Рішення

від 09.12.2024 по справі 906/1096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1096/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Очич А.Ю. - ордер серія АМ №1094864;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Мастолярчука Василя Олександровича

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Баранівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 239632,21 грн

Фізична особа - підприємець Мастолярчук Василь Олександрович звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Баранівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 239632,21 грн, з яких 201228,68 грн боргу, 26311,97 грн інфляційних, 12091,56 грн 3% річних.

Ухвалою від 31.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення недоліків позовної заяви.

07.11.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 12.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2024.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 12.11.2024 відповідачу документа в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене позовне провадження)" від 12.11.2024 по справі №906/1096/24 в електронний кабінет (а.с.19).

Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, та те, що явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та його неявка в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 407058,69 грн, який відповідач оплатив частково на суму 205830,00 грн, заборгувавши позивачу 201228,69 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 12091,56 грн 3% річних (за період з 29.11.2022 по 28.10.2024) та 26311,97 грн інфляційних (за період з грудня 2022 року по вересень 2024 року) на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього щодо заявленого позову, а також доказів проведення розрахунків з позивачем.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Приписами ст.181 ГПК України врегульовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1-3 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1,2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 407058,69 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними №МВ-000062 від 21.10.2022 на суму 189091,89 грн, №МВ-000063 від 28.10.2022 на суму 35830,00 грн, №МВ-000065 від 28.10.2022 на суму 182136,80 грн (а.с.5-6).

Як вбачається з підписаних представниками сторін та скріплених печатками актів звірки взаємних розрахунків, відповідач частково оплатив позивачу поставлений товар на загальну суму 205830,00 грн, а саме: 28.10.2022 - 35830,00 грн, 03.11.2022 - 90000,00 грн, 10.11.2022 - 50000,00 грн, 30.05.2023 - 30000,00 грн (а.с.8 (на звороті) - 9).

Суд встановив, що відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №839 "Про припинення Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" та затвердження складу комісії з припинення", прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" (код ЄДРПОУ 13554881) шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Баранівське лісомисливське господарство" (12732, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Зеремля (з), вул. Лісництва, 6, код ЄДРПОУ 13554881) припинено. У розділі "Дані про юридичних осіб-правонаступників" вказано Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", код ЄДРПОУ 44768034.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", код ЄДРПОУ 44768034, має відокремлені підрозділи, серед яких філія "Баранівське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", код ЄДРПОУ 45027169, місцезнаходження якого: 12732, Житомирська область, Звягельський район, с. Зеремля, вул. Лісництва, 6.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 29.07.2024 про сплату заборгованості у розмірі 201228,69 грн за поставлений товар (а.с.7).

У відповідь на вказану претензію, відповідач листом №484/20Л-2024 від 02.09.2024 (а.с.8) повідомив позивача, що зобов`язується вжити усіх необхідних заходів для погашення вказаної заборгованості у найкоротші терміни.

Згідно з ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Із наведеного вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Враховуючи те, що сторонами не був встановлений строк оплати поставленого товару, застосуванню підлягають норми ч.1 ст.692 ЦК України, тому відповідно строк виконання зобов`язання відповідача з оплати поставленого товару на суму 201228,69 грн є таким, що настав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості за поставлений товар на суму 201228,69 грн матеріали справи не містять.

За наведеного, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 201228,69 грн заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 12091,56 грн 3% річних (за період з 29.11.2022 по 28.10.2024) та 26311,97 грн інфляційних (за період з грудня 2022 року по вересень 2024 року), суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком (а.с.9 (на звороті) - 10), позивач нарахував до стягнення з відповідача 12091,56 грн 3% річних, а саме: 4067,09 грн - за період з 29.11.2022 по 30.06.2023 на суму заборгованості у розмірі 231228,69 грн, 8024,47 грн - за період з 01.07.2023 по 28.10.2024 на суму заборгованості 201228,68 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивач невірно визначив закінчення періоду нарахування 3% річних на суму заборгованості у розмірі 231228,69 грн - 30.06.2023, тоді як необхідно було здійснити нарахування по 29.06.2023, оскільки, як вбачається з акту звірки розрахунків (а.с.9), відповідач частково сплатив заборгованість позивачу 30.06.2023 у розмірі 30000,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість зменшилась і станом на 30.06.2023 становила 201228,68 грн.

Суд з урахуванням виявленої помилки здійснив перерахунок 3% річних та встановив, що обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства є позовні вимоги у розмірі 12089,10 грн 3% річних. У стягненні 2,46 грн 3% річних необхідно відмовити, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Перевіривши розрахунок інфляційних (а.с.9 (на звороті) - 10), суд встановив, що заявлена сума є обґрунтованою та арифметично вірною, тому вимога про стягнення 26311,97 грн інфляційних підлягає задоволенню.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 239629,75 грн, з яких: 201228,68 грн заборгованості, 12089,10 грн 3% річних, 26311,97 грн інфляційних. У стягненні 2,46 грн 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява надійшла через систему "Електронний суд", тому за подання даного позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 2875,59 грн (239632,21 грн х 1,5% х 0,8), що на 665,98 грн менше, ніж сплатив позивач.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у сумі 2875,56 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням коефіцієнта 0,8 (239629,75 грн х 1,5% х 0,8).

Водночас суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За відсутності клопотання позивача про повернення судового збору у розмірі 665,98 грн, вказане питання судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, ід. код 44768034) в особі філії "Баранівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (12732, Житомирська область, Звягельський район, с. Зеремля, вул. Лісництва, буд. 6, ід. код 45027169) на користь Фізичної особи - підприємця Мастолярчука Василя Олександровича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ):

- 201228,68 грн заборгованості;

- 12089,10 грн 3% річних;

- 26311,97 грн інфляційних;

- 2875,56 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23.12.2024 о 14:00 год.

5. Докази для вирішення питання про судові витрати подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду - до 16.12.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.12.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи;

2 - позивачу (рек. з повід.);

- відповідачу через систему "Електронний суд".