Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/11404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 м. КиївСправа № 910/11404/24

За позовом: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВКОМУНСЕРВІС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВИШНЯ";

про: стягнення 48.331,82 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВИШНЯ" про стягнення 48.331,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з вивезення побутових відходів від 24.07.2019 № Вп-18504-Ш, що призвело до призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 48.331,82 грн., з яких: 27.075,22 грн. - основна заборгованість, 4.605,22 грн. - пеня, 3.009,56 грн. - 3 % річних та 13.641,82 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11404/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 24.07.2019 № Вп-18504-Ш (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується надавати відповідачу послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі - ТПВ), що утворюються на об`єкті відповідача (продовольча крамниця), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 9-11, а відповідач зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється відповідачем протягом п`яти банківських днів, на розрахунковий рахунок позивача, на підставі виписаного позивачем рахунку з моменту отримання направленого позивачем відповідачу рахунку фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Положеннями пункту 4.2 Договору передбачено, що за прострочення оплати послуг з вивезення побутових відходів за цим Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 8.5 Договору, сторони домовились, що будь-яка позовна давність по даному Договору встановлюється тривалістю у п`ять років.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 27.871,55 грн., відповідно до виставлених позивачем рахунків на оплату, які наявні в матеріалах справи, а саме:

- від 01.08.2019 № 44421 на суму 796,33 грн.;

- від 01.09.2019 № 45013 на суму 796,33 грн.;

- від 01.10.2019 № 56074 на суму 796,33 грн.;

- від 01.11.2019 № 56735 на суму 796,33 грн.;

- від 01.12.2019 № 65007 на суму 796,33 грн.;

- від 01.01.2020 № 5918 на суму 796,33 грн.;

- від 01.02.2020 № 6562 на суму 796,33 грн.;

- від 01.03.2020 № 17326 на суму 796,33 грн.;

- від 01.04.2020 № 18018 на суму 796,33 грн.;

- від 01.05.2020 № 28526 на суму 796,33 грн.;

- від 01.06.2020 № 29179 на суму 796,33 грн.;

- від 01.07.2020 № 39269 на суму 796,33 грн.;

- від 01.08.2020 № 39977 на суму 796,33 грн.;

- від 01.09.2020 № 50690 на суму 796,33 грн.;

- від 01.10.2020 № 51399 на суму 796,33 грн.;

- від 01.11.2020 № 61880 на суму 796,33 грн.;

- від 01.12.2020 № 62598 на суму 796,33 грн.;

- від 01.01.2021 № 6323 на суму 796,33 грн.;

- від 01.02.2021 № 7058 на суму 796,33 грн.;

- від 01.03.2021 № 17367 на суму 796,33 грн.;

- від 01.04.2021 № 18111 на суму 796,33 грн.;

- від 01.05.2021 № 29196 на суму 796,33 грн.;

- від 01.06.2021 № 29954 на суму 796,33 грн.;

- від 01.07.2021 № 43322 на суму 796,33 грн.;

- від 01.08.2021 № 44084 на суму 796,33 грн.;

- від 01.09.2021 № 53366 на суму 796,33 грн.;

- від 01.10.2021 № 54159 на суму 796,33 грн.;

- від 01.11.2021 № 65537 на суму 796,33 грн.;

- від 01.12.2021 № 66327 на суму 796,33 грн.;

- від 01.01.2022 № 7372 на суму 796,33 грн.;

- від 01.02.2022 № 8181 на суму 796,33 грн.;

- від 01.05.2022 № 31903 на суму 796,33 грн.;

- від 01.06.2022 № 32719 на суму 796,33 грн.;

- від 01.07.2022 № 46354 на суму 796,33 грн.;

- від 01.08.2022 № 47155 на суму 796,33 грн.

Проте, вказана сума заборгованості відповідачем сплачена частково в сумі 796,33 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 27.075,22 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 4.605,22 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.009,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 13.641,82 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Рахунки на оплату та акти надання послуг на заявлену до стягнення суму заборгованості направлені позивачем відповідачу через систему електронного документообігу, враховуючи положення пункту 2.3 Договору.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в сумі 27.075,22 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 27.075,22 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок неустойки, суд визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки підлягає задоволенню в сумі 887,04 грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)796,3308.12.2021 - 09.12.202128,5 %0,74796,3310.12.2021 - 02.06.2022429 %16,49796,3321.01.2022 - 02.06.202213310 %58,03796,3303.06.2022 - 07.06.2022525 %5,45796,3310.01.2022 - 20.01.2022119 %4,32796,3321.01.2022 - 02.06.202213310 %58,03796,3303.06.2022 - 08.08.20223825 %41,45796,3308.02.2022 - 02.06.202211510 %50,18796,3303.06.2022 - 08.08.20226725 %73,09796,3309.05.2022 - 02.06.20222510 %10,91796,3303.06.2022 - 06.11.202215725 %171,27796,3308.06.2022 - 06.12.202218225 %198,54796,3308.07.2022 - 05.01.202318225 %198,54Загальна сума пені 887,04

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3.009,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 13.641,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВИШНЯ" (61166, ХАРКІВСЬКА область, місто ХАРКІВ, проспект НАУКИ, будинок 40, ідентифікаційний код: 32590691) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, місто КИЇВ, вулиця КУДРЯВСЬКА, будинок 23, ідентифікаційний код: 33745659) основну заборгованість в сумі 27.075 (двадцять сім тисяч сімдесят п`ять) грн. 22 коп., пеню в сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 04 коп., 3 % річних в сумі 3.009 (три тисячі дев`ять) грн. 56 коп., інфляційні втрати в сумі 13.641 (тринадцять тисяч шістсот сорок одна) грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац