Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/10882/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/10882/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Сибіги О.М.

при секретарі судового засідання Цікрі А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 (повний текст складено та підписано 01.08.2024)

у справі №910/10882/23 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

про стягнення 34 998 094, 74 грн,-

В судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 220 310 884, 58 грн, з яких: 206 770 904, 54 грн основний борг, 712 803, 24 грн 3% річних, 8 527 580, 81 грн пеня, 3 775 144, 04 грн штраф та 524 451, 95 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 6, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 627, 628 Цивільного кодексу України та ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління №0539-03041 від 31.05.2019, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

26.10.2023 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 415 703 533, 63 грн, з яких: 394 039 245,29 грн основний борг, 1 121 325,31 грн 3% річних, 13 497 933, 02 грн пеня, 6 466 352,97 грн штраф та 578 677,04 грн інфляційні втрати.

22.12.2023 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 610 431 520, 03 грн, з яких: 575 433 425, 29 грн основний борг, 1 620 398,92 грн 3% річних, 578 677,04 грн інфляційні втрати, 9 768 146,80 грн штраф та 23 030 871,98 грн пеня.

10.06.2024 від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців.

01.07.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду та клопотання про залишення без розгляду позовних вимог у частині стягнення 6 466 352, 97 грн штрафу та 13 497 933,02 грн пені. Також повідомлено суд, що за спірний період березень 2023 року по жовтень 2023 року відповідачем повністю погашена основна заборгованість.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/10882/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 1 617 554 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 48 коп. 3 % річних, 578 677 (п`ятсот сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн 04 коп. інфляційних втрат та 32 934 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять чотири) грн 47 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відстрочення виконання рішення задоволено.

Відстрочено виконання даного рішення до 30.01.2025.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 617 554, 48 грн 3 % річних та 578 677, 04 грн інфляційних втрат.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що строк відстрочення виконання даного рішення на шість місяців до 30.01.2025, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері енергетики, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 22.08.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд») звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення заяви про відстрочення виконання рішення та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Апелянт зазначає, що судом не встановлені всі обставини, а рішення ухвалено без належних та допустимих доказів.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.

- НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

- НЕК «Укренерго» забезпечує: баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу; експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж; паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країни; технічну можливість експорту/імпорту електроенергії до 4х країн Євросоюзу та сусідніх країн;

- НЕК «Укренерго» будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSO-E;

- НЕК «Укренерго» є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому;

- в умовах воєнного стану НЕК «Укренерго» несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об`єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку Російської Федерації;

- у зв`язку із наявними заборгованостями за наданні послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «Укренерго» немає можливості вчасно виконувати грошові зобов`язання перед іншими контрагентами, що спричиняє нарахування та стягнення штрафних санкцій з НЕК «Укренерго» за договорами про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності;

- саме з грошових коштів за надані послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління здійснюються розрахунки за наданні допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності. Таким чином, несвоєчасна оплата коштів за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ставить під загрозу належну фінансову стабільність НЕК «Укренерго»;

- під час винесення рішення про відстрочення суд зобов`язаний враховувати матеріальні інтереси обох сторін, а не тільки боржника. Зокрема, негативні наслідки можливі як для боржника - від виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, так і для стягувача - у випадку відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує доводи апелянта, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в частині відстрочення виконання рішення суду першої інстанції до 30.01.2025.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10882/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10882/23.

30.08.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.08.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано поданням скарги протягом 20 днів з дня отримання повного тексту рішення в електронному кабінеті 01.08.2024 о 17:18 (докази долучаються).

09.09.2024 матеріали справи №910/10882/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав незазначення відомостей щодо наявності чи відсутності електронного кабінету у апелянта - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

26.09.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій зазначено, що у НЕК «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) та ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 41946011) наявні електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 поновлено Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/10882/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/10882/23, справу призначено до розгляду на 25.11.2024.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2024 підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у апеляційній скарзі, оскаржуване рішення просив скасувати в частині задоволення заяви про відстрочення виконання рішення та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.11.2024 підтримав відзив на апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

31.05.2019 між позивачем (надалі - ОСП, виконавець) та відповідачем (надалі - користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0539-03041 (надалі - договір).

До вказаного договору сторонами вносились зміни, шляхом укладення додаткових угод, зокрема, додаткова угода від 25.01.2022 якою договір було викладеного в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2 договору, ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (надалі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/.(п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.5. договору, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

- до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

- до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;

- до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

Відповідно до п. 2.6 договору, плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Як передбачено п. 2.7. договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (надалі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (надалі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 2.8. договору, користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем та повертає виконавцю.

За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача (п. 2.9. договору).

При цьому, згідно з пп. 3.2.1. п. 3.2. та пп. 3.3.2. п. 3.3. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу, а користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

Як передбачено п. 6.1. договору, за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 6.10. договору, за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов`язань не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку коли управнена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов`язання.

Як визначено п. 10.1. договору, планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.

Згідно п. 10.6. договору, будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Як передбачено п. 10.7. договору, рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «доставлено» у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Як убачається з матеріалів справи, в період з березня по грудень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та актами надання послуг, а саме:

- за березень 2023 року: акт надання послуги від 31.03 2023 на суму 62 186 095, 43 грн (т. 1, а.с. 52) та рахунки-фактури № 0539-03041 02/03/2023 від 02.03.2023 на плановий обсяг 253 386, 000 МВт*год на суму 20 761 435, 30 грн (т. 1, а.с. 27), № 0539-03041 13/03/2023 від 13.03.2023 на плановий обсяг 253 386, 000 МВт*год на суму 20 761 435, 30 грн (т. 1, а.с. 29), № 0539-03041 21/03/2023 від 21.03.2023 на плановий обсяг 217 188, 000 МВт*год на суму 17 795 515, 97 грн (т. 1, а.с. 31);

- за квітень 2023 року: акт надання послуги від 30.04.2023 на суму 65 429 686, 74 грн (т. 1, а.с. 57) та рахунки-фактури № 0539-03041 03/04/2023 від 03.04.2023 на плановий обсяг 203 473, 200 МВт*год на суму 19 745 853, 22 грн (т. 1, а.с. 33), № 0539-03041 12/04/2023 від 12.04.2023 на плановий обсяг 203 473, 200 МВт*год на суму 19 745 853, 22 грн (т. 1, а.с. 35), № 0539-03041 21/04/2023 від 21.04.2023 на плановий обсяг 174 405, 600 МВт*год на суму 16 925 017, 04 грн (т. 1, а.с. 37);

- за травень 2023 року: акт надання послуги від 31.05.2023 на суму 61 551 801, 02 грн (т. 1, а.с. 62) та рахунки-фактури № 0539-03041 02/05/2023 від 02.05.2023 на плановий обсяг 204 779, 400 МВт*год на суму 19 872 612, 10 грн (т. 1, а.с. 39), № 0539-03041 12/05/2023 від 12.05.2023 на плановий обсяг 204 779, 400 МВт*год на суму 19 872 612, 10 грн (т. 1, а.с. 41), № 0539-03041 22/05/2023 від 22.05.2023 на плановий обсяг 175 525, 200 МВт*год на суму 17 033 667, 50 грн (т. 1, а.с. 43), № 0539-03041 06/06/2023 від 06.06.2023 на плановий обсяг 634 266, 941 МВт*год на суму 186 550 405, 42 грн (т. 1, а.с. 65);

- за червень 2023 року: акт надання послуги від 30.06.2023 на суму 58 106 569, 49 грн (т. 1, а.с. 234), рахунки-фактури № 0539-03041 02/06/2023 від 02.06.2023 на плановий обсяг 213 245, 200 МВт*год на суму 20 694 167, 18 грн (т. 1, а.с. 45), № 0539-03041 12/06/2023 від 12.06.2023 на плановий обсяг 213 245, 200 МВт*год на суму 20 694 167, 18 грн (т. 1, а.с. 47), № 0539-03041 21/06/2023 від 21.06.2023 на плановий обсяг 182 781, 600 МВт*год на суму 17 737 857, 59 грн (т. 1, а.с. 49);

- за липень 2023 року: акт надання послуги від 31.07.2023 на суму 72 491 128, 55 грн (т. 1, а.с. 268), рахунки-фактури № 0539-03041 07/08/2023 від 07.08.2023 на плановий обсяг 632 293, 006 МВт*год на суму 203 367 939, 87 грн (т. 1, а.с. 271);

- за серпень 2023 року: акт надання послуги від 31.08.2023 на суму 78 861 946, 63 грн (т. 1, а.с. 273), рахунок-фактура № 0539-03041 07/09/2023 від 07.09.2023 на плановий обсяг 687 861, 512 МВт*год на суму 231 032 465, 63 грн (т. 1, а.с. 276);

- за вересень 2023 року: акт надання послуги від 30.09.2023 на суму 68 946 633, 95 грн (т. 1, а.с. 278), рахунок-фактура № 0539-03041 09/10/2023 від 09.10.2023 на плановий обсяг 601 376, 683 МВт*год на суму 183 024 321, 35 грн (т. 1, а.с. 281);

- за жовтень 2023 року: акт надання послуги від 31.10.2023 на суму 78 827 501, 33 грн (т. 2, а.с. 77 на звороті), рахунки-фактури № 0539-03041 02/10/2023 від 02.10.2023 на плановий обсяг 249 587, 800 МВт*год на суму 28 614 742, 09 грн (т. 1, а.с. 263), № 0539-03041 11/10/2023 від 11.10.2023 на плановий обсяг 249 587, 800 МВт*год на суму 28 614 742, 09 грн (т. 1, а.с. 265);

- за листопад 2023 року: акт надання послуги від 30.11.2023 на суму 90 578 636, 44 грн (т. 2, а.с. 79), рахунки-фактури № 0539-03041 01/11/2023 від 01.11.2023 на плановий обсяг 272 419, 000 МВт*год на суму 31 232 293, 51 грн (т. 2, а.с. 72), № 0539-03041 13/11/2023 від 13.11.2023 на плановий обсяг 272 419, 000 МВт*год на суму 31 232 293, 51 грн (т. 2, а.с. 73), № 0539-03041 21/11/2023 від 21.11.2023 на плановий обсяг 233 502, 000 МВт*год на суму 26 770 537, 30 грн (т. 2, а.с. 74);

- за грудень 2023 року: рахунки-фактури № 0539-03041 01/12/2023 від 01.12.2023 на плановий обсяг 301 869, 750 МВт*год на суму 34 608 763, 10 грн (т. 2, а.с. 75), № 0539-03041 12/12/2023 від 12.12.2023 на плановий обсяг 301 869, 750 МВт*год на суму 34 608 763, 10 грн (т. 2, а.с. 76).

При цьому, у період спірних правовідносин були відкориговані минулі періоди, що впливає на розмір заборгованості у спірний період (з березня 2023 по грудень 2023), що підтверджується актами коригування до актів надання послуг, а саме: від 30.03.2023 до акту надання послуги від 31.12.2023 на від`ємну суму коригування -30 545, 96 грн (т. 1, а.с. 67), від 21.04.2024 до акту надання послуги від 31.01.2023 на від`ємну суму коригування -60 862, 14 грн (т. 1, а.с. 70), від 19.05.2023 до акту надання послуги від 28.02.2023 на від`ємну суму коригування -113 909, 72 грн (т. 1, а.с. 74), від 16.06.2023 до акту надання послуги від 31.03.2023 на суму коригування 59 761, 75 грн (т. 1, а.с. 237), від 17.07.2023 до акту надання послуги від 30.04.2023 на від`ємну суму коригування -15 598, 76 грн (т. 1, а.с. 240), від 18.08.2023 до акту надання послуги від 31.05.2023 на від`ємну суму коригування -3 365, 58 грн (т. 1, а.с. 243).

З урахуванням зазначених актів коригувань, загальна сума наданих послуг за спірний період (з березня по грудень 2023 року) складала 706 033 005,37 грн.

Як зазначає позивач, вказані послуги відповідачем повністю оплачені, однак з порушенням визначених договором строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями: № 127eb2cec5 від 31.05.2023 на суму 2 442 405, 91 грн (т. 1, а.с. 81 на звороті), № 4e1a7bf199 від 09.06.2023 на суму 12 884 220, 06 грн (т. 1, а.с. 82), № 3022625 від 30.06.2023 на суму 26 226 790, 58 грн (т. 1, а.с. 133), № 3044934 від 14.07.2023 на суму 20 632 678, 88 грн (т. 1, а.с. 134), № 3155253 від 29.09.2023 на суму 59 761, 75 грн (т. 1, а.с. 205), № 3044933 від 14.07.2023 на суму 16 723 979, 09 грн (т. 1, а.с. 135), № 3062421 від 28.07.2024 на суму 37 356 657, 97 грн (т. 1, а.с. 136), № 3081465 від 11.08.2023 на суму 11 288 187, 54 грн (т. 1, а.с. 188), № 3081466 від 11.08.2023 на суму 14 308 840, 11 грн (т. 1, а.с. 189), № 3092993 від 25.08.2023 на суму 25 597 027, 64 грн (т. 1, а.с. 190), № 3115110 від 08.09.2023 на суму 21 532 023, 55 грн (т. 1, а.с. 206), № 3115111 від 08.09.2023 на суму 14 623 998, 20 грн (т. 1, а.с. 207), № 3155252 від 29.09.2023 на суму 7 326 549, 58 грн (т. 1, а.с. 208), № 3133047 від 22.09.2023 на суму 36 156 021, 75 грн (т. 1, а.с. 209), № 3268960 від 02.01.2024 на суму 1 999, 10 грн (т. 2, а.с. 106 на звороті), № 3155251 від 29.09.2023 на суму 37 256 423, 40 грн (т. 1, а.с. 210), № 3166176 від 13.10.2023 на суму 24 370 722, 69 грн (т. 2, а.с. 12), № 3187320 від 27.10.2023 на суму 10 848 383, 66 грн (т. 2, а.с. 13), № 3279637 від 10.01.2023 на суму 4 601, 05 грн (т. 2, а.с. 107 на звороті), № 3187321 на суму 6 136 027, 72 грн (т. 2, а.с. 14), № 3205218 від 10.11.2023 на суму 46 051 005, 10 грн (т. 2, а.с. 15), № 3216104 від 23.11.2023 на суму 26 671 548, 23 грн (т. 2, а.с. 16), № 3333549 від 16.02.2024 на суму 118 938, 93 грн (т. 2, а.с. 109 на звороті), № 3216103 від 23.11.2023 на суму 19 379 456, 86 грн (т. 2, а.с. 17), № 3228943 від 30.11.2023 на суму 1 000 000, 00 грн (т. 2, а.с. 105), № 3245200 від 15.12.2023 на суму 18 748 785, 90 грн (т. 2, а.с. 105 на звороті), № 3268615 від 29.12.2023 на суму 29 818 391, 19 грн (т. 2, а.с. 111 на звороті), № 3268617 від 29.12.2023 на суму 181 608, 81 грн (т. 2, а.с. 106), № 3268961 від 02.01.2024 на суму 58 645 892, 52 грн (т. 2, а.с. 107), № 3268616 від 29.12.2023 на суму 20 000 000, 00 грн (т. 2, а.с. 111), № 3279638 від 10.01.2024 на суму 89 764 829, 93 грн (т. 2, а.с. 108), № 3308228 від 31.01.2024 на суму 813 806, 72 грн (т. 2, а.с. 109), № 3308229 від 31.01.2024 на суму 3 897 898, 86 грн (т. 2, а.с. 108 на звороті), № 3333550 від 16.02.2024 на суму 42 706 639, 86 грн (т. 2, а.с. 110), № 3348683 від 29.02.2024 на суму 57 649 192, 94 грн (т. 2, а.с. 110 на звороті).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у повному обсязі оплатив послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що надані йому позивачем у період з березня по грудень 2023 року, зокрема, 575 433 425, 29 грн сплачено відповідачем після відкриття провадження в даній справі (після 12.07.2023), а тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 закрито провадження в справі №910/10882/23 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 575 433 425, 29 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Предметом розгляду даного спору є вимоги позивача до відповідача про стягнення 1 620 398, 92 грн 3% річних, 578 677, 04 грн інфляційних втрат, 9 768 146,80 грн штрафу та 23 030 871, 98 грн пені.

Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення більш вірогідних доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 617 554, 48 грн 3 % річних та 578 677, 04 грн інфляційних втрат.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що строк відстрочення виконання даного рішення на шість місяців до 30.01.2025, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері енергетики, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Рішення суду у даній справі оскаржується позивачем лише в частині відстрочення виконання даного рішення на шість місяців до 30.01.2025, відповідно в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 914/416/20.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, підставою для звернення сторони до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у визначений строк.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду на 1 рік, відповідач зазначає, що ним в повному обсязі сплачено суму основного боргу в розмірі 575 433 425, 29 грн за спірний період, у зв`язку з чим, на думку відповідача, у позивача, як у кредитора, відсутні понесені ним збитки внаслідок порушення умов договору.

Вказує, що відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством у Київському регіоні, адже є оператором системи розподілу електроенергії (Постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411) та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період. При цьому, при розгляді даної заяви відповідач просить врахувати складну фінансову ситуацію, в якій опинилось підприємство в тому числі в результаті впливу обставин воєнного часу, сплату значних сум грошових коштів (575 433 425, 29 грн) при розгляді даної справи, невідкладні потреби в ремонті та відновлені пошкоджених електромереж.

Позивач, заперечуючи проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, зокрема, зазначає, що позивач є державним стратегічним підприємством, від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Вказує, що під час винесення рішення про відстрочення суд зобов`язаний враховувати матеріальні інтереси обох сторін, а не тільки боржника, зокрема, негативні наслідки можливі як для боржника - від виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, так і для стягувача - у випадку відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

При прийнятті рішення, судом врахововано повну оплату відповідачем вартості послуг за спірний період позивачу (575 433 425, 29 грн) та його поведінку, що свідчить про добросовісне виконання своїх обов`язків за договором.

У той же час, судом правильно враховано, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Місцевим господарським судом, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення, вірно враховано, що у даному випадку наявні загальновідомі обставини, зокрема, військова агресія проти України, внаслідок якої масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України негативно впливають на економіку держави та ускладнюють діяльність як позивача, так і відповідача, а, отже, негативно впливають на сторони у даному спорі в зв`язку з введеним воєнним станом.

Відтак, кошти, які відповідач наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах значущості стабільної роботи енергосистеми країни, яка перебуває у статусі воюючої.

З урахуванням того, що на відповідача законом покладено зобов`язання забезпечення здійснення ним ліцензованої діяльності з надання послуг з розподілу електричної енергії, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу господарські зобов`язання.

Надання відповідачу відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що строк відстрочення виконання даного рішення на шість місяців до 30.01.2025, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері енергетики, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують та не впливають на прийняття рішення у справі, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги позивача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/10882/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/10882/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».

4. Матеріали справи №910/10882/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 09.12.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

О.М. Сибіга