Рішення

від 10.12.2024 по справі 907/815/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/815/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю Газорозподільні мережі України, м. Ужгород

до відповідача Комунального підприємства Хустської міської ради «Хусттепло», м. Хуст

про стягнення 93707,98 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю Газорозподільні мережі України заявило позов до Комунального підприємства Хустської міської ради «Хусттепло» про стягнення 93707,98 грн в тому числі 89 321,43 грн. основного боргу вартості перерахованого об`єму природного газу, 1230 грн. 3% річних та 3 156,55 грн. інфляційних втрат за Типовим договором розподілу природного газу. Позов заявлено з посиланням на ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 161- 164, 171,176 ГПК України, а також Договір розподілу природного газу та нормами Кодексу ГРМ.

Ухвалою суду від 02.10.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

14.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

29.10.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач допустив порушення норм чинного законодавства зокрема порушив строки періодичної повірки ЗТВ.

Вищенаведені обставини підтверджує доданим до позовної заяви акт про порушення №ZК 00017 від 30.01.2024 року.

Відповідно до норм Кодексу ГРМ, Оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 19.01.2024 дата початку прострочення періодичної повірки (Свідоцтво про повірку чинне до 18.01.2024) до 29.01.2024 (день, що передував дню усунення порушення).

Так, перерахований до сплати об?єм природного газу складає 5 588,70 м. куб., а його вартість, яку Відповідач на підставі зазначених вище норм має оплатити Оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - становить 89 321,43 грн.

Крім того, згідно проведеного розрахунку за періоди з 06.03.2024р. по 20.08.2024р. споживачу нараховано загальна сума трьох відсотків річних за порушення грошового зобов?язання у розмірі 1230 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 156,55 грн.

3 огляду встановлені Договором розподілу природного газу (зокрема п. 7.1, 7.4, 8.1) та Кодексом ГРМ вимоги, позивач зазначає, що споживач зобов`язаний компенсувати Оператору ГРМ вартість необлікованого об?єму природного газу. Однак, оскільки Споживачем не виконано свого обов?язку щодо сплати вартості необлікованого об?єму природного газу, Оператор ГРМ звернутися до суду за захистом свого порушеного права із позовом.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, який набув чинності 29.11.2016, для лічильників газу та пристроїв перетворення об?єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки, класу 1,5 8 років.

Наголошує, що спірний лічильник належить до лічильника класу 1,5. Оскільки повірка спірного лічильника газу ВК G25 мала бути здійснена, після 31.01.2024 р. тобто, положення наказу №1747 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а міжповірочний інтервал спірного лічильника газу збільшено до 8 років.

Посилаючись на практику Верховного Суду у постанові від 20.07.2021 у справі №915/316/20, вважає позовні вимоги такими які не підлягають до задоволення та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заперечення позивача на відзив.

Позивач у поданій суду відповіді на відзив спростовує аргументи відповідача, зазначає що відповідно до поданих Філією документів, законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки G25, заводський номер 4160810, рік виготовлення 2002 пройшов повірку 18.01.2022р., що підтверджується Свідоцтвом № 2798, яке чинне до 18.01.2024р.

Як вбачається до вище зазначеного свідоцтва, лічильник газу G25 відноситься до класу 1,0 якому встановлено міжповірочний інтервал 2 роки (Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 13.10.2016р. № 1747).

Звертає вагу суду, що відповідач стверджуючи, у своєму відзиві на позовну заяву, що даний лічильник відноситься до класу 1,5 та має міжповірочний інтервал 8 років жодних документів на підтвердження цього не надає.

Враховуючи вищенаведене, просить суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю Газорозподільні мережі України задовільнити в повному обсягу.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

КП «Хусттепло» надіслало на адресу Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заяву - приєднання від 01.01.2024р. № 42Хт-4150-Т-24 (далі - «Заява приєднання») до умов публічного договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - «Договір розподілу»).

Відтак, за цим Договором Відповідач зобов?язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов?язків (Розділ VIII Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що окрім договору Сторони зобов?язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).

Пунктами 5.2., 5.4 Договору сторони погодили, що визначення об?єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим Договором. Порядок визначення об?єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об?ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього Договору.

Умовами Договору передбачено обов?язки Споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об?єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов?язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової експлуатаційної відповідальності сторін. (пункт 7.4 Договору).

Відповідно до пп. 8 п. 7.1. Договору, Оператор ГРМ зобов?язується, зокрема здійснювати перерахунок об?ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об?єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, Сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений Главою 6 Розділу Х Кодексу ГРМ.

Власник комерційного вузла обліку газу (далі - «ВОГ») забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки - «ЗВТ»), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Відповідно до п.1 глави 7 Розділу Х власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов??язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних 3ВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

Пунктом 8 Глави 7 Розділу Х кодексу ГРМ встановлено відповідальність за пропущення терміну повірки 3ВТ зокрема, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних 3ВТ або недопуск до 3ВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є 3ВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI цього Кодексу.

Свої зобов?язання за Договором газорозподільне підприємство виконує належним чином та в повному обсязі.

Натомість позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення зазначених норм.

30.01.2024 року представниками Оператора ГРМ на об?єкті відповідача, що знаходиться за адресою с. Олександрівка, вул. Шкільна, 16 під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (пп. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Акт про порушення № ZK 000017 від 30.01.2024р. у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 20.02.2024 року розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.

Так, перерахований до сплати об??єм природного газу складає 5 588,70 м. куб., а його вартість, яку Відповідач на підставі зазначених вище норм має оплатити Оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - становить 89 321,43 грн.

Крім того, згідно проведеного розрахунку за періоди з 06.03.2024р. по 20.08.2024р. споживачу нараховано загальна сума трьох відсотків річних за порушення грошового зобов?язання у розмірі 1230 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 156,55 грн.

21.02.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про компенсацію вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу №ЗФ/100/ВИХ 681-24. Оскільки вказану вимогу відповідач належним чином та в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За своєю правовою природою між сторонами був укладений договір розподілу природного газу.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 (далі - договір), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору.

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ). Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Варто зазначити, що відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

Відповідно до положення глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

У главі 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ (вузол обліку природного газу), зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацією проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок. Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ. У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або не допуск до ЗВТ представників оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015р., лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Згідно з пунктом 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005р., власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно до пункту 7.4 Типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням, останній зобов`язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Пунктом 41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 13.10.2016р., визначено, що для лічильників газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) передбачено міжповірочний інтервал тривалістю 2 і 8 років. При цьому, згідно примітки 7 даного нормативного акту для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.

Суд зазначає, що відповідач стверджуючи, у своєму відзиві на позовну заяву, що даний лічильник відноситься до класу 1,5 та має міжповірочий інтервал 8 років жодних документів на підтвердження цього не надає.

Водночас відповідно до поданих Філією документів, законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки G25, заводський номер 4160810, рік виготовлення 2002 пройшов повірку 18.01.2022р., що підтверджується Свідоцтвом № 2798, яке чинне до 18.01.2024р.

Керуючись наведеним, з урахуванням міжповірочного терміну та дотримання строків звернення відповідача щодо проведення чергової повірки, останній зобов`язаний був звернутися із відповідним письмовим листом до позивача до 19.01.2024 р.

Проте, відповідач не звернувся до позивача з листом про зняття лічильника на перевірку у встановлені строки, 30.01.2024 року представниками Оператора ГРМ на об?єкті відповідача виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Отже, встановивши та врахувавши зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що факт вчинення відповідачем правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно не здійснив організацію проведення їх періодичної повірки і саме в наведеному виявилось незабезпечення позивачем належної організації повірки лічильника газу.

У зв`язку з цим, позивачем складено Акт про порушення № ZK 000017 від 30.01.2024р.

Як встановлено судом, Акт про порушення № ZK 000017 від 30.01.2024 року підписаний представниками позивача та зі сторони відповідача.

Згідно пп.4 п.2 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.

При цьому, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу (п.8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ).

Так, у пп.1 п.4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначений порядок визначення не облікованих об`ємів природного газу споживачу, що не є побутовим, у разі виявлення пропущення строку періодичної повірки лічильника природного газу.

Відповідно до пункту 4.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Тобто, законодавець не ставить у залежність здійснення перерахунку об`єму переданого (прийнятого) газу від результатів повірки засобів обліку природного газу, оскільки, сам факт пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою, з вини споживача, вже є окремим порушенням норм Кодексу ГРМ.

У п.8 гл.5 розд.ХІ містить вказівку на те, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, і засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Відповідно до п.8 гл.5 розд.XI Кодексу ГРС, Акт про порушення № ZK 000017 від 30.01.2024р. у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 20.02.2024 року розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.

Відповідно до пп.1 п.11 гл.5 розд.XI Кодексу ГРС, при задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Перевіривши наявний у матеріалах справи акт-розрахунок від 20.02.2024р., суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно та згідно положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Суд бере до уваги, що відповідач за позовом не заперечував сам розрахунок позивача.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи доведеність факту вчинення споживачем виявленого оператором ГРМ порушення, відповідність складеного акту про порушення та прийнятого рішення вимогам законодавства, беручи до уваги, що розрахунок обсягу та вартості необлікованого природного газу виконано позивачем за позовом з дотриманням наведеної у Кодексі методики, з обранням правильних значень величин та за вірно визначений період, наявними є підстави для стягнення зі споживача суми, яку було донараховано оператором ГРМ.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд бере до уваги, що відповідач за позовом не заперечував сам розрахунок позивача.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 1230,00 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

Суд бере до уваги, що відповідач за позовом не заперечував сам розрахунок позивача.

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 3 156,55 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2 422,40 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Хустської міської ради «Хусттепло» (90400, Закарпатська обл., Хустський район, м. Хуст, вул Шухевича Романа, буд. 1/1. ЄДРПОУ 36021072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю Газорозподільні мережі України (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 45365917) 93707,98 грн (дев`яносто три тисячі сімсот сім гривень 98 коп.) в тому числі 89 321,43 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч триста двадцять одна гривня 43 коп.) основного боргу вартості перерахованого об`єму природного газу, 1230,00 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 00 коп.) 3% річних та 3 156,55 грн. (три тисячі сто п`ятдесят шість гривень 55 коп.) інфляційних втрат за Типовим договором розподілу природного газу, а також 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 10.12.2024

Суддя Андрейчук Л. В.