Рішення

від 06.12.2024 по справі 489/6239/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

06.12.2024

Справа №489/6239/24

Провадження №2/489/2296/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Товарна біржа «Нерухомість Миколаїв» про визнання договору купівлі-продажу дійсним

встановив.

ОСОБА_1 ,через свогопредставника адвоката КсенжикК.В., звернуласядо судуз позовомпро визнаннядійсним договору купівлі-продажу від 26 червня 2000, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладеного на Товарній біржі «Нерухомість Миколаїв» за № 3-117, зареєстрованого в ММБТІ 18.07.2000 за № 16731, між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та за дозволом своєї матері ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку. На теперішній час позивачка та інші покупці мають намір реалізувати свої права щодо нерухомого майна, але цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі продажу.

Ухвалою суду від 22.08.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Від ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Раніше квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради від 06.03.2000.

26 червня 2000 між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та за дозволом своєї матері ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку на Товарній біржі «Нерухомість Миколаїв» укладено договір купівлі-продажу, а саме, квартири АДРЕСА_1 , зареєстровано за № 3-117. Зазначений договір було зареєстровано в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 18.07.2000 за № 16731.

Договір купівлі-продажу квартири підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін ніяких вимог, щодо порушення їх прав, не заявив, ніякого спору, з цих питань, у сторін не виникло.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири, сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на теперішній час, визнання такого договору дійсним можливе лише у судовому порядку.

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири, сторонами були виконані всі умови договору.

Відповідно до довідки з комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 19.09.2024 за вих. № 1975, відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи КП ММБТІ, станом на 28.12.2012, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі продажу від 26.06.2000 № 3-117, зареєстрованим на Товарній біржі «Нерухомість Миколаїв» та зареєстрованого в ММБТІ 18.07.2000 за реєстровим № 16731.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відразу після укладання договору купівлі-продажу квартири між сторонами, покупцем було зареєстровано право власності в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, який на час виникнення спірних правовідносин мав повноваження реєстраційного органу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у червні 2000 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Позивачка, на теперішній час, не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

Беручи до уваги те, що позивачка не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов про визнання договору купівлі-продажу дійсним підлягає задоволенню.

Оскільки при поданні позовної заяви позивач вимоги про розподіл судового збору не заявляв та таких вимог не заявляв і в судовому засіданні, враховуючи межі судового розгляду і диспозитивність цивільного судочинства, розподіл судового збору суд не здійснює.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Товарна біржа «Нерухомість Миколаїв» про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 26 червня 2000 року, а саме, квартири АДРЕСА_1 , укладеного на Товарній біржі «Нерухомість Миколаїв», зареєстрованого за реєстровим № 3-117, зареєстрованого в ММБТІ 18.07.2000 за № 16731, між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та за дозволом своєї матері ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено «06» грудня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева