Ухвала

від 06.12.2024 по справі 916/5299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"06" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5299/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 68000, м.Чорноморськ, вул.В.Шума 9/102Н) в інтересах держави в особі

позивача: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, м.Чорноморськ, просп.Миру, 33)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" (код ЄДРПОУ 23861087, 68001, м.Чорноморськ, вул.Паркова, 4-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про припинення права володіння майном, приведення земельної ділянки у попередній стан, розірвання договору оренди землі, припинення права оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

в с т а н о в и в:

Виконувач обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить:

- припинити володіння правом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" на будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлю магазину площею 463,2 кв. м., внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем О.М. 21.12.2016 за номером записом про речове право 18226513 з закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна 1128617951108.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" (код ЄДРПОУ: 23861087, вулиця Паркова, будинок 4-А, місто Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, Україна, 68001) привести у попередній стан земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область шляхом приведення самочинно реконструйованих об`єктів нерухомості площею 506 кв.м, торговельного павільйону площею 45,39 кв.м до попереднього стану, відповідно до технічного паспорту, виготовленого 09.01.2003 Іллічівським бюро технічної інвентаризації (реєстровий номер ГН-3-44-148) до магазину загальною площею 220,8 кв.м.

- розірвати договір оренди землі №104 від 02.11.2016 року, укладений між Чорноморською міською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька", право оренди за яким зареєстровано до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 18370692 від 23.12.2016.

- припинити право оренди шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" на земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер 5110800000:02:025:0142, запис про інше речове право № 18370692 від 23.12.2016.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" (код ЄДРПОУ: 23861087, вулиця Паркова, будинок 4-А, місто Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, Україна, 68001) повернути Чорноморській міській раді Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, м. Чорноморськ, проспект Миру, 33, 68000) земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер 5110800000:02:025:0142, розташовану за адресою: м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4-А.

Одночасно з позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108);

- накласти арешт на об`єкт під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівлю магазину площею 463,2 кв. м", який знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1128617951108);

- заборонити проводити будь - які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108);

- заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову прокурор зазначає, що підставою для пред`явлення позову є порушення відповідачем ч. 2 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 24-25 Закону України "Про оренду землі" в частині здійснення на земельній ділянці комунальної власності самовільного будівництва, реконструкції та перебудови існуючого об`єкту нерухомості без відома Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як це передбачено умовами договору оренди.

Так, у період з 2003 по 2016 роки ТОВ фірма "Яблонька" самовільно здійснено реконструкцію належного йому об`єкта нерухомості, та, в подальшому, без відома Чорноморської міської ради, дозволу ДАБІ України, ДІАМ та її структурних підрозділів, тобто, в порушення умов договору оренди землі, у період з 2016 по 2024 роки продовжено здійснення реконструкції належного йому об`єкта нерухомості, внаслідок чого площа даного об`єкту нерухомості збільшена, змінено його технічні характеристики, земельна ділянка використовується під будівлею Нової пошти.

Водночас, в порушення ст. ст. 3, 4, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", реєстрація права власності на об`єкт під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину" 22.12.2016 проведена державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем О.М. без документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та без дозволу власника земельної ділянки в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на таку перебудову, тобто є незаконною.

Поряд з цим, як підставу для реєстрації права власності на самовільно збудоване майно відповідачем використано свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проєктній документації, видане нібито Інспекцією ДАБК в Одеській області, проте, Чорноморською окружною прокуратурою встановлено, та обгрунтовано у позовній заяві, що даний документ ніколи не видавався, поряд з цим, на запит ДІАМ не виявлено запитуваного у листі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проєктній документації.

Зважаючи, що спірна земельна ділянка площею 0,0829 за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а та об`єкти нерухомості, розташовані на ній, є предметами спору у зазначеній справі, щодо якого заявлено вимогу про повернення територіальній громаді, та приведення у відповідність об`єктів нерухомості до первинного стану, то наявний зв`язок між заявленими до застосування заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Прокурор зауважує, що у період часу з 2003 по 2024 роки ТОВ фірма "Яблонька" вчинялись дії стосовно реконструкції, змінення технічних характеристик об`єктів нерухомості, без отримання дозвільних документів органів державного архітектурного нагляду, без повідомлення про вказані дії орендодавця - Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

Разом з цим, нерухоме майно під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину", що розташоване за адресою місто Чорноморськ, вул. Паркова, 4а, на земельній ділянці площею 0,0829 га за кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, 12.03.2024 вже стало предметом іпотеки внаслідок угоди, укладеної між ТОВ фірма "Яблонька" та громадянином ОСОБА_1 (договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Одеської області Слаєвою Р.К. за № 707, про що в реєстрі вчинено запис 54080280 від 12.03.2024, номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72019313 від 12.03.2024, вид обтяження "заборона на нерухоме майно").

Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді: накладення арешту на спірну земельну ділянку, заборони проведення будь - яких будівельних робіт на ній, накладення арешту на об`єкт нерухомого майна під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину", заборони здійснення реєстрації дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на спірній земельній ділянці та вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142.

При цьому прокурор зазначає, що:

- застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку унеможливить вчинення дій щодо поділу земельної ділянки та передачі прав на неї третім особам;

- застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна унеможливить вчинення дій щодо його поділу та передачі прав на нього третім особам, які, у свою чергу, зможуть отримати права на земельну ділянку;

- заборона судом проводити будь - які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га дозволить уникнути ситуації, при якій будівництво та введення об`єкту в експлуатацію призведе до унеможливлення виконання майбутнього рішення суду та подвоєння судових процесів, а саме звернення до суду ще з одним позовом в інтересах позивача у справі;

- заборона Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на спірній земельній ділянці унеможливить ситуацію, при якій судом будуть задоволені позовні вимоги Чорноморської окружної прокуратури, проте в силу розпочатого будівництва або зведення об`єкту, виконати рішення суду про повернення земельної ділянки буде неможливо. Разом з цим, заборона ДІАМУ реєструвати дозвільні документи унеможливить повторення ситуації щодо надання ТОВ фірма "Яблонька" дозвільних документів на будівництво, які не відповідають дійсності;

- заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0829 з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142 мінімізує вірогідність набуття права власності відповідачем або третіми особами на зведені об`єкти на спірній земельній ділянці.

Також заявник, з посиланням на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 06.12.2023 № 917/805/23, зауважує, що враховуючи порушення умов договору оренди земельної ділянки комунальної власності ТОВ фірма "Яблонька", проведення незаконної перебудови майна, зміни його технічних характеристик без отримання дозвільних документів, можна цілком обґрунтовано припустити, що відповідач може намагатися змінити чи знецінити майно, або вживати заходів, що унеможливлять повернення земельної ділянки. У зв`язку із цим забезпечення позову спрямовано проти несумлінних дій відповідача.

06.12.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" надійшло заперечення на заяву прокурора про забезпечення позову.

Не погоджуючись з означеною заявою відповідач зазначає, що заявником не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності вимог щодо забезпечення позову, адекватності заходу до забезпечення позову, що застосовується судом та його співмірності із предметом позову, як і не доведено обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Жодних доказів на підтвердження існування обставин, які можуть утруднити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а саме існування у відповідача наміру вчинити конкретні дії, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, прокурором не надано.

Заявником не наведено належного обґрунтування поданої заяви, а викладене не свідчить про наявність на даний час об`єктивних обставин, які б вказували про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову чи істотне ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім того, зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на ті ж обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги, проте, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Також відповідач звертає увагу на те, що 05.07.2023 року за вх.№3520/23 Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" про припинення права власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Одеської області від 21.12.2016 року індексний номер: 33104213 та зобов`язання ТОВ фірма "Яблонька" привести земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ до попереднього стану шляхом перебудови самочинно реконструйованого нерухомого майна у відповідність до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 №886 та Свідоцтва на право власності від 02.01.2003 на об`єкти нерухомості: будівлю магазину загальною площею 212,6 кв.м.; торгівельний павільйон - 24,6 кв.м.; навіс 122,4 кв.м. за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 4-а, виданого на підставі рішення Іллічівської міської ради від 28.11.2002 за №886.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 за заявою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області вжито заходів забезпечення позову та заборонено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

- Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Яблонька" та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, а саме проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область;

- органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в т.ч. особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в т.ч., але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо відчуження чи реєстрації права власності, на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2023 року по справі №916/2832/23 у позові відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. по справі № 916/2832/23.

Отже, в даному випадку аналогічний спір між Чорноморською міською радою та відповідачем по вказаній справі вже був предметом судового розгляду в межах справи №916/2832/23 і в задоволенні негаторної вимоги та вимоги про припинення права власності судом було відмовлено. Вказане рішення не оскаржувалось сторонами та набрало законної сили 13.12.2023 року.

Конструкція національного законодавства не дозволяє безліч раз звертатись до суду з аналогічним позовом з тих же підстав про той же предмет, у зв`язку з чим відповідач вважає, що в задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову слід відмовити.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі № 917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Водночас суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Суд також зазначає, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Також слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20).

Так, предметом позовних вимог у цій справі є вимоги прокурора про припинення права володіння майном, приведення земельної ділянки у попередній стан, розірвання договору оренди землі, припинення права оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку, які обґрунтовані порушенням відповідачем ч.2 ст.152 ЗК України, ст.ст. 24-25 Закону України "Про оренду землі" в частині здійснення на земельній ділянці комунальної власності самовільного будівництва, реконструкції та перебудови існуючого об`єкту нерухомості без відома Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як це передбачено умовами договору оренди землі.

При цьому суд приймає до уваги, що у даній справі позовні вимоги прокурора спрямовані на поновлення права Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на землю, яка згідно зі ст.14 Конституції України є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020).

Враховуючи наведені висновки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 ще раз підкреслила, що ключовим при застосуванні заходів забезпечення позову є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії чи забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Щодо вимоги в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину площею 463,2 кв. м", який знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1128617951108), то суд погоджується з доводами прокурора про те, що застосування такого заходу забезпечення унеможливить вчинення дій щодо його поділу та передачі прав на нього третім особам, які, у свою чергу, зможуть отримати права на спірну земельну ділянку.

Суд зауважує, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.

Тобто, до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Разом з тим, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об`єкт нерухомості не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ фірма "Яблонька" та не порушить ведення господарської діяльності, оскільки нерухоме майно залишається у володінні та користуванні ТОВ фірма "Яблонька", а можливість розпоряджатись спірним майном (у тому числі відчужувати, здійснювати поділ/об`єднання) обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони проводити будь - які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108), заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул.Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108), а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108), то суд погоджується з доводами прокурора про наявність об`єктивного припущення можливості забудови земельної ділянки, а відтак, у разі задоволення позову, це призведе до неможливості реального поновлення інтересів територіальної громади, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Також, здійснення будівництва об`єкту та в подальшому внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення новозбудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Крім того, щодо заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, то суд зазначає наступне.

Так, під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме одним з обов`язків державного реєстратора є перевірка відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на наявність перепон для такої реєстрації, до яких належать, зокрема, судовий арешт і заборона вчинення реєстраційних дій.

Спільною властивістю судового арешту і заборони вчинення реєстраційних дій є те, що вони зобов`язують державного реєстратора утриматися від вчинення реєстраційних дій щодо того чи іншого об`єкта нерухомого майна. Водночас, вони не є тотожними за своєю природою та мають низку відмінностей у наслідках.

Зазначені обставини доцільно враховувати не лише у разі необхідності державної реєстрації прав на нерухомість, але і під час заявлення клопотання про забезпечення позову відповідним засобом забезпечення, оскільки неврахування їх особливостей може призвести для заявника до негативних наслідків, для якого можуть виникнути у подальшому перешкоди виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Так, судовий арешт віднесений до різновидів обтяження прав на нерухоме майно відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Отже, судовий арешт, перш за все, обмежує права власника та (або) користувача об`єкта нерухомого майна на вчинення юридично значимих дій щодо нього.

Заборона вчинення реєстраційних дій, на відміну від судового арешту, прямо не віднесена Законом до обтяжень та обмежує можливості державного реєстратора проводити певні реєстраційні дії.

Судовий арешт виникає на підставі судового рішення, яким передбачено накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що набрало законної сили.

Підставою для виникнення заборони вчинення реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Державна реєстрація судового арешту, як обтяження, проводиться в такому самому порядку, що і державна реєстрація прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію обтяження (судового арешту) приймається рішення про державну реєстрацію (за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації). На підставі прийнятого рішення судовий арешт реєструється у розділі Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна, на який накладено арешт, або у спеціальному розділі Державного реєстру прав, якщо відсутній відкритий розділ на відповідний об`єкт нерухомого майна.

Заборона вчинення реєстраційних дій реєструється шляхом внесення до бази даних заяв Державного реєстру прав судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

При цьому, за результатами розгляду зазначеної заяви жодні рішення не приймаються, а відомості про заборону вчинення реєстраційних дій не вносяться до розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 Закону, наявність зареєстрованих обтяжень, зокрема, судового арешту, є підставою для відмови у державній реєстрації прав. У такому випадку розгляд заяви про державну реєстрацію прав завершується шляхом прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав.

Заборона вчинення реєстраційних дій є підставою для зупинення державної реєстрації прав (частина перша статті 25 Закону). Слід зазначити, що у разі зупинення державної реєстрації прав заява про державну реєстрацію прав залишається нерозглянутою до скасування заборони вчинення реєстраційних дій. Після скасування заборони вчинення реєстраційних дій розгляд заяви про державну реєстрацію прав поновлюється.

Водночас, важливо враховувати, що частиною четвертою статті 24 Закону передбачені випадки, коли наявність зареєстрованих обтяжень, у тому числі судового арешту, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

- державна реєстрація права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

- державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

- державна реєстрація інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);

- державна реєстрація права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

- державна реєстрація права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно за наявності арешту або звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності арешту, зареєстрованого після державної реєстрації іпотеки, не є порушенням закону з боку державного реєстратора.

В свою чергу, наявність зареєстрованої заборони вчинення реєстраційних дій є безумовною підставою для зупинення державної реєстрації прав і законодавством не встановлено жодних винятків, які б дозволяли державному реєстратору проводити державну реєстрацію за її наявності.

З огляду на викладене, суд вважає доцільним вжити обидва заходи забезпечення позову: і арешт нерухомого майна, і заборону вчинення реєстраційних дій щодо нього.

Разом з тим, що стосується вимоги в частині вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, то обгрунтовуючи її прокурор зазначає, що застосування такого заходу унеможливить вчинення дій щодо поділу земельної ділянки та передачі прав на неї третім особам.

Водночас, суд враховує, що в даному випадку відповідач не є власником земельної ділянки, тому не наділений правомочностями щодо розпорядження нею, в тому числі шляхом передачі прав на неї третім особам. Спірна земельна ділянка належить до комунальної власності та використовується відповідачем на праві оренди.

Отже, з огляду на обставини даної справи, прокурором не доведено, що невжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту на спірну земельну ділянку призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника земельної ділянки - Чорноморської міської ради, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокурора у даній частині.

Підсумовуючи викладене суд констатує, що прокурором у заяві наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову.

Суд також зазначає, що заходи забезпечення позову стосуються виключно предмету позову та за цією ознакою є такими, що відповідають критеріям адекватності.

По суті, такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей і є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що предметом позову є вимоги немайнового характеру.

При цьому, такими заходами забезпечення позову не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю права власності на спірне нерухоме майно, під час розгляду якого відповідачем можуть бути вчинені дії, які можуть призвести до відчуження його на користь третіх осіб, а також щодо земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, дії з проведення будівельних робіт на якій можуть мати наслідком створення нових об`єктів будівництва.

Зазначені у заяві прокурора заходи забезпечення позову не несуть для відповідача ТОВ фірма "Яблонька" негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від можливого вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії з майном, заборони здійснення будівельних робіт, не призведуть до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запровадять тимчасові обмеження щодо розпорядження нерухомим майном, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновленні порушеного права у разі задоволення позовних вимог.

Тобто, вказані заходи лише встановлюють певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача, в інтересах якого прокурор звернувся із цим позовом, в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи суд вважає, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, та за даних фактичних обставин справи є співрозмірними із заявленими вимогами, за наявності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.

При цьому доводи відповідача відносно того, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа між тими ж сторонами з тим же предметом спору будуть досліджені судом у підготовчому провадженні, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Наразі судом не розглядається питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням вимог ст.141 ГПК України та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування судового рішення, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у поста-новах від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 23.12.2021 у справі №927/762/21.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву виконувача обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на об`єкт під назвою "будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину площею 463,2 кв. м", який знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1128617951108).

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" та будь-яким іншим особам проводити будь - які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108).

4. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості та введення їх в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108).

5. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь - які реєстраційні дії щодо новостворених об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці площею 0,0829 га з кадастровим номером 5110800000:02:025:0142, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 262656551108).

6. У задоволенні решти заяви відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: Виконувач обов`язків керівника Чорноморської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552, 68000, м.Чорноморськ, вул.В.Шума 9/102Н).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Яблонька" (код ЄДРПОУ 23861087, 68001, м.Чорноморськ, вул.Паркова, 4-А).

Суддя Сулімовська Марина Богданівна

Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу складено і підписано 06.12.2024.