Рішення

від 09.12.2024 по справі 916/4166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа № 916/4166/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, буд. 12А; код ЄДРПОУ 03004808),

про стягнення 192076,89 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" про стягнення компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий 2017 року в розмірі 163932,30 грн, 3% річних в розмірі 7016,57 грн та інфляційних втрат в розмірі 21128,02 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справу № 916/4166/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 23.09.2024 суд відкрив провадження у справі № 916/4166/24. Розгляд справи № 916/4166/24 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилались судом до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначена ухвала суду не отримана відповідачем у справі, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1, а.с. 150-151).

Станом на 09.12.2024 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 (зі змінами та доповненнями).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, ТОВ «Одеський завод керамічних виробів».

Таким чином, ТОВ «Одеський завод керамічних виробів» - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

В подальшому, 27.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" (надалі відповідач або споживач) і Акціонерним товариством "НАК Нафтогаз України" укладено договір про постачання природного газу № 3653/1617- ТЕ-23 (далі договір) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17". До договору укладену додаткову угоду від 27.10.2016 № 3653/1617-ТЕ-23.

Відповідно до умов п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до умов договору споживач ідентифікується на ринку природного газу за ЕІС кодом 56XQ0000304MG00T.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу. За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для ТОВ "Одеський ЗКВ".

Листом від 15.02.2017 АТ "НАК "Нафтогаз України" № 26-1617/1.2-17 було повідомлено ТОВ "Одеський ЗКВ" та ПАТ "Одесагаз" про те, що підприємством не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на січень 2017 року, внаслідок чого було повернуто акти приймання-передачі природного газу у січні 2017 року для зазначеної категорії споживачів (населення) на обсяг 38,930 тис.куб.м. без підписання. Та повідомлено про те, що Компанія не підтверджувала планові обсяги (номінації) природного газу на лютий 2017 року по договору.

Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсягах 38,930 тис.куб.м у січні 2017 року, 17,935 тис.куб.м та у лютому 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Загальний обсяг відбору у січні та лютому 2017 року без подання номінацій складає 56,865 тис. куб. м.

Вказані обсяги відбору відповідачем природного газу підтверджуються:

1. За січень 2017 року:

1) Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами НАК «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у січні 2017 року, в якому ТОВ «Одеський ЗКВ» відсутній;

2) Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» у січні 2017 року (складений ПАТ «Одесагаз»), згідно якого в колонці «Обсяг згідно підтвердженої номінації» значиться 0 тис.м.куб, а в колонці «Обсяг згідно алокації» значиться фактично спожитий природний газ - 38,930 тис.куб.м.;

3) Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуг з транспортування за січень 2017 року, згідно якого в колонці «Підтверджений обсяг за місяць (номінація)» значиться 0 тис.м.куб., а в колонці «Фактичний обсяг за місяць» значиться фактично спожитий природний газ - 38,930 тис.куб.м.;

4) Листом НАК «Нафтогаз України» № 26-1617/1.2-17 від 15.02.2017 та непідписним актом приймання-передачі до нього.

2. За лютий 2017 року:

1) Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами НАК «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у лютому 2017 року, в якому ТОВ «Одеський ЗКВ» відсутній;

2) Реєстром обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України» у лютому 2017 року (складений ПАТ «Одесагаз»), згідно якого в колонці «Обсяг згідно підтвердженої номінації» значиться 0 тис.м.куб, а в колонці «Обсяг згідно алокації» значиться фактично спожитий природний газ - 17,935 тис.куб.м.;

3) Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуг з транспортування за лютий 2017 року, згідно якого в колонці «Підтверджений обсяг за місяць (номінація)» значиться 0 тис.м.куб, а в колонці «Фактичний обсяг за місяць» значиться фактично спожитий природний газ - 17,935 тис.куб.м.;

4) Листом НАК «Нафтогаз України» № 26-1617/1.2-17 від 15.02.2017.

Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання відповідачу природного газу в обсягах 38,930 тис.куб.м у січні 2017 року та 17,935 тис.куб.м у лютому 2017 року, внаслідок чого ТОВ «Одеський ЗКВ» у січні та лютому 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача загальним обсягом 56,865 тис.куб.м. без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Ціна природного газу для виробників теплової енергії, які реалізують послуги категорії населення у січні та лютому 2017 року згідно з відомостями АТ НАК Нафтогаз України становить 4942,00 грн за тис.куб.м. (лист від 22.11.2021 № 23/4-1305-21).

Беручи до уваги, що у спірному періоді відповідач здійснив відбір природного газу без подання постачальником номінацій, керуючись ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII, позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача компенсації вартості природного газу в розмірі 163932,30 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості природного газу, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, окрім стягнення суми основного боргу у розмірі 163932,30 грн, просить стягнути з відповідача суму 3 % річних у розмірі 7016,57 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 21128,02 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газотранспортної системи, функції якого на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, серії АЕ № 194511 від 11.03.2013 (а.с. 49) у період з 28.02.2013 до 27.02.2018 виконувало Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», з іншими суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом ГТС, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (далі також Споживач) (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" є захищеним споживачем природного газу в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки є підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та приєднане до газотранспортної системи, а також виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- Номінація заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

- Підтверджена номінація підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

- Несанкціонований відбір природного газу відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу:

- Право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу;

- Послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій;

- Послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з п. 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

- Доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

- Замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

- Послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Згідно з п. 17 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС номінація/реномінація, що пройшли процес перевірки, отримують статус підтвердженої номінації.

Таким чином, укладення договору транспортування природного газу магістральними газопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору обсягів природного газу з газотранспортної системи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.

Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України.

Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Кабінет Міністрів України згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» прийняв постанову від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)». Відповідно до пп. 4 п. 3 указаної постанови зобов`язано Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі Закон України № 1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1730-VIII заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, постачальниками інших теплоносіїв, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ та інші енергоносії, використані для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

29 серпня 2021 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі Закон України № 1639-IX), яким внесено зміни до Закону України № 1730-VIII, зокрема, його доповнено ст. 8, згідно з ч. 2 якої підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72місяців, починаючи з 01 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

На підставі абз. 2 п. 10 глави 3 розділу XII та п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а останній, як замовник послуг транспортування, є відповідальним за виникнення небалансу, в тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

З цих норм права слідує, що обсяги газу, відібрані споживачами за відсутності по оператору газорозподільної системи підтверджених номінацій та внесені в алокацію останнього, оплачуються таким оператором газорозподільної системи на користь оператора газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу.

Проте, як зазначалось вище, 14.07.2021 законодавцем прийнято Закон України № 1639-IX, що спрямований на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу шляхом урегулювання заборгованості, зокрема, виробників теплової енергії, за природний газ, поставлений Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в рамках спеціальних обов`язків та використаний для виробництва теплової енергії, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи підприємствами теплоенергетики впродовж 2015-2019 років без документального оформлення та отримання номінацій.

Аналіз приписів Закону України № 1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень ч. 2 ст. 8 цього Закону є:

1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно;

2) заборгованість складається з вартості обсягів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів;

3) період заборгованості відбір природного газу відбувся починаючи з 01.12.2015 по 31.12.2019;

4) строк оплати настав з 01.09.2024.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22, а також у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в п. 124 постанови від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19 указав, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з газотранспортної системи без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора газотранспортної системи та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з газотранспортної системи шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора газотранспортної системи, тобто в такому випадку відбувається надання оператором газотранспортної системи послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу газотранспортної системи). Разом з цим, витрати оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, відібраного підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019, компенсуються такими підприємствами в порядку, передбаченому частиною 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині 2 цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

За таких обставин, ураховуючи правові висновки Верховного Суду, зроблені у справах №914/1940/22 та № 905/2044/19, Законом України № 1730-VIII не передбачено виключень у частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Усі обсяги природного газу, що використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII.

Суд проаналізував долучений позивачем до матеріалів справи реєстр реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у січні, лютому 2017 року (т.1, а.с. 28-53,62-64) і встановив відсутність у даному переліку 56,865 тис.куб.м. природного газу, відібраних Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" за договором № 3653/1617-ТЕ-23 від 27.10.2016, тобто в січні, лютому 2017 року відповідачем відібраний природний газ без поданих номінацій в обсягах 56,865 тис.куб.м.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" не довело та не надало належних, допустимих та більш вірогідних доказів, ніж Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Аналізуючи всі наявні у справі докази, господарський суд установив, що в січні, лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" відібрало з газотранспортної системи 56,865 тис. куб. м. природного газу без наявності для цього правових підстав. При цьому Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не замовляла послуги транспортування спірного газу у позивача, тобто в січні, лютому 2017 року в газотранспортній системі був відсутній виділений для відповідача природний газ у вказаних обсягах.

Оскільки постачальник не підтвердив виділення газу для Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів", за наявності в газотранспортній системі природного газу, власником якого є Акціонерне товариство «Укртрансгаз», що підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що відповідач відібрав природний газ із газотранспортної системи, власником якого був позивач.

Ураховуючи, що відібрання природного газу здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" без поданих номінацій, останнє зобов`язано відшкодувати власнику вартість такого природного газу.

Обґрунтованими є доводи Акціонерного товариства «Укртрансгаз», що не може залишитисб без врегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартість, а також те, що жодна норма чинного законодавства України не надає право використовувати природний газ безоплатно.

Отже, обсяг відібраного відповідачем у січні, лютому 2017 року без номінацій природного газу становить 56,865 тис. куб. м. Загальна вартість зазначеного природного газу становить 163932,30 грн з ПДВ, яку розраховано за цінами для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).

Суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" контррозрахунку вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу не надало, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловило.

Таким чином, вартість відібраних Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" в січні, лютому 2017 року без номінацій обсягів природного газу становить 163932,30 грн з ПДВ згідно з неспростованим відповідачем розрахунком позивача, з яким погоджується господарський суд.

Як вказано судом, усі обсяги природного газу, що використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII.

Станом на 09.12.2024 оплата відібраних обсягів природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, у разі відсутності підписаного акта приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, не здійснена на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз».

В силу приписів ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII зазначену заборгованість Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" мало погасити впродовж 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, тобто щомісяця відповідач, починаючи з 01.10.2021, мав погашати Акціонерному товариству «Укртрансгаз» по 4683,78 грн (163932,30 грн / 72 місяці).

Спірним періодом позивач визначив період з 01.10.2021 до 01.09.2024. Отже, за період з 01.10.2021 до 01.09.2024 відповідач мав компенсувати позивачу за відібраний без номінацій у січні, лютому 2017 року природний газ 163932,30 грн.

Докази повної/часткової сплати зазначеної суми на користь позивача відповідач до суду не надав.

Отже, вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий 2017 року в сумі 163932,30 грн визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував за період з 01.11.2021 до 03.09.2024 до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 21128,02 грн та 3% відсотки річних в розмірі 7016,57 гривень (т.1, а.с. 105-106, 107-108).

Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" контррозрахунків інфляційних втрат та 3% річних не надало, незгоди щодо арифметичної правильності цих розрахунків не висловило.

Оцінивши позиції сторін, суд зазначає, що відповідно до Закону України № 1730-VIII строк оплати заборгованості є таким, що настав 01.10.2021, а тому позивач правомірно визначив початок прострочення сплати заборгованості з 01.11.2021.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 21128,02 грн та 3% річних у розмірі 7016,57 грн підлягають задоволенню в заявлених розмірах згідно з неспростованими відповідачем розрахунками позивача, з якими погоджується суд.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, буд. 12А; код ЄДРПОУ 03004808) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) суму компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень, лютий 2017 року у розмірі 163932,30 грн, суму 3% річних у розмір 7016,57 грн суму інфляційних втрат у розмірі 21128,02 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 09 грудня 2024 року.

Суддя Нікітенко С.В.