Постанова

від 03.12.2024 по справі 916/4391/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4391/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.": Мельниченко А.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС": Фомін А.І.

від третьої особи: Клепиков М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А."

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суддя в І інстанції Гута С.Ф., в м. Одесі

у справі №916/4391/24

за позовом: Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А."

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС"

про визнання недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року Компанія "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС", в якій просить визнати недійсним договір оренди від 30 серпня 2024 року, укладений між ТОВ ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС (орендар) та Компанією ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А. (OMEGA TERMINAL SA) (орендодавець), щодо нежитлової будівлі Виробнича башта з реєстраційним номером 851820051101 загальною площею 766.2 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, що в цілому складається з будівлі літ КК1, загальною площею 766,2 кв.м., основною площею 711,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1/1 м Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 155 115 475,83 грн.; комплексу для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101, загальною площею 2858,8 кв.м., розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, об`єкт в цілому складається з будівель станції - літ. "А"; складу - літ. "Б"; складу - літ. "В", що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 578757664,17 грн, рухомого майна: трансформаторної підстанції, обладнаної РУ-6 кВ у складі 2-х КРУ типу XIRIA з вакуумними вимикачами навантаження, 2 сухих трансформатора типу TTR-2 потужністю 2500 КВа кожен, РУ 0,4 кВ у складі комірок серії XENERGY з підсистемою АВР та підсистемою компенсації реактивної потужності, що включає в себе дві конденсаторні установки 710 кВАР, ланцюговий конвеєр на залізничному прийомі UT 636 BULK TOTER, виробник THE A.J.SACKETT SONS CO. Рік виготовлення 1999, у комплекті з приймальними бункерами та верхніми гратами, норії ковшові №№3.6,.3.7,.3.8, та 3.9. Модель GE-4834 Bucket Elevator, Норії ковшові № №3.10, 3.11 Модель GE-4859 Bucket Elevator, конвеєр з`єднувальний над сферичними складами №5.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами №5.10 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами №5.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30,Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами №6.3 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами №6.4 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний поперечний №6.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-54, Конвеєр розвантажувальний поперечний №6.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-48, Ваги електронні бункерні №8.2 Модель BMW 167- P45 Electronic Bulkweigher, Клапани двоходові електричні №№17.3, 17.4, 17.5, 17.6, 17.7, 17.8, 17.9, 17.10, 17.11, 17.12, 17.13, 17.14 та 17.20, Дистриб`ютори електричні трубні №№ 18.1, 18.2, 18.3 та 18.4. Поворотний дистриб`ютор на 6 напрямків, Шнекові разгрузочні транспортери для сферичних складів С1 та С2. Модель АВС, Електричний розподільчий пункт РП-1 у складі 16-ти комірок SVTL, Програмне забезпечення.

Обґрунтовуючи підстави звернення із позовом до суду Компанія "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) посилається на те, що оспорюваний правочин, за яким Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС" отримано право оренди відповідного майна, єдиним власником якого є позивач, з боку Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) підписано особою, яка не мала права його підписувати.

В подальшому Компанія "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» на виконання договору оренди, укладеного між ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» (орендар) та Компанією «ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) (орендодавець) та іншим особам за договорами оренди доступу до майна, отримувати у користування, експлуатацію, включаючи завантаження, розвантаження та/або зберігання вантажів морського транспорту, а також іншу допоміжну діяльність та використання та/або для цілей будь-яких інших послуг, пов`язаних із Майном, які не заборонені чинним законодавством, нерухоме майно: нежитлова будівля «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 загальною площею 766.2 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, що в цілому складається з будівлі літ «КК1», загальною площею 766,2 кв.м., основною площею 711,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1/1 м. Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 155115475,83 грн.; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101, загальною площею 2858,8 кв.м., розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, об`єкт в цілому складається з будівель станції - літ. "А"; складу - літ. "Б"; складу - літ. "В", що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Одеська область, Україна, рухоме майно: трансформаторна підстанція, обладнана РУ-6 кВ у складі 2-х КРУ типу XIRIA з вакуумними вимикачами навантаження, 2 сухих трансформатора типу TTR-2 потужністю 2500 КВа кожен, РУ 0,4 кВ у складі комірок серії XENERGY з підсистемою АВР та підсистемою компенсації реактивної потужності, що включає в себе дві конденсаторні установки 710 кВАР/630 кВАР, ланцюгового конвеєра на залізничному прийомі UT 636 BULK TOTER, виробник THE A.J.SACKETT SONS CO. Рік виготовлення 1999, у комплекті з приймальними бункерами та верхніми гратами, норій ковшових №№3.6,.3.7,.3.8, та 3.9. Модель GE-4834 Bucket Elevator, Норії ковшові №№ 3.10, 3.11 Модель GE-4859 Bucket Elevator, конвеєра з`єднувального над сферичними складами № 5.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами № 5.10 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами № 5.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами № 6.3 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами № 6.4 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний поперечний № 6.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-54, Конвеєр розвантажувальний поперечний № 6.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-48, Ваги електронні бункерні № 8.2 Модель BMW 167-P45 Electronic Bulkweigher, Клапани двоходові електричні №№ 17.3, 17.4, 17.5, 17.6, 17.7, 17.8, 17.9, 17.10, 17.11, 17.12, 17.13, 17.14 та 17.20, Дистриб`ютори електричні трубні №№ 18.1, 18.2, 18.3 та 18.4. Поворотні дистриб`ютори на 6 напрямків, Шнекові розвантажувальні транспортери для сферичних складів С1 та С2. Модель АВС, Електричний розподільчий пункт РП-1 у складі 16-ти комірок SVTL, Програмне забезпечення, проводити платежі щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди, укладати договори з постачальниками послуг, договори охорони, отримувати дозволи державних органів, реєстраційних документів, укладати договори з третіми особами для надання будь-яких послуг, в тому числі на стивідорне обслуговування, зберігання, договори щодо передачі нерухомого та рухомого майна в користування третім особам, в т.ч. шляхом передачі в суборенду, в управління до закінчення розгляду справи по суті;

- встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності щодо наступного нерухомого майна: нежитлову будівлю «виробнича башта» - загальною площею (кв.м.): 766.2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 32875165, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 851820051101; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею (кв.м.): 2858,8, що складається з: станція літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17367108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1972002251101 до закінчення розгляду справи по суті.

В обгрунтування необхідності вжиття зазначених вище заходів забезпечення позову зазначив, що в межах даної справи є достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може здійснити незаконні дії з майном, отримати прибутки від його користування, здійснювати перебудову чи перепланування, що в подальшому позбавить можливості позивача захистити своє порушене право в даному судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 у справі №916/4391/24 відмовлено Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може продовжувати здійснювати незаконні дії з об`єктом оренди, яке є власністю позивача, самі по собі не створюють підстав для заборони відповідачу вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна, про які просить позивач, оскільки обставини щодо порушення відповідачем прав позивача, як власника майна, так і наявність/відсутність в особи (з боку позивача) права укладення оспорюваного договору оренди, будуть встановлюватись судом під час розгляду справи по суті. Позивачем також і не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на передачу в суборенду нерухомого майна, відповідне ж право передачі майна в суборенду передбачає отримання письмової згоди позивача як орендодавця за оспорюваним правочином (пункт 6.3).

Крім того, суд вважає, що заявником не обґрунтовано того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення або позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право в цьому судовому процесі. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, які призведуть до позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право, без наведення відповідного обґрунтування та надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Водночас сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Поряд із цим, судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень опубліковано 15.07.2024 р. ухвалу від 11.07.2024 р. у справі № 916/2907/24, із змісту якої вбачається, що заяву позивача Компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) про застосування заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову вжито наступні заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, серед іншого шляхом: встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: Нежитлову будівлю «виробнича башта» - загальною площею (кв.м.): 766.2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 32875165, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 851820051101; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею (кв.м.): 2858,8, що складається з: станція літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17367108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1972002251101.

Відтак на даний час наявна заборона на державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належне позивачу нерухоме майно, накладена саме за його заявою.

Проаналізувавши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у запропонованому вигляді, суд не вбачає посилань на те, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову та в чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у разі невжиття судом відповідних заходів.

До того ж, суд відзначає, що заходи забезпечення позову не можуть підміняти собою рішення суду по суті позовних вимог, та оцінивши доводи заявника, співмірність заявлених заходів до забезпечення позову, не вбачає підстав для задоволення поданої Компанією "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." (OMEGA TERMINAL SA) заяви про забезпечення позову, без доведення заявником відповідних підстав для забезпечення позову, про яке просить заявник..

24.10.2024 від Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій остання просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 у справі №916/4391/24 скасувати; заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зокрема, скаржник зазначає, що одні і ті самі об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 були передані у оренду ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» за двома договорами оренди одночасно Договором оренди від 30.05.2024 року та Договором оренди від 30.08.2024 року. При цьому, Договір оренди від 30.05.2024 року є предметом оскарження у справі №916/2957/24, яка розглядається Господарським судом Одеської області (суддя Щавинська Ю.М.), а Договір оренди від 30.08.2024 року оскаржується в межах даної справи. Договір оренди від 30.08.2024 року оскаржується в межах даної справи. Однак, обидва договори оренди оскаржуються з підстав їх укладення незаконним та неуповноваженим представником компанії OMEGA TERMINAL SA, дії якого не були схваленні у наступному.

Стверджує, що у той час, в який розглядається позов щодо визнання договору оренди недійсним, відповідач жодним чином не обмежений вчиняти дії, на виконання зазначеного договору, що призведе до виникнення перешкод у Позивача вільного користування та розпорядження Майном, у зв`язку з чим порушені права та інтереси Позивача можуть взагалі не відновитися не тільки в рамках розгляду цього позову, а й навіть з урахуванням подання нових позовів. Так само компанія ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» не обмежена і діях щодо нерухомого майна, яке було передано у оренду за оскаржуваним договором оренди. Мова йде саме про протиправні дій, направленні на пошкодження чи втрату майна, зниження його вартості, або використання не за призначення. Наведені обставини слід розглядати крізь призму позбавлення права компанії OMEGA TERMINAL SA користування зазначеним майном т/або блокування доступу до нього.

Обрані заходи забезпечення позову не є тотожними предмету позову, оскільки мають лише тимчасовий характер. На переконання Позивача, такі заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими, адекватними та співмірними з заявленими позовними вимогами Позивача, та є такими, що відповідають критеріям забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 26.11.2024 о 10:20 та в подальшому оголошено перерву в розгляді даної справи до 03.12.2024 о 12:20.

В судових засіданнях приймали участь представники учасників справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 4 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову, являються предмет і підстава.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі виступають вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 30 серпня 2024 року, укладений між ТОВ ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС (орендар) та Компанією ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А. (OMEGA TERMINAL SA) (орендодавець), щодо нежитлової будівлі Виробнича башта з реєстраційним номером 851820051101 загальною площею 766.2 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, що в цілому складається з будівлі літ КК1, загальною площею 766,2 кв.м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Компанія «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) є власником нежитлової будівлі «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 загальною площе 766.2 кв.м, комплексу для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101, загальною площею 2858,8 кв.м, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042.

У травні та серпні 2024 року між компанією OMEGA TERMINAL SA та ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» було укладено наступні договори оренди: 1) Договір оренди нерухомого майна від 30.05.2024 року, за яким компанія OMEGA TERMINAL SA передала у користування ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» два об`єкти нерухомого майна: нежитлову будівлі «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 та комплекс для навантаження, розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101. 2) Договір оренди від 30.08.2024 року, за яким компанія OMEGA TERMINAL SA передала у користування ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» один об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлі «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101, комплекс для навантаження, розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101 та Рухоме майно. Таким чином одні і ті самі об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 були передані у оренду ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» за двома договорами оренди одночасно Договором оренди від 30.05.2024 року та Договором оренди від 30.08.2024 року.

Позивач зазначає, що обидва договори оренди оскаржуються з підстав їх укладення незаконним та неуповноваженим представником компанії OMEGA TERMINAL SA, дії якого не були схваленні у наступному.

Так, за твердженням позивача, від імені компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) (орендодавець) оспорюваний договір оренди від 30.08.2024 підписав Яків Сідляренко. Яків Сідляренко діяв на підставі довіреності.

Відповідно до даних з Комерційного реєстру REGISTER DU COMMERCE DU CANTON DE FRIBOURG станом на 16.08.2024 та дату подання цього позову директором компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) є Михайло Іпатов, однак ОСОБА_1 не видавав довіреності на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується письмовим рішенням ради директорів від 06.09.2024 року.

З 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 , який проживає в Женеві, зареєстрований у Реєстрі компаній Швейцарії як єдиний директор, що діє від імені Омега Термінал СА («Компанія»), з правом одноосібного підпису.

Таким чином, позивач наголошує, що з 14 листопада 2019 року Михайло Іпатов був єдиною особою, яка була належним чином уповноважена або безпосередньо діяла від імені Компанії та видавати довіреності представнику від імені Компанії.

8 серпня 2024 року Михайла Іпатова було проінформовано через онлайнконсультацію Реєстру компаній Швейцарії про те, що 6 серпня 2024 року були внесені нові записи щодо Компанії, а саме: Михайла Іпатова було усунуто з посади директора та єдиного представника Компанії, а пана ОСОБА_3 та пана ОСОБА_4 було зареєстровано в якості нових директорів та представників Компанії. В результаті запитів у відповідних компетентних органах влади з`ясувалось, що заявка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Реєстру компаній у Фрібурі була подана всупереч численним рішенням швейцарських судів, про які ОСОБА_5 було повністю відомо, зокрема, про заборону Реєстру та заявникам вносити та подавати заявки на внесення будь-яких таких змін. Крім того, це було зроблено після відхилення заяви Гроса від 9 липня 2024 року, яка фактично була спрямована на внесення таких самих змін до Реєстру компаній у Фрібурзі.

З огляду на це, 9 серпня 2024 р. GNT Trade DMCC та Михайло Іпатов були змушені звернутися до суду за терміновими запобіжними заходами для скасування неправомірних змін, внесених за заявою Aстора та Алена Гроса.

У своєму рішенні від 12 серпня 2024 р. Цивільний суд округу Ла-Сарін ухвалив наступне: реєстру компаній у Фрібурзі було наказано негайно викреслити пана Томаса Майєра Керні як директора з правом одноосібного підпису від імені Компанії. Реєстру компаній у Фрібурзі було наказано негайно викреслити пана ОСОБА_6 як представника Компанії з правом одноосібного підпису від імені Компанії. Реєстру компаній у Фрібурзі було наказано негайно зареєструвати Михайла Іпатова як директора Компанії з правом одноосібного підпису від імені останньої. Суд зобов`язав Реєстр компаній у Фрібурзі заблокувати будь-яку наступну реєстраційну заяву, яка змінить реєстрацію пана Михайла Іпатова як директора з правом одноосібного підпису від Компанії до прийняття остаточного рішення або будь-якого подальшого рішення Головою Суду Ла-Сарін.

З огляду на вищевикладене, видається, що на сьогоднішній день Михайло Іпатов зареєстрований у Комерційному реєстрі кантону Фрібур як єдиний директор, уповноважений представляти АТ «Омега Термінал» (Omega Termina SA), що підтверджується перевіркою інформації на сайті Комерційного реєстру.

Михайло Іпатов є єдиним директором, який міг діяти від імені компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) особисто або видавати довіреності на підписання договору оренди від 30.08.2024 з ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС».

Отже, підставою для визнання недійсним договору оренди є те, що цей договір від імені компанії «Омега Термінал С.А.» підписав Яків Сідляренко на підставі довіреності, яку єдиний повноважний директор компанії - Михайло Іпатов не видавав. На час підписання договору від 30 серпня 2024 року в Комерційному реєстрі Фрібурга щодо компанії «Омега Термінал С.А.» містився запис щодо директора Михайло Іпатов, що підтверджується даними з Комерційного реєстру REGISTER DU COMMERCE DU CANTON DE FRIBOURG станом на 16.08.2024, а контрагент ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГІСТІК» не перевірив повноваження представника, який укладає договір від імені компанії «ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» (OMEGA TERMINAL SA), в тому числі щодо того чи мала повноваження особа, що видавала довіреність право вчиняти зазначені дії.

З метою забезпечення права не ефективне поновлення порушених прав в межах даної справи без необхідності додаткового звернення до суду, компанія OMEGA TERMINAL SA, в межах даної справи, звернулася із заявою про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» на виконання договору оренди, а також іншим особам за договорами оренди доступу до майна, а саме: нежитлової будівлі «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101, комплексу для навантаження, розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101 та Рухомого майна. А також шляхом встановлення державним реєстраторам заборони вчинення реєстраційних дій щодо наведеного майна.

Таким чином, на думку заявника, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову сприятимуть запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення порушених прав, насамперед, в розумінні ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що посилання позивача на достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може продовжувати здійснювати незаконні дії з об`єктом оренди, яке є власністю позивача, самі по собі не створюють підстав для заборони відповідачу вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна, про які просить позивач, оскільки обставини щодо порушення відповідачем прав позивача, як власника майна, так і наявність/відсутність в особи (з боку позивача) права укладення оспорюваного договору оренди, будуть встановлюватись судом під час розгляду справи по суті. Позивачем також і не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на передачу в суборенду нерухомого майна, відповідне ж право передачі майна в суборенду передбачає отримання письмової згоди позивача як орендодавця за оспорюваним правочином (пункт 6.3).

Крім того, суд вважає, що заявником не обґрунтовано того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення або позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право в цьому судовому процесі. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, які призведуть до позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право, без наведення відповідного обґрунтування та надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Водночас сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими

Судова колегія не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020).

Враховуючи наведені висновки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 ще раз підкреслила, що ключовим при застосуванні заходів забезпечення позову є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові вказала також про те, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії чи забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень оскаржуваного договору вбачається, зокрема, що орендодавець зобов`язується передати Майно в оренду Орендарю шляхом передачі Майна у виключне володіння та користування Орендаря у початкову дату нарахування орендної плати та на строк Оренди, а Орендар зобов`язується прийняти майно та сплачувати орендну плату ( п. 2.1. оспорюваного Договору оренди); майно передається в оренду відповідно до цього Договору для здійснення Дозволеної діяльності ( п. 2.2. оспорюваного Договору оренди); «дозволена діяльність» означає використання Майна для цілей стивідорної діяльності (включаючи завантаження, розвантаження та/або зберігання вантажів морського транспорту, а також відповідну допоміжну діяльність та використання) та/або для цілей будь-яких інших послуг, пов`язаних із Майном які не заборонені чинним законодавством ( п.1.1. Оспорюваного Договору оренди); орендодавець зобов`язується у найкоротші практично можливі строки після Початкової дати нарахування орендної плати надання Орендарю фізичного та фактичного доступ до майна.

Отже, у той час, в який розглядається позов щодо визнання договору оренди недійсним, відповідач жодним чином не обмежений вчиняти дії, на виконання зазначеного договору.

Колегія суддів зазначає, що у випадку отримання майна у користування та здійснення дій на виконання умов договору, фактично майно, що є предметом оспорюваного договору, вибуде з користування позивача, а відповідне право перейде до відповідача, що відповідно до умов договору (п.6.1, 6.3) надасть йому, зокрема, можливість провести істотні зміни щодо майна, розпорядитися ним іншим чином (передача у суборенду тощо). При цьому необхідність отримання письмової згоди орендодавця з огляду на невизначеність уповноваженої особи позивача не може бути обставиною, що виключає висновок щодо обґрунтованого припущення наявності такої можливості.

Тобто до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Позивачем у заяві наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову.

Колегія суддів також зазначає, що спірні заходи забезпечення позову стосуються виключно предмету позову та за цією ознакою є такими, що відповідають критеріям адекватності.

По суті, такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей і є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що предметом позову є вимоги немайнового характеру.

При цьому, такими заходами забезпечення позову не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю права власності на спірне нерухоме майно, під час розгляду якого відповідачем можуть бути вчинені дії, які можуть призвести до відчуження його на користь третіх осіб.

Зазначені у заяві позивача заходи забезпечення позову не несуть для відповідача негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від можливого вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії з майном, не призведуть до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження нерухомим майном, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновленні порушеного права у разі задоволення позовних вимог.

Тобто вказані заходи лише встановлюють певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

Колегія суддів дійшла висновку про доцільність застосування відповідних заходів, оскільки їх невжиття може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Наявність ризику порушення прав Позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном підтверджується наданими доказами та обставинами намагання незаконної зміни керівника компанії вже під час розгляду справи судом.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спор (постанова ВС від 18.01.2023 у справі № 910/3334/22).

До того ж відповідно до частини 7 статті 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Тобто, жоден учасник справи не позбавлений можливості звернутись до суду з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, врахувавши положення статей 136, 139, 140 ГПК України, надавши оцінку поданій позивачем заяві, судова колегія вважає, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушенню прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких останній звернутися до суду, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є співрозмірними із заявленими вимогами, за наявності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.

Висновки місцевого господарського суду, про те, що позивач не подав до суду доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не подав доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити порушені чи оспорювані права та інтереси держави, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, які наведено в пункті 5.21 цієї постанови.

Крім того, колегія суддів зазначає, що саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Саме відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема спростувати підстави для накладення арешту на спірне майно, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, судова колегія зазначає, що відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів на спростування підстав для застосування таких заходів забезпечення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції, що на даний час наявна заборона на державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належне позивачу нерухоме майно, накладена саме за його заявою (ухвала Господарського суду Одеської області від 11.07.2024 у справі № 916/2907/24), оскільки зазначена вище ухвала суду про забезпечення позову стосувалася іншого договору оренди та ухвала у справі №916/2957/24 стосовно договору оренди від 30 травня 2024 року не має жодного відношення до договору оренди від 30 серпня 2024 року, який оскаржується у даній справі.

При цьому чинним законодавством України не передбачено неможливість одночасного накладення арешту на майно в рамках різних судових проваджень.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.

Ураховуючи наведені приписи ГПК України, оцінивши наведені позивачем обґрунтування та подані докази, судова колегія дійшла висновку про те, що заява про забезпечення позову у цій справі підлягає задоволенню, оскільки таке забезпечення є співмірним із позовними вимогами і адекватним, тоді як у разі невжиття пропонованих заходів ефективний захист та поновлення прав позивача може істотно ускладнитися або унеможливитись.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі.

Враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідно - скасуванню.

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 136-140, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 у справі №916/4391/24 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 у справі №916/4391/24 - скасувати.

Заяву Компанії "ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А." про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» на виконання договору оренди, укладеного між ТОВ «ЗЕРНОТРЕЙД ЛОГИСТІКС» (орендар) та Компанією «ОМЕГА ТЕРМІНАЛ С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) (орендодавець) та іншим особам за договорами оренди доступу до майна, отримувати у користування, експлуатацію, включаючи завантаження, розвантаження та/або зберігання вантажів морського транспорту, а також іншу допоміжну діяльність та використання та/або для цілей будь-яких інших послуг, пов`язаних із Майном, які не заборонені чинним законодавством, нерухоме майно: нежитлова будівля «Виробнича башта» з реєстраційним номером 851820051101 загальною площею 766.2 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, що в цілому складається з будівлі літ «КК1», загальною площею 766,2 кв.м., основною площею 711,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1/1 м. Одеса, Одеська область, Україна, вартістю 155115475,83 грн.; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів з реєстраційним номером 1972002251101, загальною площею 2858,8 кв.м., розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:07:002:0042, об`єкт в цілому складається з будівель станції - літ. "А"; складу - літ. "Б"; складу - літ. "В", що знаходиться за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Одеська область, Україна, рухоме майно: трансформаторна підстанція, обладнана РУ-6 кВ у складі 2-х КРУ типу XIRIA з вакуумними вимикачами навантаження, 2 сухих трансформатора типу TTR-2 потужністю 2500 КВа кожен, РУ 0,4 кВ у складі комірок серії XENERGY з підсистемою АВР та підсистемою компенсації реактивної потужності, що включає в себе дві конденсаторні установки 710 кВАР/630 кВАР, ланцюгового конвеєра на залізничному прийомі UT 636 BULK TOTER, виробник THE A.J.SACKETT SONS CO. Рік виготовлення 1999, у комплекті з приймальними бункерами та верхніми гратами, норій ковшових №№3.6,.3.7,.3.8, та 3.9. Модель GE-4834 Bucket Elevator, Норії ковшові №№ 3.10, 3.11 Модель GE-4859 Bucket Elevator, конвеєра з`єднувального над сферичними складами № 5.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами № 5.10 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр завантажувальний над сферичними складами № 5.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-30, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами № 6.3 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний під сферичними складами № 6.4 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-42, Конвеєр розвантажувальний поперечний № 6.9 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-54, Конвеєр розвантажувальний поперечний № 6.11 BROCK Enclosed belt Conveyor Model BC-48, Ваги електронні бункерні № 8.2 Модель BMW 167-P45 Electronic Bulkweigher, Клапани двоходові електричні №№ 17.3, 17.4, 17.5, 17.6, 17.7, 17.8, 17.9, 17.10, 17.11, 17.12, 17.13, 17.14 та 17.20, Дистриб`ютори електричні трубні №№ 18.1, 18.2, 18.3 та 18.4. Поворотні дистриб`ютори на 6 напрямків, Шнекові розвантажувальні транспортери для сферичних складів С1 та С2. Модель АВС, Електричний розподільчий пункт РП-1 у складі 16-ти комірок SVTL, Програмне забезпечення, проводити платежі щодо оплати орендної плати та інших платежів згідно оспорюваного договору оренди, укладати договори з постачальниками послуг, договори охорони, отримувати дозволи державних органів, реєстраційних документів, укладати договори з третіми особами для надання будь-яких послуг, в тому числі на стивідорне обслуговування, зберігання, договори щодо передачі нерухомого та рухомого майна в користування третім особам, в т.ч. шляхом передачі в суборенду, в управління до закінчення розгляду справи по суті;

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності щодо наступного нерухомого майна: нежитлову будівлю «виробнича башта» - загальною площею (кв.м.): 766.2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 32875165, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 851820051101; комплекс для навантаження розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею (кв.м.): 2858,8, що складається з: станція літ. «А», склад літ. «Б», склад літ. «В», що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17367108 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1972002251101 до закінчення розгляду справи по суті.

Стягувач: Компанія "Омега Термінал С.А." (OMEGA TERMINAL SA) (Швейцарія, 1700 Фрібург, Бульвар Пероллес 7, через МЄ Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр) (Boulevard des Perolles, 7, c/o Me Cedric Page, Etude Hartmann Dreyer, 1700 Fribourg, Switzerland)..

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Логистікс" (79010, Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Личаківська, буд. 37, кв. 6, код ЄДРПОУ 45636845).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку та строки, передбачені статтями 287-288 ГПК України.

Дана постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 09.12.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

С.І. Колоколов