Рішення

від 09.12.2024 по справі 922/3559/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3559/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" доДержавного підприємства "ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДП "ЧАРЗ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 124.101,91 грн, з яких: 73.200,00 грн - основний борг за поставлений товар, 8.153,75 грн - 3% річних, 37.730,45 грн - інфляційні втрати, 5.017,71 грн - пеня.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем свого зобов`язання за Договором від 28.08.2020 №28/08-20 в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 з урахуванням малозначності справи №922/3559/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача та отримана останнім, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою про отримання.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (постачальник) та ДП "ЧАРЗ" (покупець) був укладений Договір від 20.08.2020 №28/08-20 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався поставити покупцю товар згідно специфікації (додаток №1), а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 2.2. Договору загальна вартість Договору складає 73.200,00грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 12.200,00 грн.

Порядок розрахунків визначений у розділі 5 Договору, зокрема, покупець здійснює оплату шляхом перерахування 100% вартості товару постачальнику не пізніше 90 банківських днів після отримання товару та проходження вхідного контролю.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 6.1. Договору).

Додатком №1 до Договору (Специфікація) сторони погодили найменування товару, його кількість та ціну. А саме: якір для електростартера ЛУН 2250.8 у кількості 2 шт та загальною вартістю 73.200,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 73.200,00 грн, про що свідчить видаткова накладна від 03.09.2020 №ПЭ-0000710.

Також позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура від 31.08.2020 №0001012 на суму 73.200,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань у частині оплати поставленого та отриманого товару за Договором.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем був поставлений відповідачеві товар на суму загальну суму 73.200,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 03.09.2020 №ПЭ-0000710, яка підписана повноваженими представниками сторін без зауважень щодо кількості та якості.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування 100% вартості товару постачальнику не пізніше 90 банківських днів після отримання товару та проходження вхідного контролю.

Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 73.200,00 грн.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 73.200,00 грн підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у розмірі 73.200,00 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8.153,75 грн - 3% річних, 37.730,45 грн - інфляційних втрат, 5.017,71 грн - пені.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 8.3. Договору. Згідно з ним при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині оплати вартості поставленого товару, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, відсотків річних та індексу інфляції.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за Договором судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення 3% річних у сумі 8.153,75 грн та інфляційних втрат у розмірі 37.730,45 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Перевіркою наведеного в позовній заяві розрахунку пені на суму 5.017,71 грн за Договором судом встановлено, що позивачем допущена помилка, а саме: умовами пункту 8.3. Договору передбачено, що розмір за пені за порушення строків оплати товару повинен становити не більше 1% від вартості товару, тобто 732,00 грн (1% від 73.200,00 грн). Таким чином, правильний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 732,00 грн, в іншій частині пеня в розмірі 4.285,71 грн нарахована безпідставно.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 73.200,00 грн - основного боргу за поставлений товар, 8.153,75 грн - 3% річних, 37.730,45 грн - інфляційних втрат, 732,00 грн - пені. В частині стягнення пені в розмірі 4.285,71 грн суд відмовляє як безпідставно заявлені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.923,43грн покладаються на відповідача, в іншій частині (104,57 грн) залишаються за позивачем.

Щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5.000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані до суду такі документи:

- договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 №б/н, укладений між Адвокатським бюро "СЕРГІЯ ЖЕЧЕВА" та ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА";

- додаткову угоду від 01.02.2021 №1 до договору, в якій сторонами погоджена вартість правової допомоги, що надається;

- додаткові угоди від 30.12.2022 №2 та від 28.12.2023 №3, якими продовжений строк дії Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 №б/н до 31.12.2026;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 08.10.2024 №ОУ-0000052 на суму 5.000,00 грн;

- розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу (додаток №1 до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 08.10.2024 №ОУ-0000052);

- рахунок-фактуру від 08.10.2024 №СФ-0000052 на суму 5.000,00 грн;

- платіжну інструкцію від 08.10.2024 №8864 на суму 5.000,00 грн;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Жечеву С.О.;

- ордер на надання правничої допомоги від 02.10.2024 серії АР №1201224;

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатським бюро "СЕРГІЯ ЖЕЧЕВА" професійної правничої допомоги позивачеві у справі №922/3559/24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (див. постанови Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.01.2022 у справі №910/1344/19, від 03.02.2022 у справі №910/17183/20).

Умовами Додаткової угоди від 01.02.2021 №1 до договору -доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 №б/н передбачено, що вартість послуги з підготовки позовної заяви складає 5.000,00 грн. Жодних змін в частині погодженого Договорами розміру ставки матеріали справи не містять, а позивачем до суду не надано.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (пункт 46 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

В даному випадку, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на послуги адвоката.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №912/354/20.

У відповідності до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позову ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" було відмовлено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим суд, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають частковому відшкодуванню з відповідача в розмірі 4.827,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (Україна, 63501, Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон Авіатор, код ЄДРПОУ 08305644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (Україна, 49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 5а, код ЄДРПОУ 24510970) 73.200,00 грн - основного боргу за поставлений товар, 8.153,75 грн - 3% річних, 37.730,45 грн - інфляційних втрат, 732,00 грн - пені, 2.923,43 грн - витрати зі сплати судового збору, 4.827,33 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "09" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля