Рішення

від 28.11.2024 по справі 926/2091/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Справа № 926/2091/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча

секретар судового засідання Голіней Я.І.

представники:

позивача Гулевич М.М.

відповідача Дорошенко О.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний Кар`єр

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 142 838,45 грн

І. Стислий виклад позовних вимог

Чернівецька міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний Кар`єр» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 06.09.2019 по 18.08.2021 у сумі 142 838,45 грн.

Позов обґрунтований тим, що за відповідачем у період з 06.09.2019 по 18.08.2021 було зареєстроване право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 0,2049 га кадастровий номер 7310136600:26:004:0044, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , проте орендну плату за час користування землею, з 06.09.2019 по 18.08.2021 відповідач не сплачував, у зв`язку з чим Чернівецька міська рада звернулась з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що 06.09.2019 за договором дарування від фізичних осіб ним з метою розпочати виробництво придбано нежилу будівлю - лісопильний цех у м.Чернівці по Донбасівській, 1-р. Проте, земельна ділянка на якій розташований лісопильний цех відповідно до генерального плану м. Чернівців віднесена до території спортивного та рекреаційного призначення, що перешкоджало виробничий діяльності.

Вище зазначене майно вибуло з власності відповідача 18.08.2021 року.

Відповідачем встановлено, що між колишнім власником майна ТОВ «Український правовий альянс» та Чернівецькою міською радою 12.02.2009 було укладено договір оренди землі №5672.

Пунктом 18 рішення 19 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №392 від 26.01.12012 втратив чинність пункт 11 додатку 4 до рішення 35 сесії міської ради V скликання від 24.12.2008 №784 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання ТОВ «Український правовий альянс» земельної ділянки на вул.Донбасівській,1-Р, площею 0,2049 га в оренду на 3 роки (до 24.12.2011 ) для обслуговування нежитлових будівель (лісопильний цех), без права виробництва, у зв`язку із входженням земельної ділянки відповідно до генерального плану м. Чернівців до території спортивного та рекреаційного призначення та вважати припиненим договір оренди землі від 12.02.2009 №5672, укладений між міською радою та ТОВ «Український правовий альянс» у зв`язку з закінченням терміну оренди земельної ділянки та систематичною несплатою орендної плати за землю (заборгованість по орендній платі за землю станом на 01.12.2011 складає 60,5 тис.грн.)

Пунктом 6.1 договору оренди №5672 від 12.02.2009 сторонами договору визначено, що після припинення дії цього договору орендар протягом 30 календарних днів повертає земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що укладається відповідний акт прийому-передачі. А пунктом 9.7 даного договору узгоджено, що договір вважається припиненим через 20 днів з дня отримання орендарем письмового повідомлення орендодавця.

Проте позивач не надав доказів того, що він надсилав орендарю письмове повідомлення про припинення договору та те, що укладався акт приймання-передачі земельної ділянки від орендаря- ТОВ «Український правовий альянс» до орендодавця Чернівецької міської ради.

Попередньому орендарю земельна ділянка по АДРЕСА_1 передавалась в оренду на 3 роки для обслуговування будівель (лісопильний цех), без права виробництва, в зв`язку із входженням земельної ділянки відповідно до генерального плану м. Чернівців до території спортивного та рекреаційного призначення.

Позивачем не надано доказів того, що при розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки було враховано наступне.

Методика, на підставі якої повинна була проводитись нормативно грошова оцінка земельної ділянки у період користування відповідачем майном (з 06.09.2019 по18.08.2021) втратила чинність 10.11.2021 року у зв`язку з прийняттям 03.11.2021 року Постанови КМУ №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (надалі по тексту нова Методика).

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.12.2021 №1929/252-21, наданий позивачем, зроблений на підставі нової Методики, тому не може прийматись судом як належний та допустимий доказ, який взятий за основу розрахунку заборгованості безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю.

Відповідач направив лист до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області з запитом щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 7310136600:26:004:0044 в період 2019-2021 роки, проте отримав відповідь, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути виданий виключно із чинної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Для того, щоб довести в суді належним чином, що позивач невірно розрахував розмір орендної плати, відповідач звернувся з адвокатським запитом до судового експерта Павлишина Я.Д. та отримав звіт №22-ZN-09-24, згідно якого нормативна вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 7310136600:26:004:0044 в період з 01.01.2019 по 31.12.2021 складала 401 542,53 грн.

Відповідач вважає, що суд при винесені рішення повинен дослідити наступні питання:

1)Чи орендар ТОВ «Український правовий альянс» повернув позивачу згідно акту приймання-передачі земельну ділянку у відповідності до п 6.1 договору оренди землі №5672 від 12.02.200, а позивач згідно п.9.7 цього договору повідомив орендаря про припинення договору в односторонньому порядку?

2)Яка методика застосована у витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.12.2021 №1929/252-21, виданого управлінням у Чернівецькому районні ГУ Держгеокадасту у Чернівецькій області?

3)Чи враховано при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки те, що дана земельна ділянка відповідно до генерального плану м. Чернівців входить до території спортивного та рекреаційного призначення?

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідачів, зазначаючи, що договір оренди землі від 12.02.2009 № 5672, укладений між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Український правовий альянс», припинив свою дію 24.12.2011.

Разом з тим, відповідач набув право власності на нерухоме майно з 06.09.2019.

Представником відповідача не подано доказів того, яким чином міг вплинути договір оренди землі № 5672 від 12.02.2009 на його права та обов`язки.

Позивач звертає увагу, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 22.12.2021 № 1929/252-21 виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, а тому йому не відомо, яка методика була застосована при оцінці земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:26:004:0044).

Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради враховано при розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 06.09.2019 до 18.08.2021, що земельна ділянка відповідно до генерального плану м. Чернівці входить до території спортивного та рекреаційного призначення. Відтак сума, яка заявлена до стягнення, розрахована на підставі належних, допустимих та достовірних доказів.

ІІ. Рух справи у суді

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 18.09.2024.

02.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.09.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №926/2091/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.10.2024, встановлено відповідачу строк до 20.09.2024 на подання відзиву на позов, запропоновано позивачу відповідно до статті 166 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) надати відповідь на відзив протягом п`яти календарних днів з дня отримання відзиву відповідача та повідомлено сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач, у свою чергу, має право подати заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповідних документів (до 01.10.2024).

Ухвалою суду від 01.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 29.10.2024.

У судових засіданнях 29.10.2024 та 25.11.2024 суд оголошував перерви.

Присутній в судовому засіданні 28.11.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовільнити позов. Представник відповідачів проти позову заперечив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 28.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715 затверджено Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (далі - Положення).

Пунктом 4 рішенням 35 сесії Чернівецької міської ради V скликання №784 від 24.12.2008 затверджено список землекористувачів, яким затверджуються проекти відведення земельних ділянок і надаються земельні ділянки в оренду.

Пунктом 4.1 вказаного рішення Чернівецької міської ради зобов`язано землекористувачів, зазначених у додатку 4 до цього рішення, відповідно до умов договору, укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди земельних ділянок та сплатити кошти згідно з рішенням 40 сесії міської ради IV скликання від 22.12.2005 № 922, відповідно до умов договору.

На підставі вищенаведеного рішення Чернівецької міської ради між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український правовий альянс» укладено договір оренди земельної ділянки на вул. Донбасівській, 1-Р, площею 0,2049 га від 12.02.2009 № 5672.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, кадастровий номер 7310136600626:004:0044 по вул. Донбасівській 1-Р, площею 0,2049 га, зареєстрована 27.05.2009.

Рішеннями Чернівецької міської ради 10 та 22 сесії VI скликання від 28.07.2011 №221 та від 29.03.2012 №467 внесено зміни до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715.

Пунктом 5.1 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати земельні ділянки в м. Чернівцях затверджені основні ставки орендної плати, у т.ч. 3% для іншого виду діяльності.

Відповідно до пункту 6.2 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати земельні ділянки в м. Чернівцях, розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України, в тому числі рішеннями Чернівецької міської ради, що набрали чинності у порядку, визначеному законодавством, або умовами договору оренди землі.

Пунктом 18 рішення 19 сесії Чернівецької міської ради VI скликання № 392 від 26.01.2012 втратив чинність пункт 11 додатку 4 до рішення 35 сесії міської ради V скликання від 24.12.2008 № 784 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Український правовий альянс» земельної ділянки на вул. Донбасівській, 1-Р, площею 0,2049 га в оренду на 3 роки (до 24.12.2011) для обслуговування нежитлових будівель (лісопильний цех), без права виробництва, в зв`язку із входженням земельної ділянки відповідно до генерального плану м. Чернівців, до території спортивного та рекреаційного призначення та вважати припиненим договір оренди землі від 12.02.2009 №5672, укладений між міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Український правовий альянс» у зв`язку з закінченням терміну оренди земельної ділянки та систематичною несплатою орендної плати за землю (заборгованість по орендній платі за землю станом 01.12.2011 склала 60,5 тис.грн.

Рішенням 3 сесії VIII скликання від 26.02.2021 №118 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Чернівці, розроблену державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Дніпромісто імені Ю.М. Білоконя, яку введено в дію з 01.01.2022. (пункт 1 та 2 рішення)

Пунктом 3 вищевказаного рішення визнано такими, що втратять чинність з 01.01.2022 пункти 1-3, 11 рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 №510 Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими , що втратили чинність раніше прийняті рішення.

Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chemivtsv.eu/portal/1154.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 28.12.2021 №292769573 за відповідачем у період з 06.09.2019 по 18.08.2021 було зареєстроване право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 0,2049 га, кадастровий номер 7310136600:266004:0044, по АДРЕСА_1 . В період з 06.09.2019 по 18.08.2021 відповідач орендну плату за вищевказану земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:266004:0044 не сплачував, договорів оренди земельної ділянки не уклав.

Пунктом 10 рішенням 13 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №623 від 01.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мавіком» надано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2049га (кадастровий номер 7310136600:26:004:044) в оренду терміном на 5 (п?ять) років для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для обслуговування виробничих будівель.

28.12.2021 між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мавіком» укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7310136600:26:004:044).

Згідно витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.12.2021 нормативно грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,2049га (кадастровий номер 7310136600:26:004:044) становить 2 551 620,00 грн.

21.01.2022 директором Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради затверджено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, які підлягають стягненню з власника об`єктів нерухомого майна на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за користування без належних правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, відповідно до якого за період 06.09.2019 по 18.08.2021 загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_3 , площею 0,2049 га, кадастровий номер 7310136600:26:004:044 становить 142 838,45 грн, у тому числі за період з 06.09.2019 по 31.12 2019 нараховано 24 537,47 грн, за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 12 548,94 грн, з 01.04.2020 по 31.12.2020 57 515,98 грн та за період з 01.01.2021 по 18.08.2021 48 236,06 грн.

При розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати застосовувалась ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

24.01.2022 Департамент урбаністики та архітектури міської ради надіслав відповідачу лист №24/01-08/3-04/4/141 з вимогою сплатити 142 838,45 грн за фактичне користування вищевказаною земельною ділянкою.

01.02.2022, у відповідь на вищевказаний лист Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний Кар`єр» повідомило Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, що договір оренди №784 від 24.12.2008 продовжив свою дію, оскільки попередній власник земельної ділянки продовжував користуватися нею на умовах вищезазначеного договору, нових договорів оренди не укладалося, змін до вищевказаного договору не вносилось.

Розрахунок орендної плати повинен бути розрахований з встановленої в договорі орендної плати 38099,04 грн, таким чином за період з 06.09.2019 по 18.08.2021 орендна плата, що підлягає сплаті становить 71 092,23 грн.

Листом від 18.02.2022 Департамент урбаністики та архітектури міської ради повідомив Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний Кар`єр», що підстави для перерахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування без належних на те правових підстав у період з 06.09.2019 по 18.08.2021 земельною ділянкою за адресою вул. Донбасівська 1-Р, площею 0,2049 га відсутні.

Листом від 19.09.2024 Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області повідомило відповідача, що технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Чернівці, що затверджена рішенням Чернівецької міської ради від 12.02.2008 року №510 втратила чинність. Рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 №118 затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Чернівці, яка вступила в дію з 01.01.2022. Чинне законодавство не передбачає можливості надання витягів із технічної документації з нормативної оцінки земель, термін дії якої закінчився.

Згідно наявного в матеріалах справи експертного Звіту 322-ZN-09-24 на адвокатський запит вих. №02-09/24 від 19.09.2024 нормативна вартість земельної ділянки в період з 01.01.2019 по 31.12.2021 визначається на підставі рішення ІІ пленарного засідання 24 сесії міської ради V скликання Чернівецької міської ради №510 від 12.02.2008, де середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту м. Чернівці становить 195,97 грн/кв.м. Нормативна вартість земельної ділянки загальною площею 0,2049 га кадастровий номер 7310136600:26:004:044, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що знаходяться за адресою м. Чернівці, вул. Донбасівська, 1-Р склала 401 542,53 грн.

Відповідач договір оренди земельної ділянки з Чернівецькою міською радою не уклав, тож використовував земельну ділянку без достатньої правової підстави.

У матеріалах справи відсутні докази добровільної сплати відповідачами орендної плати чи земельного податку за спірний період за користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:26:004:044.

IV. Позиція суду по суті спору

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідачі не є власниками або постійними землекористувачами спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19

З огляду на вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі.

Визначення земельної ділянки наведено в ч.1 ст 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст.77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

З приписів статті 79-1 ЗК України вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.

Як встановлено судовим слуханням, спірна земельна ділянка є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 7310136600:26:004:044.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, за змістом указаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідач у період з 06.09.2019 по 18.08.2021 був власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, тож вона вважається сформованою.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем у період з 06.09.2019 по 18.08.2021 права користування спірною земельною ділянкою площею 0,2049 га, з кадастровим номером 7310136600:26:004:044, зокрема, укладення договорів оренди з Чернівецькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить, зокрема, із того, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 названого Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме з цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді плати за землекористування є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване майно, тому саме із дати набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник як обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), так і обов`язок оплачувати користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Судом встановлено, що відповідач в період з 06.09.2019 по 18.08.2021 використовували спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, без укладення договору оренди землі.

Факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою не заперечується сторонами та не спростований жодними доказами, тому зазначені обставини не підлягають доказуванню в силу положень частини 1 статті 75 ГПК України.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності.

Суд зазначає, що Верховним Судом вже сформована стала практика щодо безпідставного стягнення збережених коштів у вигляді орендної плати. Серед іншого, Верховний Суд наголошував, що об`єктом цивільних прав може бути земельна ділянка з моменту її формування та державної реєстрації права власності. Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №922/1453/20, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України Про оцінку земель регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

З огляду на те, що чинним законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

З огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок суд визнав правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що кореспондується з п. 5.1 Положення.

Відповідно до сформованого 22.12.2021 витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:26:004:044 становить 2 551 620,00 грн.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019-2020 роки становить 1,0.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного витягу відповідачем не надано.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 по справі №910/8770/19.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У п. 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначено, що витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Враховуючи, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін протягом 2019 2021 років, позивач правомірно посилається на наявний у матеріалах справи витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки як доказ проведення такої оцінки за попередній період.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Суд враховує, що інших доказів (у т.ч. іншого витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок) в спростування зазначеного витягу відповідач не надав, з клопотанням про призначення судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки до суду не звертався.

Відповідачем до матеріалів подано експертний Звіт 322-ZN-09-24 на адвокатський запит вих. №02-09/24 від 19.09.2024, згідно якого нормативна вартість земельної ділянки в період з 01.01.2019 по 31.12.2021 визначається на підставі рішення ІІ пленарного засідання 24 сесії міської ради V скликання Чернівецької міської ради №510 від 12.02.2008, де середня (базова) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту м. Чернівці становить 195,97 грн/кв.м. Нормативна вартість земельної ділянки загальною площею 0,2049 га кадастровий номер 7310136600:26:004:044, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що знаходяться за адресою м. Чернівці, вул. Донбасівська, 1-Р склала 401542,53 грн.

Відповідно до частини 1,3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 7 ст. 98 ГПК України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Судом встановлено, що у експертному Звіті 322-ZN-09-24 від 19.09.2024 відсутні будь-які посилання, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тож даний звіт відхиляється судом в якості належного та допустимого доказу.

Суд виснує, що розмір застосованої при розрахунку безпідставно збережених коштів відсоткової ставки орендної плати (3%) згідно категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки відповідає нормам Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою в сумі 142 838,45 грн, у тому числі за період з 06.09.2019 по 31.12 2019 24 537,47 грн, за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 12548,94 грн, з 01.04.2020 по 31.12.2020 57515,98 грн та за період з 01.01.2021 по 18.08.2021 48236,06 грн.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, тож підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою міською радою при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №882 від 12.08.2024 року.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами понесено не було.

Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький гравійно-піщаний Кар`єр» (59330, смт. Неполоківці, Чернівецького району, Чернівецької області, вул. Припрутська, 42-В, код 42294440) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 36068147) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 142 838,45 грн та 3 028,00 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027

Суддя М.І. Ніколаєв