Постанова

від 10.12.2024 по справі 922/3361/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/3361/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Садівничого товариства "Студенок" (вх.№2548 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бураковою А.М., ухвалу підписано 15.10.2024) у справі №922/3361/24

за позовом Садівничого товариства "Студенок", смт.Васищево, Харківський район, Харківська область,

до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків,

про визнання недійсним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Садівниче товариство "Студенок" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати запис про державну реєстрацію змін від 16.02.2006 за № 14711200000001451, вчинений державним реєстром Харківської районної державної адміністрації та зобов`язати відновити дані щодо СТ "Студенок" згідно довідки АА № 118493 з ЄДР, виданої ГУ статистики у Харківській області на вимогу УМВС України у Харківській області. Також, позивач просив судові витрати віднести за рахунок Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 у справі №922/3361/24 повернуто позовну заяву Садівничого товариства "Студенок" до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним та скасування запису з доданими до неї документами.

Ухвала суду обґрунтована тим, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви, а саме не було подано до суду відомостей про ідентифікаційний код відповідача - Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області. В зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, а саме до 11.10.2024.

Садівниче товариство "Студенок" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 про повернення позовної заяви СТ "Студенок", постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання позивача та визначити Харківську районну військову адміністрацією належним відповідачем у справі, направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Скарга обґрунтована тим, що суд не з`ясував обставин, викладених в прохальній частині заяви позивача, які мають значення для справи, а саме для підтвердження належного відповідача Харківської районної військової адміністрації представник позивача прохала суд витребувати їх у Харківської районної військової адміністрації. Зазначає, що суд не врахував надане позивачем повідомлення про ліквідацію відділу реєстраційної служби Харківської районної військової адміністрації і прохання до суду витребувати докази.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства "Студенок" (вх.№2548 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 у справі №922/3361/24 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк до 26.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Встановлено учасникам справи строк до 26.11.2024 для подання заяв, клопотань, тощо.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 залишено без руху позовну заяву Садівничого товариства "Студенок" з тих підстав, що:

- позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, відомостей про ідентифікаційний код відповідача та про адресу електронної пошти відповідача;

-позивачем до позовної заяви не було додано документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн на реквізити Господарського суду Харківської області;

-позивачем не було надано до суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Визначено позивачеві наступний спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн на наступні реквізити Господарського суду Харківської області: "Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача - UA 768999980313121206083020653, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу: 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа);

- відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету;

- відомостей про ідентифікаційний код відповідача;

- відомостей про адресу електронної пошти відповідача;

- документів, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснено позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

10.10.2024 до суду від позивача на виконання ухвали суду надійшла заява (вх.№25595), до якої було додано, зокрема докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач щодо відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету, ідентифікаційного коду, адреси електронної пошти, зазначив, що при зверненні ним до Харківської районної військової адміністрації (ЄДРПОУ 04058775) він дізнався, що відділ державної реєстраційної служби Харківської районної військової адміністрації було ліквідовано розпорядженням від 16.01.2021 і інформація про правонаступника цієї служби відсутня. Просив витребувати підтверджуючі документи у Харківської районної військової адміністрації.

Також просив відповідно до частин 1, 2, 4 ст.48 ГПК України залучити до участі у справі №922/3361/24 співвідповідача - Харківську районну військову адміністрацію, з вини якої у зв`язку з ліквідацією відділу реєстраційної служби, державного реєстратора, як відповідача у справі слід, вважати неналежним відповідачем; задовольнити клопотання позивача щодо заміни неналежного відповідача.

Зазначив, що поштова адреса, на яку позивач надіслав копію позовної заяви повністю співпадає з поштовою адресою Харківської районної військової адміністрації. Надав опис вкладення до цінного листа від 24.09.2024.

Зазначив електронну адресу відповідача: khrda@khrda.gov/ua та свою електронну адресу. Вказав, що має зареєстрований електронний кабінет.

15.10.2024 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Подібного змісту положення закріплено у частині 1 статті 11 ГПК України.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty).

Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Принцип правової визначеності є важливою складовою принципу верховенства права. У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів. Тож правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.

Цей принцип має широке застосування у практиці Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції, дослідивши позовну заяву, встановив, що вона містить наступні недоліки:

- не містить відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, відомостей про ідентифікаційний код відповідача та про адресу електронної пошти відповідача.

- не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн на реквізити Господарського суду Харківської області, оскільки з фіскального чеку Укрпошти від 17.09.2024 вбачається, що сума судового збору у розмірі 3028,00 грн була сплачена позивачем на інші реквізити.

- не надано до суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Наявність даних недоліків визначено судом підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин 1-2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 залишено без руху позовну заяву Садівничого товариства "Студенок" та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 30.09.2024, якою позовну заяву було залишено без руху, отримана представником позивача 03.10.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, яке повернулось до суду. Таким чином останнім днем на усунення недоліків позовної заяви є 10.10.2024.

10.10.2024 до суду від позивача на виконання ухвали суду надійшла заява (вх.№25595), з якої вбачається, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви у повному обсязі, а саме не надано до суду відомостей про ідентифікаційний код відповідача - Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що суд не з`ясував обставин, викладених в прохальній частині заяви позивача, які мають значення для справи, а саме для підтвердження належного відповідача Харківської районної військової адміністрації представник позивача прохала суд витребувати їх у Харківської районної військової адміністрації та залучити останню до участі у справі як співвідповідача в порядку частин 1, 2, 4 ст. 48 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Пунктом 7 ч.2 ст.176 ГПК про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Частиною 1 ст.81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частин 2, 3 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача в порядку ст. 48 ГПК України та витребування судом доказів у справі відповідно до наведених норм господарського судочинства можуть бути розглянуті судом після відкриття провадження у справі у разі розгляду справи за правилами загального позовного провадження - до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання.

В той же час позивач в повному обсязі не усунув недоліки визначені судом в ухвалі від 30.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, і апелянтом не спростовані ці обставини, зважаючи на це у суду першої інстанції були відсутні підстави для відкриття провадження у справі та розгляду відповідних клопотань заявлених позивачем.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що Садівниче товариство "Студенок" не виконало вимоги ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2024 щодо надання відомостей про ідентифікаційний код відповідача - Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області у строк, встановлений судом, що є достатньою підставою для повернення такої позовної заяви на підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не приймаються колегією судів до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, та не доводять неправильність чи незаконність ухвали, прийнятої судом першої інстанції.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 у справі №922/3361/24 без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, п.1 статті 275, статтями 276, 281-282,284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Студенок" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 у справі №922/3361/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.12.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль