Рішення

від 26.11.2024 по справі 906/474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/474/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Бугайов І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сичов Д.В. - довіреність № 1/04 від 30.04.2024;

від відповідача: Алєксійчук С.В. - довіреність №08/32567 від 26.12.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа"

до Акціонерне товариство "Житомиробленерго"

про зобов`язання вчинити певні дії

В судовому засіданні 14.11.2024 оголошувалась перерва до 26.11.2024 о 15:30 год.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суду:

- визнання наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" (код ЄДРПОУ 14348468) права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-К від 21.04.2021 за тарифом для споживача електричної енергії 1 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2023;

- визнати відсутність у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" ( код ЄДРПОУ 22048622) права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-К від 21.04.2021 за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01.01.2023;

- зобов`язати Акціонерне товариство "Житомиробленерго" ( код ЄДРПОУ 22048622) здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" (код ЄДРПОУ 14348468) у період з січня 2023 року по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу електричної енергії від 21.04.2021 № 102-К, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

10.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що 21.04.2021 між Оператором системи розподілу та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа", укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-К (далі Договір).

Відповідно до п. 12.8. даного Договору, невід`ємною частиною Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є додатки. Зазначені додатки є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до відомостей Додатку №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача" сторонами погоджено та чітко визначено, що об`єкт позивача "виробничі приміщення" (вул. Промислова, 1/154 в м. Житомирі) відноситься до ІІ класу напруги.

Також відповідач відзначив, що впродовж періоду дії даного Договору, від позивача не надходило жодних пропозицій щодо необхідності перегляду діючих договірних відносин, зокрема, що стосуються питання віднесення об`єкту споживача до 2 (другого) класу напруги. Саме на підставі положень діючого Договору, Оператором системи розподілу було прийнято рішення про застосування тарифів для споживачів які диференціюються за класами напруги.

11.07.2024 від позивача надійшли заперечення на відзив, в якому позивач посилається на наявність судових рішень у справах з подібними вихідними даними (приєднання до технологічних мереж основного споживача - ФОП Шолоха В.В., межа балансової належності), зокрема у справі № 906/443/24, в яких судом зобов`язано АТ "Житомиробленерго" здійснити перерахунок для ТОВ "Альфа-СМ".

Також позивач зауважував, що підставою для застосування для позивача тарифу встановленому для другого класу напруги відповідач посилався на роз`яснення (лист НКРЕКП №15538/17.2.1/7-21 від 31.12.2021 року). Хоча, Господарський суд м. Києва у справі дійшов висновку, що згаданий лист від 31.12.2021 №15538/17.2.1/7-21 є відповіддю на звернення та не містить ознак ані нормативного акта, ані акта індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке б породжувало б певні правові наслідки.

17.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення щодо позиції позивача.

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає останні такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін ат дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" (Споживач, позивач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (Оператор системи, відповідач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-К (далі - Договір № 102-К) (а.с. 64-66).

Відповідно до п. 1.1 даного договору цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. Договору №102-К).

За змістом п. 2.1. Договору №102-К, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до п. 5.1. Договору №102-К ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача.

Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п. 5.3. Договору №102-К).

За змістом п.п. 6.1. Договору №102-К оператор системи зобов`язується, зокрема, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше, ніж за 20 днів до введення її в дію.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 11.1. Договору №102-К).

Відповідно до п.п. 12.1., 12.2. Договору №102-К інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.

Згідно з п. 12.8. Договору №114 невід`ємною частиною договору є, зокрема, додатки:

1) №1 "Заява-приєднання";

2) №2 "Паспорт точки/точок обліку електричної енергії";

3) №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача";

4) №4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно;

5) №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до Додатку №3.1. до Договору №102-К ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача становить 110/0,4 кВт з 2 класом напруги (а.с. 67).

За змістом п. 2 Додатку № 6.1 до Договору №102-К ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромережвстановлюється між Основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і Оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська (а.с. 33).

Договір та додатки до нього підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Електроустановки ТОВ "Жерок-Альфа" приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача - ФОП Шолоха В.В.; на виконання вимог ПРРЕЕ ФОП Шолох В.В. та АТ "Житомиробленерго" уклали договір про спільне використання технологічних електричних з додатками, за яким ФОП Шолох В.В. зобов`язався забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії іншим споживачам, яким відповідач забезпечує розподіл електричної енергії.

У Акті розмежування, який є додатком №2 до договору, встановлено, що основний споживач (ФОП Шолох В.В.) несе відповідальність за п/с ЗХВ 110/10/6 кВ, засоби обліку, пломби на них та все внутрішнє електрогосподарство п/с 110/10/6 кВ п/с ЗХВ.

У додатку №3 до договору зазначено, що ТОВ "ЖЕРОК-АЛЬФА" є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги.

З посиланням на згадане вище, позивач відзначив, що на підставі Договору про надання послуг з розподілу АТ "Житомиробленерго" кожного місяця виставлялись рахунки ТОВ "Жерок-Альфа" за послуги розподілу електричної енергії за встановленими тарифами, а позивачем у встановлені договором строки сплачувались кошти по виставлених рахунках та належним чином укладались Акти приймання-передачі до договору про надання послуг з розподілу (передачі електроенергії). Всі рахунку та акти, які направлялись відповідачем позивачу до 01.01.2023 року були прораховані по тарифу встановленому для споживачів на 1 (першому класі напруги) що підтверджується доказами долученими до позовної заяви.

22.12.2022 на адресу позивача, АТ "Житомиробленерго" направлено повідомлення за вихідним №510/29946, про застосування тарифу на послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на рівні ІІ-го класу напруги з 01.01.2023. Зазначене повідомлення було надіслане поштовим зв`язком з описом вкладення (а.с. 61-63).

04.01.2023на головній сторінці вебсайту АТ Житомиробленерго, за посиланням http://www.ztoe.com.ua/news.php?id=1651 розміщено додаткове повідомлення про застосування тарифів для споживачів які диференціюються за класами напруги.

Позивач, в свою чергу, з посиланням на постанову НКРЕКП №1797 від 22.12.2022 вважає, що відповідач під час виставлення рахунків позивачу повинен керуватись встановленим розміром тарифу для першого класу напруги згідно вказаної постанови Регулятора.

З метою захисту своїх прав та інтересів ТОВ "Жерок-Альфа" звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачає, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно п. 1 та п. 13, ч. 3, ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також виконувати обов`язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Разом з цим, згідно з нормами п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

В свою чергу п. 2.1.2 Правил передбачено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з цим, слід відзначити, що відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч.3).

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п.1).

Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Водночас статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2).

Виходячи з наведених вище норм законодавства договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-К від 21.04.2021 (в сукупності з підписаним Додатком №3.1. до Договору №102-К "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об`єктах споживача") визначає, що сторони погодили, що ступінь напруги приєднання на об`єктах позивача становить 110/0,4 кВт з 2 класом напруги.

За наведених обставин, господарський суд приходить до висновку, що дії позивача щодо нарахування вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 102-К від 21.04.2021 за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги є правомірними та такими, що відповідають згаданому вище договору.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами, які є в матеріалах справи, та не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.12.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику позивача - адвокату Сичову Д.В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет

4- представнику відповідача - Алєксійчуку С.В. в Електронний кабінет