Ухвала

від 05.12.2024 по справі б24/71-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури

05.12.2024м. ДніпроСправа № Б24/71-10

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до боржника Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" (52620, Дніпропетровська обл., Васильківський р-н, село Добровілля; ідентифікаційний код 03742831)

про визнання банкрутом

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участі представників сторін:

від кредитора ГУ ПФУ в Дніпропетровській області: Дьоміна К.М.

від кредитора Дніпропетровського обл. центру зайнятості: Платоненко О.О.

від кредитора ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон": Кравченко О.Б.

від кредитора ОСОБА_1 : не з`явився

від кредитора Акціонерного товариства "УкрТрансГаз": Решитова Е.В.

від боржника Сільськогосподарського кооперативу "Маяк": не з`явився

ліквідатор Лозовський В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Провадження у справі про банкротство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" перебуває на стадії ліквідації.

До господарського суду 25.04.2024 від ліквідатора - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича надійшло клопотання №01/01-05-52 від 22.04.2024 (вх. суду №20626/24 від 25.04.2024; а.с. 122-123, том 12) про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації, відповідно до якого ліквідатор зокрема просить суд затвердити звіт арбітражного керуючого Лозовського В.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації Сільськогосподарського кооперативу "Маяк".

Разом із поданим клопотанням до господарського суду від ліквідатора надійшов звіт ліквідатора №01/01-05-51 від 19.04.2024 про виконану роботу та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 (а.с. 56-58, том 13.).

Також, до господарського суду 25.04.2024 від ліквідатора - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича надійшло клопотання №01/01-05-53 від 22.04.2024 (вх. суду №20625/24 від 25.04.2024) про стягнення винагороди (а.с. 118-121,том 12), відповідно до якого ліквідатор просить суд:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 32 422,40 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 3 850,16 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на користь ОСОБА_2 201 778,78 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 183,73 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь ОСОБА_2 3 064,93 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2024 було зокрема призначено розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 у судовому засіданні на 06.06.2024 об 10:40 год., зобов`язавши зокрема кредиторів надати до господарського суду до 01.06.2023 письмові пояснення стосовно клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора.

До господарського суду 09.05.2024 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості надійшли письмові пояснення №12/11-1546 від 06.05.2024 (вх. суду №22949/24 від 09.05.2024) на клопотання арбітражного керуючого стосовно стягнення основної грошової винагороди (а.с. 70-74, том 13), відповідно до якого кредитор просить суд відмовити арбітражному керуючому Лозовському Володимиру Михайловичу в стягнення Дніпропетровського обласного центру зайнятості 3 850,16 гривень основної грошової винагороди за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського корпоративну "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 в повному обсязі.

До господарського суду 29.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №26493/24 від 29.05.2024; а.с. 108-122, том 13), відповідно до яких кредитор заперечує проти затвердження звіту ліквідатора від 19.04.2024р. №01/01-05-47 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сільськогосподарського корпоративну "Маяк" арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича за період з 11.04.2023 до 19.04.2024, згідно якого на розгляд суду виноситься затвердження розміру невиплаченої основної грошової винагороди в розмірі 253 300,00 грн та задоволення клопотання арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича від 22.04.2024 №01/01-05-53 про стягнення основної грошової винагороди за рахунок грошових коштів кредиторів по справі з урахуванням принципу пропорційності визнаних грошових вимог, зокрема, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" суми грошової винагороди ліквідатора в розмірі 201 778,78 грн.

До господарського суду 03.06.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №27221/24 від 03.06.2024; а.с. 123-135, том 13) на клопотання ліквідатора про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора банкрута, відповідно до якого кредитор просить суд відмовити в затвердженні звіту ліквідатора від 19.04.2024 №01/01-05-47 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сільськогосподарського корпоративну "Маяк" арбітражного керуючого Лозовського В.М. за період з 11.04.2023 до 19.04.2024 у розмірі 253 300,00 грн та відмовити у стягненні з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пропорційної суми грошової винагороди у розмірі 32 422,40 гривень відповідно.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2024 було зокрема відкладено розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 у судовому засіданні на 04.07.2024 об 12:20 год. Зобов`язавши зокрема ліквідатора надати до суду до 01.07.2024 письмові пояснення стосовно пояснень Дніпропетровського обласного центру зайнятості №12/11-1546 від 06.05.2024 (вх. суду №22949/24 від 09.05.2024) на клопотання арбітражного керуючого стосовно стягнення основної грошової винагороди; письмові пояснення стосовно заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вх. суду №26493/24 від 29.05.2024) на клопотання арбітражного керуючого стосовно стягнення основної грошової винагороди; письмові пояснення стосовно заперечення Головного управління Пенсійного фонду України (вх. суду №27221/24 від 03.06.2024) на клопотання арбітражного керуючого стосовно стягнення основної грошової винагороди; зобов`язавши зокрема кредиторів надати до господарського суду до 01.07.2023 письмові пояснення стосовно розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024.

До господарського суду 26.06.2024 від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення (вх. суду №30978/24 від 26.06.2024; а.с. 197-201, том 13) до звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та клопотання про стягнення грошової винагороди, відповідно до якого кредитор просить суд у задоволенні клопотання ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича від 22.04.2024 №01/01-05-53 про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3 064,93 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 відмовити.

До господарського суду 02.07.2024 від ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича надійшли письмові пояснення №01/01-05-79 від 01.07.2024 (вх. суду №31880/24 від 02.07.2024; а.с. 205-211, том 13), відповідно до яких надано зокрема пояснення на заперечення кредиторів, стосовно клопотання та звіту ліквідатора про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2024 було зокрема відкладено розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 у судовому засіданні на 26.09.2024 об 12:45 год., зобов`язавши зокрема кредиторів надати до господарського суду до 26.09.2024 письмові пояснення стосовно розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024.

До господарського суду 25.09.2024 від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення (вх. суду №45161/24 від 25.09.2024; а.с. 94-100, том 14) до звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та клопотання про стягнення грошової винагороди, відповідно до якого кредитор просить суд у задоволенні клопотання ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича від 22.04.2024 №01/01-05-53 про стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3 064,93 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 відмовити.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2024 було зокрема відкладено розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 у судовому засіданні на 14.11.2024 об 10:50 год. Зобов`язавши зокрема ліквідатора надати до суду письмові пояснення стосовно заперечень Акціонерного товариства "Укртрансгаз", а також зобов`язавши Дніпропетровський обласний центр зайнятості, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до господарського суду письмові пояснення стосовно пояснень ліквідатора №01/01-05-79 від 01.07.2024.

До господарського суду 07.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення (вх. суду №46692/24 від 07.10.2024), відповідно до яких кредитор заперечує проти затвердження звіту ліквідатора від 19.04.2024р. №01/01-05-47 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сільськогосподарського корпоративну "Маяк" арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича за період з 11.04.2023 до 19.04.2024, згідно якого на розгляд суду виноситься затвердження розміру невиплаченої основної грошової винагороди в розмірі 253 300,00 грн та задоволення клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Лозовського Володимира Миколайовича від 22.04.2024 №01/01-05-53 про стягнення основної грошової винагороди за рахунок грошових коштів кредиторів по справі з урахуванням принципу пропорційності визнаних грошових вимог, зокрема, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" суми грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 201 778,78 грн.

До господарського суду 12.11.2024 від Дніпропетровського обласного центру зайнятості за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №52576/24 від 12.11.2024) на письмові пояснення арбітражного керуючого стосовно стягнення основної грошової винагороди, відповідно до якого кредитор просить суд відмовити арбітражному керуючому Лозовському Володимиру Михайловичу в стягнення Дніпропетровського обласного центру зайнятості 3 850,16 гривень основної грошової винагороди за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського корпоративну "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024 в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2024 було зокрема відкладено розгляд звіту ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, а також розгляд клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди у судовому засіданні на 05.12.2024 на 11:00 год. Зобов`язано ліквідатора надати до господарського суду до 05.12.2024: письмові пояснення стосовно виконання своїх повноважень в період з 11.04.2023 по 19.04.2024, а саме які дії (фактична робота) були вчиненні арбітражним керуючим у вказаний період по даній справі; письмові пояснення по справі, з урахуванням постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012.

До господарського суду 15.11.2024 від ліквідатора надійшли письмові пояснення №01/01-05-92 від 11.11.2024 (вх. суду №53152/24 від 15.11.2024) по справі.

У судове засідання 05.12.2024 з`явилися повноважні представники Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпропетровського обласного центру зайнятості, ТОВ "СП "Нібулон", АТ "УкрТрансГаз" та ліквідатор банкрута. Інші учасники провадження по справі (сторони) у вказане судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засідань 05.12.2024 клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Сільськогосподарського кооперативу "Маяк", а також про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури, а також клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, господарський суд встановив.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Статтею 10 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом (пункт 3 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частинами 1-4 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі: 5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб; 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів. Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Кодексом з процедур банкрутства передбачено відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, а не за рахунок кредиторів.

Як зазначалося, згідно пункту 3 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно абзаців 6,7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Окрім того, статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено права та обов`язки арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. При цьому, згідно частини четвертої вказаної норми кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Згідно частин 1 , 4 , 7 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд зазначає, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Матеріалами справи не підтверджена наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, чого у цій справі судами не встановлено.

Вказаних питань, за час виконання арбітражним керуючим Лозовського Володимира Миколайовича функцій ліквідатора у справі перед судом не ставилися. Крім того суду зазначає, що кредиторами у справі контр розрахунків, у якості заперечень до суду також не подавалося.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат.

Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду викладеною в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

Не погоджуючись із клопотанням ліквідатора та його звітом про нарахування та виплату винагороди, Дніпропетровський обласний центр зайнятості подав пояснення (вх. суду №22949/24 від 09.05.2024, вх. суду №52576/24 від 12.11.2024), як заперечення на подане клопотання та звіт.

Вказані заперечення обґрунтовуються тим, що:

- Дніпропетровське обласне відділення центру зайнятості є правонаступником Васильківського районного центру зайнятості, вимоги якого було погашено у повному обсязі;

- вказані вимоги погашені попереднім арбітражним керуючим, що на той час виконував функції ліквідатора у справі;

- відсутністю будь яких дій з боку ліквідатора Лозовського Володимира Михайловича, стосовно Дніпропетровського обласного відділення центру зайнятості.

З цього приводу господарський суду зазначає наступне.

Стосовно переходу прав та обов`язкі від кредитора до його правонаступника, господарський суд зазначає наступне.

Правонаступництво це є перехід прав і обов`язків від однієї особи до іншої. При чому це такий перехід, при якому права і обов`язки переходять від однієї особи, яка має право самостійно, від свого імені набувати прав і обов`язків, до іншої особи, яка має право самостійно, від свого імені набувати прав і обов`язків.

Такий перехід можливий лише у випадку або реорганізації юридичної особи або внаслідок передання права вимоги від однієї особи до іншої (стаття 52 Господарського процесуального кодексу України та стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства).

В обох випадках правонаступник стає володільцем прав і обов`язків особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, у Дніпропетровського обласного центру зайнятості виник обов`язок по виплаті грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

Щодо посилання кредитора на те, що вказані вимоги погашені попереднім арбітражним керуючим, що на той час виконував функції ліквідатора у справі, господарський суд зазначає наступне.

Як неодноразово зазначено кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку з належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі. Оплата грошової винагороди у випадку неможливості її здійснення з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

У даному випадку результатом діяльності арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича є завершення ліквідаційних заходів у справі, подання до суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, що як наслідком є ліквідація юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі.

Так, ліквідатором у повному обсязі виконані вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, щодо здійснення ліквідаційної процедури, а тому він правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку з належним здійсненням ним повноважень ліквідатора у справі.

Стосовно посилання кредитора на відсутністю будь яких дій з боку ліквідатора Лозовського Володимира Михайловича, стосовно Дніпропетровського обласного відділення центру зайнятості, господарський суд зазначає.

Що Дніпропетровське обласне відділення центру зайнятості, як кредитор у справі до суду із відповідними скаргами та зауваженнями до роботи арбітражного керуючого, як ліквідатора у справі не звертався.

Всі дії, та їх порядок, що вчинені ліквідатором у ліквідаційній процедурі регламентовані Кодексом України з процедур банкрутства. Порушення приписів та норм Кодексу України з процедур банкрутства судом не зафіксовано, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. А тому, суд констатує, що ліквідатором здійснено всіх належних заходів для завершення ліквідаційної процедури, що мали наслідком для кредитора, ліквідацію юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі.

Крім того, не погоджуючись із клопотанням ліквідатора та його звітом про нарахування та виплату винагороди, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" подало до суду заперечення (вх. суду №26493/24 від 29.05.2024, вх. суду № 46692/24 від 07.10.2024).

Вказані заперечення обґрунтовані ти, що:

- законодавством не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат з кредиторів;

- що поданий звіт про нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство не затверджений протоколом комітету (зборів) кредиторів;

- відсутністю договору між кредитором та ліквідатором по оплаті грошової винагороди та відшкодуванню витрат у справі про банкротство;

- затягуванням на думку кредитора строків ліквідаційної процедури, у наслідок чого збільшено суму нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство;

- порушенням принципу справедливості та рівності нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство;

Стосовно посилань кредитора на те, що: законодавством не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат з кредиторів; що поданий звіт про нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство не затверджений протоколом комітету (зборів) кредиторів; відсутністю договору між кредитором та ліквідатором по оплаті грошової винагороди та відшкодуванню витрат у справі про банкротство, господарський суд зазначає наступне.

Згідно абзаців 6,7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого згідно зі статтею 43 Конституції України та статтею 30 КУзПБ.

Стосовно тверджень кредитора, на тому що ліквідатором затягувалися стоки ліквідаційної процедури, у наслідок чого збільшено суму нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство, а також порушення ним принципу справедливості та рівності нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство, господарський суд зазначає наступне.

Крім того, кредитором не обґрунтовано та належними доказами не підтверджено затягування ліквідатором строків ліквідаційної процедури. До суду також не було подано скарги на дії ліквідатора у зв`язку із тривалою на його думку ліквідаційною процедурою. Не надано контр розрахунків на підтвердження порушення ліквідатором принципу справедливості та рівності нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство.

Між тим, не погоджуючись із клопотанням ліквідатора та його звітом про нарахування та виплату винагороди, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало до суду заперечення (вх. суду №27221/24 від 03.06.2024).

Вказані заперечення обґрунтовуються тим, що:

- ліквідатором не вчинилося нових дій в ході ліквідаційної процедури;

- подані звіти не розглядалися зборами та/або комітетом кредиторів;

Стосовно зауважень до роботи ліквідатора, під час здійснення ліквідаційної процедури, господарський суд зазначає, що Головним управлінням пенсійного фонду України, скарг стосовно роботи ліквідатора не подавалося. Питання про відсторонення та заміну ліквідатора перед судом не ставилося. Ліквідатором здійснено ряд заходів направлених на завершення ліквідаційної процедури, ліквідації юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі.

Стосовно розгляду звітів зборами та комітетом кредиторів господарський суд зазначає, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів здійснюється за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог. Тобто у випадку незгоди кредиторів з звітами ліквідатора по оплаті праці, або взагалі відсутністю зборів, суд сам вправі ухвалою суду затвердити подані звіти та стягнути грошову винагороду з ліквідатора на користь кредиторів.

Також, не погоджуючись із клопотанням ліквідатора та його звітом про нарахування та виплату винагороди, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало до суду пояснення (вх. суду №30978/24 від 26.06.2024, вх. суд №45160/24 від 25.09.2024, вх. суду №52753/24 від 13.11.2024), як заперечення на клопотання та звіти ліквідатора про нарахування та стягнення основної грошової винагороди, відшкодування витрат у справі.

Вказані заперечення обґрунтовані ти, що:

- Акціонерне товариство "Укртрансгаз" не є кредитором у справі;

- подані звіти не затверджені зборами (комітетом) кредиторів;

- затягуванням строків ліквідаційної процедури;

- невчиненням ліквідатором дій в період з липня по грудень 2023, січня по лютий 2024;

- порушенням принципу рівності та справедливості під час нарахуванні грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення ним функцій ліквідатора у справі.

Стосовно статусу кредитора, господарський суд зазначає наступне.

До господарського суду 27.01.2011 надійшли грошові вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" в особі Дніпропетровського промислового майданчика Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (вх. суду №26-222/11 від 27.01.2011) до боржника на суму 2 348,03 грн.

Листом ліквідатора №15 від 07.02.2011 (вх. суду №7706/111 від 07.02.2011) розглянуто вказані грошові вимоги, визнано їх в повному обсязі та включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2013 кредитора по справі №Б24/71-10 - Дочірню компанію "Газ України" Національної компанії "Нафтогаз України" в особі Дніпропетровського промислового майданчика Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" замінено на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (ідентифікаційний код 25698645).

Ухвалою господарського суду від 19.11.2020 задоволено заяву АТ "Укртрансгаз" про зміну найменування кредитора. Замінено найменування кредитора у справі з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801).

Правонаступництво це є перехід прав і обов`язків від однієї особи до іншої. При чому це такий перехід, при якому права і обов`язки переходять від однієї особи, яка має право самостійно, від свого імені набувати прав і обов`язків, до іншої особи, яка має право самостійно, від свого імені набувати прав і обов`язків.

Такий перехід можливий лише у випадку або реорганізації юридичної особи або внаслідок передання права вимоги від однієї особи до іншої (ст.52 ГПК України і ст.43 Кодексу).

В обох випадках правонаступник стає володільцем прав і обов`язків особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, у Акціонерного товариства "Укртрансгаз" виник обов`язок по виплаті грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації.

Щодо не затвердження поданих звітів зборами (комітетом) кредиторів, господарський суд зазначає наступне.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів здійснюється за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог. Тобто у випадку незгоди кредиторів з звітами ліквідатора по оплаті праці, або взагалі відсутністю зборів, суд сам вправі ухвалою суду затвердити подані звіти та стягнути грошову винагороду з ліквідатора на користь кредиторів.

Стосовно тверджень кредитора, щодо того що ліквідатором затягнуто строки ліквідаційної процедури, невчиненням дій в період з липня по грудень 2023, січня по лютий 2024, порушенням ліквідатором принципу рівності та справедливості під час нарахуванні грошової винагороди арбітражного керуючого за здійснення ним функцій ліквідатора у справі, господарський суд зазначає наступне.

Кредитором не обґрунтовано та належними доказами не підтверджено затягування ліквідатором строків ліквідаційної процедури. До суду також не було подано скарги на дії ліквідатора у зв`язку із тривалою на його думку ліквідаційною процедурою. Не надано контр розрахунків на підтвердження порушення ліквідатором принципу справедливості та рівності нарахування та стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкротство.

Судом, ще раз наголошено, що відповідно до матеріалів справи, скарг на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича до суду не надходило. Крім того, у період з 11.04.2023 по 19.04.2024 ліквідатором вчинилися відповідні дії передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, необхідні для завершення ліквідаційної процедури у справі.

За результатами проведеної процедури, ліквідатором подано на затвердження звіт ліквідатора про виконану роботу та ліквідаційний баланс банкрута.

Таким чином суд доходить висновку, що арбітражним керуючим вчинено дії, що дозволили виконати основну ціль процедури ліквідації у справі про банкротство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк".

Господарський суд, зазначає, що арбітражним керуючим не допущено порушень Кодексу України з процедур банкрутства чи вимог судових рішень, скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого до суду також не надходило.

Слід додатково наголосити на тому, що частинами першою, четвертою, сьомою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого мають право подавати скарги на дії арбітражного керуючого, порушувати питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку з належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі. Оплата грошової винагороди у випадку неможливості її здійснення з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого згідно зі статтею 43 Конституції України та статтею 30 КУзПБ.

Вказане узгоджується з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного суду викладеній в постанові від 10.08.2022 у справі № 916/956/13

Інших заперечень стосовно клопотання та звіту ліквідатора про нарахування та виплату винагороди до господарського суду не надходило.

Стосовно протоколу загальних зборів кредиторів Сільськогосподарського підприємства "Маяк" від 27.06.2024, господарський суд зазначає наступне.

Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі №Б-24/172-09.

Крім цього, рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "ро судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Разом з тим, відповідні схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.

Арбітражний керуючий Лозовського Володимира Миколайовича у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства виконував обов`язки у справі про банкрутство Сільськогосподарського підприємства "Маяк"3, належним чином, зокрема подавав до суду звіти про свою діяльність; запитував і отримував документи від підприємств, установ, організацій на предмет встановлення фінансового становища боржника; проаналізував фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; вів реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; скликав збори кредиторів; виконував інші функції, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства та вимоги Господарського суду Дніпропетровської області.

За змістом частини 2 статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997), ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

У своїй постанові від 04.10.2018 року по справі № 916/1503/17, Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Скарг на дії/бездіяльність розпорядника майна чи ліквідатора у даній справі до суду не надходили.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Відповідно до частин 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18). Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Таку правову позицію висловив і Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Як зазначалося, статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, як вказано вище, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Як вказано раніше, згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до приписів статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункті 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити лопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації та затвердити звіт ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича за період роботи з 11.04.2023 по 19.04.2024 на суму у загальному розмірі 253 300,00 грн. Задовольнити клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди та стягнути основну грошову винагороду арбітражному керуючому Лозовському Володимиру Миколайовичу (свідоцтво №2057 від 06.01.2022) за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" в сумі 253 300,00 грн, за рахунок кредиторів по справі №Б24/71-10 пропорційно до визнаних судом вимог.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора №01/01-05-52 від 22.04.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації - задовольнити.

Затвердити звіту ліквідатора №01/01-05-47 від 19.04.2024 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" - арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича за період роботи з 11.04.2023 по 19.04.2024 на суму у загальному розмірі 253 300,00 грн.

Клопотання ліквідатора №01/01-05-53 від 22.04.2024 про стягнення винагороди - задовольнити.

Стягнути основну грошову винагороду арбітражному керуючому Лозовському Володимиру Миколайовичу (свідоцтво №2057 від 06.01.2022) за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" в сумі 253 300,00 грн, за рахунок кредиторів по справі №Б24/71-10 пропорційно до визнаних судом вимог, а саме:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь Лозовського Володимира Миколайовича 32 422,40 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь Лозовського Володимира Миколайовича 3 850,16 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на користь Лозовського Володимира Миколайовича 201 778,78 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 183,73 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ;

- стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Лозовського Володимира Миколайовича 3 064,93 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі №Б24/71-10 про банкрутство Сільськогосподарського кооперативу "Маяк" за період з 11.04.2023 по 19.04.2024, про що видати наказ.

Ухвала набирає законної сили - 05.12.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 09.12.2024.

Суддя С.А. Примак