Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/5899/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/5899/24

За позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт.»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін:

від позивача Конященкова Т.В., адвокат за довіреністю № 2 від 10.01.2024

від відповідач Меше О.П., ордер серії АІ № 1678057 від 12.08.2024

від третьої особи Петришак А.Я., ордер серії АІ № 1740629 від 05.11.2024

СУТЬ СПОРУ:

14.05.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Банк Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.» про стягнення 13.609.775,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.07.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт.» (позичальник) укладено договір № 21-162/ЮК/5-7-9 про надання кредиту, згідно якого позичальнику надано кредит в розмірі 8.950.000,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 18.08.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1490. За умовами кредитного договору: кінцевий термін погашення кредиту 15.10.2021 включно; позичальник щомісячно сплачує Банку проценти за кредитом; розмір процентної ставки за кредитом: з дати укладання цього договору по 15.10.2021 (включно) - 3% річних; у разі не дотримання умов програми/порядку та/або умов договору, починаючи з дати укладення договору - 12,9% річних. Згідно з п. 7.2.7 кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов договору в частині повернення заборгованості за цим договором, зокрема повернення кредиту (в тому числі частково, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування), сплати процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених за цим договором, кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання. Станом на 22.02.2024 заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором становить 8.950.000,00 грн - борг по кредиту, 4.659.115,90 грн - борг за процентами. У зв`язку з тим, що заборгованість за кредитним договором не погашена, позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м, що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м, та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VІ загальною площею 42,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить відповідачу, шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент реалізації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5899/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт»; підготовче засідання призначено на 09.07.2024.

08.07.2024 від представника позивача - адвоката Конященкової Т.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.07.2024, по справі № 910/5899/24 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначивши Ковпаківський районний суд м. Суми відповідальним за проведення відеоконференції, а у разі відсутності вільного залу в цьому суді визначити іншій суд в м. Суми, в якому буде вільний зал на призначений час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5899/24 від 09.07.2024 в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Банк Альянс» адвоката Конященкової Т.В. про участь у підготовчому засіданні 09.07.2024 у справі № 910/5899/24 в режимі відеоконференції відмовлено.

Позивач, відповідач та третя особа у підготовче засідання 09.07.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5899/24 від 09.07.2024 підготовче засідання відкладено на 23.07.2024.

15.07.2024 від представника позивача - адвоката Конященкової Т.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.07.2024, по справі № 910/5899/24 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначивши Ковпаківський районний суд м. Суми відповідальним за проведення відеоконференції, а у разі відсутності вільного залу в цьому суді визначити іншій суд в м. Суми, в якому буде вільний зал на призначений час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5899/24 від 19.07.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Банк Альянс» адвоката Конященкової Т.В. про участь у підготовчому засіданні 23.07.2024 у справі № 910/5899/24 в режимі відеоконференції задоволено.

Відповідач та третя особа у підготовче засідання 23.07.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5899/24 від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024.

29.07.2024 від представника позивача - адвоката Конященкової Т.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.08.2024, по справі № 910/5899/24 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначивши Господарський суд Сумської області відповідальним за проведення відеоконференції, а у разі відсутності вільного залу в цьому суді визначити іншій суд в м. Суми, в якому буде вільний зал на призначений час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/5899/24 від 31.07.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Банк Альянс» адвоката Конященкової Т.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконеренції задоволено.

Позивач та третя особа у судове засідання 06.08.2024 не з`явилися.

06.08.2024 у судовому засіданні постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, про оголошення перерви в судовому засіданні до 20.08.2024.

09.08.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.08.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач, відповідач та третя особа у судове засідання 20.08.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/5899/24 від 20.08.2024 відкладено судове засідання на 27.08.2024.

26.08.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення адвоката про неможливість прийняти участь в судовому засіданні, також повідомив, що керівництво відповідача проводить переговори з позивачем щодо мирного врегулювання спору у справі № 910/5899/24.

Позивач, відповідач та третя особа у судове засідання 27.08.2024 не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/5899/24 від 27.08.2024 відкладено судове засідання на 10.09.2024.

28.08.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення щодо причин неявки в судове засідання, яке відбулося 27.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/5899/24 від 04.09.2024 доручено Господарському суду Сумської області забезпечення 10.09.2024 о 14:40 год. проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 910/5899/24.

10.09.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.09.2024.

Позивачем та відповідачем у судовому засіданні 24.09.2024 заявлено усні клопотання про відкладення розгляду справи.

24.09.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.10.2024.

Позивачем у судовому засіданні 15.10.2024 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач у судовому засіданні 15.10.2024 підтримав заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи.

15.10.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.11.2024.

05.11.2024 третьою особою до суду подано клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для забезпечення участі його представника під час розгляду справи.

Позивач в судовому засіданні 05.11.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 05.11.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 05.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - кредитор, Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт.» (далі - позичальник) укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 21-162/ЮК/5-7-9 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк у межах співпраці з Фондом за договором про співробітництво, надає позичальнику кредит в загальній сумі 8.950.000,00 грн, що надається на умовах відновлювальної кредитної лінії з терміном користування кредитними коштами до 15.10.2021 (включно), а позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 18.08.2021 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міра.» (далі - іпотекодавець, відповідач) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1490 (далі - договір іпотеки).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що позичальником порушено зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, у зв`язку з цим у позивача виникло право звернення стягнення заборгованості на майно відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань, в тому числі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим договором.

Згідно з п. 1.6 Кредитного договору цільове призначення кредиту: рефінансування заборгованості за кредитом згідно договору № 20-190/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020, отриманого в АТ «Банк Альянс».

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит однією сумою або окремими частинами (надалі за текстом кожна частина кредиту окремо - транш, а у сукупності - транші) на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Кредит (транш) не може бути наданий в день, що згідно цього договору визначається як Кінцевий термін повернення заборгованості.

Пунктом 3.3 Кредитного договору визначено, що днем (моментом) надання кредиту/траншу вважається день перерахування кредитних коштів на рахунок, вказаний у довідці АТ «Банк Альянс» про залишок заборгованості за кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та надав третій особі кредит у загальному розмірі 8.950.000,00 грн (підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 30.07.2021 по 29.01.2024).

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку зниження ліміту кредитування та не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, а якщо Графік зниження ліміту кредитування не встановлений - в кінцевий термін повернення заборгованості, шляхом перерахування позичальником грошових коштів на рахунок, зазначений в п. 1.5 договору.

Якщо останній день для сплати платежу за кредитом/траншем (в т.ч. чергового) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то сплата такого платежу здійснюється в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

В п. 1.7.1 Кредитного договору сторони погодили, що в межах строків кредитування, визначених п. 1.1 цього договору з врахуванням встановленого Графіку(ів) погашення за цим договором (у випадках його/їх встановлення), позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами:

- з дати укладення цього договору при дотриманні позичальником умов Програми/Порядку умов цього договору - у розмірі 3% (три проценти) річних (далі -Компенсаційна процентна ставка. Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком відповідно до умов цього договору та умов Порядку/Програми;

- у разі не дотримання позичальником умов Програми/Порядку та/або умов цього договору, а також у випадках, передбачених цим договором, з дати укладення цього договору - у розмірі, який станом на дату укладення цього договору складає 12,9% річних, далі - Базова процентна ставка. Розмір Базової процентної ставки переглядається та встановлюється Банком кожного календарного кварталу, згідно з процедурою, визначеною в розділі 4 цього договору та відповідно до умов Порядку/Програми;

- у разі порушення п.п. 5.2., 5.3. розділу 5 даного договору та/або Програми, Банк має право ініціювати встановлення ринкової процентної ставки, визначеної Банком у відповідній додатковій угоді, що укладається сторонами в порядку та на умовах, визначених в п. 5.5. цього договору. До моменту укладення сторонами додаткової угоди щодо встановлення ринкової процентної ставки за даним договором, позичальник сплачує Базову процентну ставку.

За умовами п. 1.7.2 Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.1 цього договору та з врахуванням Графіку(ів) погашення кредиту за цим договором (у випадку його встановлення) та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, та/або за невиконання позичальником умов даного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в наступному розмірі:

- Базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пунктів, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка;

- Ринкової процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пунктів, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Ринкова процентна ставка.

Підвищена процентна ставка нараховується починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню Кредиту та/або його частини (в т.ч. після настання Кінцевого терміну повернення заборгованості відповідно до п. 1.2. договору), який погоджений сторонами.

Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього договору та/або зміною процентної ставки за цим договором, що здійснюється кредитором в односторонньому порядку, і, відповідно, не потребує укладення окремого договору про внесення змін до цього договору.

Згідно п. 3.7 Кредитного договору проценти нараховуються у валюті кредиту виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дати видачі кредиту по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно, та в день остаточного погашення заборгованості за кредитом.

Проценти нараховуються з моменту видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту за цим договором.

Згідно п. 3.9. Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 5-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є Кінцевим терміном повернення заборгованості та/або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок зазначений в п. 1.5. цього договору.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.

Відповідно до п. 3.11 Кредитного договору сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за цим договором:

1) в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;

2) в другу чергу сплачуються прострочені комісії;

3) в третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту;

4) в четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом;

5) в п`яту чергу сплачуються нараховані комісії;

6) в шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту;

7) в сьому чергу сплачуються штрафні санкції;

8) в восьму чергу сплачуються інші платежі за цим договором.

Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку.

Згідно з п. 7.2.7 Кредитного договору у випадку порушення позичальником умов цього договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим договором, зокрема повернення кредиту (в тому числі частково, згідно з Графіком зменшення ліміту кредитування, якщо Графік встановлено), сплати процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим договором, кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте, судом встановлено, що третя особа (позичальник) взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 22.02.2024 виникла заборгованість третьої особи перед позивачем, яка становить 13.609.775,90 грн, з яких сума простроченої заборгованості по кредиту - 8.950.000,00 грн та сума простроченої заборгованості за процентами - 4.659.115,90 грн.

Третя особа та відповідач не заперечують факт наявності станом на 22.02.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт.» перед Банком за кредитним договором заборгованості у розмірі 13.609.775,90 грн.

Відповідно до пункту 1.1. договору іпотеки іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, з урахуванням всіх договорів про внесення змін до нього, що будуть укладені в майбутньому протягом строку його дії з кінцевим терміном повернення заборгованості 15.10.2021, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі та у строки визначені пунктом 1.1 Кредитного договору, інший розмір процентів, комісії, пені та штрафи, інші платежі у розмірі, строки, порядку і випадках, передбачених Кредитним договором.

Іпотекою за цим договором забезпечуються:

- вимоги щодо сплати іпотекодавцем всіх платежів у розмірах та випадках, передбачених Кредитним договором та/або цим договором, відшкодування іпотекодавцем збитків, понесених Іпотекодержателем у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором та/або за цим договором;

- будь-які інші грошові зобов`язання, які будуть встановлені, в тому числі збільшені у майбутньому Кредитним договором, додатковими угодами по ньому. Цим іпотекодавець надає свою згоду, що в разі зміни розміру боргових зобов`язань за Кредитним договором після укладення цього договору (в тому числі при їх збільшенні) такий новий розмір боргових зобов`язань забезпечується іпотекою за цим договором без необхідності внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, нежитлові приміщення в (літ. «А2) група приміщень № 8, що складається з наступних приміщень - підвал приміщення « 1-14, загальна площа 845,5 кв.м, та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VІ, загальна площа 42,2 кв.м. Загальна площа 887,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 13, яке належить іпотекодавця на праві приватної власності згідно акту приймання-передачі нерухомого майна № б/н посвідченого 27.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим № 628,629.

Відповідно до п. 2.2 договору іпотеки згідно звіту про оцінку майна. Складеним 17.08.2021. ринкова вартість нерухомого майна становить 8.515.220,00 грн.

Згідно з п. 3.2.1 договору іпотеки у разі невиконання позичальником/іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою згідно з цим договором, Іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предметі іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку якщо у момент настання строку виконання зобов`язання за Кредитним договором воно не буде виконано іпотекодавцем належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті сум нарахованих процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород тощо, у встановлені Кредитним договором строки, в тому числі у випадках дострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором тощо.

Пункт 6.3. договору іпотеки передбачає, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом на розсуд Іпотекодержателя відповідно до вимог чинного законодавства: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання.

Правовий режим регулювання забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, а також правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань визначається Законами України «Про іпотеку» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» унормовано, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (частина друга статті 39 Закону України «Про іпотеку»).

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; б) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Порядок реалізації майна в межах виконавчого провадження визначено статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до положень частини третьої якої, початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відтак, виходячи з юридичної конструкції статей 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження», положення пункту б частини другої статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зважаючи на неузгодженість між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, то при визначенні початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження слід керуватися нормами акту виданого пізніше, тобто Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого визначення початкової ціни майна відбувається під час проведення виконавчих дій з виконання судового рішення.

Згідно частини третьої статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Державна реєстрація обтяження за договором іпотеки проведена 18.08.2021 о 14:24:30 із номером запису 43549603, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 18.08.2021 за номером 271086301.

Судом встановлено, що позичальником свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів всупереч положень Кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Банк Альянс».

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 238-240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром.Стандарт.» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17; код ЄДРПОУ 42283030), перед Акціонерним товариством «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ 14360506) за договором № 21-162/ЮК/5-7-9 про надання кредиту (рефінансування існуючої заборгованості) від 20.07.2021 в розмірі 13.609775,90 грн, з яких: 8.950.000,00 грн сума простроченої заборгованості по кредиту, 4.659.115,90 грн сума простроченої заборгованості за процентами, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А2) група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м, що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м, та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VІ загальною площею 42,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 13, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Міра.» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4/вул. Заньковецької, 15/4; код ЄДРПОУ 42315910), шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною визначеною суб`єктом оціночної діяльності на момент реалізації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4/вул. Заньковецької, 15/4; код ЄДРПОУ 42315910) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ 14360506) 204.146 (двісті чотири тисячі сто сорок шість) грн 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 09.12.2024.

Суддя В.В.Сівакова