Ухвала

від 09.12.2024 по справі 911/3247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2024 р. Справа № 911/3247/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест»

про стягнення 3 420 732, 62 гривень

установив:

02.12.2024 через підсистему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Укртрансгаз» надіслало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» про стягнення 3 420 732, 62 грн, з яких: 1 919 412, 62 грн пені та 1 501 320, 00 грн штрафу за порушення умов договору будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023, предметом якого є виконання робіт по об`єкту «Будівництво котельні бази ремонтно-механічної служби с. Пукеничі Угерського виробничого відділення ремонтних та сервісних послуг (Будівельні роботи та поточний ремонт)», в частині своєчасного виконання робіт, що є підставою для сплати відповідачем пені та штрафу на підставі пункту 8.3 означеного договору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що означена справа не підсудна Господарському суду Київської області з таких підстав.

Приписами ч. 1 ст. 125 Конституції України унормовано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в ч.1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст. 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст. 28), правила альтернативної підсудності (ст. 29) та правила виключної підсудності (ст. 30).

При визначенні підсудності цього спору Господарському суду Київської області Акціонерним товариством «Укртрансгаз» застосовано загальні правила підсудності, враховуючи, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» є: Україна, 08801, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 50.

Так, за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас у ст. 30 ГПК України передбачені правила виключної територіальної підсудності, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст. 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

В розрізі викладених правових норм, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, а саме:

«Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).

На відміну від регулювання, наведеного у ЦПК України, у положеннях частини третьої статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Щодо інших спорів, які виникали в межах зобов`язальних відносин стосовно нерухомого майна, діяли такі ж правила визначення територіальної підсудності справ господарському суду як і у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнання їх недійсними, або у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, наведені в частині першій та другій статті 15 ГПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18 лютого 2010 року" № 1914-VI вносились зміни до статей 12 та 16 ГПК України, визначивши виключну підсудність справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, господарським судам за місцезнаходженням об`єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У чинній редакції ГПК України частина третя статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини, що відповідає змісту частини першої статті 30 ЦПК України.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном».

Із матеріалів поданого позову випливає, що предметом спору є стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 420 732, 62 грн за договором будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023.

Предметом договору будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023, укладеного між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» як підрядником, визначено, що підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в повному обсязі на умовах цього договору відповідно до проектно-кошторисної документації роботи по об`єкту «Будівництво котельні бази ремонтно-механічної служби с. Пукеничі Угерського виробничого відділення ремонтних та сервісних послуг (Будівельні роботи та поточний ремонт)», код згідно ЄЗС ДК 021:2015 45000000-7, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Пунктом 4.4 договору будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023 визначено місце виконання робіт: Львівська область, Стрийський р-н, смт Угерсько.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що за своєю правовою природою означений договір є договором будівельного підряду, який є окремим видом договорів підряду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Приписами ст. 875 Цвільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Отже, як випливає з умов договору будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023, об`єкт на якому виконувалися / повинні були бути виконані роботи (будівництво котельні) знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський р-н, смт Угерсько.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище висновки та зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання умов договору будівельного підряду № 2306000005 від 01.06.2023, об`єкт за яким розташований у Львівській області, суд дійшов висновку про те, що позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не може бути розглянутий судом за загальним правилом підсудності за місцем знаходження відповідача, оскільки в цьому випадку мають бути застосовані правила виключної підсудності, згідно з якими вирішення спору в означеній справі належить до юрисдикції Господарського суду Львівської області.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 279 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Отже відповідно до ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

З огляду наведених законодавчих положень, суд дійшов висновку, що позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» про стягнення 3 420 732, 62 гривень разом з доданими до неї документами належить до передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Передати позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантстройінвест» про стягнення 3 420 732, 62 гривень разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, будинок 128).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко