Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/9938/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/9938/24За позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Північного офісу Держаудитслужби

2) Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 59282,80 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники учасників справи:

Від прокуратури: Моцик Л.М.

Від позивача-1: не з`явились;

Від позивача-2: не з`явились;

Від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні 05.12.2024 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 59282,80 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювані додаткові угоди укладено з порушенням норм чинного законодавства, а отримані за ними кошти є безпідставно набутими.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9938/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.09.2024.

У підготовчому засіданні 09.09.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 24.10.2024.

26.09.2024 від позивача-1 до суду надійшли пояснення по справі щодо позову.

Ухвалою суду від 24.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 14.11.2024.

12.11.2024 від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 14.11.2024 оголошено перерву до 05.12.2024.

В судове засідання 05.12.2024 представники позивачів та відповідача не з`явились, про дату та час були повідомлені належним чином. Представником позивача-1 завчасно подано клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні 05.12.2024 представник прокуратури підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник прокуратури підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає прокурор у позовній заяві, прокуратурою вивчено інформацію, оприлюднену на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro", за результатами опрацювання якої встановлено, що Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі "ДК 021:2015:09310000-5-"Електрична енергія", 343590 кВт год. з очікуваною вартістю 927693,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено 11.01.2021 в мережі Інтернет на вебпорталі "Prozorro" за № UA-2021-01-05-003277-с.

За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія України".

В подальшому, між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (постачальник) укладено договір № 7 від 26.01.2021 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати споживачу товар - код ДК 021:2015 - 09310000-5-"Електрична енергія" (електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором визначені в додатку № 1 до договору.

Як передбачено п. 3.1-3.3 договору строк поставки товарів: до 31.12.2021. Місце поставки товарів - за адресами підпорядкованих замовнику закладів освіти. При цьому обов`язковою умовою для постачання електричної енергії на об`єкт споживача є наявність в споживача укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору.

Пунктами 5.1-5.3 договору визначено, що загальна вартість цього договору становить 927693,00 грн., в т.ч. ПДВ - 154615,50 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,25 грн без ПДВ, ПДВ 0,45 грн, разом з ПДВ 2,70 грн та складається з закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку. Умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції (в тому числі ціни за одиницю) переможця процедури закупівлі.

Згідно п. 5.4 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі": 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою (ами) або листом (ами) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладення договору (з урахуванням внесених раніше змін до договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором.

Відповідно до п. 5.5 договору в разі необхідності зміни істотних умов договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу) сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього договору у формі додаткової угоди. Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно п. 14.1 договору він набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

До Споживача надійшли пропозиції Постачальника щодо укладення додаткових угод до Договору через коливання ціни електричної енергії на ринку, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави ТОВ "Енергія України" підвищити ціни на постачання електроенергії.

В подальшому, між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та ТОВ "Енергія України" укладено п`ять додаткових угод №1-5 до договору постачання електричної енергії № 7, якими збільшено ціну електричної енергії, а саме:

- укладено додаткову угоду № 1 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 7 від 26.01.2021, якою внесено зміни з 01.08.2021 до п.5.2. Договору та п. 1 додатку 3 «Комерційна пропозиція»: ціна 1 кВт/год. електричної енергії становить 2,895684 грн. з ПДВ.

- укладено додаткову угоду № 2 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 7 від 26.01.2021, якою внесено зміни з 17.08.2021 до п.5.2. Договору та п. 1 додатку 3 «Комерційна пропозиція»: ціна 1 кВт/год. електричної енергії становить 3,01920 грн. з ПДВ.

- укладено додаткову угоду № 3 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 7 від 26.01.2021, якою внесено зміни з 22.09.2021 до п.5.2. Договору та п. 1 додатку 3 «Комерційна пропозиція»: ціна 1 кВт/год. електричної енергії становить 3,285576 грн. з ПДВ.

- укладено додаткову угоду № 4 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 7 від 26.01.2021, якою внесено зміни з 15.10.2021 до п.5.2. Договору та п. 1 додатку 3 «Комерційна пропозиція»: ціна 1 кВт/год. електричної енергії становить 3,528708 грн. з ПДВ.

- укладено додаткову угоду № 5 про зміну ціни за одиницю товару до Договору № 7 від 26.01.2021, якою внесено зміни з 05.11.2021 до п.5.2. Договору та п. 1 додатку 3 «Комерційна пропозиція»: ціна 1 кВт/год. електричної енергії становить 3,845988 грн. з ПДВ.

Обгрунтовуючи наявність підстав для внесення змін до договору та збільшення вартості одиниці товару, відповідачем надано позивачу-2 наступні документи:

- по додатковій угоді № 1 від 10.08.2021 - експертний висновок № О-724 від 02.08.2021 про те, що середньозважена ціна електричної енергії за 1 МВт.год. станом на 26.01.2021 становить 1657,96 грн., а на 01.08.2021 - 2119,14 грн., а тому коливання ціни становить 27,82 %;

- по додатковій угоді № 2 від 27.08.2021 - експертний висновок № О-782 від 17.08.2021 про те, що коливання середньозваженої ціни електричної енергії, станом на 17.08.2021 відносно 22.01.2021 та 01.08.2921 в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатах торгів на РДН складає: станом на 22.01.2021 ціна за 1 МВт.год. - 1687,66 грн. без ПДВ, станом на 01.08.2021 - 2119,14 грн. без ПДВ, станом на 17.08.2021 - 2222,07 грн., а тому відбулось коливання на 31,6657 % та 4,8572 % відповідно відносно вказаних дат;

- по додатковій угоді №3 від 04.10.2021 - експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 22.09.2021 № О-932 про середньозважену ціну електричної енергії на РДН у торговій мережі ОЕС України станом на 17.08.2021 - 2222,07 грн/МВт.год без ПДВ та на 22.09.2021 - 2505,34 грн/МВт.год. без ПДВ, а тому відбулось коливання середньозваженої ціни на 12,75%

- по додатковій угоді № 4 від 23.10.2021 - експертний висновок № О- 1038 від 18.10.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 15.10.2021 року складала 2713,04 грн/МВт без ПДВ, а станом на 22.09.2021 - 2505,34 грн/МВт без ПДВ, коливання середньозваженої ціни на 8,29%.

- по додатковій угоді № 5 від 22.11.2021 - експертний висновок № О- 1121 від 05.11.2021 про те, що середньозважена ціна РДН в ОЕС України станом на 15.10.2021 складала 2713,04 грн/МВт без ПДВ, станом на 05.11.2021 - 3340,73 грн/МВт без ПДВ, тобто зросла на 23,14%.

З приводу долучених доказів коливання ціни суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 було утворено Державне підприємство «Оператор ринку».

Надалі, наказом Міністерства енергетики України від 20.12.2021 № 344 «Про створення Акціонерного товариства «Оператор ринку» створене Акціонерне товариство «Оператор ринку» у процесі перетворення Державного підприємства «Оператор ринку» в акціонерне товариство та затверджено Статут Акціонерного товариства «Оператор ринку».

Згідно Статуту Акціонерного товариства «Оператор ринку», товариство є правонаступником Державного підприємства «Оператор ринку».

Так, відповідно до пункту 3.1 Статуту АТ "Оператор ринку", затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 20.12.2021 № 344 товариство утворено з метою забезпечення функціонування ринку електричної енергії на добу наперед та внутрішньодобового ринку електричної енергії, а також організації купівлі-продажу електричної енергії, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності. Предметом діяльності товариства є, зокрема, забезпечення функціонування ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, організація купівлі- продажу електричної енергії на ринках електричної енергії; реєстрація учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку; ведення та оприлюднення реєстру таких учасників на офіційному веб-сайті підприємства (пункт 3.3 Статуту).

Окрім цього, AT «Оператор ринку» уповноважений розраховувати подекадні, місячні та визначену дату середньозважені ціни купівлі-продажу електроенергії на ринках РДН/ВДР як в цілому по Україні, такі по торгових зонах «ОЕС України» та «Острів Бурштинської ТЕС» згідно Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308.

Таким чином, AT «Оператор ринку» розміщує на своєму веб-сайті (https://www.oree.com.ua) та надає на запит інформацію щодо цін на ринку електроенергії в Україні, їх коливання у відповідні періоди (денний, декадний, місячний тощо), яка може використовуватись як орієнтир (індикатор) різними учасниками ринку в залежності від їхніх потреб та специфіки відносин, у тому числі замовниками, постачальниками та Торгово-промисловою палатою України.

Згідно інформації AT «Оператор ринку» від 21.09.2023 № 03-31/1510 (надалі - інформація або відомості AT «Оператор ринку»), наданої на запит окружної прокуратури, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» у першій декаді серпня 2021 року становить 2127,10 грн/МВт.год (з ПДВ становить 2552,52 грн.), що становить зменшення вартості електроенергії на ринку на 5,47 % з часу укладення договору № 7.

Таким чином, з часу укладення договору № 7 від 26.01.2021 по дату укладення додаткової угоди № 1 від 10.08.2021 відбулось значне зменшення ціни електроенергії.

Крім того, навіть за умови використання даних про збільшення вартості середньозваженої ціни, які вказані у висновку ТПП (2119,14 грн без ПДВ станом на 01.08.2021), вартість електричної енергії, передбачена сторонами в договорі № 7 складає 2,25 грн без ПДВ за кВт/годину, що перевищує ціну, яка "нібито" зросла порівняно з датою укладання договору № 7 від 26.01.2021.

З огляду на зазначене, у сторін були відсутні підстави для внесення змін в договір шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 10.08.2021 та визначення вартості одиниці товару у сумі 2,895684 грн з ПДВ. Отже укладення даної додаткової угоди № 1 було безпідставним, оскільки ціна за Договором № 7 була вищою на 5,47 % від середньозваженої ціни у першій декаді серпня 2021 року.

По решті додаткових угод відповідачем не було надано документів про підтвердження факту коливання ціни на ринку в період між їх укладенням.

Таким чином, за результатами аналізу правомірності внесення змін до істотних умов договору встановлено, що відповідачем безпідставно збільшено до 10 відсотків ціну за одиницю товару (електричної енергії) щоразу під час укладання Додаткових угод №1, №2, №3, №4 та №5 до Договору №7, а також не дотримано вимоги щодо пропорційності збільшення ціни за одиницю товару, чим порушено вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону.

Отже, уклавши додаткову угоду № 1 сторони збільшили вартість одиниці товару на 7,25 %, уклавши додаткову угоду № 2 порівняно з додатковою угодою № 1 сторони збільшили вартість одиниці товару на 4,27 % та по відношенню від первинної ціни договору на 11,82 %. Уклавши додаткову угоду № 3 порівняно з додатковою угодою № 2 сторони збільшили вартість одиниці товару на 8,82 % та по відношенню від первинної ціни договору на 21,69 %. Уклавши додаткову угоду № 4 порівняно з додатковою угодою № 3 сторони збільшили вартість одиниці товару на 7,40 % та по відношенню від первинної ціни договору на 30,69 %. уклавши додаткову угоду № 5 порівняно з додатковою угодою № 4 сторони збільшили вартість одиниці товару на 8,99 % та по відношенню від первинної ціни договору на 42,44 %.

Таким чином, до Договору № 7 від 26.01.2021 у період його виконання 5 разів вносились зміни вартості одиниці електроенергії в сторону збільшення.

Відтак шляхом укладання додаткових угод № 1 від 10.08.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021 вартість 1 кВт.год. електричної енергії по договору № 7 від 26.01.2021 зросла на 1,145988 грн або на 42,44 %, а її обсяг значно зменшився.

Надані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору в частині збільшення ціни.

Суд відзначає, що внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання).

Коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні додаткових угод № 1 від 10.08.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021 до договору №7, сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально належним чином не підтверджено, а експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати не свідчать про коливання ціни у бік збільшення у відповідному відсотковому відношенні на день укладення додаткових угод або направленні листів щодо обґрунтованості збільшення ціни, що вказує на порушення вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставну зміну істотних умов договору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Аналогічна за змістом правова норма закріплена у статті 53 ГПК України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у частині 1 якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Станом на день звернення прокурора до суду з позовом повноваженими на вчинення дій щодо захисту інтересів держави органами не вчинялись необхідні дії.

Прокуратура зверталась до Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради з листом від 19.10.2023 № 50-10787вих-23 щодо вжиття заходів, спрямованих на відновлення порушеного права позивача-2 із зазначенням виявлених порушень. У відповіді від 07.11.2023 № 01-20-411/23 зазначено про відсутність в кошторисі відділу призначення для здійснення таких дій.

Листом від 23.07.2024 № 50-7056вих.24 прокурор повідомив Північний офіс Держаудитслужби про виявлені порушення та просив вжити заходи фінансового контролю щодо даної закупівлі, запропонував звернутись до суду щодо стягнення надмірно сплачених коштів. У відповідь листом від 05.08.2024 № 262616-17/5329-2024 вказано, що заходи фінансового контролю не вживались, а правові підстави для звернення до суду щодо визнання недійсними додаткових угод відсутні.

Листом від 07.08.2024 № 50-7598вих.24 прокуратура повідомила позивачів про свій намір звертатись до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 59282,80 грн.

З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Так, згідно зі ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби, згідно якого Півничний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Північний офіс Державної аудиторської служби України є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Київської області.

Водночас, Північним офісом Державної аудиторської служби України, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, в тому числі, шляхом звернення до суду, хоча прокурор звертався з повідомленнями про виявлені ним порушення, що стали підставою для подачі даного позову.

Щодо позивача Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради.

Згідно Положення про гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради, затвердженого рішення Узинської міської ради від 27.11.2019 № 25-1145/2019, (надалі - Положення), Відділ - виконавчий орган Узинської міської ради й утворюється міською радою для реалізації завдань місцевого самоврядування у сфері освіти, культури, молоді та спорту. Відділ є підзвітним і підконтрольним Узинській міській раді, підпорядковується виконавчому комітету Узинської міської ради та Узинському міському голові, фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Відділ є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства України та установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України, у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. Відділ має печатку із зображенням Державного герба України і власним найменуванням, штамп, відповідні бланки та інші атрибути юридичної особи. До сфери управління входять комунальні заклади освіти, культури, молоді та спорту.

Здійснює процедуру публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» для задоволення власних потреб та потреб закладів і установ освіти комунальної власності Узинської міської територіальної громади.

Таким чином, Відділ є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Таким чином в розмінні ст. 22 БК України, Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а тому є належним отримувачем безпідставно сплачених відповідачу коштів.

З урахуванням вищезазначеного позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби щодо визнання недійсними додаткових угод та в особі Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради щодо стягнення коштів до суду був поданий обґрунтовано з дотриманням приписів ГПК України та Закону України "Про прокуратуру".

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради та ТОВ "Енергія України" уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У частині 4 статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору визначені ГК України. Так, статтею 180 цього Кодексу встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити: предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; (пункт 2 цієї частини).

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Судом встановлено, що істотна умова договору - ціна, була змінена додатковими угодами № 1-5.

Відтак шляхом укладання додаткових угод № 1 від 10.08.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021 вартість 1 кВт.год. електричної енергії по договору № 7 від 26.01.2021 зросла на 1,145988 грн або на 42,44 %. Укладення додаткової угоди № 1 було безпідставним, оскільки, вартість одиниці товару, первинно визначена в договорі, була вищою за середньозважену ціну станом на дату укладення означеної додаткової угоди. А вже при укладенні додаткової угоди № 2 вартість одиниці товару була збільшена на 11,82 %.

В зв`язку з зазначеним прокурором заявлено вимогу про недійсність додаткових угод № 1-5.

З аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

У іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки додатковим угодами № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021 вартість 1 кВт.год. електричної енергії по договору № 7 від 26.01.2021 було збільшено більш як на 10 %, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Як уже було зазначено вище, додаткова угода № 1 від 10.08.2021 збільшувала вартість одиниці товару на 7,25 %, проте була укладена за відсутності коливання середньозважених цін у бік збільшення, тобто за відсутності підстав для внесення змін в ціну товару, а тому також порушує норми закону і має бути визнана недійсною.

Вимоги прокуратури щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 від 10.08.2021, № 2 від 27.08.2021, № 3 від 04.10.2021, № 4 від 23.10.2021, № 5 від 22.11.2021 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з 59282,80 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Застосування у даній категорії справ саме частини першої статті 670 ЦК України є сталою та послідовною правовою позицією (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 13.04.2023 у справі № 908/653/22).

До матеріалів справи надано акти приймання-передачі електричної енергії за 2021 рік та докази оплати отриманого за актами товару у вигляді платіжних доручень. Сторонами не висловлювались заперечення щодо обсягу та вартості поставленої електричної енергії в 2021 році та їх оплати позивачем-2.

Відповідачем було поставлено відділу електричну енергію у кількості 321633,41 кВт/год, за яку було сплачено 927693,00 грн. Натомість, позивач-2 за умовами договору без додаткових угоди за означену кількість товару мав сплатити 868410,207 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає 59282,80 грн (927693,00-868410,207), які підлягають поверненню позивачу-2.

Так, в результаті укладення сторонами з порушеннями вимог Закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, з бюджету Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу бюджетні кошти у сумі 59282,80 грн.

А отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 10.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 7 від 26.01.2021, укладену між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 7 від 26.01.2021, укладену між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 04.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 7 від 26.01.2021, укладену між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України.

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 23.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 7 від 26.01.2021, укладену між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України.

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.11.2021 до договору про постачання електричної енергії № 7 від 26.01.2021, укладену між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Узинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97 літера З, ідентифікаційний код 34528630) на користь Гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Незалежності, 16/1, ідентифікаційний код 41973438) грошові кошти у розмірі 59282 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 80 коп.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97 літера З, ідентифікаційний код 34528630) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) судовий збір у розмірі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп.

9. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.12.2024

Суддя І.В.Усатенко