Рішення
від 09.12.2024 по справі 906/859/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/859/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

за участю прокурора: Цеміної Н.Ю., службове посвідчення №071195 від 01.03.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради (смт.Хорошів Хорошівського району Житомирської області)

до Приватного підприємства "Леся" (м.Житомир)

про стягнення 472 234,80грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить:

- стягнути з Приватного підприємства "Леся" заборгованість з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 5,6000га в сумі 472 234,80грн;

- розірвати договір оренди землі від 17.05.2019, що укладений між Житомирською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Леся";

- зобов`язати Приватне підприємство "Леся" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821182700:06:002:0406, площею 5,6000га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Краївщинської селищної ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада), яка була передана в оренду згідно з договором оренди землі від 17.05.2019, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Леся".

Обґрунтовуючи звернення з даним позовом в інтересах держави прокурор зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 17.05.2019 та бездіяльністю Хорошівської селищної ради щодо вжиття заходів до стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, порушуються майнові інтереси держави, які полягають у повному та своєчасному надходженні до бюджету територіальної громади коштів для задоволення потреб місцевої громади.

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.10.2024.

Ухвалою суду від 01.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено підготовче засідання на 12.11.2024.

Ухвалою суду від 12.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/859/24 до судового розгляду по суті на 09.12.2024.

Прокурор у судовому засіданні 24.01.2024 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач повноважного представника в судове засідання 09.12.2024 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 09.12.2024 не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. На адресу Господарського суду Житомирської області 26.11.2024 повернулась ухвала суду від 12.11.2024, яка надсилалась на адресу Приватного підприємства "Леся", а саме: вул.Щорса, 54-А, м.Житомир, 10003, з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.100-103).

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п.99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 між Житомирською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Леся" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (а.с.25-29), за умовами пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована на території Краївщинської сільської ради Хорошівського району Житомирської області, за кадастровим номером 1821182700:06:002:0406.

Відповідно до п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,60000га.

За умовами п. 3 договору, на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна.

Згідно з пунктом 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 037 210,03грн.

Сторони домовилися, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить:

- на 2 роки 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 161 488,40грн;

- в подальшому 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 242 232,60грн в рік.

Орендар сплачує орендну плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін до кінця календарного року, в яком договір оренди земельної ділянки був підписаний. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (п.8,9 договору).

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата сплачується рівними частками орендарем земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем (звітного) податкового місяця.

17.05.2019 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, за умовами якого земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована на території Краївщинської сільської ради (за межами населених пунктів) Хорошівського району Житомирської області. Земельна ділянка загальною площею 5,60000га, кадастровий номер 1821182700:06:002:0406 (а.с.30).

Договір та акт підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Житомирській області №2610/5/06-30-13-06 від 07.03.2024 за ПП "Леся" станом на 05.03.2024 рахується заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 472 234,82грн (а.с.46-48).

06.08.2024 на запит Коростишівської окружної прокуратури, Хорошівська селищна рада повідомила, щодо станом на 07.03.2024 у ПП "Леся" наявна заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 472 234,82грн (а.с.58).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати за період з 30.08.2022 по 01.03.2024, що є порушенням істотних умов договору, прокурором в інтересах позивача заявлено вимоги про стягнення з ПП Леся" на користь Хорошівської селищної ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 472 234,82грн; розірвання договору оренди землі від 17.05.2019, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та ПП "Леся"; зобов`язання ПП "Леся" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821182700:06:002:0406, площею 5,6000га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Краївщинської селищної ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада).

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3,4 ст.23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У кожній окремій справі, суд зобов`язаний з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" для представництва інтересів держави у суді прокурором і чи є таким випадком ситуація у справі.

Господарський суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У відповідності до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України - обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Договір від 17.05.2019 укладений на підставі розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 08.05.2019 № 173, яка на час його укладення була законним розпорядником земель указаної категорії.

Проте, на час подачі позову, чинне законодавство у сфері землекористування зазнало суттєвих змін.

Так, згідно норм п.24 Прикінцевих та Перехідних положень Земельного кодексу України, які набули чинності з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених указаним пунктом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів місцевого самоврядування віднесено здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Таким чином, орган місцевого самоврядування наразі поєднує функції як органу контролю за використанням та охороною земель усіх форм власності, так і повноваження власника земельних ділянок, у тому числі за межами населеного пункту.

Спірна земельна ділянка площею 5,6000га розташована на території колишньої Краївщинської сільської ради, що на території Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

За вказаного, наразі саме Хорошівська селищна рада поєднує у собі функції власника земельних ділянок та органу державного контролю щодо них, у тому числі щодо своєчасної сплати орендної плати за землю, що є предметом спору у даній справі. Неотримання Хорошівською селищною радою передбаченої договором оренди плати за землю свідчить про порушення інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави, оскільки до бюджету не надходять в повному обсязі кошти від оренди земельної ділянки. Також несплата коштів за користування вищевказаною земельною ділянкою безпосередньо завдає державі збитків.

Так, за інформаціями Хорошівської селищної ради, остання повідомила, що за захистом порушених інтересів селищної ради, у зв`язку з невиконанням ПП "Леся" умов договору оренди земельної ділянки, до суду не зверталась та звертатись не буде.

Господарським судом враховано, що підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивача, оскільки останній належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення орендної плати, розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки.

Враховуючи наведені обставини суд вважає, що нездійснення службовими особами позивача дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому.

Суд також враховує, що в матеріалах справи наявне повідомлення Коростишівської окружної прокуратури №53/3-2074вих-24 від 09.08.2024, адресоване позивачу, яким останнього поінформовано про намір окружної прокуратури звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з ПП "Леся" 472 234,80грн заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось в цьому рішенні, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 17.05.2019.

Згідно ч.1ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі").

Загалом, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту14.1статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Статтею 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як зазначено судом вище, п.9-11 договору визначено порядок обчислення розміру орендної плати та порядок внесення орендних платежів

За період з 30.08.2022 по 01.03.2024 відповідачу нараховано орендну плату за землю в загальній сумі 472 234,80грн (1112,02грн (серпень 2022) + 22 204,66грн х 5 місяців (з вересня 2022 по січень 2023) + 25 535,35грн х 12 місяців (з лютого 2023 по січень 2024) + 26 837,65грн х 2 місяці (з лютого 2024 по березень 2024), що підтверджується додатком до листа Головного управління ДПС у Житомирській області №2610/5/06-30-13-06 від 07.03.2024 (а.с.47-48) строк сплати якої настав.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення вищевказаних приписів та умов договору, ПП "Леся" обов`язку щодо здійснення орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 30.08.2022 по 01.03.2024 не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 472 234,80грн і зазначена сума заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 472 234,80грн заборгованості зі сплати орендних платежів є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги керівника Коростишівської окружної прокуратури про розірвання укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та ПП "Леся" договору оренди землі від 17.05.2019 земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути спірну ділянку, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладання та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п."в" ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п."д" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 24 та 25 Закону "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом ч.1 ст.32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Також, за приписами ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Як встановлено судом, в порушення вищевказаних вимог законодавства та умов договору ПП "Леся", як орендар, обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди землі від 17.05.2019 не виконало, внаслідок чого за період з серпня 2022 по 01.03.2024 виникла заборгованість із виплати орендної плати в сумі 472 234,80грн, факт якої підтверджується інформацією з ГУ ДПС України у Житомирській області.

Суд зауважує, що відповідно до аналізу статей 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та строки. Доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно з пунктом 33 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

За умовами пункту 34 договору, дія договору може бути припинена в односторонньому порядку на вимогу орендодавця у разі: невиконання орендарем вимог щодо укладення додаткової угоди (договору оренди у новій редакції) стосовно зміни орендної плати на підставі п.11 та у порядку і строки встановлені п.11.2-11.3 цього договору; систематичної несплати орендної плати відповідно п.12.2 цього договору; недотримання орендарем вимог п. 7 даного договору.

З урахуванням викладеного, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.

Крім того, судом враховується, що відповідно ч.1 ст.26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється, зокрема, у разі закінчення встановленого строку користування надрами.

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на 7 років.

Згідно з пунктом 14 договору, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Судом встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №806/1515/18 апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради задоволено; визнано протиправним та скасовано протокол №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ; визнано протиправним та скасовано спеціальний дозвіл на користування надрами №6239, виданий 28.12.2017 ПП "Леся" з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки №2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с.Шадура Хорошівського району Житомирської області (а.с.32-43).

Відсутність спеціального дозволу як правовстановлюючого документа, з чинністю якого законодавцем пов`язується наявність у відповідного підприємства повноважень щодо провадження діяльності пов`язаної із видобуванням надр, є підставою для припинення права на використання цим підприємством земельної ділянки для потреб надрокористування.

Таким чином, подальше перебування в оренді такої значної площі земель до 2026 року у відповідача без розробки родовища є прямим порушенням як інтересів орендодавця так і інтересів держави в цілому.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6239 від 28.12.2017 року наданого ПП "Леся", а також зважаючи на систематичну несплату орендних платежів, суд приходить до висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 17.05.2019 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимогу прокурора про повернення земельної ділянки, господарський суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 20 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно із статтею 96 Земельного кодексу України закріплено обов`язок землекористувачів, до яких належить обов`язок щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати. Систематична тривала несплата відповідачем орендної плати за договором є підставою для його припинення шляхом розірвання, внаслідок чого земельна ділянка підлягає поверненню позивачу у стані, в якому вона була одержана.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди землі від 17.05.2019, вимогу прокурора про зобов`язання ПП "Леся" повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821182700:06:002:0406, площею 5,60000га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Краївщинської сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада) слід задовольнити.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Також, судом встановлено, що при поданні позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 67 674,67грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1709 від 06.08.2024, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.17).

Разом з тим, у даній справі за подання позовної заяви із однією вимогою майнового характеру та двома вимогами немайнового характеру сплаті підлягало 13 139,52грн судового збору (7 083,52грн + 6056,00грн).

Таким чином, сума надмірно сплаченого судового збору становить 54 535,15грн та підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у разі подання відповідного клопотання, згідно зі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Леся" (вул.Щорса, 54-А, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13556147) на користь Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул.Героїв України,буд.13, смт.Хорошів, Житомирський район, Житомирська область, 12101, код ЄДРПОУ 04344587):

- 472 234,80грн заборгованості по орендній платі за землю.

3. Розірвати договір оренди землі від 17.05.2019, укладений між Житомирською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Леся" щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1821182700:06:002:0406, площею 5,6000га.

4. Зобов`язати Приватне підприємство "Леся" (вул.Щорса, 54-А, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13556147) повернути Хорошівській селищній раді земельну ділянку із кадастровим номером 1821182700:06:002:0406, площею 5,6000га, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Краївщинської сільської ради (Хорошівська об`єднана територіальна громада), яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 17.05.2019, укладеного між Житомирською обласною державною адміністрацією та відповідачем.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Леся" (вул.Щорса, 54-А, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13556147) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950):

- 13 139,52грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - Коростишівській окружній прокуратурі через "Електронний суд";

3- Житомирській обласній прокуратурі через "Електронний суд";

4- Хорошівській селищній раді через "Електронний суд";

5- ПП "Леся" код ЄДРПОУ 13556147 (рек. з повід);

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення09.12.2024
Оприлюднено12.12.2024
Номер документу123639763
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —906/859/24

Рішення від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 12.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 13.08.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні