Ухвала

від 09.12.2024 по справі 907/1024/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1024/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тиса -22, код ЄДРПОУ 44836896, місцезнаходження Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок, 7, офіс 301, поштовий індекс 43025,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга, код ЄДРПОУ 32695986, місцезнаходження Закарпатська область, Берегівський район, село Підвиноградів, вулиця Жовтнева, 56, поштовий індекс 90325,

про: визнання дійсним договору купівлі продажу сільськогосподарської техніки та визнання права власності на рухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тиса -22 (далі позивач), від імені якого діє адвокат Світлик Олена Юріївна (на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АО №1152405 від 25.11.2024) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою без дати до Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга (далі відповідач), згідно з якою просить:

- визнати дійсним договір купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Райдуга та Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності на трактор Беларус - 82,1, рік виписку 2011, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності на трактор Беларус - 892, рік випуску 2013, номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності на трактор Беларус - 320,4, рік випуску 2012, номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності причіп - 2ПТС-4, рік випуску 1984, номерний знак НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності причіп - ПСЄ-12,5Б, рік випуску 1991, номерний знак НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_10 .

Позовні вимоги у справі обгрунтовані з посиланням на укладення сторонами договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022 (копія якого долучена до позовної заяви) (далі договір), згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю Райдуга (у договорі продавець) зобов`язується продати Товариству з обмеженою відповідальністю Тиса -22 (у договорі покупець) обладнання, визначене в специфікації до договору (у тому числі спірне рухоме майно), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно сплатити його в порядку та на умовах, визначених у договорі (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару зазначається у специфікації, яка становить невід`ємну частину договору.

Пункти 2.1, 2.2, 2.3 договору передбачають, що вартість товару, що продається згідно умов договору, становить вартість усього товару поставленого згідно усіх специфікацій, підписаних сторонами у рамках дії даного договору. Розрахунки по договору проводяться у безготівковій формі у термін, визначений у п.2.3 договору; оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, яку покупець зобов`язаний здійснити у день укладення договору.

Згідно доводів позовної заяви вбачається, що, враховуючи умови укладеного договору, враховуючи, що позивач (покупець за договором) 28.10.2022 у рахунок взятих на себе зобов`язань здійснив оплату, а відповідач (продавець за договором) передав позивачу всю сільськогосподарську техніку відповідно до видаткової накладної №4 від 28.10.2022 та актів приймання-передачі (копії яких долучені до позовної заяви), однак відповідач ухиляється від передачі технічної документації на таку техніку, яка підлягає державній реєстрації, а тому позивач просить визнати дійсним договір купівлі - продажу сільськогосподарської техніки №01-22 від 28.10.2022 та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Тиса -22 право власності на трактор Беларус - 82,1, рік виписку 2011, номерний знак НОМЕР_1 ; трактор Беларус - 892, рік випуску 2013, номерний знак НОМЕР_3 ; трактор Беларус - 320,4, рік випуску 2012, номерний знак НОМЕР_5 ; причіп - 2ПТС-4, рік випуску 1984, номерний знак НОМЕР_7 ; причіп - ПСЄ-12,5Б, рік випуску 1991, номерний знак НОМЕР_9 (далі спірне рухоме майно).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024.

Дослідивши матеріали позовної заяви ТОВ Тиса -22 до ТОВ Райдуга про визнання дійсним договору купівлі продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022 та визнання права власності на рухоме майно (зареєстрованої за вх.№02.3.1-05/1094/24 від 03.12.2024), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 і 172 ГПК України.

1. Відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, всупереч приписів пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві не зазначені відомості про наявність/відсутність електронного кабінету в позивача, представника позивача та відповідача.

2. Згідно із частини першої статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою

У поданій позовній заяві зазначено місцезнаходження позивача (код ЄДРПОУ 44836896) Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок, 7, офіс 301.

Натомість, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-22» зареєстроване по такому адресу: 90325, Закарпатська область, Берегівський район, село Підвиноградів, вулиця Духновича О, будинок,56, що також підтверджено самим позивачем згідно долученої до позовної заяви копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.11.2022 стосовно ТОВ «Тиса-22».

А тому невідомо, з яких обставин справи (офіційних документів) виходив позивач зазначаючи місцезнаходження позивача Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок, 7, офіс 301, хоча відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «Тиса-22» є інше: Закарпатська область, Берегівський район, село Підвиноградів, вулиця Духновича О, будинок,56.

3. Крім цього, на виконання вимог пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві, що стосується відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга, зазначений код ЄДРПОУ цієї юридичної особи 32695986.

Однак, відповідно до відповіді №953591 від 09.12.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що код ЄДРПОУ - 32695986 належить іншій юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю Будсуміш продукт, що знаходиться за адресою: 79068, Львівська область, місто Львів, вулиця Хвильового М, будинок,9, приміщення нежитлове, №401, в той час представник позивача вказує місцезнаходження відповідача за адресою: вулиця Жовтнева, 56, село Підвиноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90325.

З наведених відомостей є незрозумілим правовий статус, ідентифікаційний код і місцезнаходження відповідача, вказаного у позовній заяві, - ТОВ «Райдуга», так як такі відомості, наведені у позовній заяві, суперечать інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, позивачу слід усунути зазначені недоліки, зокрема, шляхом подання письмової заяви в якій зазначити вірну адресу (місцезнаходження) позивача, місцезнаходження та вірний код ЄДРПОУ - відповідача.

4. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 163 ЦПК України ціна позову у справах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Поряд з цим, відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Враховуючи наведене, ціна позову за позовними вимогами про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. Правильне визначення ціни позову за вимогами майнового характеру має також значення для визначення суми судового збору за кожною вимогою майнового характеру, а тому при подачі позову необхідно встановити дійсну вартість кожного спірного майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду.

Однак, при подачі позовної заяви в суд, ТОВ «Тиса-22» не дотрималося положень пункту 3 частини 3 статті 162, пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України, оскільки, вказавши ціну позову в розмірі 53564 грн, позивач не долучив до позовної заяви документи, які би підтверджували дійсну вартість кожної з п`яти одиниць спірного рухомого майна, право власності на яке позивач просить суд визнати за ним.

Поряд з цим, долучені до позовної заяви копії актів приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022, з яких вбачається, що загальна вартість п`яти одиниць спірного майна (сільськогосподарської техніки) становить 53564 грн, не є належним доказом вартості такого рухомого майна, оскільки позивач не долучив копій платіжних документів, які би підтверджували сплату ним на користь відповідача коштів згідно вказаних актів приймання-передачі (про що зазначено у позовній заяві).

У той же час, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з частиною другою статті 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при подачі позовної заяви ТОВ «Тиса-22» не підтвердило долученими до позову документами ціну позову в розмірі 53564 грн, оскільки відсутні копії платіжних документів, які би підтверджували сплату позивачем на користь відповідача коштів згідно актів приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022, а також відсутні інші документи, які би підтверджували дійсну вартість кожної одиниці рухомого майна, зокрема, на час подачі позову.

Отже, суд звертає увагу, що для правильного визначення ціни позову та відповідно до сплати судового збору за 5 вимогами майнового характеру позивачу необхідно встановити дійсну вартість кожного окремо спірного рухомого майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду. З цього приводу суд зазначає, що документом, який підтверджує вартість майна, може бути звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), висновок експерта, інші докази, в яких зазначена дійсна вартість спірного майна на день пред`явлення позову, або обгрунтування з посиланням обставини справи і долучені до позову докази, дійсної вартості спірного рухомого майна (кожної одиниці сільськогосподарської техніки і їх загальну вартість).

5. Крім цього, з долучених до позовної заяви копій документів встановлено, що позивачем всупереч приписам пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України не долучені документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

У позовній заяві позивачем заявлено 5 вимог майнового характеру, а саме: про визнання права власності за ТОВ Тиса -22 на:

-трактор Беларус - 82,1, рік виписку 2011, номерний знак НОМЕР_1 ;

-трактор Беларус - 892, рік випуску 2013, номерний знак НОМЕР_3 ;

-трактор Беларус - 320,4, рік випуску 2012, номерний знак НОМЕР_5 ;

-причіп - 2ПТС-4, рік випуску 1984, номерний знак НОМЕР_7 ;

-причіп - ПСЄ-12,5Б, рік випуску 1991, номерний знак НОМЕР_9 .

Отже, для правильного визначення суми судового збору за подачу даного позову за 5 вимогами майнового характеру позивачу необхідно встановити дійсну вартість кожного спірного рухомого майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду. При цьому, суд зазначає, що у випадку підтвердження та обгрунтування ціни кожної одиниці рухомого майна, про яку зазначено в актах приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022, чи в інших документах, ставка судового збору за позовними вимогами про визнання права власності стосовно кожної одиниці техніки повинна визначатися у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто не менше 3028 грн стосовно кожної з 5 вимог майнового характеру).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про визнання дійсним договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022, укладеного між ТОВ Райдуга та ТОВ Тиса -22.

Отже, за подачу даного позову в частині позовної вимоги немайнового характеру про визнання дійсним договору купівлі продажу в цьому випадку розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто 3028 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За таких обставин, для правильного визначення суми судового збору за подачу даного позову за 5 вимогами майнового характеру і однією позовною вимогою немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка стосовно дійсної вартості кожної одиниці сільськогосподарської техніки, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто не менше 15140 грн за 5 позовних вимог майнового характеру щодо визнання права власності на рухоме майно) та сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб,- тобто 3028 грн за подачу позову в частині позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі продажу.

Отже, загальний розмір судового збору за подачу даного позову за 5 вимогами майнового характеру і однією позовною вимогою немайнового характеру, який підлягає до сплати ТОВ «Тиса-22», становить 18168 грн (у випадку підтвердження позивачем вартості кожного спірного рухомого майна, яка вказана в актах приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022) або у більшій сумі - у розмірі 1,5 відсотка стосовно дійсної вартості кожної одиниці сільськогосподарської техніки, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосовно кожної майнової вимоги.

6. Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до абзаців 1-2 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС).

Пунктом 3 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).

Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами (пункт 8 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12.10.2023) особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Для визначення наявності у позивача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду була сформована відповідь № 5737335 від 04.12.2024, в якій вказано, що у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 44836896 (тобто у Товариства з обмеженою відповідальністю Тиса -22) немає зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС .

Оскільки позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю Тиса -22) є юридичною особою, то на нього частиною 6 статті 6 ГПК України покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац 3 частини сьомої статті 42 ГПК України).

Поряд з цим, з відповіді №5737378 від 04.12.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, отриманої в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за запитом суду, встановлено, що Світлик Олена Юріївна (представник позивача) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд.

З цього приводу суд звертає увагу позивача на положення абзацу 2 частини 6 статті 6 ГПК України, згідно з яким процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

В абзаці 2 частини першої статті 174 ГПК України зазначені обов`язкові дії суду шляхом постановлення ухвали про залишення позову без руху в разі виявлення факту нереєстрації позивачем, який є юридичною особою, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В абзаці другому частини другої статті 174 ГПК України зазначено, що, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

7. Пунктом 1 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частина перша статті 172 ГПК України передбачає, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

До позовної заяви на виконання вказаних положень Господарського процесуального кодексу про підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем долучено фіскальний чек про оплату поштового відправлення №9010000017688 від 26.11.2024 та опису вкладення до цінного листа на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга.

Однак, долучений до позовної заяви ТОВ Тиса-22 до ТОВ Райдуга опис вкладення не є підтвердженням належного виконання позивачем приписів пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України, так як у описі, крім зазначення відомостей про надіслання позовної заяви на 5 аркушах, у іншій графі Найменування предметів зазначено Додатки до позовної заяви (без наведення переліку кожного додатку) і зазначено кількість аркушів 15.

Отже, з такого опису суд не може зробити висновок про направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами, оскільки, зазначивши у описі про додатки до позовної заяви (без наведення переліку кожного додатку) на 15 аркушах, з наведеного достовірно невідомо, які саме конкретні документи направлені відповідачу згідно цього опису.

Крім не дотримання приписів пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України (так як позивачем не підтверджено направлення відповідачу кожного документу, долученого до позовної заяви), при складанні такого опису та направленні поштового відправлення відповідачу листом з оголошеною цінністю позивачем також не дотримано вимог пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071), який передбачає, що послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Отже, доказами належного виконання позивачем приписів пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України у випадку направлення учасникам справи поштовим зв`язком копії позовної заяви з усіма долученими до неї документами (додатками) є зазначення у складеному описі відповідно до вимог пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. №1071) індивідуальних ознак документів, які направляються адресату поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення.

8. Згідно положень пунктів 8 10 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити:

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Абзац перший частини п`ятої статті 91 ГПК України передбачає, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Однак, у порушення приписів пунктів 8 10 частини третьої статті 162 ГПК України у позовній заяві відсутні відомості: про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

9. Як було вказано вище, обгрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач зазначив, що, враховуючи умови укладеного договору, враховуючи, що позивач (покупець за договором) 28.10.2022 у рахунок взятих на себе зобов`язань здійснив оплату, а відповідач (продавець за договором) передав позивачу всю сільськогосподарську техніку відповідно до видаткової накладної №4 від 28.10.2022 та актів приймання-передачі, однак відповідач ухиляється від передачі технічної документації на таку техніку, то наведене є підставою звернення в суд з позовом про визнання дійсним договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки №01-22 від 28.10.2022 та визнання за ТОВ Тиса-22 права власності на 5 одиниць рухомого майна.

Частина друга статті 164 ГПК України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, зазначивши про здійснення ТОВ Тиса -22 28.10.2022 на виконання умов договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022 взятих на себе зобов`язань щодо оплати за сільськогосподарську техніку, про яку зазначено у видатковій накладній №4 від 28.10.2022 та у актах приймання-передачі від 28.10.2022 , до позовної заяви всупереч частини друга статті 164 ГПК України позивач не долучив документів, які би підтверджували перерахунок коштів ТОВ «Райдуга» за кожну одиницю такої сільськогосподарської техніки.

Крім цього, до позовної заяви не долучено специфікацію до договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022, яка відповідно до пункту 1.2 є невід`ємною частиною договору.

10. Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень частин 3 і 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тиса -22 до Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга про визнання дійсним договір купівлі продажу сільськогосподарської техніки та визнання права власності на рухоме майно та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 174, 234 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тиса -22 до Товариства з обмеженою відповідальністю Райдуга про визнання дійсним договір купівлі продажу сільськогосподарської техніки та визнання права власності на рухоме майно - залишити без руху.

2. Встановити позивачу 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у цій ухвалі, а саме:

- надати відомості про наявність/відсутність електронного кабінету в позивача, представника позивача та відповідача;

- з урахуванням мотивів цієї ухвали зазначити вірне місцезнаходження позивача та відповідача та ідентифікаційний код юридичної особи відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України або надати письмові пояснення щодо вказаних в ухвалі недоліків (розбіжностей) з цього питання;

- визначити ціну позову з врахуванням дійсної вартості кожної з п`яти одиниць спірного рухомого майна, право власності на яке позивач просить суд визнати за ним; або з урахуванням мотивів цієї ухвали, з посиланням на долучені докази та обставини справи обгрунтувати ціну позову в розмірі 53564 грн; долучити (за наявності) документи, які би підтверджували загальну ціну позову, яка складається з дійсної вартості кожної з п`яти одиниць спірного рухомого майна, право власності на які позивач просить суд визнати за ним;

- з урахуванням мотивів цієї ухвали долучити докази сплати судового збору за 5 вимог майнового характеру та 1 вимогу немайнового характеру в розмірі 18168 грн (у випадку підтримання позовних вимог з урахуванням вартості кожного спірного рухомого майна, яка вказана в актах приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022) або у більшій сумі - у розмірі 1,5 відсотка стосовно дійсної вартості кожної одиниці сільськогосподарської техніки, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб стосовно кожної майнової вимоги;

- в обов`язковому порядку позивачу відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- надати документи, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до положень статті 172 ГПК України;

- вказати щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- навести підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати докази сплати ТОВ Тиса -22 на виконання умов договору купівлі продажу № 01-22 від 28.10.2022 коштів за сільськогосподарську техніку, про яку зазначено у позовній заяві, зокрема, у видатковій накладній №4 від 28.10.2022 та у актах приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 28.10.2022 (про що зазначив позивач у позовній заяві, обгрунтовуючи свої позовні вимоги до відповідача);

- долучити специфікацію до договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 01-22 від 28.10.2022, яка відповідно до пункту 1.2 договору є його невід`ємною частиною.

3. Зобов`язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно надіслати копію таких відомостей (пояснень) разом з копіями відповідних документів (доказів у справі) відповідачу в паперовій формі листом з описом вкладення. Докази такого надіслання надати суду.

4. Роз`яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud 5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.В.Сисин