ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024 Справа № 914/1598/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївське", м. Львів,
про: стягнення 707 313, 13 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Бень В.Е.;
від відповідача: Стернюк В.А.;
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївське" про стягнення 707 313, 13 грн.
Ухвалою від 25.06.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.07.2024.
16.07.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 18144/24).
18.07.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив (Вх. № 18404/24).
Ухвалою суду від 23.07.2024 підготовче засідання відкладено на 10.09.2024.
У судовому засіданні 10.09.2024 оголошено перерву до 01.10.2024.
27.09.2024 через систему "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення (Вх. № 23509/24).
Ухвалою суду продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено його на 09.10.2024.
04.10.2024 та 28.11.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем також подано додаткові пояснення (Вх. № 24128/24, № 28866/24).
Ухвалою суду від 09.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2024.
У судовому засіданні 29.10.2024 оголошено перерву до 28.11.2024.
В судове засідання 28.11.2024 з`явився позивач, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 28.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не визнав зобов`язань з оплати природного газу, спожитого за договором із ресурсу постачальника "останньої надії" у вересні 2022 року.
Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що в будинку ОСББ є дахова котельня, куди подається природній газ для опалення та підігріву води виключно для мешканців будинку (побутових споживачів); ОСББ підпадає під визначення побутового споживача; з 01.09.2022 по 08.10.2022 природний газ спожито з ресурсів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», а не ТОВ «ГК «Нафтогаз України»; публічна оферта від позивача не надходила; ціна на переданий газ визначена позивачем в односторонньому порядку без надання їх розрахунку на умовах договору і без надання вихідних даних; зважаючи на карантинні обмеження та триваючий воєнний стан нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат є неправомірним.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що договір постачання природнього газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання; споживання газу залежить виключно від волі споживача; договір акцептовано фактом споживання природного газу; відповідач не спростував, що у спірний період він не був включений до реєстру споживачів жодного з постачальників, не надав актів, тому спожиті об`єми природного газу автоматично включені оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії"; згідно з приписами законодавства боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин; постанова КМ України № 206 від 05.03.2022 не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки стосується питань оплати житлово-комунальних послуг, а предметом спору є стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що ціна природного газу визначена на підставі формули, яка відображена у пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії" (далі - Порядок).
Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що розрахунок ціни природного газу є необґрунтованим та довільним, оскільки розрахований не у відповідності до Порядку; звертав увагу, що позивач неправомірно розрахував вартість спожитого ОСББ природного газу за тарифами для непобутових споживачів, а з огляду на приписи Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" застосуванню підлягає тариф станом на 24.02.2022 у розмірі 7.583,89 грн за 1 тис. куб. м (з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги з транспортування); щодо доказів надсилання рахунку та акта, ствердив, що такі є неналежними, оскільки з них неможливо встановити перелік документів, які надсилались, а дані про відправлення на сайті АТ «Укрпошта» щодо відправлень відсутні.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.09.2022 до 30.09.2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується:
- листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-2434 від 19.02.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010F4JX00Y;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10);
- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010F4JX00Y.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідно до пункту 2.1 типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.3.1 договору).
Відповідно до пункту 4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно з п.2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Об`єм (обсяг) спожитого природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102.
Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня до 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Ціни природного газу станом на кожен день вересня 2022 року також підтверджується довідкою позивача (а.с.17-18) та коливаються від 91,897387 до 136,798216 грн. за 1 куб.м.
Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 договору).
Відповідно до п.4.4 договору, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого природного газу №25873 від 10.10.2022 за вересень 2022 року на суму 519 720, 07 грн.
Рахунок скеровано на юридичну адресу відповідача 20.10.2022.
Також позивач скеровував відповідачу вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" №119/4.1.2-38625-2023 від 27.09.2023.
Відповіді на вимогу матеріали справи не містять.
Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З 01.09.2022 до 30.09.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 4,77869 тис.куб.м., а відповідач не здійснив оплату за поставлений газ на підставі рахунку на оплату №25873 та не підписав акт приймання-передачі природного газу №12442. В рахунку та акті зазначено вартість поставленого газу - 519 720, 07 грн.
Тому позивач просив стягнути з відповідача 519 720, 07 грн заборгованості за поставлений у вересні 2022 року природний газ.
Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач заявив до стягнення 128 862, 10 грн пені, 20 753, 33 грн 3% річних та 37 977, 63 грн інфляційних втрат.
Крім того, відповідач повідомив, що в будинку ОСББ є дахова котельня, куди подається природній газ для опалення та підігріву води виключно для мешканців будинку (побутових споживачів).
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у цій справі стосуються сфери постачання природного газу.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник "останньої надії", яким є позивач у цій справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених підстав підтверджується листом оператора ГТС № ТОВВИХ-24-2434 від 19.02.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010F4JX00Y, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010F4JX00Y.
Матеріалами справи підтверджується, що в період з 01.09.2022 до 30.09.2022 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником "останньої надії".
Так, у вересні 2022 позивачем був поставлений відповідачу природний газ у загальному обсязі 4, 77869 тис. куб. м.
Відповідач ствердив, що в вересні 2022 року природний газ спожито з ресурсів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», а не ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Суд відхиляє зазначені твердження відповідача, оскільки він не надав суду ні чинного договору впродовж спірного періоду, укладеного з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», ні актів приймання-передачі природного газу, підписаних за вересень 2022 року. Більше того, такі твердження відповідача суперечать іншим матеріалам справи.
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на неналежність доказів надсилання рахунку на оплату, оскільки кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Тобто якщо відповідач заперечує факт отримання рахунку, в той час, як факт надіслання не заперечується, такий мав би надати докази, що ж саме він отримав. Враховуючи відсутність таких доказів, суд вважає більш вірогідними подані позивачем докази надсилання саме рахунку на оплату. Більше того, суд враховує, що крім рахунка, позивач також надсилав і вимогу, що підтверджено описом вкладення у цінний лист.
Відповідач зазначив про відсутність даних про відправлення на сайті АТ «Укрпошта» щодо відправлень позивача.
Згідно з пунктами 121-124, 128 Правил надання послуг поштового зв`язку (в редакції, чинні на дату надіслання відправлень), інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності ШКІ поштового відправлення.
Тому відомості щодо поштових відправлень, які надсилались ще у 2022 році відсутні.
Тобто відповідач спожив з ресурсів позивача природний газ у вересні 2022 в обсязі 4,77869 тис.м.куб., однак його вартість не оплатив.
Надаючи оцінку правильності застосованих позивачем складовим ціни природного газу, суд вважає про помилковість застосування тарифу для непобутових споживачів, враховуючи таке.
Відповідач є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Голосіївське", основним та єдиним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів.
Актом про приймання закінченого будівництва об`єкта системи газопостачання дахової котельні від 05.04.2001, актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.04.2005; актом передачі-прийняття новозбудованого 124-квартирного житлового будинку № 17Б по вул. Під Голоском в м. Львові і документації до нього від 28.07.2009; інформаційним листом АТ «Львівгаз» з додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу підтверджується наявність дахової котельні в будинку, куди подається природний газ для опалення та підігріву води, виключно для мешканців (побутових споживачів).
Статтею 22 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Абзацом 7 ст. 22 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Вказана норма прямо регламентує застосування до ОСББ тарифу за природний газ як для населення (побутового споживача). При цьому, Закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб.
Отже, виходячи з визначених термінів, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Тобто наведеними положеннями законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
В даному випадку станом на 24.02.2022 для ОСББ «Голосіївське» ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становила 7.583,89 грн.
А отже, застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 року є безпідставним та таким, що суперечить Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".
Як встановив суд, факт споживання природного газу у вересні 2022 року в обсязі 4,77869 тис.м.куб. є доведеним, а тому розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснюватися, виходячи з суми 7.583,89 грн, яка була встановлена станом на 24.02.2022, що в загальному розмірі становить 36 241, 06 грн (4,77869 тис.м.куб. х 7.583,89 грн), з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині заявленого основного боргу на суму 36 241, 06 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті заявленого до стягнення основного боргу слід відмовити.
Також крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 128 862, 10 грн пені, 20 753, 33 грн 3% річних та 37 977, 63 грн інфляційних втрат.
Однак суд не погоджується із правомірністю нарахування зазначених сум, враховуючи такі приписи чинного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 4.5. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №906/1308/19.
Як встановив суд, ОСББ є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку. Тому відповідач є споживачем комунальної послуги.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (Указ затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Таким чином встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.
Беручи до уваги зазначені приписи законодавства, позивач безпідставно заявив до стягнення впродовж дії карантину та воєнного стану пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Тому у задоволенні вимог про стягнення 128 862, 10 грн пені, 20 753, 33 грн 3% річних та 37 977, 63 грн інфляційних втрат суд відмовляє.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 36 241, 06 грн основного боргу за поставлений у вересні 2022 року природний газ. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати.
Витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, 240 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Голосіївське" (79020, місто Львів, вул. Під Голоском, будинок 17 Б; код ЄДРПОУ 36544717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код: 40121452) 36 241, 06 основного боргу та 434, 89 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024.
Суддя Запотічняк О.Д.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123640359 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Запотічняк О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні