Ухвала

від 04.12.2024 по справі 910/10746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/10746/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Петькун Д.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" (04119, вул. Зоологічна, 4А, оф.139,м. Київ,код ЄДРПОУ 04119)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (01054, вул. Ярославів Вал, буд. 38, м. Київ, код ЄДРПОУ 39325379)

про стягнення 11 676 535,74 грн

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (далі - відповідач) про стягнення 12 676 535,74 гривень заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором постачання електричної енергії споживачу №24/04-1-КЕГ від 24.04.2023, відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12 676 535,74 гривень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 суддя Ягічева Н.І. прийняла до свого розгляду позовну заяву, відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання на 02.10.2024.

В системі "Електронний суд" 23.09.2024 , 01.10.2024 відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, заяву про розгляд справи без участі представника.

В системі "Електронний суд" 02.10.2024 позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 розгляд справи відкладено на 29.05.2024.

В системі "Електронний суд" 23.10.2024 позивачем сформована заява про закриття провадження по справі та розподіл судових витрат, заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду протокольною ухвалою.

Ухвалою від 23.10.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу по суті на 20.11.2024.

В системі "Електронний суд" 15.11.2024 відповідачем сформовано заперечення на клопотання в частині розподілу судових витрат, 18.11.2024 заява про розгляд справи без участі представника.

В системі "Електронний суд" 16.11.2024 позивачем сформовано пояснення по справі щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою від 20.11.2024 розгляд справи призначено на 04.12.2024.

У судове засідання 04.12.2024 представник відповідача не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином, представник позивача підтримав подану заяву про закриття провадження по справі та розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом встановлено, що позовні вимоги в даній справі обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №24/04-1-КЕГ від 24.04.2023 у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 11 676 535,74 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи відповідачем погашено борг у розмірі 11 676 535,74 грн в період з 03.09.2024 по 19.09.2024.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у даній справі, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою закриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 3 статті 130 ГПК України закріплено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи доводи позивача, а також з огляду на врегулювання між сторонами спору вже після відкриття провадження у даній справі шляхом сплати коштів відповідачем, суд погоджується з доводами позивача, що в силу зазначених норм судові витрати у вигляді судового збору повинні бути відшкодовані відповідачем.

При цьому, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 23.10.2024 була прийнята судом. У поданій заяві позивач просив повернути судовий збір з Державного бюджету України в розмірі 12 000,01 грн у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що за звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, позивач сплатив судовий збір в розмірі 152 118,44 грн (платіжна інструкція №371 від 30.08.2024).

Відтак, враховуючи прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог та з огляду на наявність відповідного клопотання позивача, суд дійшов висновку повернути позивачу судовий збір в розмірі 12 000,01 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом заявою на підставі платіжної інструкції №371 від 30.08.2024.

Щодо заявленого клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем долучено договір № 240/24 про надання правничої допомоги від 23.08.2024, укладений між ТОВ «Кепітал Енерджі Груп» (Замовник) та адвокатом Поліщук Павлом Ярославовичем (виконавець), платіжну інструкцію №372 від 30.08.2024, згідно якої ТОВ «Кепітал енерджі груп» здійснив оплату юридичних послуг по договору № 240/24 від 23.08.2024 на користь адвоката Поліщук П.Я. у розмірі 45 000,00 грн.

Також судом встановлено, що у позовній заяві позивачем було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, яку позивач очікує понести складає орієнтовно 45 000,00 грн.

У матеріалах справи наявні заперечення відповідача, відповідно до яких відповідач зазначає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, зі складністю справи. Адже, відповідач у добровільному порядку оплатив всю суму заборгованості.

Судом встановлено, що Поліщук П.Я. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження того, що його витрати є співмірними з виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/10746/24 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" (04119, вул. Зоологічна, 4А, оф.139,м. Київ,код ЄДРПОУ 04119) з Державного бюджету України судовий збір 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 01 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції від 28.08.2024 року № 371 на суму 152 118,44 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (01054, вул. Ярославів Вал, буд. 38, м. Київ, код ЄДРПОУ 39325379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ ЕНЕРДЖІ ГРУП" (04119, вул. Зоологічна, 4А, оф.139,м. Київ, код ЄДРПОУ 04119) 140 118 (сто сорок тисяч сто вісімнадцять) грн. 43 коп. судового збору, 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4. Видати наказ.

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (18.09.2023) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Дата підписання ухвали 06.12.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА