Рішення

від 10.12.2024 по справі 914/2514/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 Справа № 914/2514/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №914/2514/24

за позовом: Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок Львівської області,

до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 98 402,07 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 98 402,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідшкодування відповідачем вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 98 402,07 грн.

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оплата комунальних послуг може сплачуватись лише по укладених договорах на постачання відповідних комунальних послуг, однак відповідач таких договорів не укладав та не міг укладати в силу Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України.

Також, відповідач зазначає, що кошторисом ІНФОРМАЦІЯ_2 не передбачені видатки на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, в межах яких, відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України, можливе взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів на відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги. Відтак, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2023 між Городоцькою міською радою Львівської області (Орендодавець), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Орендар) та КНП «Городоцький ЦПМСД» Городоцької міської ради (Балансоутримувач) було укладено Договір оренди нерухомого майна №56/07, шо належить до комунальної власності територіальної громади міста Городка Львівської області.

Об`єктом оренди є приміщення № 1-4, 26-41, 43-63, площею 546,3 м. кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані приміщення були передані в оперативне управління позивачу Городоцькою міською радою на підставі Договору №01/92 від 13.01.2021.

Цільовим призначенням майна є розміщення офісних приміщень ІНФОРМАЦІЯ_4 (пункт 7.1. Договору оренди).

На виконання умов Договору оренди від 17.07.2023 між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Балансоутримувач передав а Орендар прийняв майно, що належить до комунальної власності Городоцької міської ради Львівської області: приміщення № 1-4, 26-41, 43-63, площею 546,3 м. кв., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 6.5. Договору оренди, передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору Орендар вживає заходи для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця. Орендар зобов`язаний надати Орендодавцю копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Як стверджує позивач, ним неодноразово направлялись листи на адресу відповідача щодо укладення останнім договорів на відшкодування комунальних послуг, однак, договори на відшкодування комунальних витрат з відповідачем укладено не було.

Зокрема, листом №290 від 05.09.2023 року позивач скерував на адресу відповідача примірники договорів на відшкодування послуг із водопостачання та водовідведення, а також на відшкодування послуг із переданої електричної енергії.

Листом №316 від 02.10.2023 року відповідачу повторно було скеровано лист із проханням підписати договори на відшкодування комунальних послуг.

Листом №412 від 29.11.2023 року позивачем на адресу відповідача було скероване повідомлення із попередженням розірвання договору оренди від 17.07.2023 року за № 56/07, у зв`язку з невиконанням повністю умов.

Відповіді на вказані листи позивач не отримав.

В подальшому, 16.09.2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію №330 у якій вимагав сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги (природний газ, водопостачання та електроенергія) в сумі 98 402,07 грн.

У відповідь на вказану претензію відповідач направив лист №115911/8207 від 02.10.2024 у якому повідомив позивача, що оплата комунальних послуг орендарем може сплачуватись лише по укладених договорах на постачання відповідних комунальних послуг. Однак відповідач таких договорів не укладав та не міг укладати в силу Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_2 не передбачені видатки на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, в межах яких, відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України, можливе взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів на відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги.

Враховуючи, що відповідач договори про відшкодування витрат балансоутримувача не уклав, чим порушив умови Договору оренди №56/07 від 17.07.2023, спожиті комунальні послуги не відшкодував, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із матеріально-правовою вимогою про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 98 402,07 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами виник спір стосовно оплати спожитих відповідачем, однак не оплачених комунальних послуг, що нараховані позивачем, як балансоутримувачем нерухомого майна, за період користування орендованим приміщенням на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Городка Львівської області №56/07 від 17.07.2023.

Обов`язок орендаря (наймача) майна, зокрема державної форми власності , здійснювати оплату (компенсувати балансоутримувачу) витрат на комунальні послуги в орендованому приміщенні та витрат на утримання орендованого майна випливає з положень:

- статті 759 Цивільного кодексу України - щодо змісту правовідносин, що виникають з договору оренди;

- статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 ЦК України - щодо підстав для виникнення господарських зобов`язань (цивільних прав та обов`язків);

- пунктів 3, 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 - щодо складу плати за оренду індивідуально визначеного майна, до якого не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно, а також щодо порядку розподілу витрат на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і тощо

Згідно позиції, наведеної Верховним Судом у постанові від 07.06.2022р. у справі №911/27/21, яка узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2021р. у справі №915/208/20, від 03.06.2022р. у справі №915/104/21, обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

В обґрунтування розміру заявлених витрат за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 98 402,07 грн позивачем долучено до матеріалів справи Рахунки на оплату №1-6, Розрахунки заборгованості за період липень грудень 2023 року та Акти виконаних робіт за період липень грудень 2023 року.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Суд звертає увагу, що відповідапч не заперечує сам факт споживання послуг, проте заперечує проти оплати таких послуг з підстав неукладення ним відповідних договорів на вівдшкодуванн вартості спожитих послуг, хоча обовязок на укладання таких договорів відповідачем (орендарем) випливає з п.6.5 Договору оренди №56/07 від 17.07.2023 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що ухилення орендаря від укладення договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг та сплати земельного податку є порушенням зобов`язання, передбаченого Договором оренди нерухомого майна. При цьому, невиконання такого зобов`язання не звільняє відповідача від обов`язку укласти відповідні договори і після спливу визначеного 5-денного строку протягом всього строку оренди.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач не заперечує самого факту надання комунальних послуг (постачання електроенергії, водовідведення та водопостачання) за період з липня по грудень 2023 року у загальному розмірі 98 402,07 грн ,а лише посилається на неукладення ним договорів на відшкодування таких послуг, то у відповідача наявний обов`язок щодо оплати спірних комунальних послуг на заявлену суму.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 46, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Городоцької міської ради Львівської області (81500 Львівська область м.Городок, вул. Львівська,3 код. ЄДРПОУ 40626575) заборгованість за комунальні послуги в розмірі 98 402,07 грн. та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБерезяк Н.Є.