Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/9164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 910/9164/24

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у підготовчому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс»

про відкриття провадження у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» (07853, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве (з) , вул. Біохімічна, 1, ідентифікаційний код 21615125)

Учасники справи у підготовче засідання не з`явилися

УСТАНОВИВ:

1. 27.07.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Транс Фінанс», заявник) із заявою (вх. № 9164/24) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» (далі - ТОВ «Сінто-94», боржник), яку, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.2024, вирішено направити за підсудністю до Господарського суду Київської області (далі - суд).

Крім того, заявник у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) надав суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна - Кирик Оксану Володимирівну (свідоцтво № 144 від 31.01.2013), яка, у свою чергу, надала заяву про участь у даній справі від 28.10.2024 (вх. № 10790/24 від 30.10.2024).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Так, ухвалою суду від 08.11.2024, після усунення заявником недоліків своєї заяви, останню прийнято та призначено до розгляду у підготовче засідання на 21.11.2024.

У підготовче засідання представник заявника не з`явився, проте подав через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» заяву від 21.11.204 (вх. № 13189/24) про розгляд справи за його відсутності, яку суд, на підставі ст. 42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

Разом із цим, представник ТОВ «Сінто-94» у підготовче засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце підготовчого засідання інформувався своєчасно та у порядку, визначеному ч. 5 ст. 242 ГПК України. Водночас, явка боржника обов`язковою судом не визнавалася, а тому, ураховуючи положення ч. 1 ст. 39 КУзПБ та ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести підготовче засідання без участі останнього.

У свою чергу, боржник своїм правом, передбаченим ст. 36 КУзПБ, не скористався та відзив на заяву ТОВ «ФК «Транс Фінанс» до суду не подав.

2. Розглянувши матеріали заяви та дослідивши надані докази суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника. Ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов`язання перед кредитором незалежно від його розміру та періоду невиконання.

Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 39 КУзПБ, зокрема, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому КУзПБ. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; установлення наявності спору про право; установлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21, від 23.05.2023 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22)).

При цьому, суд зазначає, що звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20, від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21).

2.1. Щодо наявності спору про право.

2.1.1. Як зазначає заявник, у боржника наявна заборгованість у загальному розмірі 5 094 406,85 грн, що складається з: основної заборгованості у розмірі 4 907 902, 00 грн; 3% річних - 61 315,16 грн; витрат зі сплати судового збору - 74 538,26 грн та витрат на правничу допомогу - 50 651,43 грн. На підтвердження зазначеного заявник надав рішення Господарського суд міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/13951/20 та додаткове рішення від 04.01.2021 у справі № 910/13951/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 26.03.2021 у справі №910/23627/16).

Так, зі змісту вищевказаних судових рішень Господарського суду міста Києва у справі № 910/13951/20, які набрали законної сили, вбачається, що 23.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Ві Сервіс» (далі - ТОВ «Ей Ві Сервіс», постачальник) та ТОВ «Сінто-94» (покупець), було укладено договір поставки від 23.03.2020 № 23032020 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «Ей Ві Сервіс» зобов`язувалося передати у власність покупця, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити концентрат технічний (товар) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Загальна сума договору складається з суми вартостей товару, що поставляється за всіма видатковими накладними (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору датою відвантаження товару вважається дата одержання товару покупцем за адресою, вказаною в п. 5.2. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту одержання товару покупцем.

На виконання умов Договору постачальником на адресу покупця за замовленнями № 1 від 23.03.2020; № 2 від 31.03.2020; № 3 від 01.04.2020 у період із 24.03.2020 по 01.04.2020 (включно) було поставлено товар на загальну суму 6 802 902, 00 грн, згідно видаткових накладних: № 3 від 24.03.2020 на суму 676 800 грн, № 4 від 24.03.2020 на суму 669 600 грн, № 5 від 24.03.2020 на суму 669 600 грн, № 6 від 01.04.2020 на суму 410 400 грн, № 7 від 01.04.2020 на суму 403 200 грн, № 8 від 01.04.2020 на суму 403 200 грн, № 9 від 01.04.2020 на суму 403 200 грн, № 10/01-04 від 01.04.2020 на суму 1 158 102 грн, № 10/01-04 від 01.04.2020 на суму 403 200 грн, № 10/02-04 від 01.04.2020 на суму 676 800 грн, № 10/03-04 від 01.04.2020 на суму 403 200 грн та № 10/04-04 від 01.04.2020 на суму 525 600 грн. Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень.

За приписами п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату товару шляхом 100 % попередньої оплати замовленого об`єму товару.

Покупцем частково виконані зобов`язання з оплати замовленого і поставленого товару на користь постачальника у загальному розмірі 1 895 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4885 від 31.03.2020 на суму 840 000,00 грн, № 4887 від 31.03.2020 на суму 840 000,00 грн та № 4935 від 09.04.2020 на суму 215 000,00 грн.

Залишок непогашеного боргу покупця перед постачальником становить 4 907 902, 00 грн (6 802 902, 00 грн - 1 895 000, 00 грн).

ТОВ «Ей Ві Сервіс» на підставі договору факторингу від 20.08.2020 № 20/08/20-1 відступило право вимоги ТОВ «ФК «Транс Фінанс» за договором поставки від 23.03.2020 № 23032020, укладеного між ТОВ «Ей Ві Сервіс» та TOB «Сінто-94».

Згідно з п. 1.2. договору факторингу від 20.08.2020 № 20/08/20-1 позивач (фактор) займає місце клієнта як кредитора в зобов`язаннях, що виникли із договору поставки відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника (відповідача) сум основного боргу, неустойок у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу від 20.08.2020 № 20/08/20-1 ТОВ «ФК «Транс Фінанс» передано право вимоги на загальну суму основного боргу у розмірі 4 907 902,00 грн.

25.08.2020 ТОВ «Ей Ві Сервіс» на адресу боржника направлено повідомлення про відступлення права вимоги (лист від 20.08.2020 № 20/08-1) ТОВ «ФК «Транс Фінанс» за договором поставки від 23.03.2020 № 23032020.

На підставі зазначених обставин, рішенням Господарського суду міста Києва стягнуто з TOB «Сінто-94»» на користь ТОВ «ФК «Транс Фінанс» грошові кошти: заборгованість - 4 907 902,00 грн, 3 % річних - 61 315,16 грн та витрати зі сплати судового збору - 74 538, 26 грн. Крім того, додатковим рішенням від 04.01.2021 у справі № 910/13951/20 стягнуто з ТОВ «Сінто-94» на користь ТОВ «ФК «Транс Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 651,43 грн.

На виконання вищевказаних судових рішень Господарським судом міста Києва видано відповідні накази від 26.01.2021 та від 01.06.2021, які перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича у виконавчому провадженні ВП № 64974684.

Ураховуючи зазначені обставини, а також відсутність доказів, які б ці обставини спростовували, суд дійшов висновку про наявність у боржника грошового зобов`язання, підтвердженого судовими рішеннями, у загальному розмірі 5 094 406,85 грн, що складається з: основної заборгованості у розмірі 4 907 902, 00 грн; 3% річних - 61 315,16 грн; витрати зі сплати судового збору - 74 538,26 грн та витрати на правничу допомогу - 50 651,43 грн.

2.1.2. Щодо нарахування інфляційних втрат. З огляду на те, що станом на 23.07.2024 вищевказана заборгованість не погашена боржником (повністю або частково), заявник здійснив нарахування інфляційних втрат у розмірі 2 207 768,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов`язанням.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, за змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 910/40954/21).

При цьому, зазначена ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Також судом береться до уваги правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, із наданого ТОВ «ФК «Транс Фінанс» розрахунку вбачається, що ТОВ «ФК «Транс Фінанс» нараховує боржнику інфляційні втрати на загальний розмір заборгованості 5 094 406,85 грн, який підтверджений вищевказаними рішеннями Господарського суду міста Києва у справі № 910/13951/20, за період із 01.08.2021 по 30.06.2024, у тому числі й на 3 % річних у розмірі 61 315,16 грн.

Проте з нарахуванням інфляційних втрат на 3% річних суд не може погодитися, оскільки зобов`язання зі сплати 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного та не є основним боргом, на який може здійснюватися нарахування інфляційних втрат. Так як 3 % річних - це самостійні компенсаційні виплати, які є різновидом цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Ураховуючи зазначене, суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат на суму основного боргу та суми судових витрат у загальному розмірі 5 033 091,69 (5 094 406,85-61 315,16) за заявлений ТОВ «ФК «Транс Фінанс» період.

Отже, у перерахунку суду інфляційні втрати за період із 01.08.2021 по 30.06.2024 становлять 2 181 196,73 грн (5 033 091,69*1.43337115-5 033 091,69).

2.2. Щодо задоволення вимог кредитора до підготовчого засідання.

Доказів погашення зазначеної у п. 2.1. цієї ухвали заборгованості до проведення підготовчого засідання боржником суду надано не було.

2.3. Інших обставини, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, судом встановлено не було.

Підсумовуючи вищевикладене та зважаючи на те, що під час підготовчого засідання не було встановлено обставини, зазначених у ч. 6 ст. 39, п. 1-3, абз. 9 п. 6-1, п. 1-8, п. 1-9 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сінто-94».

3. Відповідно до абз. 6 ч. 8 ст. 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Згідно з абз. 2, 3 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, зокрема, заява ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, крім відомостей, передбачених ч. 1 ст. 34 повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна. Ініціюючий кредитор додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 КУзПБ.

Як зазначалося вище, заявник у порядку передбаченому, абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подав суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна Кирик Оксану Володимирівну. (свідоцтво № 144 від 31.01.2013), яка, у свою чергу, надала заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ «Сінто-94» від 28.10.2024 № 01-Сі (вх. № 10790/24 від 30.10.2024).

3.1. Так, проаналізувавши заяву арбітражної керуючої Кирик О.В. та додані до неї документи, судом не встановлено, що вказана арбітражна керуюча відноситься до категорії осіб визначених ч. 2 ст. 11 та ч. 3 ст. 28 КУзПБ. Доказів протилежного, на момент розгляду даної заяви, учасниками справи суду надано не було.

Відповідно до абз. 4 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, зокрема, господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство, призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, розпорядником майна.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе призначити розпорядником майна ТОВ «Сінто-94» арбітражну керуючу Кирик О.В.

3.2. Разом із цим, відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень, зокрема, розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Проте, боржником не було надано суду відповідної довідки про розмір середньомісячної заробітної плати керівника ТОВ «Сінто-94», а відтак, суд вважає за необхідне установити арбітражній керуючій Кирик О.В. розмір грошової винагороди за виконання повноважень розпорядження майна боржника у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання повноважень, умови виплати якої передбачені в укладеному між арбітражною керуючою та ТОВ «ФК «Транс Фінанс» договору про надання послуг арбітражного керуючого від 28.10.2024.

4. Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 6, 12, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 28, 30, 39,44, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» (ідентифікаційний код 21615125).

2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» (ідентифікаційний код 41145893) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» (ідентифікаційний код 21615125) у загальному розмірі 7 305 883,58 грн, які складаються з: 4 907 902,00 грн - основна заборгованість; 3% річних - 61 315,16 грн; витрати зі сплати судового збору (справа № 910/13951/20) - 74 538,26 грн; витрати на правничу допомогу - 50 651,43 грн; інфляційні втрати - 2 181 196,73 грн та 30 280,00 грн - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (судовий збір).

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» строком на 170 календарних днів.

5. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» арбітражну керуючу Кирик Оксану Володимирівну (свідоцтво № 144 від 31.01.2013; адреса: вул. Дегтярівська, 48, оф. АК; м. Київ, 04112; адреса для листування: а/с 366-В, м. Київ, 01001; моб. тел. НОМЕР_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

6. Установити арбітражній керуючій Кирик О.В. розмір грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майном боржника у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс», які виплачуються у порядку, визначеному договором про надання послуг арбітражного керуючого від 28.10.2024.

7. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінто-94».

8. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінто-94» (ідентифікаційний код 21615125) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Зобов`язати розпорядника майна розглянути вимоги кредиторів та надати суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами, у строк до 28.12.2024.

10. Зобов`язати розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника, у строк до 10.01.2025 (включно).

11. Зобов`язати розпорядника майна боржника здійснити аналіз фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника, його становища на ринках, та надати суду вказану інформацію в строк до 31.01.2025 (включно).

12. Попереднє засідання суду призначити на 13.01.2025 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108 (зал судових засідань №6).

13. Примірник/копію ухвали надіслати: державному реєстратору, за місцезнаходженням боржника, для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; особам, визначених у ч. 15 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набрала законної сили 21.11.2024 та згідно ст. 255 ГПК України, ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки передбачені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 10.12.2024.