах кожного з позивачів;

- прокуратурі подати докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву (на час підписання);

- прокуратурі подати суду докази сплати судового збору в розмірі 19 684, 68 грн.

4. Роз`яснити прокуратурі наслідки усунення недоліків:

якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На вебсторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 27.11.2024

Суддя Е.М. Олейняш