Постанова

від 09.12.2024 по справі 920/1289/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа№ 920/1289/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024

у справі № 920/1289/24 (суддя - Заєць С.В.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства «Сумбуд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумбуд»

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, передбачено п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, тобто апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі № 920/1289/24 підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумбуд» (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 повернуто позовну заяву та додані до неї документи на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що позовну заяву ОСОБА_1 підписано особою, посадове становище якої не вказано.

Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 04.11.2024 (через Електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (за вхідним номером № 09.1-04.5/8127/24) (була зареєстрована 05.11.2024), в якій просить у разі пропуску скаржником процесуального строку на оскарження - поновити скаржнику пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі №920/1289/24, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали було надіслано до електронного кабінету представника позивача 31.10.2024 після 18:00, тобто після закінчення робочого часу. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі № 920/1289/24 - скасувати. Справу № 920/1289/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі 920/1289/24; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянт категорично не погоджується із ухвалою від 31.10.2024 та вважає, що судом першої інстанції при її постановленні порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що позивачем є фізична особа, яка не є і не може бути посадовою особою по відношенню до самої себе. Окрім того, позовну заяву підписано адвокатом, який також у відносинах з позивачем не є посадовою особою, оскільки правовідносини між адвокатом і клієнтом ґрунтуються на договірних, а не організаційно-розпорядчо-управлінських засадах.

Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином накладений на документ кваліфікований електронний підпис особи, яка підписала позовну заяву та не зазначив про це в оскаржуваній ухвалі, а тому зробив передчасний висновок про повернення позовної заяви.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 роз`яснено сторонам право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) цієї ухвали.

Довідкою про доставку електронного документа від 12.11.2024 підтверджується, що документ в електронному вигляді «ст. 262 ГПК Відкриття апеляційного провадження» від 08.11.2024 у справі № 920/1289/24 (суддя Коротун О.М.) було надіслано відповідачу 1 в його електронний кабінет. В свою чергу, документ доставлено до електронного кабінету: 11.11.24 20:23. Проте під час апеляційного провадження відповідач 1 своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду від 08.11.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом апеляційної інстанції відповідачу 2 (на вказану в апеляційній скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу: 40014, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд 52) 12.11.2024.

Водночас, 25.11.2024 на адресу суду повернулась надіслана відповідачу 2 ухвала суду про відкриття провадження з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 11.09.2024 у справі № 591/6212/23, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення).

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет (див. постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18 (провадження № К/9901/17574/19)).

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Водночас відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.

Відповідно до частини першої статті 8 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України »Про електронні документи та електронний документообіг» та »Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 3 розділу XI Положення № 30, особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 розділу II Положення, електронний документ - оригінал електронного документа з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства.

Електронний цифровий підпис використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документа, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування, забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням електронного цифрового підпису автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документа. З моменту переведення документа у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту, визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу XI Положення).

Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронний документ та електронна копія паперового документу. Суди приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу XI Положення).

Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду, їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Згідно із пунктом 1 Розділу XI Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд».

Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої розділу II Положення № 30).

Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19)).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), та постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18 (провадження № К/9901/11223/19), від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19)).

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана через підсистему «Електронний суд».

До матеріалів позовної заяви додано копію ордеру на надання правничої допомоги серія АА №1500170 від 21 жовтня 2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю громадянина Василик Віталія Валентиновича №334 від 11.05.2004.

Проте, як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, позовна заява підписана особою, посадове становище якої не вказано (назва посади особи, яка підписує документ).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (ухвала Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі №204/2321/22 (провадження N 14-48цс22)).

Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі №204/2321/22 (провадження № 61-4845св22)).

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та »Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини першої статті 8 ГПК України).

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини п`ята, шоста статті 42 ГПК України).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 60 ГПК України).

Рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»: викладено пункт 2, Положення у новій редакції: « 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»; доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Отже, суд першої інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Крім того, з метою підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в Господарському суді Сумської області, адвокат Василик В.В. у додатках матеріалів позовної заяви додав копію ордеру на надання правничої допомоги серія АА №1500170 від 21.10.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №334 від 11.05.2004.

Також, суд першої інстанції помилково послався на п.5.22. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01, оскільки згідно з пунктом 1.1 ДСТУ 4163-2003 цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності, а не на документи, які підписують фізичні особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №160/336/20.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не встановлено, а тому невірно застосував норму процесуального права п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

За таких обставин, встановивши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України та направлення справи на розгляд суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 271 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Отже, наявні підстави, передбачені ч. 1 п. 4 ст. 280 ГПК України.

Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, чим порушив норми процесуального права згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з передачею справи на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Судові витрати

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 252, 269, 270, 275-277, 281, 282, 284, 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі № 920/1289/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 31.10.2024 у справі №920/1289/24 - скасувати.

3. Матеріали справи №920/1289/24 направити на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич