Постанова

від 07.11.2024 по справі 5/931

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Справа № 5/931

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурора: Мельничук Л.О.

позивача 1: не з`явився

позивача 2: не з`явився

відповідача: Колупаєв В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931, ухвалене суддею Тимошенко О.М., повний текст рішення складено 01.12.2023 року у справі № 5/931

за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області та Головного управління державної податкової служби у Житомирській області

до Приватного підприємства "Некраші"

про стягнення 754 486,53 грн.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява прокурора в інтересах держави в особі позивачів про стягнення з відповідача до Державного бюджету України безпідставно отриманих коштів у сумі 754 486, 53грн.

Вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач незаконно отримав з державного бюджету капітальні трансферти на відшкодування понесених витрат на придбання спеціальних хмелярських механізмів та обладнання в сумі 750 900 грн. та витрат по догляду за багаторічними хмільниками в сумі 3586,53грн., збільшивши вартість хмелярських механізмів у 4 рази з метою подальшого отримання компенсації з державного бюджету у більшому розмірі. При цьому, зазначає прокурор, усі договори купівлі продажу техніки є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 в задоволенні позову Першому заступнику прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області та Головного управління державної податкової служби у Житомирській області - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №5/931. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 у справі №5/931 про відмову в задоволенні позову скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позову Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в повному обсязі. Стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури здійснені нею судові витрати. Про дату розгляду справи повідомити сторони, Житомирську обласну прокуратуру, а також Рівненську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь прокурора у розгляді справи.

Листом №2/931/8591/23 від 28 грудня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

19.01.2024 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5/931.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931, розгляд апеляційної скарги призначено на "29" лютого 2024 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Філіпової Т.Л. судове засідання у справі №5/931 29 лютого 2024 року не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "28" березня 2024 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "18" квітня 2024 р. о 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2.

Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя-член колегії Василишин А.Р.. перебував у відпустці з 15.04.2024 р. по 19.04.2024 р. включно.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, розпорядженням керівника апарату суду №01-05/133 від 16.04.2024 р. призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №5/931.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №5/931 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 р. прийнято апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 р. зупинено провадження у справі №5/931 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови.

Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №918/1043/21 та ухвалено постанову від 18.09.2024, повний текст якої оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.09.2024 р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 поновлено провадження у справі №5/931 за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931. Розгляд апеляційної скарги призначено на "07" листопада 2024 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору, вважає що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відтак просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті спору вважає, що рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачі в судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлення належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції за результатами з`ясування обставин зробив висновок, що прокурором не доведено твердження щодо нікчемності договорів. Також суд зазначив, що прокурор, обґрунтовуючи позов, посилається на факт підробки протоколу співвласників майна реорганізовано КСП "Мирне", не надаючи разом з цим на підтвердження цієї обставини жодного доказу. Крім того, господарський суд вважав, що зміст позовних вимог ґрунтується на припущеннях, які мали бути підтверджені у кримінальному провадженні, проте вирок суду у кримінальній справі відсутній. З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що вимоги прокурора є недоведеними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури у апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції неправильно визначено зміст спірних правовідносин, у зв`язку із чим неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також не застосовано норми, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зокрема, прокурором долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази, якими підтверджується нікчемність укладених правочинів та факт неправомірного отримання ПП «Некраші» бюджетних коштів. Зокрема, прокурором при зверненні до суду з позовом подано в якості доказів постанови про порушення кримінальних справ, протокол допиту обвинуваченої ОСОБА_1 , протоколи допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договори купівлі - продажу обладнання, укладені з ОСОБА_2 та накладні про передачу та отримання техніки, листи про повернення хмелесушки, договір оренди землі від 24.10.2007, звернення до комісії з питань отримання фінансової підтримки за серпень, листопад 2007 року та квітень 2008 року.

Проте, судом першої інстанції в порушення вимог статей 73-76 ГПК України належної правової оцінки указаним доказам не надано.

Окрім того, безпідставним є висновок суду першої інстанції, що акт ревізії Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області від 16.09.2008 сам по собі не може бути доказом, який підтверджує чи спростовує певні обставини, оскільки акт ревізії є висновки особи, яка його складала і ґрунтується на оцінці цією особою документів (доказів), на основі яких цей акт складено.

На переконання прокурора, у даній справі наданий акт ревізії від 16.09.2008 Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області є достатнім та допустимим доказом на обґрунтування позовних вимог, а тому неприйняття його судом першої інстанції, як доказу у справі є необґрунтованим. Необґрунтованим є висновок суду першої інстанції з приводу того, що не встановлено вини осіб, які укладали правочини на підставі яких отримано відповідачем кошти. Окрім того, постанова суду про звільнення посадових осіб відповідача від кримінальної відповідальності не підтверджує та не спростовує жодних обставин не дивлячись на те, що таке звільнення відбулося не з реабілітуючих підстав.

Підстава закриття кримінального провадження не є реабілітуючою, відповідно, не може ставитися під сумнів встановлені у кримінальній справі №08/085023 обставини незаконного отримання ПП «Некраші» бюджетних коштів у сумі 750900 грн - у вигляді відшкодування понесених витрат на придбання спеціальних хмелярських механізмів та обладнання, а також 3586,53 грн - у вигляді відшкодування витрат по догляду за багаторічними хмільниками. Згідно указаної постанови суду, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_1 судом закрито кримінальну справу та звільнено їх від кримінальної відповідальності.

При цьому, судом з`ясовано позицію обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо визнання вини у пред`явленому обвинуваченні, впевнившись у їх добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Оскільки, у разі не визнання вини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні, згідно положень кримінально - процесуального закону, суд повинен був винести виправдувальний вирок щодо даних осіб.

Отже, висновок суду з приводу не встановлення вини осіб, які укладали правочини та не підтвердження обставин справи згідно постанови суду від 17.04.2023 є безпідставним.

Також, прокурор вказує на те, що виходячи з обставин справи, фактично, між державою в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області та ПП «Некраші» виникли відносини, які регулюються ст.1212 ЦК України внаслідок одержання підприємством державних коштів без достатньої правової підстави.

На підставі указаної норми закону обґрунтовано позовні вимоги прокурора у даній справі, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги.

Викладені обставини в їх сукупності дозволяють дійти до висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення - про задоволення позову прокурора.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Приватне підприємство "Некраші" створено на праві власності трьох засновків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ..

Статут Приватного підприємства "Некраші" затверджено рішенням засновників 23.04.2007р.

Статутний фонд Приватного підприємства "Некраші" створено в розмірі 300 грн., який сформовано з внесків: ОСОБА_6 в сумі 153 грн (51%); ОСОБА_5 73,50 грн (24,5%); ОСОБА_7 73,50 грн. (24,5%)

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Некраші" та співвласниками майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Мирне", в особі уповноваженого Окрімчука Івана Трохимовича укладено договір оренди від 07.05.2007р., про оренду основних засобів у вигляді цілісного майнового комплексу вартістю 728 649,00 грн., в числі шпалера хмільників 12,4га., вартістю 60 080,00 грн..

В подальшому, Приватне підприємство "Некраші" звернулося до голови комісії з питань отримання фінансової підтримки з листом від 02.08.2007 р. в якому просив виділити фінансову підтримку для догляду за насадженнями хмелю в розмірі 58 811,96 грн. (а.с. 61)

24.10.2007 р. між Черняхівською райдержадміністрацією та відповідачем укладено договір оренди землі, за яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку площею 12,4га, на якій знаходяться шпалери хмільників. (а.с.54)

На підставі укладеного Договору оренди землі від 24.10.2007 року між ПП «Некраші» та Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області, приватним підприємством прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12,4 га. строком на 10 років. Земельну ділянку сільськогосподарського призначення прийнято за нормативно - грошовою оцінкою загальною вартістю 273 678,00 грн., яка знаходиться на території Троковицької сільської ради за межами с.Некраші Черняхівського району Житомирської області.

22.11.2007 р. між співвласниками реорганізованого КСП "Мирне" та Фізичною особою-підприємцем Сульським А.П. укладено договір купівлі продажу, за яким підприємець купив Хмелесушку ПХБ-750К за ціною 122 702,00 грн. (а.с.47)

22.11.2007 р. між фізичною особою-підприємцем Гулей А.В. та відповідачем укладено договір купівлі продажу, за яким відповідач купив у підприємця Хмелекомбайн ЛЧХ-2 за ціною 256 455,00 грн. (а.с.43)

Відповідно до накладної №172 від 19.12.2008 р. відповідач повернув підприємцю Хмелекомбайн ЛЧХ-2 вартістю 256 455,00 грн. (а.с.45)

26.11.2007 р. між фізичною особою-підприємцем Сульським А.П. та відповідачем укладено договір купівлі продажу, за яким відповідач купив Хмелесушку ПХБ-750К за ціною 460400,00 грн. (а.с.48).

Відповідно до накладної №РН-0000012 від 26.11.2007 відповідач отримав у ФОП Сульського А.П. Хмелесушку ПХБ-750К за ціною 460400,00 грн. (а.с.50).

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2007 р. відповідач звернувся з листом до голови комісії з питань отримання фінансової підтримки з листом, в якому просив виділити фінансову підтримку для придбання механізмів та обладнання в розмірі 716 855,00. (а.с.63)

У 2007 р. відповідач звернувся з листом до Районної регіональної комісії по розгляду заяв та документів одержувачів фінансової підтримки розвитку виноградарства садівництва і хмелярства, в якому просив клопотати перед Міністерством аграрного промислового розвитку про надання фінансової підтримки в розмірі 58800,00 грн. (а.с.62).

У 2007 р. відповідач звернувся з листом до Районної регіональної комісії по розгляду заяв та документів одержувачів фінансової підтримки розвитку виноградарства садівництва і хмелярства, в якому просив клопотати перед Міністерством аграрного промислового розвитку про надання фінансової підтримки на розвиток хмелярства в розмірі 716900,00 грн. (а.с.64)

За заявою відповідача від 13.11.2007 (а.с.65), на підставі договору від 13.11.2007, який укладений між відповідачем та Житомирською товарною аграрно-промисловою біржою (а.с.66), останньою складено звіт про оцінку майна, за яким станом на 14.11.2007 вартість Хмелекомбайна ЛЧХ-2 становить 256455,00 грн., а вартість Хмелесушки ПХБ-750К становить 460400,00 грн., разом 716855,00 грн. (а.с. 68)

18.12.2007 року відповідач звернувся до ФОП Сульського А.П. з листом, в якому повідомив, що не має можливості провести розрахунок за Хмелесушку ПХБ-750К, тому просить прийняти її назад. (а.с.53)

Відповідно до накладної №173 від 21.12.2007 відповідач повернув ФОП Сульському А.П. Хмелесушку ПХБ-750К ціною 460400,00 грн. (а.с.51)

11.03.2008 р. між Фізичною особою-підприємцем Сульським А.П. та відповідачем укладено договір купівлі продажу, за яким відповідач купив Хмелесушку ПХБ-750К за ціною 460400,00 грн. (а.с.49)

Відповідно до видаткової накладної №4 від 12.03.2008 відповідач отримав у ФОП Сульського А.П. Хмелесушку ПХБ-750К за ціною 460400,00 грн. (а.с.52)

01.04.2008 р. між Фізичною особою-підприємцем Гулей А.В. та відповідачем укладено договір купівлі продажу, за яким відповідач придбав у підприємця Хмелекомбайн ЛЧХ-2 за ціною 256455,00 грн. (а.с.44)

Відповідно до накладної №01-1 від 01.04.2008 р. відповідач отримав у підприємця Хмелекомбайн ЛЧХ-2 вартістю 256455,00 грн. (а.с.46)

02.04.2008 відповідач звернувся до голови комісії з питань отримання фінансової підтримки з листом, в якому просив виділити фінансову підтримку для догляду за насадженнями хмелю в розмірі 716 855,00 грн. (а.с.59)

У 2008 р (точна дата судом не встановлена у зв`язку з поганою якістю копії поданого документу) відповідач звернувся з листом до Районної регіональної комісії по розгляду заяв та документів одержувачів фінансової підтримки розвитку виноградарства садівництва і хмелярства, в якому просив клопотати перед Міністерством аграрного промислового розвитку про надання фінансової підтримки в розмірі 716900,00 грн. (а.с.60)

Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області 16.09.2008 складено Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Некраші" за період 02.01.2007 по 01.08.2008.

Згідно акту ревізії від 16.09.2008 ( аркуш 10) установлено, що вказана ПП «Некраші» в реєстрах сума, яка подана до районної комісії на відшкодування, перевищує фактичні видатки по догляду за хмільниками, які понесені підприємством в жовтні 2007 року на суму 2546,84 грн. Також зайво включено витрати проведені в березні 2007 року в сумі 10555,33 грн в той час, підприємство фактично створено 25.04.2007 року. Але, враховуючи, що сума компенсації по догляду за багаторічними хмільниками подана до відшкодування склала 81515,64 грн, а фактично відшкодовано бюджетом 72000 грн, то загалом зайво відшкодовано бюджетом ПІТ «Некраші» 3586,53 грн. Також, згідно даного акту ревізії установлено, що протоколом від 10.04.2008 №2 засідання комісії вирішено направити до Мінагрополітики матеріали понесених витрат ПП «Некраші» по придбанню хмелеобладнання (хмелесушки та хмелекомбайну) на суму 750900 грн, а відповідно до платіжного доручення від 08.05.2008 №3 надійшли з державного бюджету на розрахунковий рахунок підприємства «Некраші» кошти в сумі 750 900 грн.

Наказом Міністерства аграрної політики України №261 від 21.04.2008 затверджено розподіл коштів Державного бюджету за КПКВК "Державна підтримка розвитку хмелярства" в тому числі для ПП "Некраші" в розмірі 750 900 грн.(том 2 а.с.27)

В позовній заяві прокурор вказує на те, що під час проведеної прокуратурою області перевірки фінансово-господарської діяльності у Приватного підприємства «Некраші» встановлено, що підприємство незаконно отримало з Державного бюджету капітальні трансфери на відшкодування понесених витрат на придбання спеціальних хмелярських механізмів та обладнання в сумі 750 900 грн та витрат по догляду за багаторічними хмільниками в сумі 3586,53 грн.

В подальшому, Прокуратурою Житомирської області 24.06.2008 порушено кримінальну справу №08/085023 за вказаними фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ПП «Некраші», за ст.364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України. За результатами розслідування указану кримінальну справу 02.04.2009 направлено з обвинувальним висновком до суду за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358, ч.З ст. 358, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.З ст.358, ч.2 ст.366, 4.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.04.2023 у справі №279/1020/13-к, за результатами розгляду вказаної кримінальної справи звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ст.364-1, ч.2 ст.358, ч.4 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, а кримінальну справу закрито, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, а кримінальну справу закрито.

Прокурор, обґрунтовуючи позов, зазначає, що договори, які укладались відповідачем з підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є нікчемними в силу ст. 228 ЦК України, оскільки порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння державним майном. Також прокурор обґрунтовуючи позов вказує на факт підробки протоколу співвласників майна реорганізовано КСП "Мирне". Разом з цим на підтвердження цієї обставини жодного доказу не надано.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 в задоволенні позову Першому заступнику прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області та Головного управління державної податкової служби у Житомирській області - відмовлено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.10 Бюджетного кодексу України (надалі в тексті БК України) видатки та кредитування бюджету класифікуються за, зокрема, бюджетними програмами.

У п.1 ч.1 ст.2 БК України зазначено, що бюджетна програма це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій; головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно із ст.20 БК України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені КМУ. За рішенням КМУ порядки використання коштів державного бюджету затверджуються КМУ або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою звернення до суду з позовом є порушення приписів п.5 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого Постановою КМУ №587 від 15.07.2005, яким визначено, що в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного одержання та/або нецільового використання коштів, припиняється надання суб`єкту господарювання будь-яких бюджетних коштів протягом поточного та трьох наступних бюджетних періодів.

Матеріалами справи стверджено, що правовою підставою позову прокурор визначив норми ст.1212 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), оскільки вважає, що відповідачем безпідставно набуто кошти у вигляді фінансової підтримки в сумі 754 486,53 грн в 2007-2008 роках в рамках бюджетної програми 2801510 «Державна підтримка розвитку хмелярства» на підставі відповідних рішень Мінагрополітики та Порядку №587.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства затверджений постановою КМУ від 15.07.2005 №587 (надалі в тексті Порядок №587). Вказаним Порядком визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (далі бюджетні кошти).

Відповідно до п.4 Порядку №587, бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), крім суб`єктів господарювання, яких визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, які більше ніж півроку мають заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, спорудження шпалери і краплинного зрошення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у будь-яких суб`єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал у виноградарстві та садівництві, підвісних матеріалів і засобів захисту рослин для хмелярства, відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт.

Бюджетні кошти, передбачені на розвиток хмелярства, спрямовуються для компенсації суб`єктам господарювання витрат з придбання, проведення ремонту, реконструкції спеціальних хмелярських знарядь, механізмів та обладнання відповідно до визначених Мінагрополітики переліків, витрат з догляду за продуктивними насадженнями, з урахуванням їх наявних площ, середньої врожайності та обсягу виробленої і реалізованої продукції хмелярства за поточний та два попередні роки з якісними показниками, визначеними відповідно до ДСТУ 4097.2-2002 "Хміль гіркий. Частина 2. Хміль-сирець гіркий спресований. Технічні умови.", ДСТУ 4098.2-2002 "Хміль ароматичний. Частина 2. Хміль-сирець ароматичний спресований. Технічні умови." та ДСТУ 4099-2002 "Хміль. Правила відбирання проб та методи випробування.".

Під витратами, які підлягають компенсації, слід розуміти вартість робіт та послуг, зазначених у цьому пункті, та вартість придбаних матеріальних цінностей за умови їх використання для виконання таких робіт.

Для розгляду заяв про компенсацію та документів, поданих суб`єктами господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів Мінагрополітики утворює комісію в установленому ним порядку. Комісії із зазначених питань утворюють також Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Севастопольська міська держадміністрації, до їх складу обов`язково входять представники відповідно Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних, управлінь агропромислового розвитку районних та управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, відповідних фінансових органів, органів державної контрольно-ревізійної служби і представників відповідних громадських організацій з правом дорадчого голосу.

Районні комісії та комісія, утворена Севастопольською міською держадміністрацією, проводять виїзні перевірки для підтвердження фактичних обсягів робіт, виконаних відповідними суб`єктами господарювання.

Комісія, утворена Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, та обласні комісії проводять перевірки суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у містах республіканського та обласного значення, а у разі потреби - суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у районах.

Для отримання компенсації суб`єкти господарювання подають районним комісіям та комісії:

один раз на рік - акти інвентаризації виноградників, садів, ягідників та хмільників, технологічні карти та кошториси на виконання робіт; документи, які дають право на користування земельною ділянкою; проектно-кошторисну документацію на створення виноградників та плодово-ягідних насаджень, затверджену Мінагрополітики; бізнес-план діяльності, яка провадиться у хмелярстві; річний звіт про результати фінансово-господарської діяльності за попередній рік;

щомісяця - заяву про компенсацію; акт про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат; реєстри витрат з виконання робіт разом із завіреними копіями первинних бухгалтерських документів.

Крім того, суб`єкти господарювання подають письмове зобов`язання повернути до бюджету у місячний строк бюджетні кошти у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання (у разі неповернення

коштів у зазначений строк нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний день прострочення). При цьому в разі встановлення зазначеного факту припиняється надання суб`єкту господарювання

будь-яких бюджетних коштів протягом поточного та трьох наступних бюджетних періодів.

Суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у містах республіканського та обласного значення, подають зазначені документи комісії, утвореній Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, та обласним комісіям.

Документи приймаються до 1 грудня, а у разі закладення молодих насаджень у грудні - до 15 грудня поточного року.

Пунктом 6 Постанови №587 передбачено, що на підставі поданих відповідно до пункту 5 цього Порядку документів та результатів виїзних перевірок комісії, утворені Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, Севастопольською міською держадміністрацією, обласні та районні комісії визначають попередні обсяги компенсації для кожного суб`єкта господарювання з урахуванням фактичних витрат та нормативів витрат на 1 гектар, під час розрахунку яких застосовується коефіцієнт повноти виконання робіт, що визначається як відношення фактично здійснених витрат з виконання таких робіт до затвердженого нормативу витрат.

Районні комісії, утворені для вирішення питання надання бюджетних коштів на розвиток виноградарства і садівництва, щомісяця до 10 числа наступного періоду подають підтвердні документи комісії, утвореній Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, та обласним комісіям.

Комісії, утворені Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, Севастопольською міською держадміністрацією, обласні та районні комісії подають Мінагрополітики щомісяця до 15 числа наступного періоду зведену відомість фактичних витрат та попередніх обсягів компенсації з підтвердними документами.

Відповідно до п.9 Постанови №587 суб`єкти господарювання у двотижневий строк після надходження бюджетних коштів подають управлінням агропромислового розвитку районних або управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій звіт про їх використання.

Управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій у п`ятиденний строк узагальнюють зазначені у звітах відомості та подають їх Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим та головним управлінням агропромислового розвитку обласних держадміністрацій.

Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних та управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій подають у п`ятиденний строк Мінагрополітики узагальнену інформацію для підготовки щоквартального звіту про стан виконання результативних показників, передбачених паспортами бюджетних програм, та подання його Мінфіну до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Аналіз положень Порядку від 15.07.2005 № 587, на підставі якого були виділені спірні кошти, свідчить, що компенсацією є покриття витрат, яких зазнав суб`єкт господарювання, пов`язаних із придбанням садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю. Відтак, правовою підставою для отримання компенсації за напрямом придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, яка прямо визначена законом, є здійснені у поточному бюджетному році витрати суб`єкта господарювання.

Тобто, метою даної програми є фінансова підтримка розвитку галузей садівництва, виноградарства та хмелярства з метою стимулювання збільшення площ насаджень, обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю, нарощування потужностей із їх зберігання та переробки.

Відтак, у даному випадку підставою для отримання відповідачем бюджетних коштів був саме Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №587 та Наказ Міністерства аграрної політики України №261 від 21.04.2008, тому відсутні підстави вважати, що відповідач отримав бюджетні кошти без достатньої правої підстави.

Крім того, враховуючи вище вказаний порядок отримання бюджетних коштів суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на час отримання відповідних коштів відповідачем були виконання всі вище вказані вимоги, які надавали право на користування бюджетними коштами.

Також, прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права зробив безпідставний висновок, стосовно того, що акт ревізії Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області від 16.09.2008 сам по собі не може бути доказом, який підтверджує чи спростовує певні обставини, оскільки акт ревізії є висновком особи, яка його складала і ґрунтується на оцінці цією особою документів (доказів), на основі яких цей акт складено. На переконання прокурора, у даній справі наданий акт ревізії від 16.09.2008 Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області є достатнім та допустимим доказом на обґрунтування позовних вимог, а тому неприйняття його судом першої інстанції, як доказу у справі є необґрунтованим.

Дослідивши зазначений довід прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області 16.09.2008 складено Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності приватного підприємства "Некраші" за період 02.01.2007 по 01.08.2008.

Згідно акту Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області від 16.09.2008 №06-08-09/073 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Некраші» за період з 01.01.2007 по 01.08.2008, дана ревізія проведена контролером ревізором на підставі постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 15.08.2008 та відповідно до направлення на проведення ревізії від 26.08.2008р.

Згідно акту ревізії від 16.09.2008 аркуш 10, установлено, що вказана ПП «Некраші» в реєстрах сума, яка подана до районної комісії на відшкодування, перевищує фактичні видатки по догляду за хмільниками, які понесені підприємством в жовтні 2007 року на суму 2546,84 грн. Також зайво включено витрати проведені в березні 2007 року в сумі 10555,33 грн в той час, підприємство фактично створено 25.04.2007 року. Але, враховуючи те, що сума компенсації по догляду за багаторічними хмільниками подана до відшкодування склала 81515.64 грн, а фактично відшкодовано бюджетом 72000 грн, то загалом зайво відшкодовано бюджетом ПІТ «Некраші» 3586,53 грн. Також, згідно даного акту ревізії установлено, що протоколом від 10.04.2008 №2 засідання комісії прийнято рішення направити до Мінагрополітики матеріали понесених витрат ПП «Некраші» по придбанню хмелеобладнання (хмелесушки та хмелекомбайну) на суму 750900 грн, а відповідно до платіжного доручення від 08.05.2008 №3 надійшли з державного бюджету на розрахунковий рахунок підприємства «Некраші» кошти в сумі 750 900 грн.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.

Згідно ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що результати перевірки контрольно-ревізійного управління України можуть бути підставою для вжиття цим органом фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права відповідача щодо сплати коштів до бюджету, оскільки акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав, викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

При цьому, суд зазначає, що Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, сам лише Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному Акті сум, не звільняє прокурора від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами та не позбавляє відповідача права спростовувати викладені в Акті ревізії висновки шляхом подання відповідних доказів, а отже, відповідний Акт не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження встановлення контролюючим органом факту незаконного одержання підприємством коштів за бюджетною програмою, і відповідно не є доказом виникнення у відповідача грошового зобов`язання щодо повернення спірної суми коштів.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що акт ревізії №06-08-09/073 від 16.09.2008 підтверджує факт неправомірного отримання відповідачем бюджетних коштів та можуть слугувати підставою для кваліфікації спірних правовідносин за статтею 1212 Цивільного кодексу України. При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що акт ревізії фінансово - господарської діяльності не може розглядатися судом як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому кошти.

З огляду на викладене, колегія суддів наголошує на тому, що висновки Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області в Акті від 16.09.2008 №06-08-09/073 апеляційним судом можуть бути оцінені лише в сукупності з іншими доказами для встановлення факту безпідставного одержання Приватним підприємством "Некраші" коштів за бюджетною програмою, що є передумовою для повернення отриманих сум до державного бюджету.

При зверненні до суду з вказаним позовом прокурор просив суд стягнути з Приватного підприємства «Некраші» до Державного бюджету України безпідставно отриманих коштів у сумі 754 486, 53грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, з`ясувавши характер правовідносин, які виникли у зв`язку із отриманням відповідачем бюджетних коштів, дійшов висновку, що спірні грошові кошти в розмірі 754 486,53 були отримані Приватним підприємством «Некраші» з державного бюджету України на підставі передбаченого Порядком №587 наказу Міністерства агарної політики України від 21.04.2008 №261 "Про затвердження Розподілу коштів державного бюджету за КПКВК 2801510 "Державна підтримка розвитку хмелярства", який на час розгляду даного спору є чинним, не визнаний незаконним та не скасований у встановленому законом порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що такі кошти набуті або збережені відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню до бюджету на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Прокурор ґрунтує висновок про безпідставне набуття державних коштів відповідачем, застосовуючи до укладених ним догорів положення ст.203 , частин 1 і 2 ст. 228 ЦК України, стверджуючи, що укладені договори порушують публічний порядок і за законом є нікчемними,

тобто такими, що не породжують правових наслідків.

Визначаючи критерії, за якими договори можуть бути віднесені до таких, що порушують публічний порядок, Верховний Суд, зокрема у постанові від 02.07.2020 у справі 910/4932/19, наголосив, що виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину. Таким чином, для кваліфікації договору як такого, що порушує публічний порядок, слід встановити в першу чергу зміст протиправної дії і її небезпечний вплив для інтересів держави і суспільства.

Прокурор стверджує, що відповідач з метою незаконного отримання коштів з державного бюджету, уклав з фізичними особами-підприємцями договори купівлі-продажу хмелекомбайна ЛЧХ-2 та хмелесушки ПХБ-750К, які спрямовані на порушення публічного порядку. Доказами укладення договорів, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані лише на отримання коштів державного бюджету без реального здійснення господарської діяльності з вирощування хмелю і понесення у зв`язку з цим витрат, які компенсуються коштами державного бюджету, прокурор вважає наявні у матеріалах справи постанови про порушення кримінальних справ, протокол допиту обвинуваченої ОСОБА_1 , протоколи допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , договори купівлі - продажу обладнання, укладені з ОСОБА_2 та накладні про передачу та отримання техніки, листи про повернення хмелесушки, договір оренди землі від 24.10.2007, звернення до комісії з питань отримання фінансової підтримки за серпень, листопад 2007 року та квітень 2008 року.

Однак, суд апеляційної інстанції критично оцінює такі твердження, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Житомирської області 24.06.2008 порушено кримінальну справу №08/085023 за вказаними фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ПП «Некраші», за ст.364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України. За результатами розслідування указану кримінальну справу 02.04.2009 направлено з обвинувальним висновком до суду за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, 4.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України.

21 вересня 2012 року Черняхівським районним судом Житомирської області постановлено вирок у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , який не набрав законної сили у зв`язку з апеляційним оскарженням.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.04.2023 у справі №279/1020/13-к, за результатами розгляду вказаної кримінальної справи звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ст.364-1, ч.2 ст.358, ч.4 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, а кримінальну справу закрито, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, а кримінальну справу закрито.

Апеляційний суд враховує, що лише обвинувальний вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.75 ГПК України).

З огляду на преюдиційність як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а за відсутності вироку суду в кримінальній справі ці фактичні обставини мають бути встановлені на підставі інших доказів.

Як вже зазначалось, ознакою договору, що порушує публічний порядок, є значний негативний вплив наслідків його укладення на державу і суспільство, що може мати вираз у спричиненні матеріальної або нематеріальної шкоди, з урахуванням правовідносин у цій справі- у незаконному присвоєнні коштів державного бюджету. Таких обставин у кримінальному провадженні не було встановлено, оскільки постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.04.2023 у справі №279/1020/13-к, було закрито, відтак обвинувальний вирок щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відсутній. Таким чином, посилання прокурора на докази, що становлять матеріали кримінальної справи , не можуть бути оцінені апеляційним судом як належні для встановлення тих обставин, які входять до предмету доказування.

Враховується також, що Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Апеляційний суд, враховуючи наведене, дійшов висновку, що сукупність наданих прокурором доказів в підтвердження вчинення посадовими особами ПП «Некраші» дій, які призвели б до незаконно отримання з державного бюджету коштів, є недостатньою для висновку про нікчемність договорів купівлі-продажу хмелекомбайна ЛЧХ-2 та хмелесушки ПХБ-750К, які укладені між ПП «Некраші» та з фізичними особами-підприємцями як таких, що порушують публічний порядок.

Апеляційний суд також звертає увагу, що прокурором не надано також достатнього обґрунтування щодо суми стягнення у розмірі 754 486,53 грн, оскільки позовна заява та додані матеріали не містять розрахунку суми стягнення .

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Житомирської обласної прокуратури до Приватного підприємства «Некраші» про стягнення 754 486,53 грн є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правильним по суті висновком Господарського суду Житомирської області про відмову у задоволенні позову Житомирської обласної прокуратури, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції у даній постанові.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023р. у справі №5/931 змінити, викласти її в редакції цієї постанови.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 - залишити без задоволення.

Мотивувальну частину рішення суду першої інстанції змінити, викласти її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 21.11.2023 р. у справі №5/931 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №5/931 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "10" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.