Рішення

від 10.12.2024 по справі 145/1878/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. с-ще Тиврів 145/1878/24

2/145/1217/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 с-ща Тиврів, у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тиврівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована в с. Кобелецьке Тиврівського району до дня смерті. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектарах на території Тиврівської ТГ (с.Кобелецьке Гришовецького старостинського округу). ОСОБА_3 набула права на земельну частку (пай) як член КСП "Поділля" при розпаюванні земель КСП. Право ОСОБА_3 підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0341596.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт на її користь.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 вона прийняла, вступивши у фактичне володіння спадковим майном, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР.

Оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі вона не має можливості, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий після смерті спадкодавця, тому нотаріус відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Згідно з державним актом на право колективної власності на землю виданого КСП "Поділля" на землю загальною площею 911,4 га для сільськогосподарського використання на території Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 04.01.1996 з додатком № 1, під № 132 значиться ОСОБА_3 , яка входить до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП. Державний акт виданий 04.01.1996, тобто за життя ОСОБА_3 .

Крім того, в державному акті по батькові спадкодавця замість ОСОБА_4 помилково вказано ОСОБА_5 . Той факт, що право на земельну частку (пай) отримала саме ОСОБА_3 підтверджується самим державним актом, в якому прізвище та ім`я співпадають.

Просить втановити факт, що ОСОБА_3 за життя отримала право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектара на території Тиврівської ТГ (с.Кобелецьке Гришовецького старостинського округу (Тиврівський район)) та визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектара на території Тиврівської ТГ (с. Кобелецьке Гришовецького старостинського округу (Тиврівський район)) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву, а також витребувано інформацію зі спадкового реєстру щодо спадкодавця.

Ухвалою суду від 19.11.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позов просить задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Тиврівської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 01.10.2024 (а.с. 3).

Відповідно до довідки Гришовецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 19.09.2024 № 127 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого жилий будинок і всі будівлі і все її майно, що за законом буде належати їй на день смерті заповіла ОСОБА_1 (а.с.4).

Згідно з довідкою виданою Гришовецьким старостинським округом Тиврівської селищної ради від 19.09.2024 № 128 ОСОБА_1 до шести місяців прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у володіння спадковим майном, здійснювала поточний ремонт будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ВН від 04.01.1996 виданому КСП "Поділля", на землю загальною площею 911,4 га, для сільськогосподарського використання на території Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 04.01.1996 (а.с.9) з додатком № 1 (а.с.11), під № 132 значиться ОСОБА_3 , яка входить до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП.

Згідно з листом ГУ Держгеокадасту у Вінницькій області від 26.09.2024 № 1059/14-24 ОСОБА_3 зазначена в додатку № 1 (списку членів КСП "Поділля") державного акту на право колективної власності на землю серії ВН від 04.01.1996 (а.с. 6), інші особи в додатках до вказаного акту з прізвищем ОСОБА_6 відсутні.

Те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є однією і тією ж особою підтверджується довідкою Гришовецького старостинського округу Тиврівської селищної ради від 19.09.2024 № 142 (а.с. 15).

Згідно з випискою виданою ГУ Держгеокадасту у Вінницькій області від 19.09.2024 № 1029/14-24, із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тиврівською районною адміністрацією Вінницької області по КСП "Поділля" с.Кобелецьке Гришовецької сільської ради, встановлено, що сертифікат серії ВН №0341596, зареєстровано 31.07.1997 за порядковим номером 157 на ОСОБА_3 , яка проживала в с. Кобелецьке Тиврівського району. Розмір земельної частки (паю) становить 4,1 в умовних кадастрових гектарах. Сертифікат видано на підставі розпорядження Тиврівської РДА № 101-р від 21.04.1997 (а.с.7).

Відповідно до інформаційної довідки Тиврівської державної нотаріальної контори від 24.10.2024 № 78883728 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_3 склала заповіт від 12.01.1996, який посвідчений секретарем Гришовецької сільської ради Тиврівського району (а.с. 34).

Коли позивачка звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 за заповітом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що вказано у роз`ясненні нотаріуса (а.с. 8).

Щодо встановлення факту, що ОСОБА_3 за життя отримала право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектара на території с. Кобелецьке Гришовецького старостинського округу Тиврівської ТГ, то суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Під № 132 додатку №1 державного акта на право колективної власності на землю серії ВН від 04.01.1996 виданому КСП "Поділля", на землю загальною площею 911,4 га, для сільськогосподарського використання на території Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 04.01.1996 значиться ОСОБА_3 , що підтверджує той факт, що вона входила до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) при розпаюванні земель КСП та набула такого права. Указаний державний акт виданий за життя ОСОБА_3 .

Крім того, ця інформація підтверджується листом ГУ Держгеокадасту у Вінницькій області від 26.09.2024 № 1059/14-24, при цьому судом установлено, що інші особи в додатках до вказаного державного акта з прізвищем ОСОБА_6 відсутні.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексуУкраїни 1990року,Указу ПрезидентаУкраїни №720/95від 08.08.1995"Пропорядок паюванняземель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з п. 2 згаданого Указу Президента України право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз`яснено у п. 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 16.04.2004"Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Щодо визнання за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 4,1умовних кадастровихгектара натериторії с.Кобелецьке Гришовецькогостаростинського округуТиврівської ТГв порядкуспадкування зазаповітом післясмерті ОСОБА_3 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , то суд дійшов висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 про те, що відповідно до ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин з приводу спадкування її майна слід застосовувати норми ЦК УРСР.

Відповідно до 524 ЦК УРСР1963року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст. 534 ЦК УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Як визначено в ст.548ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст.549ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У силу приписів ст.553ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).

Суд установив, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт, який посвідчений секретарем сільської ради, відповідно до якого жилий будинок і всі будівлі і все її майно, що за законом буде належати їй на день смерті вона заповіла ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 позивач від спадщини не відмовилася, а навпаки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - обробляла земельну ділянку, здійснювала поточний ремонт будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що ОСОБА_3 як член колективного сільськогосподарського підприємства, за життя була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю серії ВН від 04.01.1996, отже набула права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Водночас сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0341596, зареєстрований 31.07.1997 за № 157, на підставі рішення Тиврівської РДА № 101-р від 21.04.1997 на ім`я ОСОБА_3 , яким останній надано право на земельну частку (пай) розміром 4,1 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП "Поділля" виданий після смерті спадкодавця.

Суд,як зазначеновище встановив,що післясмерті ОСОБА_3 спадщину всилу п.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року відповідно до заповіту прийняла позивач ОСОБА_1 , яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. При цьому, факт прийняття такої спадщини іншими спадкоємцями не виявлено.

Враховуючи те, що позивач бажає оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не має можливості реалізувати свої права, у зв`язку із неможливістю державної реєстрації права власності на земельну частку (пай) та відсутністю правовстановолюючих документів, це стало причиною для звернення до суду.

Суд зауважує, що в силу вимог ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1276 ЦК України, ст. 524, 529, 534, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 за життя отримала право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектара на території с.Кобелецьке Гришовецького старостинського округу Тиврівської ТГ.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,1 умовних кадастрових гектара на території с. Кобелецьке Гришовецького старостинського округу Тиврівської ТГ в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 10 грудня 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Іванець В. Д.