Рішення

від 10.12.2024 по справі 905/1127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2024р. Справа №905/1127/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦИКЛ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43453613, м.Київ)

до відповідача 1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРО НИВА ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38543343, Донецька обл., м.Слов`янськ)

до відповідача 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором № CR 18-365/73 від 26.10.2018 в загальному розмірі 76 292,14 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів, ТОВ "ЄВРО НИВА ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 про стягнення 76 292,14 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем 1 не виконано умов договору № CR 18-365/73 від 26.10.2018 у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.09.2024 прийнято позовну ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

27.09.2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо строку розгляду справи.

Справа розглянута протягом розумного строку в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, проте з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків (ракетні обстріли, відсутність електропостачання), особливим режимом роботи суду (дистанційний (віддалений) або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).

Щодо повідомлення відповідача -1 про розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідач-1 - ТОВ "ЄВРО НИВА ІНВЕСТ", не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, як то вимагають положення ГПК України.

Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 84102, Донецька обл., місто Слов`янськ, ВУЛИЦЯ КІЛЬЦЕВА, будинок 1.

Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 0600958304134) з повідомленням про вручення на його юридичну адресу вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак поштове відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1127/24.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення відповідачем-1 не надано відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року між АТ «ОТП Банк» (далі - «Банк») та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 38543343), (надалі - Відповідач) було укладено Договір про надання банківських послуг №СР 18-365/73 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Договору (пункти 3, 10) Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.

Згідно пункту 4 договору ціна (сума) Договору дорівнює Генеральному ліміту у випадках визначення Генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленті Генерального ліміту у випадку визначення Генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на дату визначення.

Пунктом 6 Договору встановлено, що Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі та/або Заяві про надання Банківської послуги відносно кожної з Банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між Сторонами.

Залежно від валюти Банківської послуги База нарахування є наступною: для Банківських послуг, виражених у доларах США та/або євро, - База нарахування становить 360 днів; для Банківських послуг, виражених у гривнях, - База нарахування становить 365 днів.

Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком Банківської послуги (день припинення/закінчення строку дії Банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання (день припинення/закінчення строку дії Банківської послуги, інше).

Пунктом 1 Кредитного договору встановлено, що Кредит - Банківська послуга, що надається Банком без взяття на себе твердого зобов`язання, при якій Клієнт може отримати від Банку грошові кошти на певний строк на умовах повернення та платності(проценти), однією сумою або частинами, в розмірі, порядку та на умовах, встановлених у Договорі. На момент укладення цього Договору Доступний Ліміт Банківської послуги становить 841 056, 22 UAH (вісімсот сорок одна тисяча гривень п`ятдесят шість, 22 коп.)

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за користування Банківською послугою Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі Стандартного розміру процентної ставки, розмір та порядок оплати якої визначаються Правилами. На дату укладення цього Договору Стандартний розмір процентної ставки становить 22,90 % річних.

Відповідно п.5 Строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані у повному обсязі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами (дата Договору), включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід`ємну частину цього Договору), і діє до виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому Договору в повному обсязі.

Підписання Договору сторонами підтверджують, що укладення Договору відповідає вільному волевиявленню Сторін.

26 жовтня 2018 року для забезпечення виконання зобов`язань, взятих на себе позичальником ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» за кредитним договором №CR18-365/73 від 26.10.2018р., між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), було укладено Договір поруки №SR 18-489/73 від 26.10.2018р., відповідно до умов яких ОСОБА_3 , зобов`язався відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань, які виникають за кредитним договором №CR 18- 365/73 від 26.10.2018 року.

Позивач зазначив, що з 08.06.2021 року ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» припинив виконувати зобов`язання за умовами Кредитного договору.

Станом на 19.11.2021 року загальна сума заборгованості ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» по Кредитному Договору №СІІ 18-365/73 становила 73 413, 22 грн. (сімдесят три тисячі чотириста тринадцять гривень, 22 коп.):

Заборгованість по основній сумі кредиту складає 66 526,38 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот двадцять шість гривень,38 коп.);

Заборгованість по відсоткам 6 886, 84 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят шість, 84 коп.)

19 листопада 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») було укладено Договір відступлення права вимоги № 19/11/21 (далі - Договір відступлення) за Кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018 року, який був укладений між ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 38543343) та АТ «ОТП БАНК», відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право Нового кредитора до Відповідача за Кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018р. та Договором поруки №SR 18-489/73 від 26.10.2018р.

Таким чином, АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» у розмірі 73 413, 22 грн. заборгованості за Кредитним договором від №CR 18-365/73 26.10.2018 року.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором, станом на 23.02.2022 за позичальником обліковується заборгованість у розмірі 76 292, 14 грн., (сімдесят шість тисяч двісті дев`яносто дві гривні, 14 коп.), що складається із: загальної заборгованості за кредитом, яка складає 66 526, 38 грн„ заборгованості по відсоткам - 6 886, 84 грн.. а також втрати від інфляції - 2 353, 92 грн., та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що становить 525,00 грн.

Вважаючи порушеним своє право, посилаючись на умови Договору про надання банківських послуг №СІІ 18-365/73, Договору поруки №SR 18-489/73, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» просить стягнути солідарно з ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018р. у розмірі: 76 292,14 грн., яка складається із:

- 66 526, 38 грн. - заборгованості по основній сумі кредиту,

- 6 886, 84 грн. - заборгованості по відсоткам,

- 2 353, 92 грн. - втрати від інфляції,

- 525, 00 грн. - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Доводи ОСОБА_5

ДОБРЕЦОВ С.В. проти позову заперечує, оскільки вважає його неправомірним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідач-2 вважає, що на дату подання позову 27.08.2024 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», порука є припиненою згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки сплив вже строк поруки, і відповідно ОСОБА_1 вже не виступає в якості поручителя і не несе відповідальності за невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Частиною ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, регламентовано, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Згідно п. 7 Договору поруки від 26 жовтня 2018 р. № SR 18-489/73, строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані у повному обсязі. Значення Генерального строку наведене в пункті 21 Договору поруки.

Пунктом 15 Договору поруки встановлено, що у разі порушення Боргових зобов`язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання Боргових зобов`язань Клієнтом та/або Поручителем в порядку та строки, встановлені Договором, Банк направляє/надсилає Клієнту/Поручителя письмове повідомлення про порушення, суттєво за формою, що наведена в пункті 20 Договору поруки.

У пункті 21 Договору поруки визначено Генеральний строк - до 26 серпня 2019 року включно.

Відповідач -2 стверджує, що станом на 27.09.2024 р. строк поруки вже сплив, і тому порука є припиненою.

В межах встановленого строку поруки до 26.09.2019 року не було випадків невиконання умов Договору поруки з боку ОСОБА_1 , оскільки жодних вимог до поручителя про сплату заборгованості позивачем не пред`явлено.

Якщо навіть розглядати наявність випадків невиконання умов Договору в межах строку поруки, то фраза про дію договору поруки до того моменту, поки всі зобов`язання Клієнта не будуть виконані, не є строком договору поруки, і тому порука припиняється після спливу трьох років з дня настання строку виконання основного зобов`язання. Таким чином, строк зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 18-365/73 від 26 жовтня 2018 р. становить до 26.08.2019 року (п. 28.1.7 розділу 28), відповідно з 27.08.2022 року порука також є припиненою.

На підставі вищевикладеного Відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Також Відповідач -2 повідомив суд, що попередній розрахунок судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу) становить 24 073,00 грн. Документи, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, будуть надані протягом встановленого п`ятиденного строку з дня прийняття судового рішення по цій справі.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", умовами Кредитного Договору від 26 жовтня 2018 року №СІІ 18-365/73 та Договору поруки від 26 жовтня 2018 р. № SR 18-489/73

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

За своєю правовою природою договір від 26 жовтня 2018 року №СІІ 18-365/73 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частини 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що з 08.06.2021 року ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» припинив виконувати зобов`язання за умовами Кредитного договору.

Станом на 19.11.2021 року загальна сума заборгованості ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» по Кредитному Договору №СІІ 18-365/73 становила 73 413, 22 грн.:

Заборгованість по основній сумі кредиту складає 66 526,38 грн.;

Заборгованість по відсоткам 6 886, 84 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» у розмірі 73 413, 22 грн. заборгованості за Кредитним договором від №CR 18-365/73 від 26.10.2018 року.

Однак, станом на даний час Позичальник не виконав умови договору та не сплатив заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2, 3 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником д зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно розрахунків позивача:

розмір 3% річних нарахованих за період з 19.11.2021 по 23.02.2022 на суму основного боргу за Кредитним договором у сумі 66 526,38 грн. складає 525,00 грн.;

розмір інфляційних втрат нарахованих за період листопад 2021 року лютий 2022 року на суму основного боргу за Кредитним договором у сумі 66 526,38 грн. складає 2 353,92 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними.

Здійснивши перевірку розрахунку 3%, суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму 3% річних у розмірі 525,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором обліковується заборгованість у розмірі 76 292.14 грн., що складається із: загального боргу за кредитом 66 526, 38 грн, заборгованості по відсоткам 6 886,84 грн, інфляційних втрат 2 353,92 грн та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, що станом на 23.02.2022 р. становить 525, 00 грн.

Отже, вимога ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про стягнення з ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» заборгованості у розмірі 76,292.14 грн на підставі Договору відступлення права вимоги № 19/11/21 за Кредитним договором № CR 18-365/73 від 26.10.2018 року є правомірною та доведеною належними і допустимими доказами.

Щодо вимоги про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви в цій частині, Товариство «ЦИКЛ ФІНАНС» стверджує, що 26.10.2018 між АТ «ОТП Банк» (далі - «Банк») та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 38543343), (надалі - Відповідач) було укладено Договір про надання банківських послуг №СІІ 18-365/73 (надалі - Кредитний договір).

Для забезпечення виконання зобов`язань, взятих на себе позичальником ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» за кредитним договором №CR18-365/73, 26 жовтня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), було укладено Договір поруки №SR 18-489/73 від 26.10.2018р., відповідно до умов яких ОСОБА_3 , зобов`язався відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань, які виникають за кредитним договором №CR 18- 365/73 від 26.10.2018 року.

08.06.2021 року ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» припинив виконувати зобов`язання за умовами Кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 19.11.2021 року загальна сума заборгованості Відповідача -1 за кредитним Договором №CR18-365/73 становить 73 413, 22 грн.

19 листопада 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») було укладено Договір відступлення права вимоги № 19/11/21 (далі - Договір відступлення) за Кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018 року, який був укладений між ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 38543343) та АТ «ОТП БАНК», відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право Нового кредитора до Боржника за Кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018р. та Договором поруки №SR 18-489/73 від 26.10.2018р.

Посилаючись на приписи статей 512, 514, 516 ЦК України, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» заборгованість за кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018р. у розмірі: 76 292,14 грн., яка складається із:

66 526, 38 грн. - заборгованості по основній сумі кредиту,

6 886, 84 грн. - заборгованості по відсоткам,

2 353, 92 грн. - втрати від інфляції,

525, 00 грн. - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань, взятих на себе позичальником ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ» за кредитним договором №CR18-365/73, 26 жовтня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), було укладено Договір поруки №SR 18-489/73 від 26.10.2018р.

Пунктом 7 Договору поруки від 26 жовтня 2018 р. № SR 18-489/73 передбачено, що строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані у повному обсязі. Значення Генерального строку наведене в пункті 21 Договору поруки.

Пунктом 15 Договору поруки встановлено, що у разі порушення Боргових зобов`язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання Боргових зобов`язань Клієнтом та/або Поручителем в порядку та строки, встановлені Договором, Банк направляє/надсилає Клієнту/Поручителя письмове повідомлення про порушення, суттєво за формою, що наведена в пункті 20 Договору поруки.

У пункті 21 Договору поруки визначено Генеральний строк - до 26 серпня 2019 року включно.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, серед іншого, може забезпечуватися порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи приписи вищезазначених норм права, господарський суд дійшов висновку, що сторонами Кредитного Договору від 26 жовтня 2018 року №СІІ 18-365/73 та Договору поруки від 26 жовтня 2018 р. № SR 18-489/73, визначено обсяг зобов`язань ОСОБА_1 (відповідача - 2) як поручителя за всіма зобов`язаннями за цим кредитним договором.

Проте, досліджуючи питання підстав для припинення зобов`язання за договором поруки № SR 18-489/73, судом встановлене наступне.

Суд погоджується з доводами Відповідача-2, що на дату подання позову 27.08.2024 ТОВ «Цикл Фінанс», порука є припиненою згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк поруки вже сплив, і відповідно ОСОБА_1 вже не виступає в якості поручителя і не несе відповідальності за невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

За змістом ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Згідно п. 7 Договору поруки № SR 18-489/73, строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За обставини наявності Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані у повному обсязі. Значення Генерального строку наведене в пункті 21 Договору поруки.

У пункті 21 Договору поруки визначено Генеральний строк - до 26 серпня 2019 року включно.

Отже, станом на 27.09.2024 р. строк поруки вже сплинув, і відповідно порука є припиненою. В межах встановленого строку поруки до 26.09.2019 року відсутній був випадок невиконання умов Договору поруки з боку ОСОБА_1 , оскільки жодних вимог до поручителя про сплату заборгованості, як то передбачено п. 15 Договору поруки , пред`явлено Позивачем не було.

Доводи Відповідача-2 в цій частині, Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані.

Якщо й навіть розцінювати наявність Випадків невиконання умов Договору в межах строку поруки, то фраза про дію договору поруки до того моменту, поки всі зобов`язання Клієнта не будуть виконані - не є строком договору поруки і тому порука припиняється після спливу трьох років з дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Так строк зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 18-365/73 від 26 жовтня 2018 р. встановлений Сторонами до 26.08.2019 року (п. 28.1.7. розділу 28), отже з 27.08.2022 року порука також є припиненою.

Зміст частини 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якій корелює ч. 4 ст. 236 ГПК України, вказує, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Питання припинення поруки після закінчення строку, встановленого в договорі поруки вже досліджувалося Великою палатою Верховного суду, зокрема, у постанові від 08.06.2021 р. по справі № 202/781/14, колегія суддів зазначила наступне:

« 26. Порука припиняється після закінчення строку,

встановленого в договорі поруки (речення перше частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина перша статті 251 ЦК України). Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Натомість, календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).

Отже, умова договорів поруки про їхню дію до повного виконання зобов`язань за кредитним договором та договором комісії, не є строком, встановленим у договорі поруки, оскільки останній визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. З огляду на цей висновок слід застосувати припис, викладений у реченні другому частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 (пункт 60), від 10 квітня 2019 року у справі № 604/156/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц (пункт 71), від 3 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11 (пункт 58), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (пункт 35)).

Зазначений шестимісячний строк є преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. З огляду на вказане, враховуючи зумовлене цим припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання, застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника. Однак і в такому разі кредитор може звернутися із зазначеною вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 (пункт 61)). Тому аргумент касаційної скарги про те, що позивач пред`явив вимогу до поручителів про виконання зобов`язань за кредитним договором ще 20 січня 2010 року, тобто до того, як звернувся з позовом у справі № 2-10331/10, є неприйнятним.»

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що у відповідності до приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України, строк поруки за Договором № SR 18-489/73 вже сплив, і відповідно ОСОБА_1 вже не виступає в якості поручителя і не несе відповідальності за невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № CR 18-365/73.

Згідно умов п. 7 та 21 Договору поруки № SR 18-489/73, строк дії Договору поруки встановлений Сторонами до 26 серпня 2019 року включно, тому з 27.08.2022 року порука ОСОБА_1 є припиненою.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до пп. 3-5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Складання позовної заяви - це один із найважливіших етапів підготовки справи до її розгляду у суді першої інстанції. Позивач повинен ясно і чітко формулювати свої вимоги, обґрунтовувати їх нормами права і юридичними фактами, представляти документи та інші докази по справі.

Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. (Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.02.2024 у справі № 990/150/23).

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Усупереч приписам статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав господарському суду належних та допустимих доказів, які доводять факт порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) ТОВ «Цикл Фінанс» відповідачем-2 (Добрецовим С.В.), тому правові підстави для задоволення позову до Добрецова С.В. відсутні.

Щодо позовних вимог ТОВ «Цикл Фінанс» до ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ», то дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає їх правомірними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову до відповідача-2, за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на ТОВ «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ».

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ», (ЄДРПОУ 38543343; 84102, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Кільцева, буд.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43453613; 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора І. Сікорського, буд.8) заборгованість за кредитним договором №CR 18-365/73 від 26.10.2018р. у розмірі: 76 292,14 грн., яка складається із:

- 66 526, 38 грн. - заборгованості по основній сумі кредиту,

- 6 886, 84 грн. - заборгованості по відсоткам,

- 2 353, 92 грн. - втрати від інфляції,

- 525, 00 грн. - 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО НИВА ІНВЕСТ», (ЄДРПОУ 38543343; 84102, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Кільцева, буд.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43453613; 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора І. Сікорського, буд.8) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028, 00 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 10.12.2024

Суддя Е.В. Зекунов