Рішення

від 09.12.2024 по справі 914/2613/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 Справа № 914/2613/24

За позовом:Комунального підприємства «Громадське господарство», Львівська обл., смт Славськедо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго», м. Львівпро:стягнення заборгованості Суддя Крупник Р.В. Секретар Зусько І.С.Представники сторін:від позивача:Марцун С.В. представник;від відповідача:Лацик З.Л. представник.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Комунальне підприємство «Громадське господарство» (надалі Позивач, КП «Громадське господарство») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» (надалі Відповідач, ТОВ «Теплокомуненерго») про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 28.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 25.11.2024.

25.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2024.

У судове засідання 09.12.2024 представниця позивача з`явилася, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача з`явився у судове засідання 09.12.2024, подав відзив на позов (вх. №28285/24 від 22.11.2024), просив відмовити у задоволенні позову.

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

У судовому засіданні 09.12.2024 представниця позивача просила долучити до матеріалів справи податкові накладні №6 від 30.11.2021 і №6 від 30.12.2021, які підтверджують факт надання послуг за Договором №12/9 від 06.09.2021.

Проаналізувавши зміст вказаного вище клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд задля забезпечення повного та всебічного дослідження обставин справи та виконання завдань господарського судочинства ухвалив продовжити строки для подання доказів та долучити до матеріалів справи усі перелічені вище документи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.09.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання послуг спеціалізованою технікою №12/9, згідно із яким виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги транспортом, дорожньою технікою та механізмами, вартістю, зазначеною у калькуляції, з особами, які мають право керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності, а замовник оплатити зазначені послуги.

Як стверджує позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за договором та надав послуги загальною вартістю 205`146,65 грн. Разом з цим, відповідач лише частково оплатив вартість таких послуг, а саме у розмірі 146`842,44 грн. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 58`304,21 грн.

Оскільки заходи досудового врегулювання спору не призвели до сплати боргу, позивач просить стягнути із відповідача 58`304,21 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав:

1. Позивач надав послуги лише на суму у розмірі 164`908,39 грн., а відповідач оплатив ці послуги частково, а саме у розмірі 146`842,44 грн. Відтак, заборгованість становить лише 18`065,95 грн., а не 58`304,21 грн. як зазначає позивач.

2. Позивач не надавав послуг згідно із Актами здачі-прийняття №Р-00000027 від 30.11.2021 на суму 26`938,34 грн. та №Р-00000031 від 30.12.2021 на суму 13`299,92 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

06.09.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання послуг спеціалізованою технікою №12/9 (надалі Договір), згідно із пунктом 1.1. якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги транспортом, дорожньою технікою та механізмами, вартістю, зазначеною в калькуляції, з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника, а замовник оплатити зазначені послуги.

Виконавець зобов`язується розпочати надання послуг з моменту отримання замовлення від замовника, в якому зазначаються найменування техніки та бажана кількість годин роботи, та надавати їх щоденно до моменту отримання письмового повідомлення замовника про припинення надання послуг (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору документами, в яких зазначається кількість відпрацьованого технікою часу, сума оплати за надані послуги є: акт здачі-прийняття (надання послуг), на підставі яких виписуються рахунки, що є невід`ємною частиною договору, підписані представниками виконавця і замовника. Акт здачі-прийняття (надання послуг) готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги екскаватора і автомобіля на загальну суму 164`908,39 грн., що підтверджується копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000015 від 08.09.2021 на суму 4`028,26 грн., №Р-00000021 від 30.09.2021 на суму 39`814,18 грн., №Р-00000024 від 29.10.2021 на суму 121`065,95 грн. (Т.1; а.с. 13-15).

Позивачем також долучено до позову копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000027 від 30.11.2021 на суму 26`938,34 грн. та №Р-00000031 від 30.12.2021 на суму 13`299,92 грн., які підписані лише представником позивача та скріплені печаткою КП «Громадське господарство» (Т.1; а.с. 16-17).

Позивачем здійснено нарахування податкових зобов`язань згідно із непідписаними вище актами, що підтверджується зареєстрованими податковими накладними №6 від 30.11.2021 на суму у розмірі 26`938,34 грн. і №6 від 30.12.2021 на суму 13`299,92 грн. (Т.1; а.с. 73-76).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок за послуги виконується протягом 10-ти банківських днів, але не пізніше календарного місяця після підписання акту (ів) приймання-передачі наданих послуг, підписаних сторонами у відповідності до пункту 2.1 договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в договорі.

Загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, визначених у всіх підписаних сторонами актах приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.5 Договору).

Відповідач оплатив вартість наданих послуг лише частково, а саме на загальну суму 146`842,44 грн., що підтверджується копію платіжних інструкцій №695 від 01.10.2021 на 4`028,26 грн., №723 від 11.10.2021 на 39`814,18 грн., №825 від 24.12.2021 на 70`000,00 грн., №973 від 02.02.2023 на 13`000,00 грн., №999 від 22.08.2023 на 20`000,00 грн. (Т.1; а.с. 18-21, 65).

Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами сплатити заборгованість, однак такі були задоволені лише частково (Т.1; а.с. 24-29, 32-36).

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про надання послуг спеціалізованою технікою №12/9 від 06.09.2021.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 164`908,39 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані представниками обох сторін і засвідчені печатками КП «Громадське господарство» та ТОВ «Теплокомуненерго».

Що стосується актів №Р-00000027 від 30.11.2021 та №Р-00000031 від 30.12.2021, то такі у сукупності з податковими накладними №6 від 30.11.2021 і №6 від 30.12.2021 підтверджують факт надання відповідачу послуг також на загальну суму 40`238,26 грн. (26`938,34 + 13`299,92).

При здійсненні таких висновків суд виходить із такого.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами частин 3, 8 статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце (наведений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17).

Таким чином, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Вказана позиція сформована Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Як уже зазначалось вище, позивачем зареєстровано податкові накладні за фактом надання послуг згідно із непідписаними актами №Р-00000027 від 30.11.2021 та №Р-00000031 від 30.12.2021. У свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні 09.12.2024 визнав факт формування ним податкового кредиту за фактом надання послуг згідно із наведеними актами.

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку, що загальна сум наданих відповідачу послуг за Договором становить 205`146,65 грн. (164`908,39 + 40`238,26).

Як передбачено частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок за послуги виконується протягом 10-ти банківських днів, але не пізніше календарного місяця після підписання акту (ів) приймання-передачі наданих послуг, підписаних сторонами у відповідності до пункту 2.1 договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як передбачено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих йому належним чином не виконав. Так, відповідач сплатив вартість наданих йому послуг у розмірі 146`842,44 грн. У зв`язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 58`304,21 грн. (205`146,65 - 146`842,44).

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної вище суми боргу відповідачем надано не було, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги позивача про стягнення 58`304,21 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3`028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2350 від 15.10.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3`028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» (79027, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14; код ЄДРПОУ 36079117) на користь Комунального підприємства «Громадське господарство» (82660, Львівська обл., смт Славсько, вул. Івасюка, буд. 24; код ЄДРПОУ 42623644) 58`304,21 грн. заборгованості та 3`028,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024.

СуддяКрупник Р.В.