Рішення

від 28.11.2024 по справі 916/499/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/499/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Негара Р.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Бойко К.О.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національного університету Одеська юридична академія (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 1 710 594,40грн

ВСТАНОВИВ:

Національний університет Одеська юридична академія звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду від 20.09.2021 №1 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 21.09.2021 №2 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 22.09.2021 №3 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2021 №4 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 24.09.2021 №5 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 24.11.2021 №6 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- визнати недійсною додаткову угоду від 25.11.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія та Національним університетом Одеська юридична академія;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на користь Національного університету Одеська юридична академія грошові кошти у розмірі 1 710 594,40грн.

В обґрунтування позовних вимог Національний університет Одеська юридична академія посилається на те, що спірними додатковими угодами було збільшено ціну за 1кВт/год електричної енергії з 1,987143518грн з ПДВ до 3,87167756472972грн з ПДВ (або на 94,8%).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 відкрито провадження у справі №916/499/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південний офіс Держаудитслужби та призначено підготовче засідання на 21.03.2024 о 11:00.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, підготовче засідання 21.03.2024 не відбулося.

19.03.2024 за вх.суду№11661/24 третя особа надала до суду письмові пояснення.

21.03.2024 за вх.суду№12070/24 відповідач надав до суду відзив на позов.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено підготовче засідання на 18.04.2024 о 11:50 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 18.04.2024 було оголошено перерву на 07.05.2024 о 12:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

24.04.2024 за вх.суду№16777/24 позивач надав до суду відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні від 07.05.2024 оголошено перерву на 23.05.2024 о 12:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

10.05.2024 за вх.суду№18888/24 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, підготовче засідання 23.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено підготовче засідання на 18.06.2024 о 12:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 18.06.2024 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/499/24, призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2024 о 12:15 та викликано учасників справи у судове засідання.

23.07.2024 за вх.суду№27835/24 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні від 23.07.2024 було оголошено перерву на 08.08.2024 о 12:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 08.08.2024 було оголошено перерву на 10.09.2024 о 10:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

10.09.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку із відсутністю Інтернету у Господарському суді Одеської області про що складений відповідний акт суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 призначено підготовче засідання на 03.10.2024 о 11:00 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 03.10.2024 було оголошено перерву на 12.11.2024 о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 12.11.2024 було оголошено перерву на 26.11.2024 о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 26.11.2024 було оголошено перерву на 28.11.2024 о 10:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 13.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/499/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як зазначає позивач, 02.07.2021 Національним університетом Одеська юридична академія (позивач, НУ «ОЮА») в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (UА-2021-07-02-0045 86-b) щодо закупівлі товару - електрична енергія за кодом ДК 021:2015:09310000-5: «Електрична енергія». В оголошенні про проведення відкритих торгів передбачено наступне: кількість та обсяг товару: 1 664 530,00 кВт/год; місце виконання робіт чи надання послуг: Південний РЕМ: м. Одеса, вул. Академічна, 2; вул. Академічна, 7; вул. Академічна, 9; вул. Академічна, 5; пров. Тополиний, 8А; набережна 8 ст. В. Фонтану, бетонний майданчик, траверс №4; Центральний РЕМ: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28; вул. Мечникова, 76А; вул. Старопортофранківська, 93; вул. Мельницька, 24А; Білгород- Дністровський РЕМ: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 77 «А», вул. Лазурна, 72; очікувана вартість предмета закупівлі: 4 280 000,00грн з ПДВ; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: до 31.12.2021.

Позивач зазначає, що у відповідності до положень чинного законодавства переможцем відкритих торгів (UА-2021-07-02-0045 86-b) було оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (відповідач, ТОВ «ООЕК»). 16.09.2021 між Національним університетом Одеська юридична академія (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (Пстачальник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника №242 від 16.09.2021 (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію, за кодом СРУ за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія. Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії до 31.12.2021 визначено в обсязі 1 664 530 кВт*год відповідно до Додатку 3 до договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)» (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 5.1., 5.2., 5.4 5.7 договору ціна цього договору на вересень-грудень 2021 становить 3 307 660,00грн у тому числі ПДВ - 551 276,67грн Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього договору. Ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується одна ціна електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на рахунок. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання його Споживачем.

Пунктами 13.1. 13.4., 3.11. договору передбачено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви приєднання, яка є Додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності моменту підписання договору сторонами та діє до 31.12.2021. Згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (згідно з ч. б, 9 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни, покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони можуть внести відповідні зміни у разі зміни регульованих цін (тарифів), при цьому, підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно- правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови. Невід`ємною частиною договору є Додатки: №1 «Заява - приєднання до договору закупівлі електричної енергії у постачальника»; №2 «Комерційна пропозиція»; №3 «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу(чем)»; №4 «Порядок розрахунків».

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції ПВЦ-Індивідуальної комерційної пропозиції, що є Додатком №2 до договору ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає - 1,655952932грн за 1 кВг*год без ПДВ. В подальшому до договору було укладено декілька додаткових угод.

20.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 1,9874351грн., вт.ч. ПДВ, до 2,18585787грн в т.ч. ПДВ; -зменшено обсяги електричної енергії з 1 664 530кВт*год до 1 513 209кВт*год.

21.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 2,18585787грн, в т.ч. ПДВ, до 2,404443657грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 513 209кВт*год. до 1 375 645кВт*год.

22.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 2,404443657грн, в т.ч. ПДВ, до 2,644888022грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 375 645 кВт*год. до 1 250 586 кВт*год.

23.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №4 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 2,644888022грн, в т.ч. ПДВ, до 2,909376825грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 250 586 кВт*год. до 1 136 896 кВт*год.

24.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 5 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 2,9093 76825грн, в т.ч. ПДВ, до 3,200314507грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 136 896 кВт*год. до 1 033 542 кВт*год.

18.11.2021 відповідач звернувся до позивача із листом вих. №13/03-5930, в якому зазначалось наступне, цитую: «Так, в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за першу декаду жовтня 2021 (з 01.10.2021 до 10.10.2021) та перше декаду листопада 2021 (з 01.11.2021 по 10.11.2021) відсоток коливання (зміни) ціни склав + 31,42%. В свою чергу, ціна на ринку «на добу наперед» є складовою ціни на електричну енергію згідно умов договору, а саме комерційної пропозиції». Відповідач звертає увагу, що у випадку незгоди із пропозицією щодо внесення зазначених змін до договору, Споживач має право припинити дію договору з електропостачальником у порядку, встановленому договором, без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення. У додатку до цього листа надавалась Додаткова угода №6 до договору про закупівлю електричної енергії у двох примірниках.

24.11.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №6 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 3,200314507грн, в т.ч. ПДВ, до 3,52002592642328грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 033 542 кВт*год. до 1 004 817 кВт*год.

18.11.2021 відповідач звернувся до позивача із листом вих.№13/03-5931, в якому зазначалось: «Так, в порівнянні середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за жовтень 2021 (з 01.10.2021 до 31.10.2021) та перше декаду листопада 2021 (з 01.11.2021 по 10.11.2021) відсоток коливання (зміни) ціни склав +20,82%. В свою чергу, ціна на ринку «на добу наперед» є складовою ціни на електричну енергію згідно умов договору, а саме комерційної пропозиції». При цьому, відповідач звертає увагу, що у випадку незгоди із пропозицією щодо внесення зазначених змін до договору, Споживач має право припинити дію договору з електропостачальником у порядку, встановленому договором, без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення. У додатку до цього листа надавалась Додаткова угода №7 до договору про закупівлю електричної енергії у двох примірниках.

25.11.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 7 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 3,52002592642328грн, в т.ч. ПДВ, до 3,87167756472972грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 033 542 кВт*год. до 974 850 кВт*год.

29.12.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №8 до договору, якою: продовжено дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме, до 31 березня 2022 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі; викладено п. 2.3. Розділу 2. договору «Предмет Договору» у наступній редакції: « 2.3. Строк постачання електричної енергії: з дати укладання договору до 31.03.2022 року»; викладено п. 13.1. Розділу 13. договору «Строк дії Договору та інші умови» у наступній редакції: « 13.1. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами та діє до 31.03.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим договором.»; замінити термін дії комерційної пропозиції з «з дати укладання договору по 31.12.2021 року» на «з дати укладання договору до 31.03.2022 року»; викладено абзац перший пункту 12 Додатку 2 «Комерційна пропозиція ПВЦ- Індивідуальна комерційна пропозиція» Договору у наступній редакції: « 12. Термін дії договору про закупівлю електричної енергії у постачальника: Договір набирає чинності з дати підписання Клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.03.2022, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань) договір діє до повного їх виконання.».

08.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №9 до договору, якою: збільшено ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з 3,87167756472972грн, в т.ч. ПДВ, до 3,933728грн в т.ч. ПДВ; зменшено обсяги електричної енергії з 1 033 542 кВт*год. до 974 850 кВт*год.

09.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №10 до договору, якою: збільшено ціну договору на 660 000,00грн з урахуванням ПДВ, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі; викладено у новій редакції абз. 2 п. 2.1. договору «Кількість електричної енергії за Договором визначено в обсязі 1 142 629 кВт*год, у тому числі на 2022 рік в обсязі 167 779 кВт*год, відповідно до Додатку 3 до договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)».»; викладено у новій редакції п. 5.1. договору « 5.1. Ціна цього Договору становить 3 967 660,00грн (три мільйони дев`ятсот шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят грн, 00 коп.), у тому числі ПДВ 661 276,67грн (шістсот шістдесят одна тисяча двісті сімдесят шість грн.. 67 коп.). Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обрано: Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.».

18.02.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №11 до договору, якою визнано недійсною Додаткову угоду №10 до договору. Зміна ціни договору не відбувалась.

Як вказує позивач, у зв`язку з цим, зміна ціни договору відбувалась за результатом укладання Додаткової угоди №1 від 20.09.2021, Додаткової угоди №2 від 21.09.2021, Додаткової угоди №3 від 22.09.2021, Додаткової угоди №4 від 23.09.2021, Додаткової угоди №5 від 24.09.2021, Додаткової угоди №6 від 24.11.2021, Додаткової угоди №7 від 25.11.2021 та Додаткової угоди №9 від 08.02.2022. Зазначеними додатковими угодами було збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії з 1,987143518 грн з ПДВ до 3,87167756472972 з ПДВ (або на 94,8%).

Позивач зазначає, що у відповідності до умов договору, з урахуванням внесених змін зазначеними вищу додатковими угодами, відповідачем надавались позивачу акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки за спожито електричну енергію у відповідності до яких позивач оплачував вартість спожитої електричної енергії. Факт надання актів, виставлення рахунків та їх оплати підтверджується наступним:

- за вересень 2021: акт №05-40012 від 11.10.2021 про прийняття 182 483 кВт*год. електричної енергії на суму 584 004,98грн (рахунок №05-40012/1 від 30.09.2021 за спожито електричну енергію на суму 5 84 004,98грн, платіжне доручення №1956 від 11.10.2021 на суму 584 004,98грн); акт №02-97032 від 28.09.2021 про прийняття 27 322 кВт*год. електричної енергії на суму 87 439,03грн (рахунок №02-97032/1 від 23.09.2021 за спожито електричну енергію на суму 87 439,03грн, платіжне доручення №1842 від 28.09.2021 на суму 87 439,03грн); акт №01-2792 від 28.09.2021 про прийняття електричної енергії на суму 84 071,18грн (платіжне доручення №1845 від 28.09.2021 на суму 31 076,24грн, платіжне доручення №1846 від 28.09.2021 на суму 52 994,94грн); акт №01-2792 від 28.09.2021 про прийняття 223 243 кВт*год. електричної енергії на суму 714 448,15грн (платіжне доручення №1843 від 28.09.2021 на суму 698 650,10грн, платіжне доручення №1844 від 28.09.2021 на суму 15 798,05грн);

- за жовтень 2021: акт №05-40012 від 02.11.2021 про прийняття 25 961 кВт*год. електричної енергії на суму 83 083,40грн (рахунок №05-40012/1 від 02.11.2021 за спожито електричну енергію на суму 83 083,40грн (платіжне доручення №2229 від 05.11.2021 на суму 83 083,40грн); акт №01-2792 від 28.10.2021 про прийняття 94 556 кВт*год. електричної енергії на суму 3 02 609,09грн (рахунок №01-2792/1 від 23.10.2021 за спожито електричну енергію на суму 3 02 609,09грн, платіжне доручення №2147 від 28.10.2021 на суму 302 609,09грн); акт №02-97032 від 27.10.2021 про прийняття 17 851 кВт*год. електричної енергії на суму 57 128,84грн (рахунок №02-97032 /1 від 23.10.2021 за спожито електричну енергію на суму 57 128,84грн, платіжне доручення №2146 від 28.10.2021 на суму 57 128,84грн); акт №02-99162 від 02.11.2021 про прийняття електричної енергії на суму 13 564,53грн (платіжне доручення №2228 від 05.11.2021 на суму 13 564,53грн;

- за листопад 2021: акт №05-40012 від 06.12.2021 про прийняття 27 908 кВт*год. електричної енергії на суму 108 050,84грн (рахунок №05-40012/1 від 02.12.2021 за спожито електричну енергію на суму 108 050,84грн, платіжне доручення №2582 від 07.12.2021 на суму 108 050,84грн; акт №01-2792 від 30.11.2021 про прийняття 99 522 кВт*год. електричної енергії на суму 385 317,34грн (рахунок №01-2792/1 від 17.11.2021 за спожито електричну енергію на суму 385 317,34грн, платіжне доручення №2540 від 01.12.2021 на суму 385 317,34грн); акт №02-97032 від 30.11.2021 про прийняття 15 437 кВт*год. електричної енергії на суму 59 767,13грн (рахунок №02-97032/1 від 19.11.2021 за спожито електричну енергію на суму 59 767,13грн, платіжне доручення №2541 від 01.12.2021 на суму 59 767,13грн; акт №02-99162 від 06.12.2021 про прийняття 3 831 кВт*год. електричної енергії на суму 14 832,41грн (рахунок №02-99162/1 від 02.12.2021 за спожито електричну енергію на суму 14 832,41грн (платіжне доручення №2581 від 07.12.2021 на суму 14 832,41грн);

- за грудень 2021: акт №05-40012 від 22.12.2021 про прийняття 31 221 кВт*год. електричної енергії на суму 120 877,72грн (рахунок №05-40012/1 від 22.12.2021 за спожито електричну енергію на суму 120 877,72грн, платіжне доручення №2783 від 23.12.2021 на суму 120 877,72грн); акт №01-2792 від 22.12.2021 про прийняття 113 723 кВт*год. електричної енергії на суму 440 299,04грн (рахунок №01-2792/1 від 21.12.2021 за спожито електричну енергію на суму 440 299,04грн, платіжне доручення №2784 від 23.12.2021 на суму 440 299,04грн); акт №02-97032 від 22.12.2021 про прийняття 45 220 кВт*год. електричної енергії на суму 175 077,29грн (платіжне доручення №2785 від 23.12.2021 на суму 175 077,29грн); акт №02-97032 від 22.12.2021 про прийняття 19 911 кВт*год. електричної енергії на суму 77 089,03грн (рахунок №02-97032/1 від 20.12.2021 за спожито електричну енергію на суму 77 089,03грн, платіжне доручення №2782 від 23.12.2021 на суму 77 089,03грн);

- за січень 2022: акт №05-40012 від 23.02.2022 р. про прийняття електричної енергії на суму 108 771,56грн (платіжне доручення №266 від 23.02.2022 на суму 108 771,56грн; акт №01-2792 від 23.02.2022 про прийняття 135 786 кВт*год. електричної енергії на суму 534 145,74грн (рахунок №01-2792/1 від 01.02.2022 за спожито електричну енергію на суму 534 145,74грн, платіжне доручення №265 від 23.02.2022 на суму 534 145,74грн).

Таким чином, як вказує позивач, ним повністю здійснювалась оплата за спожиту електричну енергію у відповідності до актів та рахунків наданих відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідач під час ініціювання укладання та безпосереднього укладання оспорюваних додаткових угод порушив приписи положень п. 13.2 договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині: - порядку ініціювання внесення змін до договору; підтвердження коливання ціни на товар на ринку; обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Як зазначає позивач, коливання цін має відбуватися після укладання договору від 16.09.2021, а не до цього моменту. Коливання цін має підтверджуватися належними та допустимими документами, визначеними п. 13.2. договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент укладення договору). Фактичні обставини свідчать, що під час ініціювання укладання оспорюваних додаткових угод до договору відповідач зазначав про коливання ціни на ринку не з моменту укладання договору (тобто 16.09.2021), а з моменту оголошення процедури закупівлі (тобто з 02.07.2021). Додатковим підтвердженням зазначеного є зміст Комерційної пропозиції ПВЦ- Індивідуальної комерційної пропозиції, що є додатком №2 до договору (у редакції відповідної оспорюваної додаткової угоди), в яких зазначається про ціну на дату проведення аукціону; на дату укладення договору та на дату, що передувала укладанню відповідної додаткової угоди до договору. Таким чином, відповідач, під час підтвердження коливання ціни на ринку враховував період з дати проведення аукціону, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Змінювати ціну за одиницю товару в договорі про закупівлю, можливо у разі документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю до моменту внесення зміни ціни за одиницю товару (укладання додаткової угоди), та у подальшому з моменту останньої зміни ціни за одиницю товару (з моменту укладання останньої додаткової угоди) до моменту наступної зміни ціни за одиницю товару (до моменту укладання наступної додаткової угоди). Натомість в підтвердження факту коливання ціни на ринку відповідач посилався на інформацію, наведену на вебсайту ДП «Оператор ринку». Аналіз інформації, оприлюдненої на вебсайті ДП «Оператор ринку» свідчить, що збільшення ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» саме: з 16.09.2021 по 24.09.2021 у відповідних відсотках, на які була збільшена ціна у додаткових угодах від 20.09.2021 №1, від 21.09.2021 №2, від 22.09.2021 №3, від 23.09.2021 №4, від 24.09.2021 №5., від 24.11.2021 р. №6 та від 25.11.2021 №7 відсутня. При цьому, слід зазначити, що під підтвердження коливання ціни на ринку відповідач не враховував зміну ціни попередніми додатковими угодами. Іншими словами відповідач враховував лише ціну на момент проведення аукціону та на момент укладання договору. Крім того, варто зазначити, що єдиного лише посилання на коливання ціни на ринку не є достатнім обґрунтуванням внесення змін до договору. Відповідач має обґрунтувати та підтвердити належним чином не тільки факт коливання ціни на ринку, а й факт неможливості виконання умов укладеного договору за такого коливання ціни на ринку. Натомість відповідач не тільки не підтверджує факт неможливості виконання умов укладеного договору за такого коливання ціни на ринку, а навіть не зазначає про це. Таким чином, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами факт коливання ціни на ринку після укладання договору, а тому ввів в оману позивача внаслідок чого було укладено оспорювані додаткові угоди.

Як вказує позивач, зважаючи на вищезазначене обмеження на порушення п.п. 2 п. 13.2 договору, п. 2 ч. 5 ст. 51 Закону України «Про публічні закупівлі» безпідставно укладено додаткову угоду від 20.09.2021 №1, якою підвищено ціну за одиницю товару на 10%, додаткову угоду від 21.09.2021 №2 - на 21,00%, додаткову угоду від 22.09.2021 №3 - на 33,1 %, додаткову угоду від 23.09.2021 №4 - на 46,4 %, додаткову угоду від 24.09.2021 №5 - на 61,1 %, додаткову угоду від 24.11.2021 №6 - на 77,1 %, додаткову угоду від 25.11.2021 №7 - на 94,8 %. Отже, сумарно, оспорюваними додатковими угодами збільшено ціну за одиницю товару на 94,8 %, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, відповідач під час укладання зазначених оспорюваних додаткових угод порушив вимоги п.п. 2 п. 13.2 договору від 16.09.2021, п. 2 ч. 5 ст. 51 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо стягнення стягнення надміру сплачених грошових коштів, позивач вказує, що як вже було зазначено в позовній заяві, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод до договору відповідачем виставлялись позивачу рахунки за спожиту електричну енергію у більшому розмірі, ніж передбачено первісними умовами договору. Враховуючи це, позивачем було надміру сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 1 710 594,40грн. У зв`язку з цим, ці грошові кошти у розмірі 1 710 594,40грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме: визнати недійсними Додаткові угоди від 20.09.2021 №1, від 21.09.2021 №2, від 22.09.2021 №3, від 23.09.2021 №4, від 24.09.2021 №5, від 24.11.2021 №6, від 25.11.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Національним університетом «Одеська юридична академія» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь Національного університету «Одеська юридична академія» 1 710 594,40грн боргу.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не доведено факт порушення, невизнання або оспорювання його прав. Слід зазначити, що саме наявність/відсутність факту порушення прав позивача є визначальним для вирішення питання чи потребує таке право взагалі захисту в судовому порядку та чи вірно позивачем було обрано спосіб захисту такого права. Однак, у позові відсутнє будь-яке обґрунтування позивача відносно того, які саме його права були порушені (невизнані або оспорювані) і в чому саме полягає їх порушення, а також не доведено факт того, що порушення відбулось саме з вини відповідача. Разом з тим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Зі змісту позову вбачається, що позивач обмежився лише викладенням обставин справи щодо укладення договору та внесення в нього змін, а також посиланням на норми матеріального права. Проте, у позові відсутні доводи з приводу того в чому саме виразилось порушення, невизнання або оспорювання прав позивача з боку відповідача. Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних додаткових угод, а тому потребують захисту.

Відповідач зазначає, що матеріали даної справи свідчать про недобросовісність поведінки позивача та порушення ним заборони суперечливої поведінки. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно підписав спірні додаткові угоди (без заперечень), про свідчить також формулювання наведене у кожній із укладених додаткових угод «сторони домовились змінити ціну», сплатив за ними поставлений товар без зауважень, про що свідчать підписані акти прийняття-передавання товарної продукції. Проте, у подальшому зі спливом певного проміжку часу (через три роки), зайняв протилежну позицію та став заперечувати дійсність додаткових угод подавши позов, що є предметом розгляду даної справи. Оскільки з боку позивача було підписано додаткові угоди без будь-яких заперечень, ТОВ «ООЕК» розумно покладалось на виконання з боку позивача умов договору. Однак, подання позову, що є предметом розгляду даної справи свідчить про суперечливу поведінку позивача у спірних правовідносинах, що є порушенням принципу добросовісності. Наведене свідчить про недобросовісність позивача та наявність в його діях ознак суперечливої поведінки. Позивачем не було доведено порушення вимог законодавства при укладенні оспорюваних додаткових угод, що підтверджується наступним. Позивачем зазначається, що оспорювані додаткові угоди порушують п.2ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», є такими, що укладені з порушенням положень ст. 631 ЦК України. Проте, зі змісту позову не вбачається в чому саме полягає невідповідність оспорюваних додаткових угод приписам даних норм. Посилання позивача на судову практику, яка стосується правовідносин щодо постачання газу, які діяли на момент попередньої редакції закону не може стосуватися правовідносин між позивачем та відповідаем про що зазначатиметься нижче.

Як вказує позивач, ціна за спожиту електричну енергію для клієнта визначається на підставі показників ціни закупівлі електричної енергії Постачальником на ринках електричної пропозиції, грн/кВт.год з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який визначається Постановами НКРЕКП та з урахуванням ціни на послуги, пов`язані із постачанням електричної енергії клієнту. Відповідно до пп. 2 п. 13.2 договору, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку». Таким чином, сторони узгодили між собою порядок зміни ціни у випадку коливання цін на ринку електричної енергії, а також узгодили документи, якими такі коливання можуть підтверджуватись. Протягом строку дії договору, сторони неодноразово змінювали умови договору. При цьому, при укладенні оспорюваних додаткових угод, сторонами не було допущено порушень Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла на дату укладення оспорюваних додаткових угод. Як вбачається з позову, позивач вказує на те, що з моменту укладення договору ціна збільшилась на 94,8%. Проте, такі доводи позивача не спростовують дійсність оспорюваних додаткових угод. Як вище зазначалося, зі змісту оспорюваних додаткових угод вбачається, що зміни до договору були внесені за взаємною згодою сторін. Укладення оспорюваних додаткових угод здійснювалось у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та було обумовлене коливанням цін на ринку електроенергії.

Відповідач зазначає, що Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 03.06.2021 року) передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Про це свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю чи з моменту внесення змін до такого договору (тобто з моменту підписання останньої додаткової угоди)». Тобто законодавець зазначає, що підвищення ціни до 10% є можливим через 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни. Відтак, збільшення ціни на 10% можливе щоразу з моменту внесення останніх змін до договору, тобто відраховується від ціни встановленою останньою додатковою угодою).

Як наполягає відповідач, наведене позивачем обґрунтування позовних вимог лише підтверджує дійсність укладених додаткових угод та відповідність їх нормі закону. Попри однозначно встановлену можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни. Тобто сторони в договорі про закупівлю можуть щоразу збільшувати ціну за одиницю товару до 10%. Збільшення відбувається під час коливання ціни на товар (електроенергія) пропорційно збільшенню ціни на ринку. Крім того, враховуючи специфіку ринку електричної енергії та його особливості, Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обмеження щодо строків зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів. Таким чином, підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу. При цьому, сукупність таких змін (додаткових угод) може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначену сторонами на момент укладення договору про закупівлію або останньої додаткової угоди. Вказане підтверджується також чисельними роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які надаються на запит учасників публічних закупівель, зокрема в роз`ясненнях від 16.04.2014 №3302-05/11961-07, від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06.

Відповідача вказує, що позивачем та відповідачем виконано всі умови передбачені договором та нормами чинного законодавства, під час укладення додаткових угод, яке діяло на момент їх укладення. Підписуючи оскаржувані позивачем додаткових угод було дотримано передбаченого зазначеними роз`ясненнями порядку внесення змін до договору із належним обґрунтуванням (інформація з офіційного сайту ДП «Оператор ринку») необхідності внесення цих змін з приводу коливання вартості електричної енергії на ринку. У постачальника електричної енергії відсутня можливість закупити електричну енергію заздалегідь за фіксованою ціною і відпускати її кінцевому споживачу за незмінною сталою вартістю. Так само, електропостачальник позбавлених можливості впливати на обсяги поставленої електричної енергії споживачу, оскільки це залежить виключно від обсягу спожитої електричної енергії споживачем (від волі споживача). У даній справі за укладеним договором сторонами було передбачено порядок та підстави внесення змін до договору та механізм перегляду ціни.

Стосовно внесення змін відповідач зазначає, що умовами комерційної пропозиції та договором встановлено два альтернативних варіанта її зміни: за згодою сторін або у порядку визначеному законодавством, зокрема за ініціативою Постачальника з попередженням за 20 днів (положення п. 13.4 договору). Отже, повідомлення споживача передбачено лише для тих випадків, коли зміна ціни здійснюється в односторонньому порядку за ініціативою постачальника. Всі оспорювані додаткові угоди були укладені за згодою сторін, а отже відповідають приписам п. 5.13 договору. Відповідно до умов договору сторони не визначали строк протягом якого до моменту введення нових змін до договору постачальник має повідомити споживача про зміну ціни за одиницю товару. Так, про необхідність внесення змін до договору відповідачем було повідомлено позивача листами, копії яких є в матеріалах справи до укладених додаткових угод. Дійсно підставою внесення змін до договору (додаткові угоди №1-5) було коливання цін, яке відбулось в період з дати формування тендерної документації до дати укладення договору. В свою чергу, можливість коригування цін унормована ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», тому в даній ситуації не є визначальною дата укладення додаткової угоди. У даному випадку зміна умов договору відбулась за погодженням сторін, а не за рішенням суду, а отже, оцінка достатності підстав для внесення змін до договору належала саме до компетенції сторін. Коливання ціни, хоч івідбулось до укладення договору, але у період після подання тендерної документації, період до моменту укладання договору, а також частину періоду дії договору. Зміни до договору відбулись після його укладення на передбачених законодавством і умовами договору підставах. При цьому, обов`язок підтвердження зміни ціни при укладанні додаткової угоди на її збільшення на 10% саме з дати підписання договору чинним законодавством, в тому числі положеннями ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не передбачено.

З приводу документального підтвердження коливання цін відповідач зазначає, що так, відповідно до пп. 2 п. 13.2 договору, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (згідно з ч. 6, 9 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304- 04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Відтак, сторони узгодили між собою порядок зміни ціни у випадку коливання цін на ринку електричної енергії, а також узгодили документи, якими такі коливання можуть підтверджуватись. Так, згідно умов комерційної пропозиції у разі зміни складових ціни на електричну енергію внаслідок внесення змін до законодавства або прийняття нового законодавства, що впливає на порядок формування або розмір ціни, зміни (у т.ч. збільшення) державних регульованих цін, що включені в ціну на електричну енергію, інші зміни складових ціни, - в періоді наступному за розрахунковим, проводиться перерахунок вартості електричної енергії без додаткового узгодження з Клієнтом ( п.1.1 комерційної пропозиції). В силу п.1 комерційної пропозиції до договору: ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція сторонами обумовлено, що всі компоненти ціни, крім Цпост є такими, що не залежать від Постачальника та можуть бути змінені без додаткового повідомлення клієнта. Як вбачається з тексту додаткових угод №1-7 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №242 від 16.09.2021 підставами для внесення змін щодо ціни за одиницю товару було коливання ціни такого товару на ринку на добу наперед, що підтверджується відомостями про коливання середньозваженої ціни з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). При укладенні додаткових угод сторони керувалися листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», як це і було визначено в п. 13.2. договору. З тексту зазначеного листа, вбачається, що «згідно з ч. 6 ст. 67 Закону № 2019 відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі- продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватись «як орієнтир» (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії. Таким чином, сторони цього спору у договорі чітко визначили, що у якості документального підтвердження факту коливання ціни на електроенергію використовуватиметься інформація щодо коливання ціни з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) на підставі листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії».

Позивачем та відповідачем виконано всі умови передбачені договором та нормами чинного законодавства, під час укладення додаткових угод, яке діяло на момент їх укладення. Підписуючи оскаржувані позивачем додаткові угоди було дотримано передбаченого зазначеними роз`ясненнями порядку внесення змін до договору із належним обґрунтуванням інформацією з сайту ДП «Оператор ринку», яка міститься у відкритому доступі, щодо необхідності внесення цих змін з приводу коливання вартості електричної енергії на ринку. В даному випадку зміна умов договору відбулась за погодженням сторін, а отже, оцінка достатності підстав для внесення змін до договору належала саме до компетенції сторін. Водночас, при внесенні відповідних змін до умов договору сторонами враховано, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) у випадку істотної зміни обставин є правомірною виключно за таких умов: - відбувається за згодою сторін; - порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); - підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); - ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10% кожного разу (при цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару та кількість таких змін не обмежується); - загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, то виходячи з норм чинного законодавства, до джерела надання такої інформації можна віднести, зокрема, Інформація з сайту ДП «Оператор ринку». З приводу обов`язку електропостачальника обґрунтування для замовника пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, не наведено причин, чому виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, на яке посилається суд як на підставу недійсності додаткових угод. Наведене твердження не відповідає умовам зазначених додаткових угод, де зазначається: «Сторони домовились змінити ціну за електричну енергію за 1 кВт.год не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості договору, що підтверджується інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку»…» . Відтак, з огляду на вказане, та норми матеріального права, які визначають суть та принципи свободи договору, сторони, під час укладення додаткових угод до договору дотрималися вимог ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень ст. 632, 652 Цивільного кодексу України, з огляду на що, висновки позивача про наявність підстав для визнання таких угод недійсними не є правомірним.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача стосовно не доведення позивачем факту порушення, невизнання або оспорювання правпозивач зазначає, що у період 18.12.2023 19.02.2024 Південним офісом Держаудитслужби проводилась планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.07.2021 30.11.2023. За результатами проведеного Південним офісом Держаудитслужби контрольного заходу складено Акт від 20.02.2024 №03-11/02. У зазначеному Акті від 20.02.2024 №03-11/02 в частині, що стосується спірних правовідносин зазначено наступне: «Враховуючи викладене, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод порушуються права та інтереси позивача, НУ «ОЮА». Отже, положеннями укладених додаткових угод, які позивач просить визнати недійсними, порушуються прав та інтереси позивача, а тому відповідні твердження відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа у своїж поясненнях зазначає, що ревізією виконання умов укладених договорів (у частини внесення до них змін) встановлено, що за результатами проведеної процедури відкритих торгів (UА-2021-07-02-0045 86-b) між позивачем та відповідачем укладено договір №242 від 16.09.2021 про закупівлю електричної енергії споживачу. Кількість електричної енергії до 31.12.2021 визначена в обсязі 1 664 530 кВт*год (п. 2.1 договору від 16.09.2021). Згідно із п. 5.1 ціна цього договору на вересень-грудень 2021 року становить 3 307 660,00грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару (електричної енергії) зазначена у Комерційній пропозиції (Додаток 2 до Договору від 16.09.2021) та за 1 кВт*год становить 1,655952932 грн без ПДВ, тобто 1,987143518 грн з ПДВ. Тобто, без належного документального підтвердження щодо коливання цін на ринку у бік збільшення та перевищення гранично допустимого розміру підвищення ціни за одиницю товару безпідставно збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії з 1,987143518 грн з ПДВ до 3,87167756472972 грн з ПДВ (або на 94,8 %), що призвело до завищення вартості спожитої електричної енергії в період вересень 2021 року січень 2022 року на загальну суму 1 710 594,4 грн, яку сплачено в повному обсязі, чим завдано втрат Університету на відповідну суму.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як видно з матеріалів справи, 02.07.2021 Національним університетом Одеська юридична академія (позивач, НУ «ОЮА») в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів (UА-2021-07-02-0045 86-b) щодо закупівлі товару - електрична енергія за кодом ДК 021:2015:09310000-5: «Електрична енергія». В оголошенні про проведення відкритих торгів передбачено наступне: кількість та обсяг товару: 1 664 530,00 кВт/год; місце виконання робіт чи надання послуг: Південний РЕМ: м. Одеса, вул. Академічна, 2; вул. Академічна, 7; вул. Академічна, 9; вул. Академічна, 5; пров. Тополиний, 8А; набережна 8 ст. В. Фонтану, бетонний майданчик, траверс №4; Центральний РЕМ: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28; вул. Мечникова, 76А; вул. Старопортофранківська, 93; вул. Мельницька, 24А; Білгород- Дністровський РЕМ: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 77 «А», вул. Лазурна, 72; очікувана вартість предмета закупівлі: 4 280 000,00грн з ПДВ; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: до 31.12.2021.

У відповідності до положень чинного законодавства переможцем відкритих торгів (UА-2021-07-02-0045 86-b) було оголошено Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (відповідач, ТОВ «ООЕК»).

16.09.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника №242 від 16.09.2021 відповідно до умов якого відповідач продає електричну енергію, за кодом СРУ за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповіача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Кількість електричної енергії до 31.12.2021 визначено в обсязі 1 664 530 кВт*год відповідно до Додатку 3 до договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)»

Під час дії договору між сторонами було укладено низку Додаткових угод якими було збільшено ціну за електричну енергію, а саме №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, від №3 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021.

Позивач просить визнати вказані додаткові угоди недійсними оскільки вони суперечать п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарськогокодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIIIвбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону № 922-VIIIв редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі. За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцемЗаконом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,987143518 грн з ПДВ за 1 кВт/год до 3,87167756472972 з ПДВ, що становить 94,8% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 по справі №922/2321/22 дійшла висновку, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з чим Додаткові угоди №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, від №3 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021 до договору №242 від 16.09.2021 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону № 922-VIII, тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, від №3 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором №242 від 16.09.2021, мали регулюватись додатком № 1 «Договірна ціна», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,655952932грн за 1 кВг*год без ПДВ.

За договором №242 про постачання електричної енергії споживачу від 16.09.2021 відповідачем було поставлено 1 664 530 кВт*год електричної енергії за ціною 1,987143518 грн з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1,987143518 грн з ПДВ. Проте позивач за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 3,87167756472972 грн з ПДВ.

Таким чином, грошові кошти в сумі 1 710 594,40грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення рішення в якій просить розстрочити виконання рішення строком на 1 рік рівними щомісячними платежами.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що введення в Україні воєнного стану негативно вплинуло на господарську діяльність ТОВ «ООЕК» з постачання електричної енергії споживачам. Слід зазначити, що військова агресія рф проти України, яка триває вже більше двох років, стала безпосередньо причиною руйнівних подій на ринку електричної енергії. З огляду на повномасштабну війну рівень оплат споживачами вартості отриманої електричної енергії катастрофічно знизився, що змусило ТОВ «ООЕК» здійснювати закупівлю електричної енергію, в тому числі за кредитні кошти. На підтвердження зазначеного, ТОВ «ООЕК» у додатках надає довідку від 01.07.2024 про укладення з ПАТ «МТБ БАНК» кредитного договору №K12697/2022 від 15.12.2022, у відповідності до умов якого Банк надає Позичальнику грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 160 000 000,00грн під 16% річних. Також суттєвий негативний вплив на діяльність ТОВ «ООЕК» мають обставини щодо несвоєчасного виконання своїх зобов`язань перед відповідачем з боку інших учасників ринку електричної енергії. Так, станом на 01.07.2024 загальна дебіторська заборгованість учасників ринку електричної енергії перед ТОВ «ООЕК» складає 2 942 908 040,68грн, з якої: заборгованість споживачів за отриману електричну енергію складає 1 314 615 275,76грн; заборгованість інших учасників ринку електричної енергії складає 1 598 898 961,03грн.

Відповідач зазначає, що судом має бути також враховано відсутність вини відповідача у виникненні даного спору. З матеріалів справи вбачається, що усі оспорювані додаткові угоди були підписані з боку позивача без будь-яких заперечень. Якби позивачем було висловлено незгоду із внесенням змін до Договору та підписанням оспорюваних додаткових угод, такі угоди укладені б не були. Крім того, позивач отримав поставлений ТОВ «ООЕК» товар та оплатив його на користь відповідача. Наведене свідчить про відсутність вини ТОВ «ООЕК» у виникненні спору, який є предметом розгляду даної справи. Задоволення судом вимог позивача про стягнення з відповідача 1 710 594,40грн погіршить і без того вкрай скрутний фінансовий стан відповідача, а примусове стягнення вказаної суми ставить під загрозу належне постачання електричної енергії споживачам.

Згідно з ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, як визначено ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України «Про виконавче провадження»), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.

У той же час виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Отже, заявником не подано суду належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності виняткових обставин для надання розстрочки.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Національного університету Одеська юридична академія до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південного офісу Держаудитслужби про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, від №3 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021 до договору №242 від 16.09.2021 та стягнення 1 710 594,40грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 46 854,93грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного університету Одеська юридична академія (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 1710594,40грн задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду від 20.09.2021 №1 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

3. Визнати недійсною Додаткову угоду від 21.09.2021 №2 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

4. Визнати недійсною Додаткову угоду від 22.09.2021 №3 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду від 23.09.2021 №4 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

6. Визнати недійсною Додаткову угоду від 24.09.2021 №5 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

7. Визнати недійсною Додаткову угоду від 24.11.2021 №6 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

8. Визнати недійсною Додаткову угоду від 25.11.2021 №7 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 16.09.2021 №242, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) та Національним університетом «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314).

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Національного університету «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23, код ЄДРПОУ 20933314) 1 710 594,40грн боргу, 46 854,93грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 09 грудня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова