Постанова

від 10.12.2024 по справі 925/807/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 925/807/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 06.12.2023 (повний текст складено 04.03.2024)

у справі №925/807/23 (суддя В.М. Грачов)

за позовом Паланської сільської ради

до Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни

про стягнення 127 470 грн 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Паланська сільська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 127 470 грн 06 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідачка фактично, без оформлення правовстановлюючих документів, користується земельною ділянкою площею 25,2571 га кадастровий номер: 7124381500:01:001:1036, яка знаходиться в межах села Городецьке Уманського району Черкаської області, плату за землю за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 року не здійснювала.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни на користь Паланської сільської ради - 127 470 грн 06 коп. безпідставно утриманих коштів, 2 684 грн судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням Фізична особа-підприємець Шевчук Тамара Анатоліївна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 06.12.2023 у справі №925/807/23 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставнам справи. При цьому скаржник стверджував, що за умови використання відповідачем земельної ділянки без правових підстав, вбачаються можливі ознаки самовільного зайняття земельної ділянки або використання земельної ділянки без оформлення права користування, однак, відповідачем не встановлено факт можливого самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а тому відсутні підстави для відшкодування шкоди. Також апелянт зазначив, що рішення Паланської сільської ради від 28.06.2022 №30-2/VIII, на підставі якого визначено розмір орендної плати, не можна брати в обґрунтування визначення розміру шкоди з підстав, що воно прийняте у 2022 році, а період, в який, за твердженням позивача, використовувалась земельна ділянка з 01.01.2021 року. Крім того, скаржник вказав, що позивачем не надано доказів встановлення площі земельної ділянки та доказів, які б підтверджували факт такого користування.

Також відповідачем долучено до апеляційної скарги додаткові докази, а саме: лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.03.2024 №29-23-0.4-38/90-24 та лист Уманської окружної прокуратури від 20.03.2024 №53-95-23, які долучено колегією суддів до матеріалів справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 апеляційну скаргу у справі №925/807/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Агрикова О.В., Кравчук Г.А.

26.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, до яких долучено адвокатський запит від 15.03.2024 до Паланської сільської ради та відповідь на адвокатський запит Паланської сільської ради від 21.03.2024 №02-10/448, які з огляду на приписи ч. 1 ст. 266 ГПК України, прийняті до розгляду апеляційним судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

16.04.2024 матеріали справи №925/807/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 у справі №925/807/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

01.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/807/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024, справу №925/801/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/807/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024, справу №925/801/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що рішенням Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області від 25.09.2015 року № 51-7/VІ "Про розгляд звернень громадян з питань землекористування", за заявою ФОП Шевчук Т.А. від 12.08.2015 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду Городецької сільської ради орієнтовною площею 23,2000 га, вирішено зокрема наступне:

надати ФОП Сабадаш В.В. дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель комунальної власності Городецької сільської ради орієнтовною площею 23,2000 га із земель водного фонду, що в адміністративних межах Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області в межах села Городецьке (п. 1);

доручити ФОП Сабадаш В.В. виконати землевпорядні роботи в обсягах, необхідних для складання проекту землеустрою (п.2);

укласти трьохсторонній договір на виконання землевпорядних робіт та розроблення проекту землеустрою, яким визначити замовником - сільську раду с. Городецьке, виконавцем - ФОП Сабадаш В.В., платником - ФОП Шевчук Т.А. (п.3).

На замовлення Городецької сільської ради і за її завданням, на підставі рішення Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області від 25.09.2015 року № 51-7/VІ і договору № 157 від 28.09.2015 року, сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Сабадаш В.В. виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 25,2571 га для експлуатації та догляду за водними об`єктами (код КВЦПЗ -10.01) Городецькій сільській раді із земель водного фонду комунальної власності в межах села Городецьке в адміністративних межах Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області. Із цього проекту землеустрою вбачається, що за результатами виконаних робіт інженером-землевпорядником була сформована земельна ділянка загальною площею 25,2571 га кадастровий номер: 7124381500:01:001:1036, що знаходиться у межах с. Городецьке Уманського району Черкаської області, перебуває у комунальній власності Городецької сільської ради, цільове використання землі та його код згідно УКЦВЗ - для експлуатації та догляду за водними об`єктами (10.01.); класифікація угідь визначених за формою № 6-зем: (12) пасовища, (60) під гідротехнічними спорудами, (64) болота верхові, (68) кам`янисті місця, (74) під штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами), (76) ставки. Інформація про сформовану земельну ділянку внесена до Державного земельного кадастру, проект землеустрою розроблявся для передачі земельної ділянки в оренду.

На виконання Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" Паланською сільською радою Уманського району Черкаської області 24.11.2017 року прийнято рішення № 1-13/VIIІ "Про реорганізацію Городецької сільської ради шляхом приєднання до Паланської сільської ради". Цим рішенням реорганізовано Городецьку сільську раду (код ЄДРПОУ 26261229) шляхом приєднання до Паланської сільської ради" (код ЄДРПОУ 26261301), Паланську сільську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Городецької сільської ради.

Із витягу № НВ-7100684292022 від 04.11.2022 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 вбачається, що її державна реєстрація проведена 05.11.2015 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, виконаного ФОП Сабадашем В.В., площа складає 25,2571 га, за категорією віднесена до земель водного фонду, за цільовим призначенням - для експлуатації та догляду за водними об`єктами, є комунальною власністю Паланської сільської ради.

27.12.2019 року між відповідачем - ФОП Шевчук Т.А., як орендарем, та Регіональним відділенням Фону державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях, як орендодавцем, укладено договір № 2076 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - гідротехнічні споруди, а саме: гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 57, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ046; гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 58, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ047; гідротехнічну споруду виросного ставка інв. № 59, реєстровий номер 37853178.1.ИДРСУУ048, розташоване за адресою: с. Городецьке, Уманського району, Черкаська область, що перебуває на балансі Державного підприємства "Акваресурси" (код ЄДРПОУ 37853178). В договорі сторони погодили, що майно передається в оренду з метою використання в рибогосподарській діяльності, орендна плата сплачується за державне майно, яке є об`єктом оренди (гідроспоруди), і перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%, договір діє з 27.12.2019 до 25.12.2022 року включно (далі - договір від 27.12.2019 № 2076 оренди майна).

На виконання умов договору від 27.12.2019 № 2076 по акту прийому-передачі від 27.12.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у користування 3 гідротехнічних споруди.

Рішенням Паланської сільської ради від 16.11.2022 року № 34-18/VIIІ вирішено: передати ФОП Шевчук Тамарі Анатолівні в користування (на умовах оренди) земельну ділянку площею 25,2571 га (кадастровий номер 7124381500:01:001:1036) для експлуатації та догляду за водними об`єктами терміном на 10 років, яка знаходиться за адресою: село Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області; встановити річну орендну плату за земельну ділянку площею 25.2571 га в розмірі 5% відсотків від нормативно-грошової оцінки; зобов`язати ФОП Шевчук Т.А. укласти договір оренди земельної ділянки та здійснити заходи реєстрації права оренди.

01.01.2023 року позивач - Паланська сілька рада, як орендодавець, та відповідач - ФОП Шевчук Т.А., як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Паланської сільської ради від 16.11.2022 року № 34-18/VIIІ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду комунальної власності Паланської сільської ради, яка розташована в с. Городецьке Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, площею 25,2571 га кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 (далі - договір від 01.01.2023, а.с. 22-23). Сторонами договору погоджено усі істотні умови договору, договір ними виконується.

На виконання договору від 01.01.2023 по акту передачі та прийому від того ж дня орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, яка є об`єктом оренди по цьому договору.

Із витягу № 320678827 від 20.01.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що 11.01.2023 року державним реєстратором виконавчого комітету Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 за Шевчук Т.А. на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2023 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2682918671060, номер запису про речове право оренди № 49022566, орендодавцем є Паланська сільська рада.

Із поземельної книги Управління Держземагенства в Уманськрому районі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 (а.с. 100-126) вбачається, що вказана поземельна книга відкрита 05.11.2015 року, містить 4 розділи, в яких відображено зокрема наступне:

Розділ 1 - загальні відомості: внесено запис від 15.11.2015 року № 001 - земельна ділянка розташована у с. Городецьке Уманського району, Черкаської області, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для експлуатації та догляду за водними об`єктами, код цільового призначення - 10.01.; площа - 25,2571 га; форма власності - комунальна; власник - Городецька сільська рада. 04.11.2022 року в Розділ 1 внесено запис № 003 про зміну власника землі на Паланську сільську раду;

Розділ 2 - кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь;

Розділ 3 - право власності, постійного користування: внесено запис від 21.01.2023 року № 004 - власник земельної ділянки - Паланська сільська рада; форма власності - комунальна; 11.01.2023 року виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 49022510;

Розділ 4 - оренда, суборенда: 21.01.2023 року внесено запис № 005 про виникнення права оренди земельної ділянки площею 25,2571 га у Шевчук Т.А.

Рішенням Паланської сільської ради від 24.06.2020 року № 45-2/VIІ "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Паланської сільської об`єднаної територіальної громади" затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки, перелік яких вказано в додатку № 1 до рішення в тому числі для земельних ділянок з кодом 10.01. - для експлуатації та догляду за водними об`єктами - 5% від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Паланської сільської ради від 28.06.2022 року № 30-2/VIІІ "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Паланської сільської об`єднаної територіальної громади" затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки, перелік яких вказано в додатку № 1 до рішення в тому числі для земельних ділянок з кодом 10.01. - для експлуатації та догляду за водними об`єктами - 5% від нормативної грошової оцінки землі.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2020-2021 роках становив 849 800 грн 39 коп. (з розрахунку вартості 1 га ріллі по Черкаській області, що складає 33 646,00 грн).

За розрахунком позивача, проведеним з урахуванням ставок орендної плати за земельні ділянки, встановлених рішеннями Паланської сільської ради від 24.06.2020 року № 45-2/VIІ, від 28.06.2022 року № 30-2/VIІІ і грошової оцінки земель по Черкаській області за відповідний період, заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 7124381500:01:001:1036) загальною площею 25,2571 га у с. Городецьке Уманського району, Черкаської області, за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року становить 127 470 грн 06 коп., з якої:

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року - 42 490 грн 02 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - 42 490 грн 02 коп.;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 року - 42 490 грн 02 коп.

10.05.2023 року позивач звертався до відповідача з листом № 02-10/446 про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в якому просив сплатити 127 470 грн 06 коп. за користування у період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року земельною ділянкою кадастровий номер 7124381500:01:001:1036 загальною площею 25,2571 га у с. Городецьке Уманського району Черкаської області. Відповідач лист позивача залишив без відповіді та виконання.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача, як розпорядника землі комунальної власності водного фонду, до відповідача про стягнення 127 470 грн 06 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року.

Розглядаючи спір, місцевий суд позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, абз. 3, 4 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 3, 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст.ст. 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що доказів проведення оплати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7124381500:01:001:1036 за спірний період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року, що передував даті укладення договору оренди цієї земельної ділянки, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. Натомість договір № 2076 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, плату за землю, на якій розташоване це нерухоме майно, не передбачає.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17).

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Наведене више спростовує доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, про те, що відповідачем не встановлено факт можливого самовільного зайняття спірної земельної ділянки, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування шкоди.

При цьому колегія суддів зазначає, що збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Однак, на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тому, застосування до правовідносин сторін чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власнику земельної ділянки є безпідставним, оскільки підставою позову у даній справі є обставини безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати, а саме використання земельної ділянки без укладання договору оренди, а не обставини заподіяння шкоди позивачу.

За наведених обставин, враховуючи що факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати в сумі 127 470,06 грн за користування земельною ділянкою площею 25,2571 га, кадастровий номер 7124381500:01:001:1036, у період з 01.01.2020 по 31.12.2022, належними доказами позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення 127 470,06 грн.

Щодо заперечень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, стосовно розрахунку суми стягнення, зокрема щодо застосування 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що такий розмір визначений відповідним рішенням сільської ради і така обставина відповідачем не спростована.

Решта доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємець Шевчук Тамари Анатоліївни.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 06.12.2023 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевчук Тамари Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2023 у справі №925/807/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Шевчук Тамару Анатоліївну.

Матеріали справи №925/807/23 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 20.10.2024 та у відпустці з 21.10.2024 по 25.10.2024 та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук