Постанова

від 09.12.2024 по справі 916/1429/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1429/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Богатиря К.В., Ярош А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м.Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року, суддя Лічман Л.В., повний текст рішення складено 06.08.2024 року

у справі № 916/1429/24

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса

до відповідача ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса

про 60 162 грн.15 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

В квітні 2024 року Акціонерне товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса в якій просило суд стягнути з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса заборгованість за недовраховану електричну енергію у розмірі 58 837 грн. 84 коп., 3 % річних у розмірі 496 грн.99 коп. та інфляційних у розмірі 827 грн.32 коп., а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.11.2011 між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ «ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» ТОВАРИСТВОМ (B подальшому перейменованого на Акціонерне товариство «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», в подальшому на Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та ДЕРЖАВНИМ ВИРОБНИЧИМ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ було укладено договір про постачання електричної енергії № 353.

27.07.2022 року персоналом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об`єкті гуртожиток, за адресою: АДРЕСА_1 (ЕІС-код 6227705907341508), було виявлено порушення Правил, а саме, згідно до змісту Акту: «порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 Кодексу комерційного обліку, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ відсутність лічильника № 7506063, відсутність пломби с20458498 кл.кр.ліг, відсутність пломби с20458499-бокс, дублер держ. повірки с20465330 відсутня, наклейка 2003432- відсутня, пломба держпов. 2015ІІІ. Електрична енергія споживається безобліково. Порушення продемонстровано споживачу», в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за недовраховану електричну енергію, а також нараховані 3 % річних та інфляційні у вищезазначеному розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 (суддя Лічман Л.В) відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у розумінні абз.49 п.1.1.2 гл.1.1 Правил є колективним побутовим споживачем електричної енергії, адже купує її за цінами для побутових споживачів, доказом чого є рахунки на оплату, виставлені Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», та передає населенню для освітлення сходових клітин гуртожитку.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ДЕРЖАВНИМ ВИРОБНИЧИМ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ спожито електроенергію в даному випадку на потреби мешканців будинку як його управителем, а тому позивач повинен був визначити величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії на підставі п.8.4.11 гл.8.4 Правил, використавши формулу, яка застосовується у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у п.п.1-5 п.8.4.2 цієї глави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також здійснити розподіл судових витрат

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до абз. 49 п.1.1.2 гл. 1.1 ПРРЕЕ, п. 62 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», основними ознаками, що притаманні визначенню юридичної особи як колективного побутового споживача є: створення такої юридичної особи шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів; здійснення розрахунку електричної енергії за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб.

Скаржник зазначає, що відповідач не є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів. Співвласники спірного об`єкта також не створювали юридичну особу шляхом об`єднання фізичних осіб.

Крім того, скаржник зауважує, що ДЕРЖАВНЕ ВИРОБНИЧЕ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВЕ ПІДПРИЄМСТВО є підприємством державної форми власності, яке входить до складу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд». В оперативному управлінні відповідача перебувають житлові будинки та гуртожитки у кількості 70 одиниць, для яких він є надавачем послуг з управління багатоквартирними будинками. Основним видом діяльності відповідача є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту .

З вищезазначеного скаржник вважає, що ДЕРЖАВНЕ ВИРОБНИЧЕ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВЕ ПІДПРИЄМСТВО, в розумінні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, не є побутовим споживачем (колективним побутовим споживачем), оскільки він не підпадає під обидва критерії, за якими зазначені правові акти і визначають приналежність юридичної особи до колективного побутового споживача. Навпаки, він відповідає поняттю непобутовий споживач, оскільки закуповує електричну енергію не для своїх побутових потреб.

Також, скаржник вказує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач є суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з управління відповідним гуртожитком. Відсутність прибутку не є обов`язковою складовою господарської діяльності.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок, що основною ознакою, ідентифікуючою відповідача в якості колективного побутового споживача, є те, що електричну енергію для освітлення сходових клітин ним купується за цінами, як для побутових споживачів, оскільки при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії законодавець не бере до уваги тариф, за яким споживач, що порушив ПРРЕЕ, закуповує таку електричну енергію. А отже, суд першої інстанції необґрунтовано посилався на побутовий тариф, визначаючи формулу, за якою було розраховано борг відповідача, невірною.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року за апеляційною Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі № 916/1429/24 відкрито апеляційне провадження, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного року (що станом на момент подання позову у даній справі складає 3028 грн.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку, єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.

Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа №916/1429/24 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 60 162 грн.15 коп.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі № 916/1429/24 є таким, що підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

25.11.2011 року між Акціонерним товариством «Одесаобленерго» (постачальником електричної енергії) та ДЕРЖАВНИМ ВИРОБНИЧИМ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії №353, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком №2 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно додатків № 2, 10 до договору № 353 одним із об`єктів споживача є гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 . На відповідній адресі у відповідача було встановлено електролічильник № 071298100541141. Електроенергія за договором № 353 на зазначену адресу постачається відповідачу виключно з метою освітлення сходових клітин гуртожитку.

21.10.2015 року, відповідно до технічного паспорту 1-фазного розрахункового вимірювального комплексу № 014597 та акту пломбування № 021744, за вищевказаною адресою відповідачу було здійснено заміну електролічильника № 071298100541141 на новий № 7506063. Після встановлення, новий лічильник було опломбовано.

27.12.2018 відповідачем було підписано заяву-приєднання, відповідно до якої він з 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №353. Послуги з розподілу електричної енергії надаються АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

Зі змісту заяви-приєднання, вбачається, що об`єкти споживача ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА знаходяться за наступними адресами: м. Одеса, вул. Сегедська, 6 (ЕІС-код точки: 6220698750995247), вул. Сегедська, 5 (ЕІС-код точки: 6227705907341508), вул. Каманіна, 14/4 (ЕІС-код точки: 6223218338758710), вул. Каманіна, 14/3 (ЕІС-код точки: 6225219582716658), вул. Каманіна, 14/1 (ЕІС-код точки: 6225150189467299), вул. Люстдорфська дорога, 25а (ЕІС-код точки: 6220851580746544), вул. Сонячна, 16 (ЕІС-код точки: 6222774247790868), вул. Героїв Крут, 20а (ЕІС-код точки: 6227980151234761), вул. Академіка Філатова, 2 (ЕІС-код точки: 6225253339612967).

27.07.2022 р. представниками Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проведено перевірку за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 5, за результатами якої складено Акт про порушення № 8014404, в якому зафіксовано: порушення п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 Правил, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 Правил, а саме, відсутність лічильника № 750606; електрична енергія споживається безобліково; перелік струймоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи 12 ламп освітлення сходових клітин житлового будинку; засідання комісії з розгляду акту про порушення відбудеться 11.08.2022. Акт про порушення підписано представниками Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та представником Підприємства Куровим С.В. без заперечень та зауважень.

За змістом повідомлення Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 07.09.2023., адресованого Підприємству, засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил проведено без участі Підприємства, в зв`язку з чим направлено рахунок № НОМЕР_1 на оплату суми, донарахованої рішенням комісії, оформленим протоколом № 363/9 від 11.08.2022 р., згідно якого: на об`єкті ,,гуртожиток осв. л/к за адресою: АДРЕСА_1 порушено Правила; нарахування проводиться згідно з пп.1,3 п.8.4.2, 8.4.7, 8.4.9 та за формулою № 4 п.8.4.10 Правил за період з 27.01.2022 р. по 27.07.2022 р.; потужність струмоприймачів: 5 кВт; тривалість їх роботи: 24 години; обсяг необлікованої електроенергії складає 11293 кВт на суму 58837,84 грн; рахунок за недораховану електроенергію повинен бути сплачений споживачем протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

Копію протоколу №363/9 від 11.08.2022 року, розрахунок обсягу та вартості необлікової електричної енергії було направлено поштовим зв`язком на юридичну адресу відповідача 15.09.2023 року.

Відповідачем на адресу позивача було направлено листи від 21 листопада 2023 № 15 та від 28 листопада 2023 № 16, якими відповідач повідомляє, що отримав повідомлення разом із рахунком, розрахунком, протоколом 13.11.2023 та просить провести засідання комісії повторно, оскільки відповідач начебто не отримував офіційного запрошення на засідання.

У відповідь на зазначені листи позивачем було направлено відповідачу лист від 21.12.2023 р. № 101/20/03-11652, яким повідомлялось, що 27.07.2022 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено факт порушення та складено Акт № 8014404 від 27.07.2022 у присутності представника споживача електромонтера Курова Сергія Валерійовича. Про дату та час засідання комісії було зазначено у Акті, а саме, у п. 11. Другий екземпляр Акту було надано ОСОБА_1 . Оскільки на засідання комісії з розгляду Акту ніхто з представників відповідача не з`явився, тому зазначений Акт було розглянуто без участі споживача.

Інших належних та допустимих доказів матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують підстави для стягнення з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м.Одеса грошових коштів за недовраховану електричну енергію в розмірі 58 837 грн.84 коп., а також 3% річних у розмірі 496 грн.99 коп., та інфляційних витрат у розмірі 827 грн.32коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та не погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності 11.06.2017, суб`єкти господарювання, які одночасно проводили діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом здійснити юридичне відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню.

На виконання вимог чинного законодавства 06.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1345 «Про видачу Акціонерному товариству «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом». Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії для забезпечення споживання електричної енергії споживач укладає договори: 1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу; 2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів).

Відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції від 14.03.2018) договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Пунктом 1.1. Типового договору встановлено, що цей договір укладається шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до частин першої третьої, п`ятої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення частини першої статті 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

27.12.2018 відповідачем було підписано заяву-приєднання, відповідно до якої він з 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №353. Послуги з розподілу електричної енергії надаються Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

Даний договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи.

Факт укладення договору сторонами у справі не оспорюється. Матеріали справи не містять доказів припинення, розірвання чи визнання недійсним договору, у зв`язку з чим договір є чинним та є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажею, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ) та укладеними договорами.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 77 Закону «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Положення Закону «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами ПРРЕЕ.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.1.2 ПРРЕЕ необлікована електрична енергія це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Підпунктом 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27.07.2022 представниками Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проведено перевірку за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 5, за результатами якої складено Акт про порушення № 8014404, в якому зафіксовано: порушення п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 Правил, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п.8.4.2 Правил, а саме, відсутність лічильника № 750606; електрична енергія споживається безобліково; перелік струймоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи 12 ламп освітлення сходових клітин житлового будинку; засідання комісії з розгляду акту про порушення відбудеться 11.08.2022. Акт про порушення підписано представниками Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та представником Підприємства Куровим С.В. без заперечень та зауважень.

Таким чином, Акт складено у присутності представника споживача Курова С.В. який був присутнім при технічній перевірці на місці виявленого порушення, мав вільний доступ до електроустановок відповідача та допустив представників позивача до перевірки, не мав будь-яких заперечень щодо його змісту.

Отже, Акт про порушення №8014404 від 27.07.2022 складено у відповідності до вимог ПРРЕЕ та він є дійсним. Крім того, саме Акт є достатнім, належним та допустимим доказом наявності у відповідача порушення ПРРЕЕ, оскільки Акт підписаний з урахуванням вимог пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, а саме, повноваженими представниками.

Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

За змістом повідомлення Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 07.09.2023., адресованого Підприємству, засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил проведено без участі Підприємства, в зв`язку з чим направлено рахунок № НОМЕР_1 на оплату суми, донарахованої рішенням комісії, оформленим протоколом № 363/9 від 11.08.2022 р., згідно якого: на об`єкті ,,гуртожиток осв. л/к за адресою: АДРЕСА_1 порушено Правила; нарахування проводиться згідно з пп.1,3 п.8.4.2, 8.4.7, 8.4.9 та за формулою № 4 п.8.4.10 Правил за період з 27.01.2022 р. по 27.07.2022 р.; потужність струмоприймачів: 5 кВт; тривалість їх роботи: 24 години; обсяг необлікованої електроенергії складає 11293 кВт на суму 58837,84 грн; рахунок за недораховану електроенергію повинен бути сплачений споживачем протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

Копію протоколу №363/9 від 11.08.2022 року, розрахунок обсягу та вартості необлікової електричної енергії було направлено поштовим зв`язком на юридичну адресу відповідача 15.09.2023 року.

За приписами пункту 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні впродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акту про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

У відповідності до пункту 8.4.10. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб = P t доб K в, де P - потужність (кВт), визначена як: 1)сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акту про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акту про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акту про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год; K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Так, Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазначив, що ДЕРЖАВНИМ ВИРОБНИЧИМ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ спожито електроенергію в даному випадку на потреби мешканців будинку як його управителем, та дійшов висновку, що позивач повинен був визначити величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії на підставі п.8.4.11 гл.8.4 Правил, використавши формулу, яка застосовується у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у п.п.1-5 п.8.4.2 цієї глави, проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 49 п.1.1.2 гл. 1.1 ПРРЕЕ, п. 62 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», основними ознаками, що притаманні визначенню юридичної особи як колективного побутового

споживача є:

-створення такої юридичної особи шляхом об`єднання фізичних осіб-побутових споживачів;

-здійснення розрахунку електричної енергії за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб.

Згідно п. 47 Закону України «Про ринок електричної енергії», непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

До неприбуткових відносяться організації та установи, мета діяльності яких не передбачає отримання прибутку.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що відповідач не є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів. Співвласники спірного об`єкта також не створювали юридичну особу, шляхом об`єднання фізичних осіб.

Так, ДЕРЖАВНЕ ВИРОБНИЧЕ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВЕ ПІДПРИЄМСТВО є підприємством державної форми власності, яке входить до складу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд». В оперативному управлінні відповідача перебувають житлові будинки та гуртожитки у кількості 70 одиниць для яких він є надавачем послуг з управління багатоквартирними будинками.

Відповідно до інформації з вищезазначеного реєстру, основним видом діяльності відповідача - ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Відповідно до додатків № 2,10 до договору № 353, та заяви-приєднання об`єктами відповідача значяться 11 житлових будинків, в тому числі гуртожиток, за адресою якого і було виявленого порушення.

З вищезазначеного вбачається, що ДЕРЖАВНЕ ВИРОБНИЧЕ ЖИТЛОВО-ПОБУТОВЕ ПІДПРИЄМСТВО, в розумінні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, не є побутовим споживачем (колективним побутовим споживачем), оскільки він не підпадає під обидва критерії, за якими зазначені правові акти і визначають приналежність юридичної особи до колективного побутового споживача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8.4.7 ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент виявлення порушення), розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год), величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Вартість необлікованої електричної енергії (В но, грн) розраховується за формулою (2), де Ц i - середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається виходячи з:

за періоди (місяці) до 01 січня 2019 року - тарифів на електричну енергію для населення або роздрібних тарифів на електричну енергію (залежно від категорії споживачів), які діяли протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 січня 2019 року до 30 червня 2019 року суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на оптовому ринку електричної енергії та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 липня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного

місяця (цінового періоду), грн/кВт·год. Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному вебсайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/ кВт·год).

Тобто, із вищезазначеного вбачається, що при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії законодавець не бере до уваги тариф, за яким споживач, що порушив ПРРЕЕ, закуповує таку електричну енергію, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано посилався на побутовий тариф, визначаючи формулу, за якою було розраховано борг відповідача, оскільки останній сформувався на підставі неоплати рахунку, який виставлений відповідачеві в зв`язку з фактом порушення ПРРЕЕ. В той же час суд першої інстанції прийняв ствердження відповідача, що він нібито є саме управителем багатоквартирного жилого будинку (наприклад, як ОСББ) без наявності в матеріалах справи взагалі жодного доказу такого ствердження. Наявні витяги з Реєстру щодо права власності фізичних осіб, які взагалі не є учасниками даної справи, на кімнати в гуртожитку не підтверджують будь-яких фактів з цього приводу. При цьому, відповідачем та судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не спростовано факту вчинення останнім правопорушення в сфері електроенергетики належними засобами доказування. Так, посилання відповідача на відмову у проведенні повторного засідання комісії відхилені судовою колегією як такі, що не доведені ані нормами чинного законодавства, ані доказами у даній справі.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що факт вчинення правопорушення відповідачем доведений наявними матеріалами справи. Саме наявність такого факту є порушенням умов укладеного з відповідачем договору та положень ПРРЕЕ, у зв`язку із чим позивач мав підстави для застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії.

Колегія суддів також відзначає, що законодавство у сфері електроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку або, як в даному випадку, його відсутність. Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 58 837 грн. 84 коп. вартості необлікованої електричної енергії є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тому висновок суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні, викладений в оскаржуваному рішенні, є помилковим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як вже зазначалося раніше за текстом постанови, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані позивачем на підтвердження обставини того, що відповідачем порушено умови укладеного між позивачем та відповідачем договору та положень ПРРЕЕ є такими, що відповідають таким стандартам, а відповідачем у даному випадку ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не доведено відсутності правових підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованість за недовраховану електричну енергію у розмірі 58 837 грн. 84 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 496 грн.99 коп., які були нараховані за період з 14.12.2023 по 25.03.2024, та інфляційні втрати у розмірі 827 грн. 32коп., які були нараховані з грудня 2023 року по березень 2024 року включно, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом (статтею 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 04.07.2011 року у справі № 13/210/10 та від 12.09.2011 року у справі № 6/433-42/183 наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача 3 % річних за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання за період з 14.12.2023 року по 25.03.2024 року у сумі 496 грн. 99 коп., дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином.

Інфляційні нарахування це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 827 грн. 32коп., які були нараховані з грудня 2023 року по березень 2024 року включно, дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині також відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 60 162 грн.15 коп. з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса, а доводи апелянта знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року по справі №916/1429/24 потребує задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 у справі №916/1429/24, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», м. Одеса до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 60 162 грн.15 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційний перегляд судового рішення покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса у справі № 916/1429/24 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 у справі № 916/1429/24 скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса про стягнення 60 162 грн.15 коп.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса (65031, Одеська область, м.Одеса вул. Поштова, будинок, 64, ЄДРПОУ 13883291) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса ( 65031, м. Одеса, вул. М. Боровськог, 28Б ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за недовраховану електричну енергію в сумі 58 837 грн. 84 коп., інфляційні в розмірі 827 грн. 32 коп., 3% річних в розмірі 496 грн.99 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн.60 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді К.В. Богатир А.І. Ярош