Рішення

від 06.12.2024 по справі 918/903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2024 р. Справа № 918/903/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Релігійної організації "ХРИСТИЯНСЬКА МІСІЯ"ПРОБУДЖЕННЯ"

про стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від позивача: представник - Голубєва Зінаїда Вікторівна;

від відповідача: представник - Пінчук Вікторія Вячеславівна;

від відповідача: представник - Трофімчук Наталія Миколаївна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Релігійної організації "ХРИСТИЯНСЬКА МІСІЯ"ПРОБУДЖЕННЯ" (далі Організація) про стягнення заборгованості за договором надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 №763 (далі Договір) у розмірі 110 483 грн. 69 коп., з яких основний борг у розмірі 101 490,77 грн., пеня у розмірі 2 351,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 713,68 грн., 3% річних у розмірі 1 927,58 грн. Також Товариство просить стягнути з Організації 2 422,40 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Організацією умов Договору в частині здійснення оплати за розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення. Враховуючи наявну заборгованість Товариством на суму заборгованості нараховано пеню, інфляційні втрати, 3% річних на підставі умов Договору та вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 06.11.2024.

Від представниці Організації, через електронний суд 23.10.2024, до суду надійшов відзив на позовну заяву, який сформований 22.10.2024, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав викладених у відзиві. Також у відзиві наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (10 000,00грн.) та долучено: договір про надання правничої допомоги від 07.10.2024 №07-1/10-2024; додаток-1 до договору про надання правничої допомоги від 07.10.2024 №07-1/10-2024; платіжна інструкція від 08.10.2024 № 50 на суму 10 000,00 грн.; попередній (орієнтовний) розмір судових витрат у зв`язку з представництвом у справі №918/903/24 (10 000,00 грн.); ордер від 08.10.2024 № 1418092, відповідно до якого Організація уповноважило адвоката Пінчук Вікторію В`ячеславівну, яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 07.10.2024 №07-1/10-2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.05.2018 № 1404, виданого Радою адвокатів Рівненської області на підставі рішення від 25.05.2018 № 184, представляти інтереси Організації у Господарському суді Рівненської області, та зроблено заяву про стягнення з Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Від представниці Товариства, через електронний суд 28.10.2024, до суду надійшла відповідь на відзив, яка сформована 25.10.2024, в якій викладено заперечення на доводи викладені у відзиві та просить ухвалити рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити повністю. Також у відповіді на відзив представниця Товариства наводить свої доводи щодо необґрунтованості, неспіврозмірності заявлених представником Організації витрат на правничу допомогу.

Від представниці Організації, через електронний суд 31.10.2024, до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), які сформовані 30.10.2024, в яких наводить обґрунтування проти позиції представниці Товариства викладеної у відповіді на відзив та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та стягнути з Товариства на користь Організації понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2024 задоволено клопотання Організації про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 21.11.2024.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкладено розгляд справи на 05.12.2024.

Від представниці Організації, через електронний суд 05.12.2024, до суду надійшли додаткові пояснення, які сформовані 04.12.2024.

У судовому засіданні 05.12.2024 оголошено перерву до 06.12.2024.

До суду 06.12.2024 від представниці Товариства надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн., в якій просить прийняти відмову від вказаної частини позовних вимог і закрити проваджену у справі в цій частині, в іншій частині позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 101 490,77 грн. задовольнити.

Представниця Товариства у судовому засіданні 06.12.2024 підтримала позицію викладену у позовній заяві, відповіді на відзив та з урахування заяви про відмову від частини позовних вимог просить задовольнити позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 101 490,77 грн.

Представниці Організації у судову засіданні 06.12.2024 підтримали позицію викладену у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, додаткових поясненнях та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 01.11.2021 Товариством (Виконавець) та Організацією (Споживач) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити; далі послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 2 Договору інформація про споживача: див. Додаток №2 ?Загальні відомості про об`єкти Споживача?.

Згідно з Додатком №2 до Договору: назва та адреса об`єкта Християнська місія "Пробудження", вул. Відінська, 21; будівельний об`єм по зовнішньому виміру, м3 622,00; рік побудови 1971; кількість поверхів 5; загальна площа об`єкта м2 178,20; назва документа, який підтверджує відомості про об`єкт - тех. паспорт БТІ від 08.08.2006, Акт ТІ від 17.12.2009; наявність приладу обліку теплової енергії так; максимальне теплове навантаження на опалення, Гкал/год 0,01202.

Пунктом 4 Договору передбачено, що послуга надається за допомогою систем за межами будинку.

Відповідно до пункту 5 Договору будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії: заводський номер, назва та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки LQM-III, 23941009; показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору 371,25; дата останньої періодичної повірки 11.06.2021; міжповірочний інтервал, років 4; примітка нежитлове приміщення, вул.Відінська, 21.

Згідно з пунктом 10 Договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Якщо будівлю оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України ?Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання?, обсяг спожитої послуги у будівлі визначається як сума показань таких вузлів обліку.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 16 Договору передбачено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця 24-27 числа, з врахуванням прогнозованого споживання по 30(31) число місяця, Виконавцем у присутності Споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється Виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.

У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку споживачем шляхом опублікування на офіційному веб-сайті виконавця, зазначення в рахунках на оплату послуги та/або через електронну систему обліку розрахунків споживача.

Відповідно до розділу ?Ціна та порядок оплати послуги, порядок та умови внесення змін до договору щодо ціни послуги?:

- плата Виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року; пункт 19);

- вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф па послугу становить 4 585,02 гривень за 1 Гкал. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (пункт 20);

- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (пункт 21);

- Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (пункт 22);

- Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 23);

- за бажанням Споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (пункт 24);

- під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу (пункт 25);

- плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? (пункт 26).

Згідно з підпунктами 3, 6, 9 пункту 28 Договору Споживач зобов`язаний:

- оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором;

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів та укладеного договору;

- дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції будівлі (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Підпунктами 1, 2 пункту 30 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний:

- забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

- забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 31, 32 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Згідно з пунктом 38 Договору він набирає чинності з дати його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін та відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.11.2021 і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 39 Договору передбачено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Відповідно до пункту 40 Договору цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення власником щодо відключення будинку від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169.

До Договору сторонами укладено:

- Додаток 1 .Схема теплової мережі, що перебуває на балансі Споживача;

- Додаток 2. Загальні відомості про об`єкти Споживача;

- Додаток 3. Планова річна потреба теплової енергії на опалення.

Вказаний Договір та Додатки підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази, що сторонами було оспорено Договір, або визнання його недійсним.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини другої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що Товариство в обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що:

- між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору та законодавства, яким врегульовані відносини у сфері теплопостачання;

- Організація є користувачем нежитлового приміщення площею 178,20 м2, яке знаходиться у будинку по вул. Відінська, 21 та споживачем послуг з теплопостачання;

- розрахунок вартості наданих Товариством послуг здійснюється згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 (далі Методика);

- відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії та складається з таких складових: обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника; обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками) і обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;

- розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом);

- за адресою будинку у м. Рівне: вул. Відінська 21 встановлений ультразвуковий компактний лічильник енергії SHARKY 775, що дозволяє без втручання людини отримувати показники використаної теплової енергії по вказаному будинку. Покази з даного приладу передаються автоматично до програми Товариства без втручання людини;

- станом на 25.09.2024, договірні зобов`язання Організація не виконує, внаслідок чого за нею обліковується заборгованість за Договором у розмірі 101 490,77 грн., на підтвердження чого до позовної заяви долучені рахунки № 763 від: 31.12.2021; 31.01.2022; 28.02.2022; 31.03.2022; 30.04.2022; 30.11.2022; 31.12.2022; 31.01.2023; 28.02.2023; 31.03.2023; 30.04.2023; 31.10.2023; 30.11.2023; 31.12.2023; 31.01.2024; 28.02.2024; 31.03.2024 на загальну суму послуг з теплопостачання у розмір 101 490,77 грн. та абонентської плати у розмірі 167,70 грн., також до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за послуги з теплопостачання.

Організація у відзиві на позовну заяву, заперечуючи обставини викладені у позовній заяві, посилалась на те, що:

- з 2009-2010 років нежитлове приміщення споживало теплову енергію через проведення окремої лінії теплопостачання поза межами будинку у зв`язку з чим встановлено тепловий лічильник відображений у діючому Договорі, укладеним з Товариством. Зазначені дії з монтажу теплового лічильника погоджені Товариством;

- згідно з актом огляду вузла обліку теплової енергії, у зв`язку із закінченням опалювального сезону від 18.05.2021 представником енергопостачальної організації Товариства інженером-інспектором служби теплового господарства Воробйовим О.В. у присутності представника споживача (Організації) Трофімчук Н.М. проведено огляд приладів обліку теплової енергії теплового вузла за адресою: Відінська, 21, Християнська місія "Пробудження": "Коротка технічна характеристика ПОТЕ: (закінчення повірки 30.08.2021):

теплолічильник фірми Фірма "Араtoг Меtrіх" S.А. Польща;

теплообчислювач тип LQM-ІІІ;

покази лічильників теплової енергії на час попередньої перевірки від 29.03.2021 становлять: 371,25 Гдж".

-у свою чергу, Товариство мотивує свої вимоги умовами Договору та зазначає, що за адресою будинку у м. Рівне: вул. Відінська 21 встановлений ультразвуковий компактний лічильник енергії "SHARKY 775", що суперечить умовам Договору та дійсним обставинам справи, оскільки згідно з умовами Договору, а саме пунктів 5 та 4: будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (засобом вимірювальної техніки) LQM-ІІІ, заводський номер 23941009. Показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору 371,25 Гкал;

-послуга надається за допомогою систем за межами будинку;

- згідно з дійсними умовами Договору постачання тепла Організації здійснюється за допомогою систем, які знаходяться поза межами будинку, а вимірювання кількості постачання за допомогою іншого засобу вимірювання, аніж того яким обґрунтовані вимоги Товариства, тому Організація вважає, що позиція Товариства щодо нарахування вартості послуг за Договором є помилковою та незаконною;

- Організація не споживає теплову енергію, адже показник зазначеного у Договорі та акті лічильника - LQM-ІІІ щодо кількості споживання теплової енергії не змінився з моменту укладення Договору, про що свідчать довідка про кількість використаної теплової енергії на вводі споживача (долучена до відзиву на позовну заяви), станом на початок періоду нарахування Товариством заборгованості та станом на день подачі відзиву, яка підписана сторонами у справі;

- щодо фактичного користування тепловою енергією то Організацію було від`єднано від систем центрального теплопостачання у 2009-2010 роках;

- наразі всі загальні системи опалення, які раніше до такого від`єднання були підведені до приміщення, яким користується Організація є повністю ізольованими, тому, обов`язки щодо сплати за постачання теплової енергії на підставі Договору покладаються лише в межах постачання та вимірів кількості такого постачання зазначеним приладом, передбаченим Договором;

- Організація не укладала інших договорів з Товариством на постачання теплової енергії до приміщення;

- Товариством у рахунках (доданих до позову) нарахувало заборгованість за місця загального користування (МЗК) та абонентське обслуговування, на думку Організації, такі послуги також фактично не отримуються останньою, їх нарахування суперечить дійсним обставинам справи та договірним відносинам наявним між сторонами спору.

Не погоджуючись з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву Товариством подано відповідь на відзив, в якому зазначило, що:

- новими договорами, які вступили в дію 01.11.2021, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування Методики;

- відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових: обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника; обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання [середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками]; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

- так як нежитлове приміщення Організації має окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та оснащене вузлом обліку теплової енергії, то до розрахунку загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку враховуються як покази теплового лічильника Організації, так і житлового будинку за адресою м. Рівне, вул. Відінська 21, де встановлений ультразвуковий тепловий лічильник "SARKY 775". Тобто загальний обсяг теплового навантаження будинку обраховується сумарно показам теплових лічильників "Араtoг Меtrіх" S.A., Польща типу LQM-ІІІ з заводським номером 23941009 та "SARKY 775";

- розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі;

- нежитлові приміщення споживача (Організації) мають індивідуальний лічильник, однак через передачу показів лічильника із показником використання теплової енергії менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, розрахунок проводився на мінімальну частку використання теплової енергії котра передбачена відповідно до пункту 1 розділу VІ Методики.

Оцінивши доводи сторін та перевіривши подані ними докази суд встановив, що у даній справі предметом спору є наявність/відсутність підстав для стягнення з Організації нарахованих Товариством коштів на оплату обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення. Тобто не за фактично спожиту Організацією теплову енергію на опалення нежитлового приміщення, яким користується споживач (Організація), а за обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК) та донарахувань мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку.

Суд зазначає, що правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору, з правового аналізу назви та змісту якого вбачається, що він є договором надання послуг з постачання теплової енергії і тому такі відносини, регулюються відповідними нормами матеріального права, тобто правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019 №830 (далі Правила), Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Методикою та іншими нормативно-правовими актами України.

У преамбулі Закону України "Про теплопостачання" зазначено, що цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до пунктів 11, 14, 23, 30, 31 Закону України "Про теплопостачання" норми і правила - певні вимоги, у тому числі інструкції, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, їх експлуатації, проектування та будівництва; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 2 вказаного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Статтею 3 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 10 Договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики.

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку.

Вказані умови Договору кореспондуються з положеннями абзацу другого пункту 19 Правил, яким передбачено, що якщо будівлю (будинок) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку послуги відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюються за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку послуги у будівлі (будинку). За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Також пунктом 7 розділу І Методики передбачено, що у разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Відповідно до пункту 8 розділу І Методики у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку.

Пунктом 19 Договору передбачено, що плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил, - у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.

З матеріалів справи судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що нежитлове приміщення Організації знаходяться у житловому будинку за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 21.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (співвласники) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Також судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021, якою Правила та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1 Правил (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Абзацом шостим пункту 14 Правил передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики.

Згідно з абзацами першим, третім, четвертим пункту 24 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Пунктом 2 частини другої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачено, що визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Методики розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qопз.б.п.) здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.

Пунктом 8 розділу IV Методики передбачено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):

- для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;

- для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;

- для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;

- для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Відповідно до пункту 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Згідно з абзацами один, два пункту 1 розділу IV Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Це донарахування не застосовується у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги у приміщені або не застосовується автоматично за наявності у будівлі/будинку більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких оформлено такі претензії.

Викладеним спростовується посилання Організації на те, що у неї відсутній обов`язок щодо оплати обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК) та донарахувань мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку, оскільки як встановлено судом, на підставі поданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, оскільки викладеними нормами права на споживачів, які користуються приміщеннями, що знаходяться у межах однієї будівлі, покладено обов`язок оплати обсягів теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення.

Суд також враховує те, що Організацією не доведено, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме не надано доказів на підставі, яких можливо було б зробити висновок, що її звільнено від оплат вказаних послуг.

Крім того суд вважає помилковими твердження Організації про те, що Товаритво безпідставно розраховує суму заборгованості за показниками ультразвукового компактного лічильника енергії "SHARKY 775", так як це суперечить умовам Договору та дійсним обставинам справи, тому що згідно з умовами Договору, а саме пунктів 5 та 4: будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (засобом вимірювальної техніки) LQM-ІІІ, заводський номер 23941009, оскільки нежитлове приміщення Організації має окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та оснащене вузлом обліку теплової енергії, тому до розрахунку загального обсягу спожитої теплової енергії по житловому будинку враховуються як покази теплового лічильника Організації, так і житлового будинку за адресою м. Рівне, вул. Відінська 21, де встановлений ультразвуковий тепловий лічильник "SARKY 775". Тобто загальний обсяг теплового навантаження будинку обраховується сумарно показам теплових лічильників "Араtoг Меtrіх" S.A., Польща типу LQM-ІІІ з заводським номером 23941009 та "SARKY 775", що, у свою чергу, відповідає положенням абзацу другого пункту 19 Правил.

Що ж до доводів Організації, що вона не споживає та не отримує послуги з постачання теплової енергії, а тому і не повинна оплачувати нараховані Товариством кошти, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки, як вже зазначалось, що норми права, які регулюють спірні правовідносини, передбачають оплату спірних нарахувань і у випадку відокремлення (відключення) споживача від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Також суд відхиляє доводи Організації, як безпідставні стосовно відсутності у неї обов`язку оплати нарахованих сум, посилаючись на укладений 13.03.2023 нею з ОСББ "Відінська 21" договір про здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (який долучений Організацією до матеріалів справи), за умовами підпункту 3.1.1 якого ОСББ "Відінська 21", при розрахунку розміру витрат на управління багатоквартирним будинком для Організації, враховує, що: послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення надаються Організації за допомогою систем за межами будинку, що підтверджується договором №270008619 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 20.12.2019 з додатком №5/1 - Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання); послуги з електропостачання надаються Організації через окремий ввід електропостачання, що підтверджується договором №763 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 з додатком №1 - Схема теплової мережі, що перебуває на балансі Споживача, а відтак не включає відповідні витрати до розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, встановленого для Організації. Згідно з додатком №1 до зазначеного договору, а саме пункту 4 "Обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення" внесок для орендаря (Організації) становить 0,00 грн., - з таких підстав.

Відповідно до умов вказаного договору він спрямований на участь Організації у об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку, оскільки його пунктом 1.1 передбачено, що Організація бере на себе обов`язки співвласника в тому числі і ті, які стосуються виконання рішень статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасної сплати належних внесків і платежів у розмірах встановлених для співвласників.

При цьому з умов вказаного договору не вбачається, що ОСББ "Відінська 21" приймає на себе обов`язки Організації з оплати спірних у даній справі нарахувань (нарахувань у сфері теплопостачання), а навпаки з аналізу підпункту 3.1.1 вказаного договору та додатку 1 до нього, доречно дійти висновку, що у розрахунку розміру витрат на управління багатоквартирним будинком для Організації не включаються витрати на внутрішньо будинкових систем опалення, оскільки послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення надаються Організації за допомогою систем за межами будинку на підставі укладеного нею договору з відповідною організацією, яка надає такі послуги, у даному випадку, відповідні послуги надає Товариство на підставі Договору.

Крім того у вказаному підпункті договору зазначено, що ОСББ "Відінська 21" не включає відповідні витрати до розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Тобто, відповідно до умов вказаного договору, оплата послуг з теплопостачання покладено саме на Організацію на підставі укладеного нею з Товариством Договору.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у договорі про здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком від 13.03.2023 (який долучений Організацією до матеріалів справи), допущено описку, а саме абзаци другий та третій підпункту 3.1.1 містять невідповідність послуги до укладеного на її надання договору, тобто за змістом вказаних абзаців:

"- послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення надаються Організації за допомогою систем за межами будинку, що підтверджується договором №270008619 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 20.12.2019 з додатком №5/1 - Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання);

- послуги з електропостачання надаються Організації через окремий ввід електропостачання, що підтверджується договором №763 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 з додатком №1 - Схема теплової мережі, що перебуває на балансі Споживача", - у той час як послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення надаються Організації за не за договором №270008619 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 20.12.2019 з додатком №5/1 - Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), а за договором №763 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 з додатком №1 - Схема теплової мережі, що перебуває на балансі Споживача.

Тобто помилково зазначено в абзаці другому договір №270008619 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 20.12.2019 з додатком №5/1 - Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), який повинен був бути зазначений у абзаці третьому та навпаки, договір №763 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 з додатком №1 - Схема теплової мережі, що перебуває на балансі Споживача зазначений в абзаці третьому мав бути зазначений в абзаці другому.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були долучені сторонами до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судом встановлено, що Товариством доведено належними та допустимими доказами факт наявність підстав для стягнення з Організації нарахованих їй коштів на оплату обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення.

Суд перевіривши наданий на вимогу суду деталізований розрахунок нарахованих сум за спірний період, суд вважає його арифметично правильним та вірним, оскільки він зроблений відповідно до Методики та включає в себе розрахунок обсягів спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення, з урахуванням загальної площі будівлі та площі приміщення споживача і відповідні коефіцієнти, які визначені Методикою.

Також з деталізованого розрахунку та доданих до позовної заяви рахунків на оплату послуг вбачається, що послуги абонентського обслуговування не входять до складу основної суми боргу, яка заявлена Товариством до стягнення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що вимоги Товариства про стягнення з Організації основного бору у розмірі 101 490,77 грн. з оплати розподілу обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення та мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення.

Що ж до вимог Товариства про стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн., то суд зазначає, що до суду 06.12.2024 від представника Товариства надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн., в якій останні просив прийняти відмову від вказаної частини позовних вимог і закрити проваджену у справі в цій частині, в іншій частині позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 101 490,77 грн. задовольнити.

У судовому засіданні 06.12.2024 представники Організації не заперечували проти поданої заяви про відмову Товариства від позовних вимог в частині пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Розглянувши заяву Товариства про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Враховуючи те, що заява про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн. підписана уповноваженим представником Товариства Голубєвою Зінаїдою Вікторівною, яка уповноважена на підписання відповідної заяви згідно з довіреністю від 01.01.2024 №03.05./1, за змістом якої представник уповноважується від імені Товариства вчиняти будь які дії, у тому числі: підписувати та подавати процесуальні та інші документи, зокрема заяви.

Пунктом 4 частини першої статті 231 ГПК України передбачено що, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд роз`яснює сторонам наслідки відмови від позову, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, згідно з якою, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на зазначене, оскільки відмова Товариства від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн., не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про прийняття відмови від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн. та закриття провадження у справі № 918/903/24 у цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною першою статті 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову .

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною п`ятою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством згідно з платіжною інструкцією від 03.09.2024 № 830 перераховано кошти у розмірі 2 422,40 грн. призначення платежу судовий збір за позовом ТОВ "Рівнетеплоенерго", Господарський суд Рівненської області.

За таких обставин та враховуючи, що Товариство відмовилось від частини позовних вимог, і таку відмову прийнято судом, суд дійшов висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України 50 % судового збору, пропорційно розміру вимог від яких останнє відмовилось, що складає 98,59 грн.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені сторонами у справі як підстави вимог та заперечень.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, тому витрати Товариства зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Організацію у розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2 225,22 грн.

Що ж до вимог Організації, викладених у відзиві на позовну заяву, про стягнення з Товариства витрат на професійну правничу допомогу понесених Організацією під час розгляду справи судом першої інстанції, то судом вказані витрати відповідно до вимог пунктом 1 частини четвертої статті 129 ГПК України покладаються на Організацію.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 918/903/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Релігійної організації "ХРИСТИЯНСЬКА МІСІЯ "ПРОБУДЖЕННЯ" у частині стягнення пені у розмірі 2 351,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 713,68 грн. та 3% річних у розмірі 1 927,58 грн. закрити

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Релігійної організації "ХРИСТИЯНСЬКА МІСІЯ "ПРОБУДЖЕННЯ" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 21, код ЄДРПОУ 13970421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 101 490, 77 грн. (сто одну тисячу чотириста дев`яносто гривень 77 копійок) заборгованості та 2 225,22 грн. (дві двісті двадцять п`ять гривень 22 копійки) судового збору.

4. 3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) з Державного бюджету України 50 % судового збору в розмірі 98,59 грн. (дев`яносто вісім гривень 59 копійок), сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжною інструкцією від 03.09.2024 № 830.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008).

Відповідач (боржник): Релігійноа організація "ХРИСТИЯНСЬКА МІСІЯ"ПРОБУДЖЕННЯ" (33018, м. Рівне, вул. Відінська, 21, код ЄДРПОУ 13970421).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09 грудня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон