Рішення

від 09.12.2024 по справі 916/2849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 916/2849/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" (пр. Героїв Харкова (Московський), буд. 181, м.Харків, 61068; код ЄДРПОУ 38160026) до Фізичної особи - підприємця Арнаут Світлани Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 141631,49 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" (код ЄДРПОУ 38160026) 25.06.2024 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Арнаут Світлани Олексіївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень № 07/Р від 09.05.2023 у сумі 115 500,00 грн; неустойки у загальній сумі 26131,49 грн, з якої: 20 605,78 грн - пеня, 2 628,71 грн - 3% річних; 2 897,00 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, систематично порушувала строки оплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2849/24, яку постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подачі до суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 справу №916/2849/24 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області за місцезнаходженням орендованих приміщень (м. Харків, проспект Героїв Харкова (Московський), будинок 181).

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, справу № 916/2849/24 передано для розгляду судді Господарського суду Харківської області Кухар Н.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 справу № 916/2849/24 прийнято до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.

Копія ухвали про прийняття справи до розгляду від 10.10.2024 двічі була надіслана на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте повернута до господарського суду без вручення адресатові у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк до 09.12.2024 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згіднозі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" (орендодавець, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Арнаут Світланою Олексіївною (орендар, відповідач у справі) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 07/Р, відповідно до пункту 1.1 якого позивач взяв на себе зобов`язання передати відповідачу у строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху № 27-31, 31а, площею 48,8 кв.м, першого поверху №№ 62, 64, 64а, 70, 72, 74, 75, площею 369,8 кв.м, загальною площею 418,6 кв.м, в літері "А-4", що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова (Московський), буд. 181 (далі - орендоване майно).

Як свідчать матеріали справи, орендоване майно було передане у строкове платне користування відповідача 09.05.2023, на підтвердження чого позивачем надано акт приймання-передачі орендованого майна від 09.05.2023.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено наступний розмір орендної плати за користування орендарем орендованим майном та строки її сплати:

- в період з 09.05.2023 по 31.07.2023 розмір щомісячної орендної плати становить 15 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ;

- в період з 01.08.2023 по 30.09.2023 розмір щомісячної орендної плати становить 20 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ.

Сторони Договору погодили, що протягом п`яти банківських днів з моменту підписання Договору орендар сплачує орендодавцю оренду плату за перший (травень 2023 року) та останній місяць найму орендованого майна, плата за останній місяць оренди є обов`язковою передплатою та гарантійним внеском за можливу заборгованість за користування орендованим майном, не сплачені отримання послуг та/або пошкодження орендованого майна.

Сплата наступних платежів перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 7-го числа поточного місяця за поточний місяць (пункт 3.1. Договору).

Згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 27.09.2023, до Договору сторонами погоджено наступний розмір орендної плати за користування орендарем орендованим майном та строки її сплати:

- в період з 09.05.2023 по 31.07.2023 розмір щомісячної орендної плати становить 15 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ;

- в період з 01.08.2023 по 30.09.2023 розмір щомісячної орендної плати становить 20 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ;

- в період з 01.10.2023 по 30.11.2023 орендна плата не нараховується та не сплачується;

- в період з 01.12.2023 по 31.01.2024 розмір щомісячної орендної плати становить 30 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ;

- в період з 01.02.2024 по 30.04.2024 розмір щомісячної орендної плати становить 40 000,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ.

За погодженням сторін Договір укладено на період по 30.04.2024 (пункт 3.1 Договору із врахуванням змін, внесених шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 27.09.2023 до Договору).

Отже, строк дії Договору завершився 30.04.2024.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої договірні зобов`язання, а саме своєчасно передав відповідачу у строкове платне користування орендоване майно у належному стані, своєчасно формував та надавав орендарю рахунки та акти про надані послуги.

Водночас, відповідач систематично порушував строки оплати орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, внаслідок чого станом на дату звернення до суду із цим позовом розмір заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за Договором склав 115500,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ.

Вказаний розмір заборгованості підтверджується актами про надані послуги та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається зі змісту умов укладеного сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором оренди, тому окрім загальних положень Цивільного кодексу України щодо зобов`язань, правовідносини між сторонами мають бути врегульовані нормами глави 30 "Оренда майна та лізинг" Господарського кодексу України та главою 58 "Найм (оренда)" Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до положень частин першої та шостої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із частиною п`ятою статті 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У силу вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт передачі позивачем відповідачу орендованого майна підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк оплати оренди, відповідно до пункту 3.1 Договору оренди нежитлових приміщень № 07/Р від 09.05.2023 з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 27.09.2023 до Договору, та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 115500,00 грн боргу.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 5.5 Договору, за порушення строків сплати орендної плати відповідно до вимог цього Договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, 3% річних з простроченої суми, при цьому сума грошового зобов`язання повинна бути сплачена орендарем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання своїх договірних зобов`язань за Договором, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 20605,78 грн, інфляційних втрат у розмірі 2897,00 грн та 3% річних у розмірі 2628,71 грн за період прострочення з травня 2023 року по квітень 2024 року.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав їх законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 141631,49 грн, у тому числі: 115500,00 грн основного боргу, 20605,78 грн пені, 2897,00 грн інфляційних втрат та 2628,71 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Справа № 922/2849/24 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн заявлено позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, викладеному у позовній заяві. До позовної заяви позивачем додано докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 14.06.2024 між позивачем та ФОП адвокатом Антощук А.О. укладено Договір про надання юридичних послуг № 2024/4, згідно з яким ТОВ "Бренд Мастер" взяло на себе зобов`язання сплатити адвокату Антощук А.О. гонорар у розмірі 10000,00 грн за надання правової допомоги у правовідносинах, що виникли між ТОВ "Бренд Мастер" (як орендодавцем) та ФОП Арнаут Світланою Олексіївною (як орендарем), у зв`язку із неналежним виконанням останньою своїх договірних зобов`язань за Договором оренди нежитлових приміщень № 07/Р від 09.05.2023.

Як вбачається з позовної заяви, адвокатом були надані наступні послуги: напрацювання правової позиції в питанні захисту інтересів ТОВ "Бренд Мастер" у вказаних правовідносинах; підготовка необхідних заяв, вимог, претензій та інших звернень до Арнаут С.О.; підготовка й пред`явлення позову про стягнення заборгованості через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.

Послуги адвоката оплачені позивачем у повному обсязі, а саме в сумі 10000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 2470 від 24.06.2024.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок

його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової

допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Приймаючи до уваги, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн підтверджуються наданими позивачем документами, ці витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача разом з витратами зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Арнаут Світлани Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Мастер" (пр. Героїв Харкова (Московський), буд. 181, м.Харків, 61068; код ЄДРПОУ 38160026) - заборгованість зі сплати орендної плати за Договором оренди нежитлових приміщень № 07/Р від 09.05.2023 у сумі 115500,00 грн; пеню в сумі 20605,78 грн; 3% річних у сумі 2628,71 грн; інфляційні втрати в сумі 2897,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "09" грудня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар