Рішення

від 10.12.2024 по справі 909/741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/741/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт", вул.Дунайська, буд. 188, м. Рені, Ренійський район, Одеська область, 68800

до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства "Інпроспед", вул.Б.Хмельницького, буд. 81 Є, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 41388,49 грн, з яких 24620,67 грн основного боргу, 12478,24 грн інфляційних втрат, 2587,58 грн 3 % річних, 1702 грн пені,

встановив: Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства "Інпроспед" про стягнення заборгованості в сумі 41388,49 грн, з яких 24620,67 грн основного боргу, 12478,24 грн інфляційних втрат, 2587,58 грн 3 % річних, 1702 грн пені.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження Спільного українсько-німецького підприємства "Інпроспед" - вул. Б. Хмельницького, буд. 81 Є, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300.

Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання" 08.09.2024.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Виходячи зі змісту положень статей 120, 242 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮОФОПГФ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах, передбачена стаття 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №101-115 від 08.12.2020 щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворився борг в сумі 24620,67 грн. За прострочення строків оплати вартості послуг, позивачем нараховано відповідачу 12478,24 грн інфляційних втрат, 2587,58 грн 3 % річних, 1702 грн пені.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

08.12.2020 між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (далі порт) та Спільним українсько-німецьким підприємством "Інпроспед" (далі клієнт) укладено договір про надання послуг №101-115.

Згідно п.1.1 договору, він визначає взаємовідносини порту і клієнта, що є власником вантажу, або виступає від імені вантажовласника, при перевантаженні вантажів в порту, а також визначає порядок оплати послуг, що надаються портом.

Взаємовідносини сторін при наданні портом послуг з перевалки обладнання з дотриманням певних умов регламентуються додатком №1 до договору про надання послуг №101-115 від 08.12.2020.

Так, у додатку № 1 до договору визначаються найменування вантажу, вид перевезення, обсяги та варіанти перевантаження тощо, а також тарифи на перевантаження та вартість послуг по зберіганню вантажу на відкритому складському майданчику, що не входять в тариф на перевантаження, згідно з якими відповідачу виставлялися рахунки.

Відповідно до розділу 2 договору, до обов`язків порту належить:

- підтвердження та погодження за заявкою клієнта завезення вантажу або планів навантаження;

- здійснення перевалки вантажу клієнта в обсязі, узгодженому в додатках до цього договору, включаючи вивантаження і навантаження транспортних засобів силами та засобами порту;

- можливість надання клієнту інших послуг за взаємною домовленістю та за окрему плату тощо.

Згідно до п. 3.9 договору клієнт оплачує порту перевалку вантажу та інші послуги відповідно до обсягу виконаних робіт, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що всі розрахунки проводяться між портом і клієнтом безпосередньо на підставі виставлених рахунків. Підставою для виставляння рахунків є оформлені вантажні документи автотранспортна накладна, залізнична накладна, коносамент (штурманська розписка), річкова накладна тощо. Датою рахунку є дата оформлення вантажного документа. Оригінали рахунків вручаються клієнту у відділі комерційної роботи та маркетингу.

У відповідності до п. 4.7 договору клієнт повинен здійснювати оплату послуг порту протягом 10 банківських днів з моменту виписки рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування банком коштів на рахунок порту.

Сторони несуть взаємну фінансову відповідальність за невиконання обов`язків за цим договором в розмірі фактично завданих збитків згідно п. 8.2 договору.

У пункті 3.8 договору зазначається, що клієнт отримує в порту для підписання два примірника акта наданих (виконаних) послуг (робіт) і повертає один підписаний примірник акта наданих (виконаних) послуг (робіт) протягом 5 робочих днів з моменту оформлення таких актів. У разі неповернення або необґрунтованої відмови від підписання акта наданих (виконаних) послуг (робіт), вважається, що акти є узгодженими сторонами і надані послуги підлягають оплаті.

Згідно пункту 4.9 договору, у разі порушення клієнтом термінів оплати, порт може нарахувати пеню, а клієнт зобов`язаний її сплатити відповідно до законодавства України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючі день оплати. Оплата пені та штрафу не звільняє клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості.

На виконання умов договору, позивачем згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг) № 332 від 31.12.2020 та № 292/1 від 12.01.2021 надано обумовлені договором послуги (перевалка та зберігання обладнання) на загальну суму 89620,67 грн та виставлено відповідачу рахунки № 332 від 31.12.2020 на суму 521,49 грн та № 292/1 від 12.01.2021 на суму 89099,18 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості наданих позивачем послуг у розмірі 65000 грн від 17.01.2021.

Однак, вартість наданих позивачем послуг у сумі 24620,67 грн залишилася не оплаченою.

За прострочення строків оплати вартості послуг, позивачем нараховано відповідачу 12478,24 грн інфляційних втрат та 2587,58 грн 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України та 1702 грн пені на підставі п. 4.9 договору.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (статті 901, 903 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом вище, позивачем надано відповідачу обумовлені договором послуги (перевалка та зберігання обладнання) на загальну суму 89620,67 грн, однак, відповідач в повному обсязі не здійснив їх оплату, внаслідок чого утворився борг в сумі 24620,67 грн.

При цьому, відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів оплати у повному обсязі виконаних позивачем робіт суду не надано.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 24620,67 грн є обґрунтованими.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 12478,24 грн інфляційних втрат та 2587,58 грн 3 % річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено їх арифметичну та методологічну правильність. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приписами статей 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 6 ст. 230 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 4.9 договору у разі порушення клієнтом термінів оплати, порт може нарахувати пеню, а клієнт зобов`язаний її сплатити відповідно до законодавства України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючі день оплати. Оплата пені та штрафу не звільняє клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання та враховуючи правильність здійснених позивачем розрахунків пені, вимоги про стягнення 1702 грн пені є обґрунтованими.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" до Спільного українсько-німецького підприємства "Інпроспед" про стягнення 41388,49 грн - задовольнити.

Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства "Інпроспед", вул.Б.Хмельницького, буд. 81 Є, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 22174367) на користь Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт", вул.Дунайська, буд. 188, м. Рені, Ренійський район, Одеська область, 68800 (ідентифікаційний код 01125809) 24620 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять) грн 67 коп основного боргу, 12478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 24 коп. інфляційних втрат, 2587 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн 58 коп. 3 % річних, 1702 (одну тисячу сімсот дві) грн пені, 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.12.2024.

Суддя Неверовська Л. М.