Постанова

від 10.12.2024 по справі 908/2131/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 м. Дніпро Справа № 908/2131/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 у справі № 908/2131/24 (суддя Давиденко І.В.), повний текст ухвали складено 13.09.2024

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

про визнання права не сплачувати вартість послуг, -

у справі № 908/2131/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя, про стягнення 285154014,86 грн, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла сформована в системі "Електронний суд" позовна заява ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 285154014,86 грн, з яких: 275840375,18 грн основна сума боргу за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 2492047,85 грн 3 % річних, 7821591,83 грн втрат від інфляції.

12.09.2024 на адресу Господарського суду Запорізької області від АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшов сформований в системі "Електронний суд" зустрічний позов до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про визнання права не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором про надання послуг від 01.01.2024 № 0421-03015-ПД.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 зустрічну позовну заяву (вх. № 2692/08-07/24 від 12.09.2024) повернуто АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення зустрічного позову АТ "ДТЕК Дніпроенерго" оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

На думку скаржника, оскаржувана ухвала постановлена судом передчасно і необґрунтовано, з підстав неповного з`ясування обставин та неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, тому вона має бути скасована, а справа направлена для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- апелянт зазначає, що згідно з нормами ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зустрічний позов подано ним до суду в межах строку для подання відзиву. Висновок суду першої інстанції про те, що зустрічний позов подано після спливу продовженого строку, є помилковим, адже строки звернення до суду повинні бути продовжені на період дії запровадженого в Україні воєнного стану. Позивач не повинен окремо просити суд про поновлення строку;

- скаржник вважає, що ухвала про повернення зустрічного позову є неправомірною і перешкоджає ефективному доступу до суду, що порушує право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та ст. 55 Конституції України.

ПрАТ "НЕК Укренерго" в письмових поясненнях на апеляційну скаргу наголошує, що подання зустрічного позову АТ "ДТЕК Дніпроенерго" з порушенням строків, визначених ГПК, є порушенням процесуальних норм, що спричиняє негативні наслідки для ефективності судового процесу.

Згідно зі ст. 180 ГПК для подання зустрічного позову існують чітко визначені строки, і їх порушення без відповідного клопотання щодо поновлення строків є підставою для повернення зустрічної позовної заяви і саме тому суд першої інстанції правильно застосував норму ч. 6 ст. 180 ГПК і повернув зустрічну позовну заяву АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Встановлені строки для подання позовних та інших процесуальних документів є ключовими для забезпечення належного правосуддя, уникнення затягування судового процесу та забезпечення рівних умов для всіх учасників. Затримки в поданні позову порушують принципи процесуальної економії та своєчасного вирішення спорів, що є основою ефективної судової системи.

Відповідно до ст. 165 ГПК України строки подання відзиву повинні дотримуватися, а їх порушення не може бути виправдане, якщо відповідне клопотання про поновлення строку не було подано.

НЕК "Укренерго" підкреслює, що доступ до правосуддя не є безумовним і має здійснюватися в межах процесуальних норм, встановлених національним законодавством. Строки для подання процесуальних документів є важливим інструментом забезпечення ефективності судового процесу, що дозволяє сторонам своєчасно підготувати свої докази та позиції. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, держави мають право регулювати доступ до суду, встановлюючи розумні строки для процесуальних дій.

З огляду на встановлені строки для подання зустрічного позову та відсутність клопотання про поновлення строку НЕК "Укренерго" вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву. Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК зустрічний позов, поданий з порушенням строку, повинен бути повернутий без розгляду. На його думку, позиція суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

У зв`язку з вищезазначеним НЕК «Укренерго» просить суд апеляційної інстанції залишити без змін ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Дослідивши наявні матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Отже право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник має дотримуватися вимог ГПК щодо її подання.

Частиною 1 ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За нормою ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявникові. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

Частиною 1 ст. 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі ст. 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів ЦАГС враховує, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2024, зокрема, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати суду відзив із його нормативним та документальним обґрунтуванням в порядку ст. 165 ГПК. Вказана ухвала доставлена в електронний кабінет АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 12.08.2024 о 21:30 (а. с. 132 т 1), а відтак строк на її подання сплив 28.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024, зокрема, продовжено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" строк для подачі відзиву до 10.09.2024 (а. с. 159-160 т 1).

10.09.2024 АТ "ДТЕК Дніпроенерго" подано до суду першої інстанції відзив на первісний позов, а із зустрічним позовом заявник звернувся 12.09.2024, тобто з пропуском встановленого ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 строку на його подання - до 10.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом наведеної норми ст. 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.

У даному конкретному випадку АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не порушувало перед судом питання щодо поновлення йому пропущеного строку на подачу зустрічного позову. Поважності причин пропуску цього строку не навів.

Доводи апеляційної скарги АТ "ДТЕК Дніпроенерго", що строки звернення до суду повинні бути продовжені на період дії запровадженого в Україні воєнного стану, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку.

Колегія суддів зауважує, що запровадження воєнного стану не зупиняє перебіг строків для подачі позовів чи скарг. Однак у випадках пропуску строку через об`єктивні обставини, пов`язані з воєнними діями, суд може поновити строк на звернення до суду.

Воєнні дії можуть бути визнані форс-мажорними, якщо вони мають надзвичайний характер і перешкоджають виконанню зобов`язань за договором чи зверненню до суду. Ключовим є доведення конкретних обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню процесуальних дій.

Колегія суддів зазначає, що представником АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не доведено неможливості подання зустрічного позову разом з відзивом на позовну заяву. Обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення заявника та такими, що пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії, у тому числі тих, що пов`язані з запровадженням воєнного стану та його безпосереднім впливом на заявника, останнім не наведено.

Враховуючи викладене, оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, тоді як наявності обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову не встановлено, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Частинами 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не позбавлена права на звернення до суду за захистом свого порушеного права, шляхом подання окремої позовної заяви на загальних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тож її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 180, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 у справі № 908/2131/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 у справі № 908/2131/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:О.Г. Іванов

А.Є. Чередко